Ухвала

від 13.09.2024 по справі 286/3456/24

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3456/24

УХВАЛА

13 вересня 2024 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А. Л. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на окупованій території в порядку статті 317 ЦПК України , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою та просить встановити факт смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тавільжанка Купянського району Харківської області.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, встановлено, що зазначена заява не відповідає в повній мірі вимогам ст. 318 ЦПК України.

Так, відповідно до положень п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд, серед інших, розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Положеннями ст. 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Такого правого висновку дійшов Верховний Суд у постанові №753/8033/22 від 29.03.2023.

Однак, заявником в заяві взагалі не зазначено будь-яких доказів, які підтверджують вказаний факт, та не долучено довідки про причини неможливості отримання свідоцтва про смерть у органах ДРАЦС.

За таких обставин, заяву слід залишити без руху до виправлення недоліків, шляхом зазначення доказів, які підтверджують факт смерті на окупованій території, а також долучення довідки про причини неможливості отримання свідоцтва про смерть у органах ДРАЦС .

Керуючись ст. 318 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на окупованій території в порядку статті 317 ЦПК України залишити без руху і надати заявникові строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ : А. Л. Гришковець