Ухвала

від 16.09.2024 по справі 200/6302/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

16 вересня 2024 року Справа №200/6302/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

10 вересня 2024 року адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Грушева, буд. 50, м. Курахове, Покровський район, Донецька область, 85612; код ЄДРПОУ 38294628):

- визнати протиправною бездіяльність 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року;

- зобов`язати 7 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб`єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогамистатті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

Одночасно із позовом, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивача виключено із списків особового складу військової частини та знято зі всіх видів забезпечення, при цьому, позивачем не було одержано ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а саме розрахунку індексації грошового забезпечення. Діючим законодавством не передбачено включення інформації щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення військовослужбовцю при звільненні. Отже, позивачу не було відомо про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та, окрім цього, позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення.

Крім того, представник позивача зазначає, що на момент звільнення позивача частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Враховуючи зміни в законодавстві, та той факт, що позивач є необізнаний у змінах в законодавстві стосовно строків звернення до суду, та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя щодо захисту права на оплату праці в умовах воєнного стану, представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини. Також, представник позивача вважає, що порушення судом положень статті 122 КАС України щодо строків звернення до суду може призвести до безпідставного повернення позовної заяви, чим позбавить позивача гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права доступу до суду.

Вирішуючи по суті заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

В порядку статті 58 Конституції України, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX мають застосуватись у спірних правовідносинах з 19 липня 2022 року.

Право на заробітну плату до 19 липня 2022 року не обмежувалося будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №808/1271/18, від 22 квітня 2021 року у справі №826/8789/18, від 29 вересня 2021 року у справі №160/8332/20, від 12 травня 2022 року у справі №280/9017/20, від 26 травня 2022 року у справі №420/10861/21, від 28.07.2022 року у справі №300/6805/21.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто, з 19 липня 2022 року.

Суддя враховує, що спірним питанням у справі є нарахування та виплата належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом.

Відтак, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом задоволенню не підлягає.

Щодо звільнення від сплати судового збору.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірним питанням в даній справі є нарахування індексації грошового забезпечення.

Таким чином, позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору в силу вказаної норми.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160,161,172Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Відповідно до статей 12, 257, 260 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи, суддя дійшов висновку про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.

Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом відмовити.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Витребувати у відповідача, 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, наступні докази:

- належним чином засвідчені копії наказів про прийняття позивача на службу та її проходження;

- належним чином засвідчену копію особової справи позивача;

- відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в розрізі місяців;

- відомості про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в розрізі місяців, із зазначенням базового місяця взятого для розрахунку;

- відомості про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (якщо таке мало місце);

- реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану індексацію грошового забезпечення позивачу 7 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;

- всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов`язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

5. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

6. Роз`яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.

7. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна