Рішення

від 16.09.2024 по справі 320/15707/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року № 320/15707/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешіалті Солюшн Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешіалті Солюшн Україна» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Спешіалті Солюшн Україна») з позовом до Київської митниці (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 07.03.2023 №UA100160/2023/000001/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2023 №UA100160/2023/000058;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 21.02.2023 №UA100360/2023/000002/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.02.2023 №UA100360/2023/000053.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що при митному оформленні товару за електронними митними деклараціями №№ 23UA100160232291U5 та 23UA100360501151U6, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу.

Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, якими скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів в митних деклараціях №№ 23UA100160232291U5 та 23UA100360501151U6, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товарів з урахуванням рішень митного органу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що під час здійснення ним контролю правильності визначення митної вартості за митними деклараціями №№ 23UA100160232291U5 та 23UA100360501151U6 встановлено, що подані до митного оформлення документи не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив відповідача містить формальний характер та не спростовує викладених в адміністративному позові доводів.

Позивач пояснив, що наданими до митного оформлення документами підтверджується правомірність визначення митної вартості товарів за ціною угоди.

На переконання позивача, усі зауваження митниці спростовані у позовній заяві. При цьому, частина витребуваних відповідачем документів відсутня у позивача з огляду нездійснення страхування вантажу, відсутність документів, які підтверджують виробника товару, про що було зазначено у митній декларації та подання частини документів безпосередньо до суду як таких, що з`явились лише після випуску товарів у вільний обіг.

Позивачем звернуто увагу на те, що товар придбавався не у підприємства, що вирощує каву, а через так звану «кавову біржу», тому у позивача відсутня інформація про виробника. Також позивач зазначив, що ним було придбано не смажені кавові зерна, а тому відомості щодо їх виробника не впливає на вартість кави. На вартість кави впливає ступінь обсмаження та якість такого обсмаження.

Позивач наголосив на тому, що зауваження відповідача до товаросупровідних документів не тягнуть за собою підняття митної вартості товару на 9407,35 та на 22552,80 доларів США та такі зауваження спростовані в адміністративному позові.

Щодо долучених відповідачем до матеріалів справи електронних митних декларацій, на підставі яких було здійснено коригування митної вартості товарів позивача, позивач зазначив, що відповідачем у відзиві не обґрунтовано числове значення митної вартості товару, скоригованого митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, пояснень щодо здійснених коригувань. Крім того, відповідачем не зазначена митна вартість якого товару бралась за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки. Також позивач наголосив на тому, що відповідачем взято до уваги митні декларації за період часу більше 3 місяців від дати митного оформлення позивача у порушення статті 5 пункт b Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Спешіалті солюшн Україна» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Павла Льва Толстого, 13, ідентифікаційний код 44771879) є юридичною особою, запис про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.10.2022, номер запису 10671020000024685.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією Blaser Trading AG (продавець) укладено договір від 03.01.2023 №305992, за умовами якого продавець зобов`язується здійснити поставки покупцеві, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти зелену (несмажену) каву сортів Арабіка та Робуста (далі товар).

Асортимент, опис, номенклатура, ціни, країна походження та кількість товару вказуються у специфікаціях та інвойсі до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до розділу 2 договору, ціни на товари, зазначені у рахунку-фактурі, встановлюються в доларах USD. Ціна товару, узгоджена сторонами, залишається незмінною протягом строку дії договору.

Згідно розділу 3 договору, умови оплати товару 100% передплата. Умови оплати будуть вказані в інвойсі та є пріоритетними.

Відвантаження товару здійснюється у відповідній кількості, обсязі та в межах узгодженого терміну доставки. Умови поставки FCA Hamburg, Германия (INCOTERMS 2020). Сторони можуть змінювати умови поставки за домовленістю, узгоджені умови поставки вказані в рахунку-фактурі (інвойсі) і є пріоритетними (розділ 4 договору).

Додатком до договору №305992 від 03.01.2023 визначено, що всі послуги, пов`язані з перезавантаженням, завантаженням в автотранспорт покупця, включені у вартість товару. Пакування, яке використовується для транспортування товару, включено продавцем у вартість товару.

Відповідно до специфікації №3 від 01.02.2023 до договору №305992 від 03.01.2023 продавець продає, а покупець купує товар «Кава зелена в зернах 100% Арабіка Бразилія Сантос, НЙ 2, скрін 17/18 Дженнуін Серрадо Блайзер Дульче» у кількості 325 мішків, вагою мішка 59 кг, за ціною з тону 4,365 доларів США, загальною вартістю 83613,76 доларів США.

Пунктом 2.1 специфікації визначено, що вага нетто і брутто вказані в інвойсі та пакувальному листі, які супроводжують товар.

Доставка: поставка здійснюється у лютому 2023 року. Сторони домовились, що продавець постачає повар покупцю на FCA Гамбург, Німеччина (INCOTERMS 2020). Склад відправки: Німеччина, Гамбург. Країна прибуття: Україна, Київ.

В інвойсі від 01.02.2023 №509893 зазначено про поставку позивачу у період з 01.02.2023 по 28.02.2023 за умовами поставки FCA Гамбург автомобільним транспортом кави в зернах УКТЗЕД 0901110010 у кількості 325 мішків по 59 кг кожен, вага брутто 19,318.00 кг, вага нетто 19,155.50 кг, ціна за тону 4,365 доларів США, сума 83613,76 доларів США.

Позивачем здійснено передплату за товар у розмірі 83613,76 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 09.02.2023 №5.

