Ухвала

від 16.09.2024 по справі 357/11842/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11842/24

Провадження № 2/357/4542/24

У Х В А Л А

16 вересня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши клопотання представника відповідача Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Іванової Ольги Олегівни про розгляд справи в порядку загального позовного провадження,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2024 представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Тарасюк А.В. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом про стягнення із Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобілів.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 27.08.2024 прийняв позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.09.2024 представник відповідача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачами та Департаментом ЖКГ Білоцерківської міської ради мають досить важливе значення для відповідача та вимагають повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, сторони висловили письмово свою позицію в справі та не обмежені в праві подати будь-які докази чи письмові пояснення.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням малозначності справи та конкретних обставин справи, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні, тому клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування доводів позивача у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.

Так, матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву.

У зв`язку із наведеним, та оскільки характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання за участю сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін.

Слід зауважити, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

Представник відповідача не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду справи, після обміну письмовими заявами, необхідно ще провести також усні слухання в судовому засіданні. В даному випадку, розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

За таких обставин, клопотання відповідача є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 274, 277 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Іванової Ольги Олегівни про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. Я. Ярмола