Ухвала

від 16.09.2024 по справі 482/1929/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.09.2024

Справа № 482/1929/24

Номер провадження 1-кс/482/573/2024

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2024 року місто Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадження № 22024150000000104 від 25.04.2024 року, -

встановив:

До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчому судді надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадження № 22024150000000104 від 25.04.2024 року до чотирьох місяців.

На обґрунтування клопотання вказано, що міжвідомчою групою слідчих слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області та слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25.04.2024 за № 22024150000000104 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24 серпня 1991 року змінено назву на Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24 грудня 1991 року змінено назву на російська федерація) та ще 49 країн-засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.

Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага, 18 жовтня 1907 року), яка вступила в дію 26 січня 1910 року, яку 7 березня

1955 року визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є російська федерація (далі - російська федерація або рф), передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від

5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом Українивід 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей відноситься до території України.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії рф на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці України. Її результатом стала анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.

Наведені вище факти розв`язання та ведення російською федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів збройних сил (далі - зс) рф на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав у зв`язку із чим були достовірно відомі ОСОБА_7 .

Постановою ради федерації федеральних зборів рф «Про використання збройних сил російської федерації на території України» від 01 березня 2014 року № 48-СФ за результатами звернення президента рф, виходячи з інтересів безпеки життя громадян рф, особового складу військового контингенту зс рф, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду президенту рф на використання зс рф на території України.

06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.

11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «республікою крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.

Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року №891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.

17 березня 2014 року представники розпущеної «верховної ради ар крим» прийняли постанову №1745-6/14 «про незалежність криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «республіка крим», а також постанову №1748-6/14 «про правонаступництво республіки крим», за якою вищим органом влади «республіки крим» є «державна рада республіки крим».

18 березня 2014 року «державна рада республіки крим» підписала «договір» між рф та «республікою крим» про прийняття до рф «республіки крим» та утворення у складі рф нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням конституційного суду рф визнаний таким, що відповідає конституції рф, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів держдума рф, а 21 березня 2014 року - рада федерації федеральних зборів рф, відтак цей «договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.

21 березня 2014 року прийнятий закон рф №6-ФКЗ (т. 4 а. 175-214), яким прийнято до рф «республіку крим» та утворені в складі рф нові суб`єкти. «республіка крим» вважається прийнятою до рф з дати підписання «договору» (ст. 1 закону рф №6-ФКЗ).

11 квітня 2014 року «державна рада республіки крим» прийняла «конституцію республіки крим» як суб`єкта рф.

На далі, продовжуючи підривну діяльність проти України, рф утворила на окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади рф, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади рф та недопущення контролю України над цією територією.

Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів зс рф на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку рф.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Реакцією на такі дії російської федерації, стало прийняття Верховною Радою України 21 квітня 2015 року постанови № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку рф на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку рф внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України російської федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року російською федерацією визнано «донецьку народну республіку» та «луганську народну республіку» незалежними державами.

22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених Указами Президента України), на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який триває до цього часу.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою рф, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії російської федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф та ін.)».

Встановлено, що з 14.05.2012 по даний час ОСОБА_7 обіймає посаду директора Акціонерного товариства «ЗАВОД «ЕКВАТОР», код ЄДРПОУ 14308032, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке провадить власну господарську діяльність за наступними КВЕД:

- 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування;

- 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій;

- 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

- 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук;

- 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

- 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас;

- 23.12 Формування й оброблення листового скла;

- 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон.

Як встановлено, основним видом діяльності АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) являється виготовлення та обслуговування суднового устаткування вентиляції, кондиціонування та очищення повітря для систем життєзабезпечення суден та кораблів всіх класів та призначень, в тому числі і військових: радіальні, осьові вентилятори; центральні та локальні кондиціонери в автономному та неавтономному виконанні; теплообмінні апарати (повітронагрівачі, повітроохолоджувачі, теплоутилізатори) під різні види енергоносіїв, повітряна арматура та інше.

Так, приблизно до кінця 2017 року АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) на постійній основі експортувало таке устаткування, яке переважно використовувалось на всіх типах суден та кораблів, виготовлених в часи СРСР, на адресу російських підприємств, зокрема «ООО «МОВЕН-С» (ІПН рф 7720613589, рф, м. москва), «ООО «ИНОТЕРМ» (ІПН рф 5261097317, рф, м. нижній новгород), «ООО «ВЕНТА-СИСТЕМ» (ІПН рф 5262292991, рф, м. нижній новгород) та інші, а також і в адресу «ООО «Завод Екватор» (ІНН рф 5263116318, рф, м. нижній новгород), технічним директором якого являвся ОСОБА_7 , які в подальшому реалізовувалась підприємствам військово-промислового комплексу рф (Далі - впк рф), які спеціалізувалися на виготовленні, ремонті чи обслуговуванні кораблів військово-морських сил рф, під власним або іншими брендами, про що ОСОБА_7 був достеменно обізнаний.

З цією ж метою, а саме поставки до підприємств впк рф виробленої АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) продукції, ОСОБА_7 створив на території рф суб`єкт господарювання, а саме: «АО «МОВЕН-НН» (ІНН рф 5262261827, рф, м. нижній новгород). При цьому, 01.10.2021 вказане підприємство отримало ліцензію №Л008-00102-77/00006530 на: «разработка, производство, испытание, установка, монтаж, техническое обслуживание, ремонт, утилизация и реализация вооружения и военной техники», - та 30.01.2024 № М 004536 ВВТ-ОПР на: «cервисное обслуживание вооружения и военной техники».

Також встановлено, що 31.01.2022 між «АО «МОВЕН НН» та «ПАО «Амурский судостроительный завод» (ІНН рф: 2703000015, рф, м. Комсомольськ-на-Амурі, основний вид діяльності - будівництво та ремонт військових кораблів), яке входить до системи міністерства оборони рф, укладено договір №2030187304381412209214619/23129/18-1-21Н щодо поставки серед іншого «кондиционеры автономные напорные УШИД.632389.014 ТУ для зав.№2105», тобто саме тих, які виготовляються АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032).

Аналогічні договори щодо поставки чи обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, які виготовляються виключно АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), було укладено «АО «МОВЕН НН» також і з іншими російськими суднобудівними підприємствами, які входять до складу впк рф, а саме: «АО «Зеленодольский завод им. А.М. Горького» (ІНН рф 1648013442, республіка татарстан) № 1620187304341412209022238/25/11-16Н від 20.06.2019, №1923187400601412209006999/10/03-20Н від 24.03.2020, 1923187400601412209006999/52-76/21С від 09.09.2021; «ПАО «Судостроительный завод «Северная верфь» (ІНН рф 7805034277, м. санкт-петербург) № 1622187304701452209001151/12/07-18Н/454-6357 від 04.09.2019, №1622187304701452209001151/16/12-19Н/454-6553 від 15.07.2021, №0619187304171020105000034/09/09-22Н/454-7829 від 05.06.2023; «АО «Центр Судоремонта «Звездочка» (ІНН рф 2902060361, м. Сєвєродвінськ) № 20/05-20Н від 20.07.2020, №1119187301301040105000679/05/02-20Н від 12.02.2020, №1619187304551432209007007/09/04-20Н від 09.09.2020, № 1119187301301040105000679/01/01-21Н від 25.06.2021, № 21/06-22Н від 23.08.2022, та інші.

26.02.2022, у зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», яким починаючи з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 тимчасово закрито пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (Луганська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Вінницька, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Рівненська, Волинська області та місто Київ) за переліком згідно з додатком до розпорядження.

23.04.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливості застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-ІХ від 14.04.2022, яким Розділ І Особливої частини Кримінального кодексу України доповнено статтею 111-2 «Пособництво державі-агресору», якою встановлено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Окрім того, 27.09.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації», положеннями якої заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.

У зв`язку з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 24 лютого 2022 року, у ОСОБА_7 , який був обізнаний про вказані вище обставини, переслідуючи власні корисні цілі, а відповідно з мотивів власного збагачення, маючи під власним фактичним контролем діяльність АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), а також АО «МОВЕН НН», виник умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, які виробляються вищевказаним акціонерним товариством на території м. Миколаєва.

З цією ж метою, в той же період часу, ОСОБА_7 , розробив, організував та реалізував план поставки (дистрибуції) продукції АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) до підприємств впк рф, шляхом надання видимості легальності господарських операцій із постачання такої продукції через залучені ним підприємства як на території України, так і за кордоном, в т.ч. з підміною документів щодо справжнього виробника.

Зокрема, у невстановлений наразі час та спосіб, однак не раніше 24.02.2022, ОСОБА_7 залучив до вказаної протиправної схеми: громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «ІНТРЕЙД ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 44613182, м. Київ), в завдання якого входило придбання продукції АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) та її подальша реалізація до країни ЄС; громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - директора іноземного підприємства «IMPULS ENERGO s.r.o.» (Чеська Республіка, м. Прага, реєстраційний № 04047338), та його рідного брата - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - засновника іноземного підприємства «NP TRADE GMB H» (Федеративна Республіка Німеччина), які в свою чергу повинні були забезпечити безперешкодне проходження товару через країни ЄС, чим його легалізувати, - а також інших невстановлених на даний час осіб, які керують чи контролюють фінансово-господарською діяльності наступних підприємств: «FERROTRADE ASSOCIATES LIMITED» (SUITE 2301, 23/F., COMWEB PLAZA, 12 CHEUNG YUE STREET , CHEUNG SHA WAN, KLN, HONG KONG), ООО «АВС-НН» (ІПН рф НОМЕР_1 , рф, м. нижній новгород); ООО «КЛИМСИСТЕМ» (ІПН рф 5260439053, рф, м. нижній новгород).

Так, у період 2022-2023 років, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому на даний час місці, будучи директором АТ «ЗАВОД ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на підготовку та передачу матеріальних ресурсів до держави-агресора, надав вказівку невстановленим наразі співробітникам вказаного заводу, виготовити та поставити на адресу ТОВ «ІНТРЕЙД ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 44613182) власну продукцію, а саме кліматичні установки кондиціонування та вентиляції, серед якої і елементи товару з найменуванням: «кондиционеры автономные напорные УШИД.632389.014 ТУ».

В свою чергу, в цей же період часу, директор ТОВ «ІНТРЕЙД ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 44613182) ОСОБА_8 , на виконання укладених договорів щодо подальшої поставки продукції придбаної у АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), надав розпорядження невстановленим на даний час співробітникам ТОВ «ІНТРЕЙД ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 44613182), забезпечити експорт такої продукції до Чеської Республіки, на адресу іноземного підприємства «IMPULS ENERGO s.r.o.».

Так, у період з 31.05.2022 по 20.02.2023 роки, ТОВ «ІНТРЕЙД ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 44613182) здійснило оформлення щонайменше восьми вантажно-митних декларацій, на підставі яких, через невстановлений на разі пункт пропуску через державний кордон України, здійснило переміщення на адресу «IMPULS ENERGO s.r.o.» продукцію «Кліматичні установки, кондиціонування і вентиляції виробничих і адміністративних приміщень, у розібраному стані, різної потужності з номерами - 632149.119 ТС - 632149.127 ТС», виготовлену АТ «ЗАВОД ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), на загальну суму - 2 336 000 євро.

В той же час, ОСОБА_9 будучи директором іноземного підприємства «IMPULS ENERGO s.r.o.» (Чеська Республіка, м. Прага, реєстраційний № 04047338) та ОСОБА_10 будучи засновником іноземного підприємства «NP TRADE GMB H» (Федеративна Республіка Німеччина) забезпечили у невстановлений наразі спосіб передачу вищеописаної продукції виготовленої АТ «ЗАВОД ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) на адресу підконтрольного ОСОБА_7 підприємства «FERROTRADE ASSOCIATES LIMITED» вказавши її виробником іноземну компанію «LESCO WOOL COMPANY S.A.» (Королівство Іспанія).

За цим, у період щонайменше з 31.05.2022 по 20.02.2023 роки, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру щодо підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, організовано та реалізовано переміщення вищеописаної продукції АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032) у невстановлений наразі спосіб, з території ЄС на територію рф, в адресу належного йому підприємства «АО «МОВЕН-НН», з документальним оформленням попереднього продажу такого товару від підприємства «FERROTRADE ASSOCIATES LIMITED» до іншого підконтрольного йому в рф підприємства, а саме «ООО « АВС-НН », від якого до «ООО «КЛИМСИСТЕМ», та в наступному - до ООО «ПВК» (ІНН: 5263121879, рф, м. нижній новгород).

