Рішення

від 09.09.2024 по справі 175/9195/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9195/23

Провадження № 2/175/2312/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

09 вересня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15 червня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача у борг грошові кошти в розмірі 81406 грн., відповідач повинен був повернути грошові кошти до 10 липня 2023 року. На підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідач ОСОБА_2 посвідчив отримання грошових коштів підписаною власноручно розпискою. 24 липня 2023 року відповідачем було сплачено 1000 грн. в якості погашення боргу. З урахуванням того, що відповідач належно не виконав умови договору позики, позивач звернувся до суду та просить стягнути на свою користь заборгованість за договором позики від 15 червня 2023 року у розмірі 80406,00 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, відзив на позовну заяву не подавав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 статті 1047 ЦК України встановлює, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 15 червня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача у борг грошові кошти в розмірі 81406 грн. зі строком повернення до 10 липня 2023 року.

На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідач ОСОБА_2 підписав розписку про те, що отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 81406 грн.

Так, відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

24 липня 2023 року відповідачем було сплачено 1000 грн. в якості погашення боргу, що підтверджується квитанцією №93698156. Однак більше платежів в рахунок погашення боргу відповідачем зроблено не було.

За таких обставин, суд вважає, що розписка від 15 червня 2023 року в розумінні вимог ст. 1047 ЦК України є належним доказом у справі на підтвердження наявності боргових зобов`язань перед позивачем на суму 81406 грн.

Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та суму боргу у розмірі 81406,00 грн. у визначений у розписці строк, тобто до 10 липня 2023 року позивачу не повернув, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 80406,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 514, 516, 525, 526, 530, 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 79, 80, 141,282-286 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 заборгованість за договором позики від 15 червня 2023 року у розмірі 80406 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.