Рішення

від 16.09.2024 по справі 200/4754/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року Справа№200/4754/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 425 від 04.04.2024 року;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №897 від 12.06.2024 року;

3) зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити ТОВ «БУДРЕСУРС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано рішення від 04.04.2024 року № 425 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Кодами податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначені наступні: 13 придбання товарів (послуг) платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання у період з 01.04.2024 по 04.04.2024 товарів код УКТЗЕД 7616, 7612, 3214, 5603, 7326, 7308, 7216,8516, 3917, 7322, 8544, 7312,7214, 4421,2517, 2505,6904, 3926, 3921, 6806, 3925, 6807, 8466 у платника податку, задіяного в ризиковій операції 38530617.

Товариство звернулося до контролюючого органу з письмовими поясненнями №06/06-01 від 04 червня 2024 року, в яких просило ГУ ДПС у Донецькій області виключити платника податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. На думку позивача ним надано всі необхідні документи для пояснення специфіки господарської діяльності товариства. Однак, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.06.2024 №897 ТОВ «БУДРЕСУРС» залишено у переліку платників, які відповідають критерію ризиковості.

Позивач звертає увагу, що у вказаних рішеннях не зазначено детальної інформації, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, що позбавляє його можливості усунути недоліки та виконати рішення.

Виходячи з наведеного, позивач вважає спірні рішення відповідача протиправними.

15 липня 2024 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.

22 липня 2024 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що товариство на теперішній час має штатну чисельність працівників у кількості 7 осіб з місячним фондом оплати труда 56 800,00 гривень, що підтверджується поданими до органів ДПС податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2024 року від 19.04.2024 року з квитанцією №2 від 19.04.2023 р.

Представник відповідача звертає увагу на наявність інформації щодо кримінального впровадження № 42023050000000220 від 09.02.2023 за ч.5 ст191 КК України по підприємству ТОВ «Будресурс» щодо здійснення реконструкції будівель Святогірського дитячого садка № 18 "Ластівка" за адресою: пров. Лісовий, 14 в м.Святогірськ Донецької області згідно договору підряду №68 з неплатником ПДВ, а саме Святогірською міською радою.

Згідно з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» СЕА ПДВ сума ліміту 10895 056,12 грн (дата операції 24.04.2024). За квітень 2024 року підприємством задекларовано ряд.21 у сумі 295695 грн. У 2024 році сплачено податків в сумі 30594 грн, в т.ч. ПДВ -0 грн.

З огляду на наведене комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та документів наданих платником податків встановлено, що ТОВ «Будресурс» відповідає критерію ризиковості платника податку по п.8 згідно з додатком 1 Порядку №1165.

Представник відповідача зазначає, що позивач, як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС у Донецькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» є юридичною особою, зареєстроване 05.09.2002 р., номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12591200000000330, ідентифікаційний код 32087902, місцезнаходження: вул. Шосейна, будинок 2В, кімната 2, м. Мирноград, Донецька область, 85327.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. 16.29 виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 20.14 виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 23.69 виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 42.11 будівництво доріг і автострад; 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту (не основні).

Згідно ліцензії від 11-Л від 28 лютого 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» має право на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2).

Згідно ліцензії від 07.04.2020, реєстраційний номер 05060414202000587 товариство з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» має право на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Донецькій області №425 від 04 квітня 2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, товариство включено до переліку ризикових платників податків, з посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання у період з 01.04.2024 до 04.04.2024 товарів код УКТЗЕД 7616, 7612, 3214, 5603, 7326, 7308, 7216,8516, 3917, 7322, 8544, 7312,7214, 4421,2517, 2505,6904, 3926, 3921, 6806, 3925, 6807, 8466 у платника податку, задіяного в ризиковій операції 38530617.

05 червня 2024 року (згідно квитанції) позивачем було подано на адресу податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До вказаного повідомлення додано: письмові пояснення, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність Форма № 20-ОПП, податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2024 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за лютий 2024 р. - квітень 2024 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за лютий 2024 р. - квітень 2024 р., податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2024 року, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за січень 2024 року, за лютий 2024 року, за березень 2024 року, відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за січень 2024 року, за лютий 2024 року, за березень 2024 року, цивільно-правовий договір № 01 від 01 березня 2024 року, цивільно-правовий договір № 2 від 01 березня 2024 року, цивільно-правовий договір № 03 від 19 березня 2024 року, цивільно-правовий договір № 4 від 19 березня 2024 року, цивільно-правовий договір № 5 від 19 березня 2024 року, договір оренди нежитлового приміщення №21/03/2024 від 21 березня 2024 року, акт приймання-передачі від 21 березня 2024 року, акт надання послуг № 18 від 31 березня 2024 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2024 року, договір оренди нежитлового приміщення № 02/11/20А-6 від 02 листопада 2022 року, акт передання-приймання до договору оренди нежитлового приміщення № 28/12/18А від 28.12.2018 р., акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №31/01 згідно договору № 02/11/20А-6 від 02.11.2022 року, акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №29/02 згідно договору № 02/11/20А-6 від 02.11.2022 року, акт №31/03 приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 02/11/20А-6 від 02.11.2022 року, акт №30/04 приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 02/11/20А-6 від 02.11.2022 року, штатний розклад, податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2024 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, платіжну інструкцію в національній валюті від 23 квітня 2024 року № 74, платіжну інструкцію в національній валюті від 23 квітня 2024 року № 75, платіжну інструкцію в національній валюті від 23 квітня 2024 року № 76, банківська виписка з 09.04.2024 року до 09.04.2024 року, податкову накладну від 19.02.2024 року №1, податкову накладну від 29.02.2024 року №2, податкову накладну від 29.02.2024 року №4, податкову накладну від 29.02.2024 року №7, податкову накладну від 29.02.2024 року №8, податкову накладну від 29.02.2024 року №9, платіжну інструкцію № 4 (внутрішній номер 336122748) від 25 березня 2024 року, акт надання послуг № 17 від 19 лютого 2024 року, акт надання послуг № 18 від 29 лютого 2024 року, акт надання послуг № 19 від 29 лютого 2024 року, договір постачання № 01/32087902-М від 01.01.2024 року, специфікацію № 1 до договору постачання № 01/32087902-М від 01.01.2024 р., видаткову накладну № 16 від 19 лютого 2024 р., товарно-транспортну накладну №16-1 від 19 лютого 2024 року, видаткову накладну № 21 від 11 березня 2024 р., видаткову накладну № 19 від 11 березня 2024 р., видаткову накладну № 18 від 11 березня 2024 р., видаткову накладну №23 від 11 березня 2024 р., видаткову накладну №44 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну №45 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну №46 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну № 47 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну № 48 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну № 37 від 02 квітня 2024 р., видаткову накладну № 50 від 02 квітня 2024 р., договір про надання послуг № 01/32087902-П від 01.01.2024 р., специфікацію № 1 до договору надання послуг № 01/32087902-П від 01.01.2024 р., договір поставки №01/03-2024 від 01.03.2024 р., видаткову накладну № 140 від 29 березня 2024 р., видаткову накладну № 139 від 16 березня 2024 р., лист №15/04-1 від 15 квітня 2024 р., акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 - 15 04.2024 між ТОВ "ЛАЙФ БУД ГРУП" і ТОВ "БУДРЕСУРС" за договором договір поставки №01/03-2024 від 01.03.2024 року, платіжну інструкцію від 02 квітня 2024 року № 1755, платіжну інструкцію від 02 квітня 2024 року № 1753, платіжну інструкцію від 03 квітня 2024 року № 1761,платіжну інструкцію від 02 квітня 2024 року № 1751, договір № 7/04В про відступлення права вимоги, платіжну інструкція № 3 (внутрішній номер 336154925) від 25 березня 2024 року, платіжну інструкцію в національній валюті від 05 квітня 2024 р. № 22, платіжну інструкцію в національній валюті від 05 квітня 2024 р. № 21, платіжну інструкцію в національній валюті від 05 квітня 2024 р. № 23, податкову накладну від 29.03.2024 року №197, податкову накладну від 29.03.2024 року №198, податкову накладну від 29.03.2024 року №195, податкову накладну від 29.03.2024 року №196, податкову накладну від 29.03.2024 року №199, податкову накладну від 29.03.2024 року №194, договір № С03/24-93 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням QR-талонів на АЗС від 29 березня 2024 року, видаткові накладні № 378 від 29 березня 2024 р., № 377 від 29 березня 2024 р., № 375 від 29 березня 2024 р., № 373 від 29 березня 2024 р., № 374 від 29 березня 2024 р., № 376 від 29 березня 2024 р., №32 від 02 квітня 2024 р., №33 від 02 квітня 2024 р., № 34 від 02 квітня 2024 р № 35 від 02 квітня 2024 р., №31 від 02 квітня 2024 р., № 36 від 02 квітня 2024 р., № 37 від 02 квітня 2024 р., договір № 3/04В про відступлення права вимоги від 01 квітня 2024 р., видаткові накладні № 23 від 11 березня 2024 р., № 24 від 11 березня 2024 р., № 22 від 11 березня 2024 р., № 21 від 11 березня 2024 р., договір № 2/04В про відступлення права вимоги від 01 квітня 2024 р., договір поставки № 32087902/Т від 25 березня 2024 р., податкову накладну від 02.04.2024 року №3, договір № 6/04В про відступлення права вимоги від 01 квітня 2024 р., податкову накладну від 02.04.2024 року №2, договір № 5/04В про відступлення права вимоги від 01 квітня 2024 р., податкові накладні від 11.03.2024 року №15, від 02.04.2024 року №6, від 11.03.2024 року №14, специфікацію №1 до договору поставки № 32087902/Т від 25 березня 2024 року, договір № 1/04В про відступлення права вимоги від 01 квітня 2024 р., податкові накладні від 02.04.2024 року №7, від 02.04.2024 року №1, від 02.04.2024 року №5, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28 лютого 2018 р. № 11 на Господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, податкову накладну від 02.04.2024 року №4, платіжні інструкції від 02 квітня 2024 р. № 1739, від 03 квітня 2024 р. № 1764, специфікація №2 до договору поставки № 32087902/Т від 25 березня 2024 року, податкову накладну від 11.03.2024 року №17, свідоцтво про метрологічне підтвердження вимірювальних можливостей № ВЛ-002/2023, договір постачання № 01/32087902-П від 01.01.2024 року, специфікацію № 1 до договору постачання № 01/32087902-П від 01.01.2024 р., акти надання послуг від 29 лютого 2024 р. № 19, №18, №17, податкову накладну від 11.03.2024 року №16, декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, дозвіл №0189.20.14 на виконання робіт з підвищеної небезпеки, дозвіл №0230.20.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, дозвіл №0229.20.14 на виконання робіт з підвищеної небезпеки, витяг № 1805064500001 з реєстру платників податку на додану вартість, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договір надання послуг № 01/32087902-П від 01.01.2024 року, специфікація № 1 до договору надання послуг № 01/32087902-П від 01.01.2024 р., ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки реєстраційний номер 05060414202000587, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за січень 2024 р. - квітень 2024 р., платіжну інструкцію № 3 (внутрішній номер 336154925) від 25 березня 2024 року, платіжні інструкції в національній валюті від 22 травня 2024 р. № 119, від 23 квітня 2024 р. № 75, від 22 травня 2024 р. № 120, від 22 травня 2024 р. № 121, від 23 квітня 2024 р. № 76, від 23 квітня 2024 р. № 74.

У вищевказаних поясненнях позивачем зазначено, що всі зазначені вище документи, оформлені товариством в рамках укладених договорів з контрагентами, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Донецькій області №897 від 12 червня 2024 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05 червня 2024 року №1 товариство включено до переліку ризикових платників податків з посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Позивач оскаржує вказані рішення, як такі, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном(абзац перший пункту 26 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Як вже вказувалось судом, у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає ДЕТАЛЬНУ ІНФОРМАЦІЮ, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац сьомий пункту 6 Порядку № 1165).

Суд зазначає, що податковий орган, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, яким чином ця інформація свідчить про наявність ознак ризиковості здійснення операцій.

На виконання договору поставки №32087902/Т від 25.03.2024 року, укладеного позивачем з ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ», складено наступні документи: специфікацію №1 від 25.03.2024 року, специфікацію №2 від 25.03.2024 року, видаткові накладні №37 від 02.04.2024 року, №02.04.2024 року, №31 від 02.04.2024 року, №35 від 02.04.2024 року, №34 від 02.04.2024 року, №33 від 02.04.2024 року, №32 від 2024 року, №21 від 11 03.2024 року, №22 від 11.03.2024 року, №24 від 11.03.2024 року, №23 від 11.03.2024 року, податкові накладні №1 від 02.04.2024 року, №2 від 02.04.2024 року, №3 від 02.04.2024 року, №4 від 02.04.2024 року, №5 від 02.04.2024 року, №6 від 02.04.2024 року, №7 від 02.04.2024 року, №14 від 11.03.2024 року, №15 від 11.03.2024 року, №16 від 11.03.2024 року, №17 від 11.03.2024 року, платіжну інструкцію №1739 від 02.04.2024 року, №1764 від 03.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №7/04В від 01.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №5/04В від 01.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №6/04В від 01.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №3/04В від 01.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №2/04В від 01.04.2024 року, договір про відступлення права вимоги №1/04В від 01.04.2024 року.

Суд зазначає, що спірні рішення не містять даних щодо того, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Зі змісту спірного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не вбачається, що воно було прийнято саме за результатами розгляду інформації та копій документів, як того вимагає Порядок № 1165.

У рішеннях не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. У рішенні лише зазначено періоди здійснення таких операцій. У спірних рішеннях не вказано які саме копії документів не надано платником податку, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене порушення не може бути визнаним формальним, оскільки зазначення такої інформації прямо передбачено пунктом 6 Порядку № 1165.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Посилання відповідача, як на підставу віднесення позивача до критеріїв ризиковості, щодо придбання останнім товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність його критеріям ризиковості платника податку без надання допустимих доказів щодо періоду здійснення цієї господарської операції та документів первинного бухгалтерського обліку не може безперечно свідчити про відсутність реальності здійснення цієї операції і як наслідок віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Документального підтвердження обставин того, що позивач та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

Таким чином, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Суд звертає увагу, що реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами повинна досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20.

У випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не вказання мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Окрім того, як зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року справа № 640/6130/20.

Зі змісту рішень відповідача вбачається, що комісією прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації, щодо задіяння підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій.

Як неодноразово зазначав Верховний Суду, зокрема, у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20, від 06 лютого 2024 року справа № 320/13271/20 питання оцінки реальності здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством. Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку критерію ризиковості платника податку за п.8 згідно з додатком 1 Порядку зупинення №1165 фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Таким чином, рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 425 від 04.04.2024 року, № 897 від 12.06.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті в супереч вимогам Конституції та законів України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків з огляду на наступне.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Внесення позивача внаслідок прийняття спірних рішень до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості призводить до негативних наслідків як для нього так і його контрагентів стосовно здійснених господарських операцій та формування податкового кредиту та створюють для позивача додаткові обов`язки.

Окрім того, у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до обставин справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, що спростовує доводи відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.

Посилання податкового органу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 19.05.2020 по справі № 160/10287/19, від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19 є хибними, оскільки ухвалені за інших фактичних обставин, а позиція в цих рішення викладена стосовно норм Порядку № 117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Щодо посилання відповідача на інформацію про наявність кримінального впровадження № 42023050000000220 від 09.02.2023 за ч.5 ст191 КК України по підприємству ТОВ «Будресурс» (код ЄДРПОУ 32087902) щодо здійснення реконструкції будівель Святогірського дитячого садка № 18 "Ластівка" за адресою: пров. Лісовий, 14 в м.Святогірськ Донецької області згідно договору підряду №68 з неплатником ПДВ, а саме Святогірською міською радою, суд зазначає, що сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про відповідність підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ.

До того ж, суд критично ставиться до вищевказаних доводів відповідача, оскільки у спірних рішеннях відсутні посилання на інформацію про наявність кримінального впровадження № 42023050000000220 від 09.02.2023 за ч.5 ст191 КК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні справи суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючисьнормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» (місцезнаходження: вул. Шосейна, будинок 2В, кімната 2, м. Мирноград, Донецька область, 85327, код ЄДРПОУ 32087902) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, місто Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №425 від 04 квітня 2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №897 від 12 червня 2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕСУРС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв