Рішення

від 09.09.2024 по справі 941/593/23

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуселище Петрове Справа № 941/593/23 Провадження № 2/941/25/24

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із третьою особою - Петрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, та просить виключити відомості про його батьківство з актового запису №2 від 26 січня 2012 року про народження дитини ОСОБА_3 , зробленого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області, так як він не являється батьком дитини.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обствини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Петрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява в якій він просив розглядати справу без їх участі.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що сторонни проживали у фактичних шлюбних відносинах, проте з 2011 року вони не проживали разом.

Позивач - ОСОБА_1 , являється батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2012 року Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградській області (а. с.7).

Відповідач - ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до частини 1 статті 135 СК України за вказівкою матері, актовий запис №2 від 26 січня 2012 року, вчинений Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградській області.

Позивач просить виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , зробленого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області, так як він не являється батьком дитини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Згідно ч. 4 та п. п. 3-5 ч. 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом встановлено, що у справі за клопотанням позивача призначалась судово-генетична експертиза для встановлення біологічного батьківства позивача щодо дитини, матір`ю якої записано відповідачку, зокрема: ухвалою суду від 13 вересня 2023 року, і яку було призначено на 11 квітня 2024 року, про що сторони повідомила експертна установа медико - генетичного центру ТОВ «МамаПапа».

Після чого експертною установою повернуто без виконання експертизи ухвалу суду від 13 вересня 2023 року, так як відповідач ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 не з`явились, про причину неявки не повідомлено (а. с. 125).

Оскільки застосування передбачених ст. 109 ЦПК України наслідків є правом, а не обов`язком суду, а ухилення відповідачки від участі у проведенні експертизи по справі не встановлене, то відсутні і можливості суду встановлювати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, оскільки доведеність кровної спорідненості батька із дитиною є предметом доказування по справі.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 5, 121, 122, 125, 126, 128, 135 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 15, 16, 44, 76, 81, 109, 133, 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із третьою особою - Петрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини - залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко