Рішення

від 12.09.2024 по справі 320/20338/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року Київ№ 320/20338/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,

представника позивача:Оплачка В.О.,

представника відповідача:Федоренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Солід Хаус» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

у травні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Солід Хаус» до Головного управління ДПС у м. Києві.

Просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.01.2024 № 00046710704.

Ухвалою суду від 13.05.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.06.2024. За клопотанням представника відвідача судове засідання було відкладене на 27.06.2024. У підготовчому засіданні 27.06.2024 оголошено перерву до 18.07.2024 за клопотанням представника відповідача для надання додаткових доказів.

18.07.2024 судове засідання знято з розгляду через повідомлення про замінування суду.

22.08.2024 проведено підготовче засідання, 12.09.2024 розпочато судовий розгляд справи по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності ТОВ «БК Солід Хаус», оскільки кожен суб`єкт господарювання має індивідуальну юридичну відповідальність. Вказали, що відсутність у контрагентів матеріальних, виробничих, трудових та інших ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод, аутсорсингу та аутстафингу. Звертали увагу, що товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами податкових зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали на факт ненадання посадовими особами ТОВ «БК Солід Хаус» до перевірки документів, що підтверджують дані податкових декларацій, зокрема, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, платіжних документів на запити податкового органу щодо надання пояснень із документальним підтвердженням; підкреслювали, що оскільки товариство до перевірки не надало первинних документів, пов`язаних із господарською діяльністю, то це ставить під сумнів реальність операцій. Також звертали увагу на непідтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання, неможливість підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, наявність інформації про нереальність операцій, неможливість здійснення спірними контрагентами позивача в період надання послуг підприємницької діяльності, здійснення операцій без обліку і без ділової мети.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що доводи у відзиві є такими ж як у акті перевірки, у зв`язку із чим вважає, що вони спростовуються аргументами у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вказав, що товариство «БК Солід Хаус» засноване у 2014 році, і з цього часу здійснює будівельні роботи у м. Києві та Київській області, замовниками робіт виступають компанії реального сектору економіки. Звертав увагу на можливість залучення позивачем субпідрядників для виконання робіт, а також на те, що замовлені товариству роботи були виконані і здані, акти приймання виконаних будівельних робіт від замовників позивача також підписані. Наголошував на відсутності на цей час відкритих кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, відсутності фактів пред`явлення підозр у межах відповідних кримінальних проваджень, на які посилалася ДПС, а також на тому, що керівний склад відповідних суб`єктів господарювання не притягався до кримінальної відповідальності. Вказав і на те, що одне із кримінальних проваджень, на ухвалу стосовно якого посилався відповідач, порушене за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Також представник позивача зазначив про факт викрадення 16.02.2022 первинних документів товариства за спірними операціями і про те, що відновити вдалося лише частину таких документів.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. Вказала, що товариством «БК Солід Хаус» не дотримано вимог статті 44 Податкового кодексу. Звертала увагу на надання після відновлення лише невеликої частини документів, які не є достатніми для підтвердження реальності операцій ТОВ «БК Солід Хаус» із контрагентами ТОВ «Оліс компані» та «В-Інтер Груп». Наголошувала на тому, що у межах кримінальних проваджень встановлювалися факти нереальності господарських операцій спірних контрагентів позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Солід Хаус» є юридичною особою, місцезнаходження якої: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 62-Б, офіс 1; зареєстроване 26.03.2014. Видами економічної діяльності товариства є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель.

На підставі направлень від 16.02.2022 та наказу від 11.02.2022 №961-п, 16.02.2022 розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Солід Хаус» при визначенні по взаємовідносинам із ТОВ «Оліс компані» за червень 2019 року та з ТОВ «В-Інтер Груп» за липень, серпень, вересень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість.

У ході перевірки, товариство позивача листом від 18.02.2022 №18/02/3-2022 повідомило про втрату документів, а саме: фінансово-господарських документів за період червень-вересень 2019 року. У зв`язку із цим, ТОВ «БК Солід Хаус» звернулося до Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві з заявою про втрату документів (заява зареєстрована 16.02.2022 під №5291).

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 18.02.2022 №1414-п перенесено терміни проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки з 18.02.2022 до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу.

У подальшому, на підставі направлення від 08.12.2023 та наказу від 11.02.2022 №961-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК Солід Хаус» при визначенні по взаємовідносинам із ТОВ «Оліс компані» за червень 2019 року та з ТОВ «В-Інтер Груп» за липень, серпень, вересень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість (період проведення з 16.02.2022 по 12.12.2023).

За результатами перевірки складено акт №84021/26-15-07-04-05/39150883 від 19.12.2023 (а.с.15-27).

За висновками названого акту:

- встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 225 836 грн. (за червень 2019 року на 235 175 грн., за липень 2019 року на 465 861 грн., за серпень 2019 року на 408127 грн., за вересень 2019 року на 116 673 грн.).

Позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, однак рішенням ГУ ДПС від 18.01.2024 про розгляд заперечення, висновки акта залишені без змін, а заперечення без задоволення (а.с.145).

На підставі названого вище акта перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 24.01.2024 № 00046710704, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача із податку на додану вартість на 1 532 295 грн., у тому числі на 1 225 836 грн. за основним зобов`язанням і 306 459 за штрафними санкціями (а.с.28-30).

Товариство «БК Солід Хаус» оскаржило назване повідомлення-рішення до ДПС України, однак рішенням про результати розгляду скарги від 09.04.2024 воно залишене без змін, а скарга - без задоволення (а.с.31-35).

Так, судом з`ясовано, що підставою для висновків у акті перевірки слугували твердження податкового органу про відсутність фактичного реального здійснення операцій позивачем із товариствами «Оліс компані» та «В-Інтер Груп» (через непідтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання, неможливість підтвердити операції стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів, основних засобів; наявність інформації, що підтверджує нереальність фінансово-господарської діяльності; неможливість фактичного здійснення контрагентами підприємницької діяльності через відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей; здійснення операцій без ділової мети та обліку безвідносно до їх реального економічного змісту тощо), констатовано відсутність джерела походження ідентифікованих послуг, на які позивач від названих контрагентів декларував податковий кредит та які вплинули на задекларовані показники звітності з податку на додану вартість. Так, ДПС стверджено про завищення показників податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Оліс компані» на 235 175 грн., із ТОВ «В-Інтер Груп» - на 990 661 грн.

Стосовно взаємовідносин із ТОВ «Оліс компані», суд зазначає наступне.

Як відображено у акті перевірки, 02.06.2019 позивач уклав договір №22 із ТОВ «Оліс компані», за умовами якого підрядник (ТОВ «Оліс компані») зобов`язується за завданням замовника, власними силами або залученими та засобами з належною якістю та відповідно технічної документації, державних будівельних норм і правил виконати і здати замовнику (ТОВ «БК Солід Хаус») такі роботи: «Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 8-ма черга будівництва, житловий будинок №9».

До перевірки товариство подавало (що відображено у акті):

- договірну ціну на будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2, вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, 1-а черга будівництва, житловий будинок №1, ТП-1 на 687829,22 грн.;

- локальний кошторис на будівельні роботи (форма 1) №2-1-1 на будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2, вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, 1-а черга будівництва, житловий будинок №1, ТП-1, всього по кошторису 573191,02 грн.;

-акт №1 приймання виконаних будівельних робіт року від 30.06.2019 щодо будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2 та вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, перша черга будівництва, житловий будинок №1, ТП-1, вартість виконаних робіт з ПДВ 687829,22 грн.;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірної форми КБ-3 від 30.06.2019 щодо будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2 та вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, перша черга будівництва, житловий будинок №1, ТП-1, вартість виконаних робіт з ПДВ 687829,22 грн. (а.с.107)

Документи підписані від позивача директором ОСОБА_1 , від ТОВ «Оліс Компані» - Апенькіною О.М.

Під час перевірки встановлено невідповідність предмету договору (будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 8-ма черга будівництва, житловий будинок №9) документам на виконання будівельних робіт (будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, АДРЕСА_1 та вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва).

Позивач пояснив, що предметом договору №22 є будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, АДРЕСА_1 та вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва. Вказав, що при редагуванні і узгодженні фінальної редакції договору його предмет залишено з іншого договору - №21.

Також надали суду копію додаткової угоди №1 від 10.06.2019 до договору №22 від 02.06.2019 (а.с.36), якою внесли зміни до об`єкту виконання робіт.

У той же час, докази подання такої додаткової угоди під час перевірки відсутні.

Окрім названої додаткової угоди, із документів на виконання договору №22 суду надано лише довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акт приймання виконаних будівельних робіт.

Також з`ясовано, що згідно відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних у червні 2019 року товариство «Оліс компані» за названим договором №22 на адресу позивача оформило податкову накладну №13 від 30.06.2019, зареєстровану 08.07.2019, на загальну суму 687829,22 грн., у тому числі 114638,2 грн. податку на додану вартість.

До суду примірник такої податкової накладної не подано.

Під час перевірки досліджувався і зміст договору №21 від 02.06.2019 між товариствами «Оліс компані» і «БК Солід Хаус», у відповідності до якого підрядник (ТОВ «Оліс компані») зобов`язується за завданням замовника, власними силами або залученими та засобами з належною якістю та відповідно технічної документації, державних будівельних норм і правил виконати і здати замовнику (ТОВ «БК Солід Хаус») такі роботи: «Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 8-ма черга будівництва, житловий будинок №9».

Податковому органу надавалися також:

-договірна ціна 2217304,49 грн.;

-локальний кошторис на будівельні роботи (форма 1) №2-1-1 на 416157,75 грн.;

-локальний кошторис на будівельні роботи (форма 1) №2-1-2 на 1 402 949,67 грн.;

-акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 від 30.06.2019 на 2217304,49 грн., витрати праці робітників 5357,37 люд/год;

-довідка про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 723222,96 грн.

За даними з Єдиного реєстру податкових накладних у червні 2019 року товариство «Оліс компані» за названим договором №21 на адресу позивача оформило податкову накладну №14 від 30.06.2019, зареєстровану 11.07.2019, на загальну суму 723222,96 грн., у тому числі 120537,16 грн. податку на додану вартість.

До суду жодного документу стосовно договору №21 із ТОВ «Оліс компані» не подано.

Суд ухвалою про відкриття провадження у справі, а також у подальшому протокольною ухвалою витребовував у позивача усі належним чином засвідчені копії документів на підтвердження реальності операцій з таким контрагентом та наявності підстав врахування відповідних сум податку у складі податкового кредиту з податку на додану вартість, у тому числі документів на підтвердження здійснення оплати, відображення операцій у податковому і бухгалтерському обліку, використання у своїй господарській діяльності тощо.

Разом із тим, до суду, по операціям із ТОВ «Оліс компані» «БК Солід Хаус» за одним із договорів (№22) подано: додаткову угоду; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (а.с.107); акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року.

Суд звертає увагу, що додаткову угоду під час проведення перевірки податковому органу надано не було.

Суд окремо наголошує, що платіжні доручення, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку по операціям позивача із ТОВ «Оліс компані» як податковому органу під час перевірки, так і суду подані не були.

Також за даними ДПС стосовно ТОВ «Оліс компані» за період діяльності звіт за формою 20-ОПП не подано, згідно поданого фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 1-й квартал 2019 року основні засоби відсутні; відповідно до податкового розрахунку сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого податку (форма 1ДФ) за червень 2019 року кількість робітників 2 особи, заробітна плата 4,3 тис. гривень; остання звітність з податку на додану вартість подана за червень 2019 року.

З наданих податковому органу документів встановлено, що товариством «Оліс компані» виконано для позивача у червні робіт у розмірі 5357,37 людино-годин, для чого необхідно б було залучити 32 робітника. Контрагентом позивача, згідно звітів за формою 1-ДФ, не залучалося до виконання робіт суб`єктів господарювання, які є фізичними особами-підприємцями та перебувають на спрощеній системі оподаткування та які виступають податковими агентами при нарахуванні та виплаті доходів.

