Вирок

від 16.09.2024 по справі 697/1833/24

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1833/24

Провадження № 1-кп/697/220/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канева кримінальне провадження № 1 2024 25534 0000094 від 30.05.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пекарі, Канівського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не маючого групи інвалідності, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_4 , у періодчасу з21год.00хв.29.05.2024по 07год.30хв.30.05.2024,перебуваючи наКременчуцькому водосховищір.Дніпро,в адміністративнихмежах с.Пекарі,Черкаського району,Черкаської області,переслідуючи метунезаконного виловуриби,впорушення вимогп.п.1п.2Розділу ІІІ,п.п.1п.1,п.п.4п.4Розділу IV«Правил любительського рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, в нерестовий період, умисно займався незаконним рибним добувним промислом із застосуванням заборонених знарядь лову, а саме: 1 (однієї) сітки, яка відповідно до інформації, наданої Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області від 24.07.2024 являється забороненим знаряддям лову, в результаті чого ним незаконно добуто рибу виду: «Лящ» - 2 шт., «Судак» - 2 шт., «Окунь» - 3 шт., «Плоскирка» - 4 шт., «Плітка» - 2 шт. на загальну вартість, згідно з інформацією Інституту рибного господарства Національної академії наук України від 04.06.2024, 29342,00 грн. та тим самим своїми незаконними діями ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду рибному господарству України на суму 29342,00 грн.

Тим самим, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Позиція учасників процесу.

Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю, факт і обставини вчинення кримінального проступку підтвердив, розкаявся у вчиненому та просив суд суворо його не карати. Пояснив, що у період часу з 21 год. 00 хв. 29.05.2024 по 07 год. 30 хв. 30.05.2024 на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро, в адміністративних межах с. Пекарі, Черкаського району, Черкаської області, поставив одну рибальську сітку, за допомогою якої спіймав рибу виду: «Лящ» - 2 шт., «Судак» - 2 шт., «Окунь» - 3 шт., «Плоскирка» - 4 шт., «Плітка» - 2 шт. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

Представник цивільного позивача - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Цивільний позов підтримує повністю.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 249 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, а саме: незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 , раніше несудимий,неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина, не військовозобов`язаний, непрацюючий, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення проступку, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, повне визнання цивільного позову, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції інкримінованої статті у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Щодо заявленого цивільного позову

Так, разом з обвинувальним актом начальником Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 подано до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області про стягнення завданої не правомірними діями ОСОБА_4 шкоди в розмірі 29342 грн..

У позові зазначено, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України, навколишньому природному середовищу спричинено шкоду у розмірі 29342 грн..

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав повністю.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, риба в тому числі, знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться, зокрема, у внутрішніх водних об`єктах, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Частинами 3 та 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, Канівським відділом Смілянської окружної прокуратури 19.08.2024 направлено лист до Канівської міської ради про повідомлення факту кримінального правопорушення та підстави для вжиття заходів щодо стягнення шкоди з винної особи, але листом від 20.08.2024 за вих.№01-01-35/1705 прокурора було повідомлено, що міська рада не зверталася та не планує звертатися з позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у рамках кримінального провадження № 1 2024 25534 0000034.

Суд вважає, що в даному випадку звернення прокурора з вищезазначеним позовом було необхідне, так як особа, яку законодавством визначено для звернення до суду з відповідним позовом, жодних заходів для захисту інтересів держави не здійснила.

З огляду на наведене з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Канівської міської ради Черкаської області, підлягають стягненню грошові кошти в сумі 29342 грн., завданої в рахунок заподіяної шкоди водним біоресурсам України.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - не обиралась.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2024 (справа №697/1153/24, провадження 1-кс/697/174/2024) на речові докази необхідно скасувати.

З цих підстав, керуючись статтями 100, 127-128, 349, 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 2ст. 59-1 КК Українипокласти на ОСОБА_4 до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави Україна в особі Канівської міської ради Черкаської області завдані незаконним рибним добувним промислом збитки в сумі 29342 (двадцять дев`ять тисяч триста сорок дві) грн., перерахувавши їх за реквізитами: UA208999980333109331000023717, отримувач ГУК.Черк.обл./тг м. Канів/24062100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37930566.

Арешт,накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2024 (справа № 697/1153/24, провадження №1-кс/697/174/2024) - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

одну месинову сітку із наступними параметрами: висота 180 см, довжина 70 м, крок вічка 50х50 мм, яку передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області знищити;

- кошти, отримані від реалізації ТОВ «Комбінат-Черкаси» свіжовиловленої риби виду: «Судак» 2 шт. «Окунь» - 3 шт., «Лящ» - 2 шт., «Плоскирка» - 4 шт., «Плітка» 3 шт. звернути в дохід держави;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК Українидо Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляціної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий ОСОБА_1