Ухвала

від 12.09.2024 по справі 752/1757/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1757/24

Провадження № 1-кс/752/6991/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м.Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання у якому слідчий просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, що було вилучено 27.08.2024 під час проведення обшуку приміщення житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон моделі Realme 6 у силіконовому чохлі (IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що суб`єкти господарювання різних форм власності здійснили самовільне будівництво будівель і споруд на самовільно зайнятих земельних ділянках у межах території Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що входить до складу природно-заповідного фонду України, на яких розмістили будівлі закладів громадського харчування, автостоянки тощо.

Крім цього встановлено, що протягом 2007-2019 років члени обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» (код ЄДРПОУ 34866802) на частині земельної ділянки площею 723,6941 га за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-ХІІ віднесена до земель природно-заповідного фонду України та згідно статті 150 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ відноситься до особливо цінних земель, та яка надана у постійне користування Національному природному парку «Голосіївський» рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 № 69/7406, самовільно зайняли частину вищевказаної земельної ділянки особливо цінних земель за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 на території урочища «Гайок» по АДРЕСА_2 , на якій здійснили самовільне будівництво садових (дачних) будинків, право власності на які зареєстрували на підставі документів, що містять завідомо неправдиві дані.

Також встановлено, що в період часу з січня 2007 року по теперішній час голова обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» (код ЄДРПОУ 34866802) ОСОБА_6 , за попередньою змовою з підконтрольними членами обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ», техніками з інвентаризації нерухомого майна приватних суб`єктів господарювання, державними реєстраторами прав на нерухоме майно та іншими довіреними особами, організувала схему незаконного заволодіння шляхом обману землями територіальної громади міста Києва. З цією метою ОСОБА_6 протягом 2009-2010 та наступних років видала на ім`я підконтрольних членів обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» довідки про те, що вони є членами обслуговуючого кооперативу та власниками садових (дачних) будинків, рік побудови яких не відповідав дійсності, а також протягом 2009-2010 років отримала від них на своє ім`я та ім`я інших довірених осіб довіреності з питань введення в експлуатацію, оформлення права власності та реєстрації цього права на садові (дачні) будинки по АДРЕСА_2 та з питань оформлення та реєстрації права власності на земельні ділянки, на яких вони розміщені. На підставі зазначених документів ОСОБА_6 за попередньою змовою з підконтрольними співзасновниками та членами зазначеного обслуговуючого кооперативу протягом 2009-2010 років замовила послуги з проведення геодезичних робіт із загального обміру території урочища «Гайок» по АДРЕСА_2 з наступним виготовленням кадастрових планів на земельні ділянки на кожного члена обслуговуючого кооперативу окремо, а також протягом 2009-2016 років замовила послуги з технічної інвентаризації нерухомого майна у суб`єктів господарювання різних форм власності з наступним виготовлення технічних паспортів на садові (дачні) будинки обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ», розташовані по АДРЕСА_2 , які містили завідомо неправдиві дані про рік побудови даних садових (дачних) будинків як побудовані до 05 серпня 1992 року, на підставі яких за зверненнями підконтрольних членів обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» державними реєстраторами прав на нерухоме майно була здійснена державна реєстрація права власності на зазначені садові (дачні) будинки, розміщені на земельних ділянках загальною площею близько 3,5647 га, які знаходяться в урочищі «Гайок», що увійшли до складу Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і відносяться до особливо цінних земель природно-заповідного фонду України. В подальшому, маючи намір шляхом безоплатної приватизації незаконно набути право власності на земельні ділянки, на яких розташовані вказані садові (дачні) будинки, ОСОБА_6 від імені обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» та від імені окремих його підконтрольних членів як представник за довіреністю зверталася до Київської міської ради та її виконавчого органу із зверненнями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2 , які знаходяться в урочищі «Гайок» та увійшли до складу Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наступне.

Згідно отриманих в КП КМР «КМ БТІ» під час огляду копій документів, які містяться в матеріалах інвентаризаційних справ щодо виготовлення технічної документації (технічних паспортів) на садові (дачні) будинки товариства «ГАЙОК-МІ» (товариства ОК СТ «Гайок-МІ», товариства «СТ «Гайок-МІ») у Голосіївському районі м. Києва по вул.Квітки-Основ`яненка, буд. 51-77, встановлено, що головою обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» ОСОБА_6 , з метою замовлення виготовлення технічних паспортів на садові (дачні) будинки, протягом 2009-2010 років були видані на ім`я підконтрольних членів вказаного обслуговуючого кооперативу довідки про їх членство в кооперативі, в яких зазначений рік побудови зазначених садових (дачних) будинків як «2007». Дані довідки протягом 2009-2010 років були подані представником за довіреністю ОСОБА_6 до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» під час замовлення виготовлення технічної документації на садові (дачні) будинки товариства «ГАЙОК-МІ» (товариства ОК СТ «Гайок-МІ», товариства «СТ «Гайок-МІ») у Голосіївському районі АДРЕСА_2 , на підставі яких були виготовлені технічні паспорти на вказані садові (дачні) будинки, в яких зазначений рік побудови даних будинків як «2007». Крім цього, в матеріалах окремих інвентаризаційних справ щодо виготовлення технічних паспортів на садові (дачні) будинки містяться заяви власноручно написані заяви власників садових (дачних) будинків, в яких рік побудови садових (дачних) будинків зазначений до 05 серпня 1992 року, що не відповідає дійсності.

В ході моніторингу через систему НАІС Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно були виявлені та отримані копії матеріалів реєстраційних справ, які містять документи на підставі яких державними реєстраторами прав на нерухоме майно була здійснена державна реєстрація прав власності на садові (дачні) будинки АДРЕСА_2 на користь членів обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ».

Слідством встановлено, що з метою набуття права власності на садові (дачні) будинки та з метою подальшого незаконного набуття шляхом безоплатної приватизації права власності на земельні ділянки, на яких вони розміщені, головою обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» ОСОБА_6 протягом 2015-2016 років були повторно видані підконтрольним членам вказаного обслуговуючого кооперативу довідки про членство в кооперативі, в яких рік побудови садових (дачних) будинків зазначений до 05 серпня 1992 року, що не відповідає дійсності. Дані довідки про членство в обслуговуючому кооперативі, які містили завідомо неправдиві відомості про рік побудови садових (дачних) будинків, члени вказаного обслуговуючого кооперативу подали до ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ТОВ «Проекттехсервісбуд», ТОВ «Техінвентаризація», на підставі яких були виготовлені та видані технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна, які містили відомості про рік побудови садових (дачних) будинків по АДРЕСА_2 як побудовані до 05 серпня 1992 року, що не відповідає дійсності.

В подальшому, протягом 2015-2017 років, підконтрольні члени вказаного обслуговуючого кооперативу, з метою незаконного набуття права власності на садові (дачні) будинки по АДРЕСА_2 та з метою подальшого незаконного набуття шляхом безоплатної приватизації права власності на земельні ділянки, на яких вони розміщені, подали до державних реєстраторів прав на нерухоме майно, в тому числі до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , документи, які передбачають спрощену процедуру проведення державної реєстрації права власності на садові (дачні) будинки як побудовані до 05 серпня 1992 року, в тому числі технічні паспорти на дані садові (дачні) будинки, які містили завідомо неправдиві відомості про їхній рік побудови до 05 серпня 1992 року, на підставі яких державними реєстраторами прав на нерухоме майно було незаконно, без пред`явлення оригіналу документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги, на користь підконтрольних членів вказаного обслуговуючого кооперативу зареєстровано право власності на зазначені садові (дачні) будинки з наступним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

В ході досудового розслідування від Національного центру управління та випробування космічних засобів отримані матеріали космічного знімання, з аналізу яких встановлено, що на парковій галявині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 із заданими координатами на території урочища «Гайок» Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно даних супутникових знімків у межах «зони супутникового спостереження» станом на 21.08.2005 ознак проведення будівельних робіт або знаходження будь-яких споруд не виявлено, а станом на 21.08.2005 - виявлені ознаки знаходження підготовлених під забудову будівельних майданчиків.

Згідно відомостей Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА), за даними Міського земельного кадастру зареєстровано клопотання обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «ГАЙОК-МІ» (код ЄДРПОУ 34866802) від 05.06.2012 №К-19938 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,5647 га для ведення садівництва на АДРЕСА_2 . Бажана земельна ділянка потрапляє в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007. За результатами розгляду вищевказаного клопотання Київська міська рада рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаному кооперативу за поданням Департаменту не приймала. Інформація щодо підстав розташування вказаного кооперативу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 у Департаменті відсутня. Земельна ділянка площею 723,6941 га (кадастровий номер 8000000000:79:304:0007) у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 26.01.2012 №69/7406 надана Національному природному парку «Голосіївський» в постійне користування для експлуатації та обслуговування Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Допитані як свідки окремі члени обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «ГАЙОК-МІ» показали, що вони ніколи не були власниками садових (дачних) будинків в урочищі «Гайок» по АДРЕСА_2 та ніколи їх там не будували, а також не мали у користуванні земельних ділянок, на яких були розміщені вказані садові (дачні) будинки, але на прохання ОСОБА_6 або за домовленістю з нею видали протягом 2009-2010 років на її ім`я довіреності з питань введення в експлуатацію, оформлення права власності та реєстрації цього права на садові (дачні) будинки по АДРЕСА_2 та з питань оформлення та реєстрації права власності на земельні ділянки, на яких вони розміщені, заздалегідь не усвідомлюючи протиправні наміри ОСОБА_6 .

Встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ ЗЕМЕЛЬНІ СПРАВИ», на замовлення голови садового товариства ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ «САДОВО-ДАЧНЕ ТОВАРИСТВО «ГАЙОК-МІ» ОСОБА_8 , були надані послуги з проведення геодезичних робіт із загального обміру території урочища «Гайок» по АДРЕСА_2 з наступним виготовленням кадастрових планів на земельні ділянки на кожного члена обслуговуючого кооперативу окремо, та на проекті схеми із загального обміру території урочища «Гайок» площею близько до 4 га були визначені площі земельних ділянок з присвоєнням їм номерів, а також межі ґрунтової дороги (проїзду) між майбутніми вказаними земельними ділянками. Виготовлену схему із загального обміру території урочища «Гайок» по АДРЕСА_2 площею близько до 4 га він передав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за місцем їх проживання в приватному секторі Голосіївського району м. Києва, після чого на копії такої схеми ОСОБА_6 з допомогою ОСОБА_15 визначали та зазначали прізвища, ім`я та по батькові членів ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «САДОВО-ДАЧНЕ ТОВАРИСТВО «ГАЙОК-МІ», за якими закріплювалися дані земельні ділянки під конкретними порядковими номерами ділянок, хоча в подальшому в телефонному режимі частину попередньо зазначених прізвищ, імен та по батькові членів садового кооперативу таких ділянок ОСОБА_6 змінювала на інші анкетні дані членів кооперативу в зв`язку з чим були внесені відповідні корективи у схему.

27.08.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.07.2024, проведено обшук в приміщенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_14 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон моделі Realme 6 у силіконовому чохлі (IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_5 .

Слідчий зазначає, що за наявності достатніх підстав вважати, що інформація, що міститься на вказаному тимчасово вилученому майні, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, слідчий на місці проведення обшуку здійснив пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що містяться на ньому. За результатами огляду комп`ютерних даних встановлено, що вони містять інформацію, що становить інтерес для досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема щодо причетності ОСОБА_5 до вчинених кримінальних правопорушень.

Постановою слідчого від 28.08.2024 тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно визнано речовим доказом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є збереження речових доказів.

Слідчий зазначає, що вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон разом з інформацією, що на ньому міститься, потребують додаткового огляду, пов`язаного з необхідністю застосування спеціальних знань під час виявлення та копіювання інформації та доступу до електронних систем з подолання системи логічного захисту, та є необхідною умовою здійснення експертного дослідження під час проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, оскільки інформація, що міститься в даному мобільному телефоні, може бути використана під час проведення досудового розслідування як доказ факту та обставин, що встановлюються в даному кримінальному провадженні, та документуванні злочинної діяльності.

На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялись належним чином.

Від слідчого надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Від власника майна ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на клопотання про арешт майна в яких вона просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна та здійснити розгляд справи у її відсутність. У запереченнях власник майна послалась на те, що вилучений під час обшуку мобільний телефон не містить відомостей про обставини кримінального провадження, не має жодного відношення до кримінального провадження в рамках розслідування якого було проведено обшук. В ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук, не було надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів, лише надано доступ на копіювання інформації з них. В ході обшуку ОСОБА_5 добровільно надана співробітникам поліції телефон, будь-яких паролів там не було встановлено, отже ніщо не перешкоджало здійснити копіювання інформації, наявної в телефоні. Однак за результатами проведення обшуку телефон було протиправно вилучено. Письмові заперечення власника майна ОСОБА_5 долучено до матеріалів клопотання.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

27.08.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.07.2024, проведено обшук в приміщенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон моделі Realme 6 у силіконовому чохлі (IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами справи.

Постановою слідчого від 28.08.2024 тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови.

У клопотанні ставиться питання накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Згідно зі статтями 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя має належним чином перевірити мету та правову підставу для такого арешту.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, під час розгляду клопотання слідчим не доведено той факт, що мобільний телефон, про арешт якого просить слідчий, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вказаного мобільного телефону, як доказу у кримінальному провадженні, яке розслідується.

З огляду на долучені до матеріалів клопотання відомості, у слідчого судді відсутні підстави для висновку, що вилучений мобільний телефон був використаний під час кримінального правопорушення, обставини якого досліджуються у межах даного кримінального провадження, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі могли бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом (частина перша статті 98 КПК України).

Також, слідчий суддя звертає увагу на суто формальний характер постанови слідчого від 28.08.2024, копія якої долучена до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідає вилучене під час обшуку майно.

Матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування, або набуте кримінально протиправним шляхом.

Не містить клопотання слідчого і жодних доказів того, що такий обсяг втручання у власність особи виправдовує завдання кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.07.2024, якою надано дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на вилучення мобільних терміналів систем зв`язку надано не було.

Водночас, попри заборону встановлену КПК України щодо вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, а також відсутність дозволу слідчого судді на вилучення такого майна, слідчим безпідставно здійснено вилучення такого мобільного телефону, в той час як доступ слідчого до вилученого під час обшуку майна власником не обмежувався, вона одразу надала слідчим телефон, який не мав логіну та паролю для огляду інформації, яка міститься на ньому.

Крім того, слідчим до матеріалів клопотання також не долучено постанову про призначення експертизи вилученого майна, а відтак можливої необхідності подальшого перебування вказаного майна під контролем органу досудового розслідування не вбачається.

Отже, слідчим не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.

Відтак, в ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено, а слідчим не надано відомостей, які б свідчили про те, що вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, є засобом вчинення кримінального правопорушення, набутий протиправним шляхом та/або містить на собі сліди вчиненого злочину.

Виходячи з положень практики Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст.1 Протоколу №1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1