ЄУН: 336/8358/24
Провадження №: 3/336/5353/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
встановила:
11.07.2024 року за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітасепт» (ЄДРПОУ 44556706), розташованого за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, 54, щодо дотримання встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2024 року у розмірі 21300 грн., завищено від`ємне значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платникм у банку за квітень 2024 року у розмірі 307687 грн., не надано до контролюючого органу оригіналів первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів для проведення перевірки., чим порушено п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, 200.1, 200.4 ст. 200, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що вона не може нести відповідальність за діяння інших осіб, оскільки з посади директора підприємства вона була звільнення з 28.02.2022 року, порушення вчинене у 2024 році. На підтвердження своїх заперечень надала копію наказу про звільнення та копію трудової книжки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі його відсутність на підприємстві, установі, організації, а також в неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків.
Згідно Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону; аудиторські послуги - це аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, то надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.
Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
З диспозиції зазначеної частини статті КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, тобто ряду окремих незаконних діянь, які передбачені законодавством України.
ОСОБА_1 була звільнена з посади директора ТОВ «Вітасепт» з 28.02.2022 року, правопорушення вчинено у квітні 2024 року, тобто ОСОБА_2 не є суб`єктом інкримінує мого правопорушення.
Будь-які інші докази, окрім акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, складених інспектором ДПС, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі N П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі N 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" обов`язкові і для працівників Державної податкової служби, уповноваженими особами на складання протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 11, 163-1 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: О.В. Щаслива
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121625220 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Щаслива О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні