Ухвала

від 09.09.2024 по справі 757/30813/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/30813/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5106/2024 Доповідач в суді 11 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ст.219, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України, у кримінальному провадженні №62021000000000862 від 07.10.2021,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 12 липня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою у межах строків досудового розслідування на шістдесят діб, тобто до 10 вересня 2024 року включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання від 08.07.2024 року та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги з доповненнями тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена незаконним складом суду, із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і поза межами повноважень слідчого судді, передбачених КПК України та неповним судовим розглядом, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує, що у судовому засіданні 12.07.2024 року стороною захисту було заявлено усно відвід судді ОСОБА_1 , який протокольною ухвалою залишено без розгляду, а в подальшому за наявності заявленого відводу слідчим суддею ОСОБА_1 було постановлено ухвалу від 12.07.2024. Залишаючи без розгляду заяву від 12.07.2024 року про відвід слідчим суддею не було визнано зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами.

Апелянт наголошує на тому, що до вирішення заяви про його відвід суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим рухом справи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 будь-який більш м`який запобіжний захід.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, винесеною із порушенням процесуального закону, та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

Апелянт зазначає, що ні за предметним ні за суб`єктним критерієм кримінальні правопорушення у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та в інших процесуальних документах у провадженні не відносяться до повноважень ДБР, а отже не можуть розслідуватися цим органом.

Апелянт наголошує на тому, що жодний доказ, в тому числі і матеріали негласних слідчих дій, не підтверджують умислу ОСОБА_8 щодо вчинення будь-яких дій неправомірного характеру, недоведеними також є і ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Апелянт вказує, що ОСОБА_8 є публічною особою, має стійкі соціальні зв`язки, має інвалідність третьої групи, має матір пенсійного віку, яка повністю перебуває на його утриманні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, та його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 за підозрою наступних осіб:

1) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст.219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

2) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст.219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

3) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

4) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст.219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

5) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

17.05.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 постановленою у справі № 757/29709/24-к строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев`яти) місяців, тобто до 17.02.2025.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2024 продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 10.09.2024 включно.

Слідчий суддя, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_8 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у зазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та враховуючи положення п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 без визначення розміру застави.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ст.219, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_8 під вартою та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Крім цього, колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те що, позаяк ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ст.219, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України, з метою запобігання вище вказаним ризикам та виконанню завдань кримінального провадження, неможливо застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі застави.

Доводи апеляційної скарги про те, що жодний доказ, в тому числі і матеріали негласних слідчих дій, не підтверджують умислу ОСОБА_8 щодо вчинення будь-яких дій неправомірного характеру, а також те, що є недоведеними і ризики, передбачені ст.177 КПК України, відхиляються колегією суддів з огляду на їх безпідставність.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Посилання апелянта на те, що ні за предметним ні за суб`єктним критерієм кримінальні правопорушення у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та в інших процесуальних документах у провадженні не відносяться до повноважень ДБР, є безпідставними з огляду на наступне.

Постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень та об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.05.2024 передбачено визначити підслідність кримінальних правопорушень в об`єднаному кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, з метою повного та швидкого проведення досудового розслідування, так як у разі виділення матеріалів досудового розслідування це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування.

Щодо доводів апелянта, що ухвала слідчого судді постановлена незаконним складом суду, із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.81 КПК України якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи те, що ухвалою судді Печерського районного суду від 11.07.2024 у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було відмовлено з огляду на те, що ця заява є необґрунтованою та невмотивованою, а підстави для задоволення відводу відсутні, а також те, що у судовому засіданні від 12.07.2024 слідчим суддею ОСОБА_1 заявлений повторно відвід був залишений без розгляду, то ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року постановлена уповноваженим складом суду.

Доводи апелянта щодо відомостей про особу підозрюваного самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику його переховування на наступних етапах досудового розслідування, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, перешкоджання встановленню істини у справі, на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.

Інші доводи апеляційних скарг захисників підозрюваного висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

---

ОСОБА_2

Судді

: ОСОБА_3

---

ОСОБА_4

---