Ухвала

від 13.09.2024 по справі 320/28821/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2024 року м. Київ № 320/28821/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ПП "БУДІНДУСТРІЯ-1" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПП "БУДІНДУСТРІЯ-1" з позовом, у якому просить:

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №291 від 17.02.22 на суму 3 466,68грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №293 від 17.02.22 на суму 25 600,00грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №311 від 18.02.22 на суму 43 156,83грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №328 від 19.02.22 на суму 36 023,47грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №350 від 21.02.22 на суму 29 600,0грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №351 від 21.02.22 на суму 2 426,68грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №408 від 23.02.22 на суму 13 241,67грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія Гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПН №409 від 23.02.22 на суму 17 000,0грн. ПДВ ТОВ «Будівельна компанія Гіскон» (42638741) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

З урахуванням суті заявлених позовних вимог суд зазначає, що строки подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження таких рішень, як досудовий порядок вирішення спору становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або мала дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, від 25.05.2021 у справі № 420/8997/20 та від 30.06.2021 у № 420/6333/20.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання позову до адміністративного суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 3 028,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивачем заявлено 8 позовних вимог немайнового характеру, однак не сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

Таким чином позивачу необхідно подати докази сплати судового збору 24224,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не сформовано позовні вимоги належним чином, адже не зазначено, що (дія, бездіяльність, рішення) та хто порушив його права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 24 224, 00 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та обґрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду та уточнену позовну заву, в якій уточнити склад учасників справи або позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ПП "БУДІНДУСТРІЯ-1" до Державної податкової служби України - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лапій С.М.