Крім того, під час проведення перевірки відповідач врахував і інформацію, викладену в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №755/11285/19 у кримінальному провадженні №32019100000000295 від 09.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Так, тут зазначалося про встановлення, що службові особи ТОВ «Укрміськбуд Холднинг» під час проведення фінансово-господарської діяльності відображають купівлю товарів від суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, зокрема від ТОВ «Астріс» та ТОВ «Оліс компані».

Також встановлено, що бухгалтер злочинної схеми координує роботу, яка полягає у веденні (контролі) податкового та бухгалтерського обліку ряду суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, які задіяні в злочинній схемі, зокрема і ТОВ «Ройсон», ТОВ «Оліс компані». Крім того, встановлено, що суб`єкт господарської діяльності з ознаками фіктивності - ТОВ «Оліс компані» не має реального товарного характеру через відсутність у підприємства трудових ресурсів, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, що свідчить про неможливість необхідних умов для реального настання результатів фінансово-господарської діяльності.

Як вбачається із наданої Офісом Генерального прокурора інформації (а.с.187-188), кримінальне провадження №32019100000000295 закрито на підставі частини дев`ятої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції на час закриття відповідна частина викладена так: «Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника»).

Позивач пояснив, що виконані товариством «Оліс компані» роботи за названими договорами були здані у межах договірних зобов`язань позивача із ТОВ «Горбуд» та ТОВ «Укрбудінвест».

Судом досліджені договори товариства із ТОВ «Горбуд» та ТОВ «Укрбудінвест», однак вони не містили відомостей про залучення до їх виконання товариства «Оліс компані», при цьому залучення третіх осіб для виконання робіт було можливим лише за погодженням із генпідрядником, однак такі погодження позивачем суду не подані.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «В-Інтер Груп».

ДПС з`ясовано, що позивачем із ТОВ «В-Інтер Груп» укладено договір на виконання підрядних робіт від 08.07.2019 №08/07-Г, за умовами якого підрядник (ТОВ «В-Інтер Груп») зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами або залученими та засобами виконати і здати замовнику (ТОВ «БК Солід-Хаус») роботи: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема у Деснянському районі (1-й пусковий комплекс)».

Також у акті перевірки вказано, що товариством подано під час перевірки: додаток договірної ціни, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 31.07.2019, акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2019, підсумкову відомість ресурсів (сторінка 12 акта перевірки).

Крім того, у акті перевірки вказано, що позивачем із ТОВ «В-Інтер Груп» укладено договір на виконання підрядних робіт від 04.07.2019 №04/07-Г, за умовами якого підрядник (ТОВ «В-Інтер Груп») зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами або залученими та засобами виконати і здати замовнику (ТОВ «БК Солід-Хаус») роботи: « 1) Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2, вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, 2-а черга будівництва, житловий будинок №2; 2) Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими об`єктами громадського обслуговування та паркінгом на вул. Сортувальна, 5, вул. Канальна, 2, вул. Клеманська, 7 у Дарницькому районі м. Києва, 1-а черга будівництва, житловий будинок №1».

ДПС зазначено, що позивачем подано під час перевірки до цього договору: додаток договірної ціни, локальні кошториси на будівельні роботи №2-2-1, №2-2-3, №2-4-1, №2-4-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 30.07.2019 та від 30.08.2019, акти приймання виконаних будівельних робіт №3 та №4 від 30.08.2019, №1 та №2 від 30.07.2019 (сторінка 14 акта перевірки).

Також, у акті відображено і договір позивача із ТОВ «В-Інтер Груп» на виконання підрядних робіт від 03.07.2019 №03/07-У, за умовами якого підрядник (ТОВ «В-Інтер Груп») зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами або залученими та засобами виконати і здати замовнику (ТОВ «БК Солід-Хаус») роботи: « 1) Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спотру по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 8-ма черга будівництва, житловий будинок №9; 2) Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спотру по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 13-та черга будівництва, житловий будинок №14; 3) Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спотру по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва, 8-ма черга будівництва, житловий будинок №10».

ДПС зазначено, що товариством подано під час перевірки до такого договору: додаток договірної ціни, локальні кошториси на будівельні роботи №2-2-1, №2-2-3, №2-4-1, № 2-2-4, №2-2-1, № 2-2-2, № 2-2-3, № 2-4-1, №2-4-2, №2-4-3, №2-3-4, №2-5-5, №2-5-6, №2-1-1, №2-1-2, №2-3-1, №2-3-2, №2-3-3, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 30.07.2019 та від 30.08.2019, акти приймання виконаних будівельних робіт №3, №4 і №5 від 30.08.2019, №1 та №2 від 30.07.2019, підсумкову відомість ресурсів (сторінка 15 акта перевірки).

Під час перевірки з`ясовано, що всі перераховані документи від ТОВ «БК Солід Хаус» підписані директором ОСОБА_1 , а зі сторони ТОВ «В-Інтер Груп» директором ОСОБА_2 .

У процесі перевірки позивачем податковому органу надавалися платіжні доручення про перерахування коштів за операціями з ТОВ «В-Інтер Груп» (сторінка 16 акта).

Також відповідачем, із інформації з ЄРПН, з`ясовано, що товариством «В-Інтер Груп» на адресу позивача оформлено податкові накладні за липень, серпень, вересень 2019 року: №569 від 30.07.2019 на загальну суму 901 003,4 грн., №567 від 30.07.2019 на суму 884816,78 грн., №570 від 30.07.2019 на суму 718703 грн., №568 від 30.07.2019 на суму 290645,5 грн., №642 від 31.07.2019 на суму 298655,14 грн., №643 від 30.08.2019 на суму 303931,1 грн., №646 від 30.08.2019 на суму 554122,13 грн., №644 від 30.08.2019 на суму 296343,32 грн., №645 від 30.08.2019 на суму 995709,12 грн., №647 від 30.08.2019 на суму 700038,53 грн.

Суми податку на додану вартість за такими накладними за липень включені позивачем до податкового кредиту за липень 2019 року у сумі 465861 грн. та за серпень 2019 року у сумі 49776 грн.; за податковими накладними за серпень 2019 року включені до податкового кредиту за серпень 2019 року у сумі 358 351 грн. і за вересень 2019 року у сумі 116673 грн.

Податкові декларації з податку на додану вартість за відповідний період позивача до суду не подані.

Регістри бухгалтерського обліку по взаємовідносинам між ТОВ «БК Солід Хаус» та ТОВ «В-Інтер Груп» як до перевірки (а.с.23зв.), так і суду не надані.

Суд наголошує, що позивачем, незважаючи на витребування судом, не надано жодного первинного документу по взаємовідносинам із ТОВ «В-Інтер Груп», так само як і податкових накладних, документів на підтвердження оплати, а також доказів належного відображення відповідних операцій у бухгалтерському обліку. Таким чином, суд було позбавлено можливості дослідити зміст договорів, їх відповідність умовам законодавства, належне виконання тощо.

Податковим органом під час проведення перевірки враховувалась і інформація, яка відображена в ухвалі Вінницького районного суду від 21.07.2022 про те, що протягом січня 2019 лютого 2020 ТОВ «Поділлянафтозбут» здійснило ряд удаваних операцій, зокрема із ТОВ «В-Інтер Груп» (ЄДРПОУ 41077970) на суму 30,6 млн грн.; реквізити, зокрема, такого підприємства використовувалися у наданні незаконних послуг по мінімізації податкових зобов`язань шляхом формування «штучного» податкового кредиту при проведенні безтоварних операцій і, як наслідок, ухилення від сплати податків до державного бюджету.

До того ж, у акті перевірки міститься інформація про неможливість підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності у ТОВ «В-Інтер Груп». Тут же відображені дані, що ТОВ «В-Інтер Груп» не володіє трудовими ресурсами та здійснювало реалізацію послуг в липні-вересні 2019 року 111 іншим суб`єктам господарювання на загальну суму операцій 251 334 445 грн., наступною номенклатурою: загально-будівельні роботи на об`єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Л. Толстого, 9; роботи з будівництва та модернізації базових станцій мобільного зв`язку у м. Ірпінь, смт. Ворзель по вул. Семенівській, 1; влаштування покриття площадок спортивної зони НОТ «політехнік-2» у смт Славське Львівської області; підготовка та планування ділянки під нове будівництво на об`єкті «Електростанція на джерелах сонячної енергії» в межах території Таборовської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, що належить ТОВ «Плутон Солар»; ремонт водопроводу по вул. Нижньоюрківська, 31 у м. Києві; поточний ремонт кабінетів Дударківської ЗОШ у с. Дудрків, Бориспільського району Київської області; розвантаження відсіву з зал. напіввагонів; ремонт покрівлі адміністративної будівлі у м. Черкаси по вул. Смілянській, 163.

Під час перевірки відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в здійснено аналіз часу, який було витрачено на виконання робіт зазначеним контрагентом позивача і встановлено неможливість виконання власними силами таким суб`єктом господарювання відповідного обсягу робіт. Так, ТОВ «В-Інтер Груп» виконано робіт для ТОВ «БК Солід-Хаус»: за липень 2019 року у розмірі 10806,72 людино-годин; за серпень 2019 року у розмірі 19371,6 людино-годин. Податковим органом проаналізовано, що для виконання цих робіт мало бути залучено у липні 2019 року 65 робітників, у серпні 2019 року 116 робітників.

ТОВ «В-Інтер Груп», згідно звітів за формою 1-ДФ, не залучало до виконання робіт суб`єктів господарювання, які є фізичними особами-підприємцями та перебувають на спрощеній системі оподаткування і які виступають податковими агентами при нарахуванні та виплаті доходів.

Також, ДПС встановлено, що до перевірки не надано документів, за якими можливо було б встановити відповідність виконаних робіт Державним будівельним нормам України.

Суд ухвалою про відкриття провадження у справі витребовував у позивача усі належним чином засвідчені копії документів на підтвердження реальності операцій з відповідним контрагентом та наявності підстав врахування сум податку за ними у складі податкового кредиту з податку на додану вартість, у тому числі документи на підтвердження здійснення оплати, відображення операцій у податковому і бухгалтерському обліку тощо.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що усі наявні документи щодо спірних відносин було додано до позовної заяви.

У той же час, жодного первинного документу, податкових накладних, платіжних (банківських) документів, відомостей з бухгалтерського обліку не подано.

Також не подавалися документи, які б підтверджували перевірку контрагентів позивачем на можливість виконання відповідних робіт і перед укладанням договорів із ними.

Позивач надав суду документи по взаємовідносинам із ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», ТОВ «Горбуд», ТОВ «Укрбудінвест», зазначивши, що був сам підрядником або ж субпідрядником по договорам із цими суб`єктами господарювання, а товариства «В-Інтер Груп» та ТОВ «Оліс компані» залучалися для виконання зобов`язань позивачем. За умовами названих договорів позивач виступав субпідрядником, а в договорах з ТОВ «Укрбудінвест» - підрядником. При цьому, погодження з боку ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», ТОВ «Горбуд», ТОВ «Укрбудінвест» на залучення до виконання робіт ТОВ «В-Інтер Груп» та ТОВ «Оліс компані» - відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За нормами частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

За правилами пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів та роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд передбачено Загальними умовами укладання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668 (Загальні умови).

Як передбачено у пункті 63 Загальних умов генеральний підрядник у порядку, встановленому договором підряду, погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення.

За нормами пункту 15 Загальних умов у договорі підряду сторони зобов`язані визначити найменування об`єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об`єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

Істотними умовами договору підряду, у силу пункту 5 Загальних умов, є, зокрема, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами. Пунктом 46 Загальних умов встановлено, що проектна документація розробляється та затверджується відповідно до державних будівельних норм та інших нормативних документів.

На підставі аналізу з`ясованих у справі обставин і наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.

Господарські операції для врахування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій; сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19 підкреслив наступне: «Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У випадку, який розглядається, суд наголошує, що товариством позивача не надано жодного первинного документу по взаємовідносинам позивача із спірними контрагентами, окрім додаткової угоди до договору №22 із ТОВ «Оліс компані» (яка не надавалася у ході перевірки), довідки про вартість виконаних будівельних робіт до договору №22 і акту приймання виконаних будівельних робіт до договору №22. По взаємовідносинам із ТОВ «В-Інтер Груп» суду не надано документів взагалі.

Також не подано податкових накладних, виписаних за спірними операціями, як і документів податкової звітності.

Суд наголошує і на неподанні банківських і платіжних документів на підтвердження перерахування коштів позивачем контрагентам «Оліс компані» та «В-Інтер Груп». При цьому, платіжні документи по договорам із ТОВ «В-Інтер Груп» у ході перевірки надавалися, суду ж не подані; платіжні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Оліс компані» не надавалися і податковому органу.

Також не надані і документи бухгалтерського обліку операцій із спірними контрагентами.

У той же час, перераховані вище документи судом витребовувалися неодноразово.

При цьому, доводи про неможливість подання суду таких документів по операціям із товариствами «Оліс компані» та «В-Інтер Груп» через втрату у зв`язку з викраденням, суд відхиляє, оскільки у силу вимог статті 44 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, інакше вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків. Також доводи про неможливість подання платіжних документів (банківських виписок) і документів бухгалтерського обліку не є обґрунтованими і відхиляються.

До того ж, неподання і решти документів, з огляду на достатність часу для їх відновлення, суд розцінює як невиконання обов`язку по доведенню того, що операції мали реальний характер.

Крім того, частину відповідних документів було подано до податкового органу, у той же час заявлено про неможливість подання цих документів до суду.

Суд зазначає, що позивач також не пояснив і не обґрунтував вжиття заходів для перевірки своїх контрагентів «Оліс Компані» та «В-Інтер Груп». У той же час, нездійснення заходів з перевірки контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування в податковому обліку податкового кредиту.

Суд наголошує і на тому, що операції по спірним договорам є складними, законодавець встановлює для їх виконання підвищені вимоги, у зв`язку із чим відсутність доказів перевірки позивачем своїх контрагентів на спроможність виконати такі роботи є доказом неналежної організації діяльності товариства позивача.

Доводи податкового органу про неможливість і неспроможність контрагентів виконати відповідні будівельні роботи з урахуванням реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, необхідних для виконання відповідної діяльності, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей, позивач також жодними доказами не спростував.

Твердження товариства про виконання ним робіт для суб`єктів господарювання реального сектору економіки, а саме: ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», ТОВ «Горбуд», ТОВ «Укрбудінвест», суд враховує, однак констатує відсутність доказів виконання таких робіт саме контрагентами позивача ТОВ «Оліс компані» та ТОВ «В-Інтер Груп».

Суд наголошує, що докази погодження товариствами «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», ТОВ «Горбуд», «Укрбудінвест» до будівництва залучення до виконання будівельних робіт субпідрядників ТОВ «Оліс компані» та ТОВ «В-Інтер Груп» - відсутні.

При цьому, доводи позивача про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення звелися фактично до неможливості нести відповідальність за інших платників податків та неможливості використання інформації з ухвал судів стосовно контрагентів позивача.

Стосовно інформації, викладеної в ухвалах судів щодо ТОВ «Оліс компані» та ТОВ «В-Інтер Груп», то дійсно сама по собі вона не може слугувати єдиною підставою для твердження про нереальність операцій із такими суб`єктами господарювання. При цьому, платник податків мав можливість довести реальний характер таких операцій, однак не зробив цього.

Аналіз встановлених судом обставин по операціям ТОВ «БК Солід Хаус» із ТОВ «Оліс Компані» та «В-Інтер Груп» не дає підстав вважати, що відповідні роботи (послуги) придбавалися саме у названих контрагентів, як і не дає підстав для визнання позовних вимог обґрунтованими.

Таким чином, сукупність наведених доказів переважають твердження про реальність господарських операцій і суд погоджується як і з висновками акта перевірки, так і з правовими наслідками, викладеними в податковому повідомлені-рішенні.

Твердження ж податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями із згаданими контрагентами у ході судового розгляду позивачем спростовані не були.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковим органом надано докази на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.

У свою чергу, позивач не надав достатніх і обґрунтованих доказів для визнання протиправним і скасування оскаржуваного повідомлення-рішення, тому суд відхиляє його доводи і резюмує відсутність підстав для задоволення позову.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення повного рішення - 16 вересня 2024 р.