Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/20331/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуСправа №160/20331/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

29.07.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» до Дніпровської митниці з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000109/1 від 13.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформленняусі документи оформлені відповідно до вимог Митного Кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправнерішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та, керуючись, частиною 6 статті 54, статтями 57-64 Митного Кодексу України Дніпровською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів № UA110130/2024/000109/1 від 13.03.2024 за резервним методом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі № 160/20331/24 та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 Митного Кодексу України, пункту 6 статті 54 Митного Кодексу України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

03.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Згідно положеньстатті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2023 між ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» та «JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15092023 на поставку в Україну товарів в асортименті.

Відповідно до п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту предметом даного Контракту є поставка стрічки клейкої пакувальної (далі «Товар»). Поставка Товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця. Кожне замовлення укладається у формі Проформи Інвойс, яка є невід`ємною частиною цього Зовнішньоекономічного контракту. У кожній проформі інвойс сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.

Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту Ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю на умовах NINGBO.

З метою митного оформлення товару, ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» було подано до Дніпровської митниці декларації № 24UA110130005549U3.

Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом ізЕМД № 24UA110130005549U3 позивачем надані митному органу наступні документи: Сертифікат якості ZX110704 від 16.12.2023; Сертифікат якості ZX23110701 від 20.12.2023; Сертифікат якості ZX23110702 від 09.12.2023; Сертифікат якості ZX23110703 від 13.12.2023; Сертифікат якості ZX23110705 від 16.12.2023; Пакувальний лист від 19.12.2023; Рахунок проформа інвойс № YWJX23-11070148 від 07.11.2023; Рахунок фактура інвойс № YWJX23-11070148 від 19.12.2023; Коносамент SZACM23120011 від 27.12.2023; Автотранспортна накладна від 08.03.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24ROCT190000153451 від 08.03.2024; Декларація про походження товару YWJX23-11070148 від 19.12.2023; Банківський платіжний документ SWIFT № 132 від 21.11.2023; Банківський платіжний документ SWIFT № 138 від 05.03.2024; Рахунокфактура про надання транспортноекспедиційних послуг №19 від 08.03.2024; Довідка про транспортні витрати № 8 від 08.03.2024; Прайс лист виробника товару від 10.07.2023; Доповнення до зовнішньоекномічного договору № 09112023 від 09.11.2023; Зовнішньоекономічний контракт № 15092023 від 15.09.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 123 від 01.09.2018; Договір про перевезення №01/08-22 від 01.08.2022; Договір про перевезення № 08/03-2024 від 08.03.2024; Договір про перевезення № UA00230931 від 01.01.2021; Договір про перевезення від 01.02.2022; Митна декларація країни відправлення № 310120230515316008 від 21.12.2023.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1.Відповідно до п.1.1. Контракту зазначається, що кожне замовлення укладається у формі проформи-інвойсу та у кожній проформі-інвойсі сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови. Відповідно до п. 2.3. Контракту - ціни окремих позицій будуть вказані в проформі-інвойс. Відповідно до наданої проформи-інвойсу від 07.11.2023 № YWJX23-11070148 сума вартості товару визначена на умовах FOB NINGBO та складає 36915,00 дол.США, ціна зазначена у дол.США за рулон. В комерційному інвойсі від 19.12.2023 № YWJX23-11070148 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні - 34701,87 дол.США, однак, ціна зазначена вже у дол.США за метр. Вищезазначене викликає сумнів у митного органу, оскільки інформація, яка міститься в поданих до митного контролю та оформлення документах містить різні відомості щодо одиниці виміру. В графі 41 поданої ЕМД від 13.03.2024 №UA110130/2024/005549 відсутня інформація щодо додаткової одиниці виміру.

2.Декларантом до митного оформлення товарів надано банківські платіжні документи, що стосується товару від 21.11.2023 № 132 та від 05.03.2024 № 138, однак надані платіжні документи не містять підписів та печаток уповноваженого банку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Проте надані до митного контролю платіжні доручення сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Отже, надані до митного контролю платіжні доручення від 21.11.2023 № 132 та від 05.03.2024 № 138, не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, та не може бути прийнятий митницею, як підтвердження здійснення оплати за оцінювану партію товару. Вищезазначене унеможливлює перевірку числового значення складових митної вартості товарів.

3. Митному органу надано декларантом прайс-лист від 10.07.2023 б/н наданий підприємством JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD., який містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі-інвойсі від 07.11.2023 №YWJX23-11070148 та інвойсі від 19.12.2023 № YWJX23-11070148, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

4.Враховуючи інформацію коносаменту від 27.12.2023 № SZACM23120011 оцінюваний товар відвантажено з порту NINGBO (Китай). Відповідно до наданих проформі інвойсі від 07.11.2023 № YWJX23-11070148 та інвойсі від 19.12.2023 № YWJX23-11070148 також вказані умови поставки FOB NINGBO (Китай). Отже, з урахуванням заявлених умов поставки FOB NINGBO (Китай), не надані транспортні витрати від NINGBO (Китай) до порту Hangzhou (Китай). Відповідно до інформації мережі «Інтернет» відстань між NINGBO (Китай) та порту Hangzhou (Китай) складає - 1391,2 км. Тобто пункт відправлення відрізняється від зазначеного у рахунку. Отже, наявні додаткові витрати, пов`язані із транспортуванням, відомості щодо яких відсутні серед наданих до митного контролю документів.

5.Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4. каталоги, специфікації, виробника товару; 5. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 13.03.2024 у складі електронного повідомлення декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товару № UA110130/2024/000109/1 від 13.03.2024.

ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман» листом від 24.04.2024 надано до Дніпровської митниці наступні додаткові документи: - рахунок на оплату (із виправленням) № 19 від 08.03.2024 із правильним зазначенням місця відвантаження; - довідка про транспортні витрати (із виправленням) вих. № 8 від 08.03.2024 із правильнім зазначенням місця відвантаження; - акт надання послуг № 24 від 13.03.2024; - лист пояснення від ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» вих. №1 від 13.03.2023.

Втім, як зазначає представник митниці, у контролюючого органу відсутні підстави для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 13.03.2024 №UA110130/2024/000109/1.

Вважаючи рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митницею.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 2 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно частини 3 статті 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених пунктом 2 частини 1 статті 57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньо - економічного контракту № 15092023 від 15.09.2023, укладеного між ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» та «JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай).

Щодо тверджень відповідача відносно невідповідностей у платіжних документах, що надані позивачем, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митницею додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що надані платіжні доручення в іноземній валюті від 21.11.2023 № 132 та від 05.03.2024 № 138, які не містять підписів та печаток уповноваженого банку, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, декларантом надано банківські платіжні документи, що стосується товару від 21.11.2023 № 132 на суму 7383,00 дол. США, від 05.03.2024 № 138 на суму 27 318,87 дол. США, підтверджують оплату загальної суми у розмірі 34 701,87 дол. США., що підтверджується матеріалами справи та письмовими поясненнями представника відповідача.

Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митницею додаткових документів у декларанта».

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 по справі № 320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує.

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо наданих відповідачем в рішенні так званих «порівняльних» декларації №UA110130/2023/26596 від 25.12.2023 та №UA100360/2024/800601 від 22.01.2024 суд зазначає, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Суд зауважує, що відповідачем надано знеособлені копії «порівняльних» декларацій, тому суд позбавлений можливості провести порівняльний аналіз товару, заявленого до розмитнення позивачем із вказаним у наданій відповідачем декларації. Також відповідачем не повідомлено, чи ця «порівняльна» декларація була подана самим декларантом товару чи митна вартість товару у цьому випадку була також скоригована митним органом, відсутні відомості чи була оскаржена декларантом митна вартість товару, визначена у цій декларації, тому суд не приймає цей доказ, поданий стороною відповідача.

Суд також вказує, що інші наведені відповідачем зауваження до поданих позивачем до митного оформлення документів не беруться судом до уваги, оскільки мають надмірно формальний характер, подані декларантом документи в цілому дають змогу встановити не лише ціну товару, а й всі аспекти господарської операції з придбання та доставки товару, а також ці аргументи відповідача не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

Щодо тверджень митниці, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів відсутні, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору, поставка товару здійснювалась на умовах FOB, відповідно до умов Інкотермс 2010.

Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: Пакувальний лист від 19.12.2023; Рахунок проформа інвойс № YWJX23-11070148 від 07.11.2023; Рахунок фактура інвойс № YWJX23-11070148 від 19.12.2023; Коносамент SZACM23120011 від 27.12.2023; Автотранспортна накладна від 08.03.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24ROCT190000153451 від 08.03.2024; Декларація про походження товару YWJX23-11070148 від 19.12.2023; Рахунокфактура про надання транспортноекспедиційних послуг №19 від 08.03.2024; Довідка про транспортні витрати № 8 від 08.03.2024; Договір про перевезення №01/08-22 від 01.08.2022; Договір про перевезення № 08/03-2024 від 08.03.2024; Договір про перевезення № UA00230931 від 01.01.2021; Договір про перевезення від 01.02.2022.

Отже, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Зауваження митного органу до прайс-листа суд вважає неприйнятними, оскільки такі зауваження контролюючого органу не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист, каталог виробника має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Отже, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, на підтвердження заявленої вартості товару.

Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 132 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як встановлено судом, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» укладено Договір про надання правничої допомоги № 64 від 02.01.2019, а також додаткові угоди № 1 від 31.12.2020 та № 1/1 від 31.12.2021, проте доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надано, хоча така вимога позивачем заявлена, тому розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснюється.

З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000109/1 від 13.03.2024.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгородне, вул. Джерельна, 7, код ЄДРПОУ 37542705) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез