Ухвала

від 16.09.2024 по справі 949/1699/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1699/24

У Х В А Л А

про залишення без руху

16 вересня 2024 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Дубровицької міської ради про усиновлення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить:

- оголосити його усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- внести зміни до актового запису №547 від 28 серпня 2008 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, а саме: прізвище та по батькові « ОСОБА_3 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », його батьком записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- внести зміни до актового запису №5 від 09 квітня 2010 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого Трипутнянською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, а саме: прізвище та по батькові « ОСОБА_4 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », її батьком записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- звільнити від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку, про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч.3 ст.294 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст. 311 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подачі заяви до суду заявником не було долучено квитанцію про сплату судового збору.

Разом із тим, у прохальній частині заяви, заявник просить звільнити його від сплати судового збору посилаючись на п.13 ст.5 Закону України "Про судовий збір", де зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, долучив до матеріалів справи копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 26 липня 2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII.

Таким чином, враховуючи предмет, підстави заяви та зважаючи на те, що дана справа не стосується захисту прав учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) в розрізі положень ст.ст. 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд вважає посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судових витрат, в тому числі і судового збору, необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605,60 грн.

Таким чином, в порушення вказаної норми, заявником до заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору, що становить - 605,60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі, та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.

Згідно ч.7 ст. 314 ЦПК України, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

Відповідно до прохальної частини заяви, заявник просить внести зміни до актових записів про народження дітей, в тому числі і змінити прізвище та по батькові дітей.

За вказаних у заяві обставин заінтересованими особами, крім органу опіки та піклування, є орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, якому повинно бути надіслано рішення суду для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Отже, заявнику слід залучити заінтересованих осіб за даною заявою, відповідно до вищенаведених роз`яснень, вказати їх місцезнаходження, надати копії заяви для вручення вказаним особам.

Вимоги та зміст заяви про усиновлення врегульовано статтею 311 ЦПК України, у відповідності до якої заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров`я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 312 ЦПК України, орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Вимогами ч. 3 ст. 312 ЦПК України визначено, що до висновку органу опіки та піклування мають бути додані: 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; 2) свідоцтво про народження дитини; 3) медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров`я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Відповідно до ст.217 Сімейного кодексу України, усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Разом з тим, до заяви про усиновлення дітей заявником не долучено, натаріально засвідченої письмової згоди матері про усиновлення дітей.

Також, заявником до матеріалів заяви подано медичні довідки №348 та 349 форми №086-о від 12 вересня 2024 року, тоді як повинні бути подані медичні висновки про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей.

Крім того, до заяви заявником не долучено повні Витяги з актових записів про народження дітей, яких заявник має намір усиновити, що необхідно для з`ясування відомостей про батьків дитини, безпосередньо внесення даних щодо батька дитини (визнання ним свого батьківства (рішення суду про встановлення батьківства) та або запису про батька на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 254 ЦПК України, суд розглядає справу про усиновлення за обов`язковою участю заявника (заявників), органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 218 Сімейного кодексу України, для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Діти, яких бажає усиновити заявник, на момент подання даної заяви досягли віку 14 та 16 років. Тобто, досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть надати письмову згоду на їх усиновлення. Однак до заяви про усиновлення не додано таких письмової згоди дітей.

Крім того, заявник просить змінити прізвище дитини, а за змістом частини 3 статті 148 Сімейного кодексу України, прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. До заяви про усиновлення на надано доказів того, що дитина, яка досягла 14 років, згодна на зміну її прізвища. Якщо від дитини не приховується факт її усиновлення, необхідна її усвідомлена згода на це. Відповідно до свого віку дитина може надати таку згоду у формі письмової заяви із зазначенням про те, що її проінформовано про правові наслідки усиновлення і вона згодна на зміну її прізвища.

Отже, вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому заявнику необхідно:

1)надати документ про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.;

2)уточнити коло заінтересованих осіб та надати нову редакцію заяви про усиновлення дітей та доданих до неї документів, які засвідчені належним чином для направлення заінтересованим особам;

3)долучити, нотаріально засвідчену письмову згоду матері про усиновлення дітей;

4)долучити медичні висновки про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей;

5)долучити повні Витяги з актових записів про народження дітей,

6)надати письмову згоду дітей на їх усиновлення;

7)надати докази того, що діти, яких заявник просить усиновити, згодні на зміну їх прізвища.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, зазначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою у день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 294, 311 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Дубровицької міської ради про усиновлення - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали,

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя:підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.