Ухвала

від 10.09.2024 по справі 752/22250/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22250/23

Провадження № 1-кс/752/6995/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12023100010002086 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у якому слідчийпросить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100010002086 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що директор ТОВ «Вечірня зірка» ОСОБА_7 , засновник ТОВ «Вечірня зірка» ОСОБА_6 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи придбали право на майно шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, а саме: право на земельні ділянки лісогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами 8000000000:90:330:0002, 8000000000:90:330:0006, 8000000000:90:330:0001.

У результаті протиправних дій ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, ТОВ «Вечірня зірка», в особі кінцевого бенефіціара ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , фактично отримало безумовне право на передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування для обслуговування будинків, споруд передбачене ст. 116, 118, 120, 121, 122 Земельного Кодексу України, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами 8000000000:90:330:0002, 8000000000:90:330:0006, 8000000000:90:330:0001 площею 0, 22 га; 0,29 га та 9,4626 га відповідно, загальна вартість яких відповідно до нормативно-грошової оцінки становить 46527252 грн 90 коп., тим самим придбали право на чуже майно, шляхом обману та з використанням підроблених документів, чим завдали збитки територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради на суму 46 527 252 грн 90 коп.

27.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції від 05.01.2022), ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідством встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить наступне майно: садовий будинок (реєстраційний номер майна 35833689), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортний засіб марки «BMW», модель «X6», д.н.з. НОМЕР_1 , № ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_2 , чорного кольору.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Метою арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

На підставі зазначеного слідчий у клопотанні просить накласти арешт на майно ОСОБА_6 , а саме на: садовий будинок (реєстраційний номер майна 35833689), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; та транспортний засіб марки «BMW», модель «X6», д.н.з. НОМЕР_1 , № ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_2 , чорного кольору, шляхом заборони, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії пов`язані із відчуженням об`єктів майна, передачі в користування іншим особам; заборонити власнику, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , проведення будь-яких будівельних, демонтажних та інших робіт з вказаним об`єктом нерухомості.

Також слідчий у клопотанні просить здійснити розгляд клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із положеннями п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя може постановити рішення про арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100010002086 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

27.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції від 05.01.2022), ч. 3 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.

У судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрюватиОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_6 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетнийОСОБА_6 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи відомостей встановлено, що станом на момент розгляду цього клопотання, потерпілі від кримінального правопорушення відсутні, цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

Слідчий суддя звертає увагу, що норми КПК України не встановлюють прямого обов`язку цивільного позивача на звернення з цивільним позовом, і не зазначають, що у будь-якому випадку такий позов має бути заявлений у кримінальному провадженні.

Отже, саме реалізація права на звернення з цивільним позовом є підставою для можливого застосування арешту майна в кримінальному провадженні з підстав, визначених п.4 ч.2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

З огляду на відсутність у матеріалах провадження цивільного позову, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для арешту майна підозрюваногоОСОБА_6 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на викладене у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12023100010002086 від 13.07.2023, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1