У вищеописаний спосіб ОСОБА_7 , у період щонайменше з 31.05.2022 по даний час, діючи за попередньою змовою з іншими встановленими та невстановленими наразі особами, забезпечив поставку матеріальних ресурсів - продукції АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» (ЄДРПОУ 14308032), а саме суднового устаткування вентиляції, кондиціонування та очищення повітря, тощо, серед якої і елементи товару з найменуванням: «кондиционеры автономные напорные УШИД.632389.014 ТУ» від імені «АО «МОВЕН-НН», під виглядом власного бренду або виготовленого іноземним підприємством «LESCO WOOL COMPANY S.A.», до судноремонтних заводів міністерства оборони рф, таких як «ПАО «Амурский судостроительный завод», «АО «Зеленодольский завод им. А.М. Горького», «ПАО «Судостроительный завод «Северная верфь», «АО «Центр Судоремонта «Звездочка», та інших, які обслуговують, ремонтують чи будують кораблі вмс рф типу корветів проекту 20380 «Грозный» та «Бравый», малих ракетних кораблів проектів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ракетних крейсерів проекту 58, підводних човнів різних класів, тощо.

За наявності достатніх підстав, 18.07.2024 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. санкт-петербург, рф, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , документованому паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 26.12.1997 року Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру, у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом: підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами:

- Протоколом огляду відомостей розміщених в мережі Інтернет щодо російського підприємства АО «НИВЕН». Згідно вказаного протоколу огляду встановлено, що директором АО «НИВЕН» є ОСОБА_12 , а також встановлено, що зазначене підприємство пов`язане з такими підприємствами як АО «МОВЕН НН», ООО «Завод «Екватор», технічним директором останнього зазначено ОСОБА_7 ;

- Протокол огляду відомостей розміщених в мережі Інтернет щодо російського підприємства АО « МОВЕН НН ». Згідно зазначеного протоколу встановлено, що основним видом діяльності підприємства АО «МОВЕН НН» є виготовлення промислового холодильного і вентиляційного обладнання, засновником зазначеного російського підприємства відповідно до протоколу огляду є ОСОБА_7

- Протоколом проведення обшуку за місцем ведення діяльності АТ «Завод «Екватор», за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 60. В ході проведення вказаної слідчої (розшукової) дії виявлено та вилучено документальні матеріали щодо здійснення відвантаження та вивезення з території заводу кліматичного обладнання в адресу ТОВ «Інтрейд «Енерго», а також вилучено документальні матеріали, котрі підтверджують повноваження ОСОБА_7 як директора акціонерного товариства;

- Документальними матеріалами, отриманими в порядку ст. 93 КПК України від митного брокеру, котрий здійснював митне оформлення в режимі «експорт» кліматичного обладнання, виробником якого є АТ «Завод «Екватор» від ТОВ «Інтрейд Енерго» в адреси нерезидентів «IMPULS ENERGO s.r.o.» та «NP TRADE GMB H».

- Протоколом допиту митного брокера ОСОБА_13 , який під час надання показів підтвердив, що він на виконання договору, укладеного між ним та ТОВ «Інтрейд Енерго» в особі директора вказаної юридичної соби - ОСОБА_8 в період 2022 - січня 2024 років здійснив митне оформлення кліматичного обладнання, виробником якого є АТ «Завод «Екватор» від ТОВ «Інтрейд Енерго» в адреси нерезидентів «IMPULS ENERGO s.r.o.» та «NP TRADE GMB H»;

- Протоколами допитів робітників АТ «Завод «Екватор», які під час проведення допитів повідомили, що між заводом та ТОВ «Інтрейд Енерго» дійсно було укладено договір поставки від 01.01.2022, згідно якого АТ «Завод «Екватор» виготовлено та поставлено в адресу ТОВ «Інтрейд Енерго» кліматичне обладнання у кількості 15 поставок. Крім того, в ході допиту робітники АТ «Завод «Екватор», повідомили, що свої функціональні обов`язки вони виконували на виконання вказівок ОСОБА_7 ;

- Протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК України, відповідно до яких встановлено ланцюг постачання обладнання АТ «Завод «Екватор» в адресу впк рф із залученням та використанням реквізитів суб`єктів господарської діяльності країн ЄС та рф.

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Двох місячний строк досудового розслідування закінчується 18.09.2024, проте завершити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, у зв`язку із тим, що для його завершення необхідно виконати наступне:

- здійснити тимчасовий доступ до відомостей, що містяться у Державної митної служби України, провести огляд отриманих в ході процесуальної дії відомостей;

- провести додаткові допити свідків із пред`явленням документальних матеріалів, отриманих під час проведення оглядів вилученої техніки та вилученої в ході тимчасового доступу документації;

- встановити та допитати інших осіб, котрі є свідками вказаної протиправної діяльності ОСОБА_7

- здійснити розсекречування документальних матеріалів, котрі стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- у разі необхідності, після встановлення підстав здійснити направлення запитів на отримання міжнародної допомоги до рядку країн Європейського Союзу;

- отримати в порядку ст. 93 КПК України відомості щодо надходження грошових коштів ТОВ «Інтрейд Енерго» для здійснення розрахунків з АТ «Завод «Екватор» по виконанню договору поставки укладеного між зазначеними юридичними особами та провести огляд отриманих відомостей

- виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне потреба в ході здійснення досудового розслідування;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що також потребує певного часу.

Для проведення вказаних слідчих та процесуальних дій необхідно не менше 2 місяців.

Результати вищевказаних слідчих та процесуальних дій мають суттєве значення для отримання усіх необхідних доказів, які в сукупності з іншими можуть, як підтвердити так і спростувати вину ОСОБА_7 , у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Закінчення досудового розслідування в межах строків, визначених п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України виявлялось не можливим у зв`язку із складністю кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування, а також у зв`язку з веденням бойових дій на території Миколаївської області, тому посилаючись на викладене слідчий просив про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, оскільки проведення вказаних слідчих і процесуальних дій та долучення їх результатів має суттєве значення для доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в суді.

Слідчий в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання з мотивів, викладених у ньому, та просив його задоволити повністю.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що з моменту реєстрації даного кримінального провадження в ЄРДР, а саме з 25.04.2024 року у слідчих було безліч часу для проведення всіх дій, необхідних на досудовому розслідуванні.

Підозрюваний у судове засідання не з`явився. Відповідно до Постанови СВ УСБ України в Миколаївській області від 05.08.2024 оголошений в розшук.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Так, 18.07.2024 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Частиною 5 ст. 295-1 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає доведеним, що з об`єктивних причин завершити досудове розслідування у зазначений строк неможливо, оскільки, як вбачається з клопотання слідчого, в кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, які можуть бути використані як докази під час судового розгляду. Зокрема, в кримінальному провадженні необхідно:

- здійснити тимчасовий доступ до відомостей, що містяться у Державної митної служби України, провести огляд отриманих в ході процесуальної дії відомостей;

- провести додаткові допити свідків із пред`явленням документальних матеріалів, отриманих під час проведення оглядів вилученої техніки та вилученої в ході тимчасового доступу документації;

- встановити та допитати інших осіб, котрі є свідками вказаної протиправної діяльності ОСОБА_7

- здійснити розсекречування документальних матеріалів, котрі стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- у разі необхідності, після встановлення підстав здійснити направлення запитів на отримання міжнародної допомоги до рядку країн Європейського Союзу;

- отримати в порядку ст. 93 КПК України відомості щодо надходження грошових коштів ТОВ «Інтрейд Енерго» для здійснення розрахунків з АТ «Завод «Екватор» по виконанню договору поставки укладеного між зазначеними юридичними особами та провести огляд отриманих відомостей

- виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне потреба в ході здійснення досудового розслідування;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що також потребує певного часу.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує поняття «розумний строк», розкритий Конституційним Судом України у рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003 (справа №1-12/2003), де вказано, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Обов`язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом з прав людини переліку взаємопов`язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» від 25.03.1999 та «Філіс проти Греції» від 27.08.1991).

У рішенні по справі «Шиянов проти України» від 02.06.2016 Європейський суд з прав людини вказав, що вимоги щодо проведення розслідування не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Іншими словами, державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, висновки судових експертиз та інше.

Враховуючи, що строк досудового розслідування закінчується, то на переконання слідчого судді, для здійснення зазначених у клопотанні слідчого слідчих дій є доцільним продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців, оскільки є очевидним той факт, що внаслідок особливої складності провадження провести такі слідчі дії у вказаний вище строк неможливо, проте вони можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Таким чином, клопотання про продовження строку досудового розслідування підлягає задоволенню.

Твердження захисника не спростували доводів, викладених слідчим у клопотанні про продовження строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 219, 294, 295-1 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024150000000104 від 25.04.2024 року - задовільнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024150000000104 від 25.04.2024 року до чотирьох місяців, а саме до 18 листопада 2024 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1