02 березня 2023 року через брокера ФОП ОСОБА_1 позивачем до Київської митниці було подано митну декларацію №23UA100160232291U5, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар «Кава зелена, не смажена, немита з кофеїном в зернах 100% у мішках; сорт Arabica unwashed Brasil Santos NY 2. screen 17/18 Genuine Cerrado Blaser Ducle/Арабіка Бразилія Сантос НИ 2, скрін 17/18 Дженуін Серрадо Блайзер Дульче-кількість-19155,5кг (325 мішків), арт. 101708, партія-02/4600/0428, 0429. Країна виробництва: BR». Загальна вартість 83613,76 доларів США, за курсом 36,5686 грн за 1 долар США. Загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), а його поставка відбувалася на умовах FCA DE Hamburg.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- пакувальний лист №089162 від 22.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №509893 від 01.02.2023;

- автотранспортна накладна №089162001 від 22.02.2023;

- супровідний документ Т1 №23DE485169223823V9 від 24.02.2023;

- фітосанітарний сертифікат №НН_НН/4917150/2023 від 14.02.2023;

- сертифікат походження товару №22BR0018472140 від 14.11.2022;

- банківський платіжний документ №5 від 09.02.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №072 від 28.02.2023;

- контракт №305992 від 03.01.2023;

- доповнення до контракту бн від 03.01.2023;

- доповнення до контракту специфікація №3 від 01.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №30012023 від 30.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №21/02-2023 від 21.02.2023;

- договір (контракт) про перевезення №21-02-2023 від 21.02.2023;

- інші некласифіковані документи - №305997 від 01.12.2022;

- лист отримувача бн від 01.03.2023;

- роз`яснення до договору від 23.02.2023;

- копія митної декларації країни відправлення 23DE485100525317ES від 24.02.202.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації 23UA100160232291U5 від 02.03.2023 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин другої і третьої статті 53 та пункту 1 частини п`ятої статті 54 МК України, витребував від позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем було подано пояснення щодо складових митної вартості товару від 02.03.2023.

Рішенням Київської митниці від 07.03.2023 №UA100160/2023/000001/2 про коригування митної вартості товарів відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації №23UA100160232291U5 від 02.03.2023 скоригував із 83613,76 доларів США до рівня 95099,40 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи, які подані декларантом для підтвердження митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена, зокрема, поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2023 №305992, укладеного з Blaser Trading AG. Відправником товару згідно CMR від 22.02.2023 №089162001 є інша компанія Vollers Hamburg GmbH.

Згідно пункту 4.2 контракту умовами поставки є FCA Hamburg (Німеччина) відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2020. Отже, до ціни товару не включені витрати на навантаження, так як відвантаження товару відбулося не з площ продавця (з Німеччини).

Крім того, відповідач виснував, що з наданих позивачем документів вбачається понаднормовий простій вантажу на території іноземної держави, що, в свою чергу, безпосередньо впливає на складові митної вартості понесених витрат на доставку оцінюваної партії вантажу. Разом з тим, така складова митної вартості не додана до ціни товару при визначенні митної вартості та відсутні її числові значення.

Також у довідці про транспортні витрати від 28.02.2023 №072 не зазначено витрати на завантаження та страхування вантажу.

Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, не підтверджено документально, а також не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам частини другої, десятої, двадцять другої статті 58 МК України по застосуванню основного методу.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2023/000058.

Також судом встановлено, що відповідно до специфікації №1 від 03.01.2023 до договору №305992 від 03.01.2023 продавець продає, а покупець купує товар:

- «Кава зелена в зернах 100% Арабіка Бразилія Сантос, НЙ 2, скрін 17/18 Дженнуін Серрадо Блайзер Дульче» у кількості 100 мішків, вагою мішка 59 кг, за ціною з тону 4,165.00 доларів США, загальною вартістю 24573,50 доларів США;

- «Кава зелена в зернах 100% Арабіка Колумбія Супрема, скрін 17/18, Європейська» у кількості 50 мішків вагою 70 кг кожен, ціна за тону 5,445.00 доларів США, загальною вартістю 18997,60 доларів США;

- «кава зелена в зернах 100% Арабіка Ефіопія Ліму, грейд 2» у кількості 36 мішків вагою 60 кг кожен, ціна за тону 4,875.00 доларів США, загальною вартістю 10539,75 доларів США;

- «кава зелена в зернах 100% робуста Уганда, скрін 18, у кількості 63 мішки вагою 60 кг кожен, ціна за тону 2,620.00 доларів США, загальною вартістю 9841,51 доларів США.

Загальна вартість товару дорівнює 63952,36 доларів США.

Пунктом 2.1 специфікації визначено, що вага нетто і брутто вказані в інвойсі та пакувальному листі, які супроводжують товар.

Доставка: поставка здійснюється у січні 2023 року. Сторони домовились, що продавець постачає повар покупцю на FCA Гамбург, Німеччина (INCOTERMS 2020). Склад відправки: Німеччина, Гамбург. Країна прибуття: Україна, Київ.

Умови оплати: 100% передплати, страхування за рахунок купуючого.

В інвойсі від 03.01.2023 №509496 зазначено про поставку позивачу у період з 20.01.2023 по 20.02.2023 за умовами поставки FCA Гамбург автомобільним транспортом кави в зернах УКТЗЕД 0901110010 у кількості 249 мішків, вага брутто 15,476.00 кг, вага нетто 15,307.30 кг, сума 63952,36 доларів США.

В інвойсі від 03.01.2023 №509511 зазначено про поставку позивачу у період з 20.01.2023 по 20.02.2023 за умовами поставки FCA Гамбург автомобільним транспортом кави в зернах УКТЗЕД 0901110010 у кількості 64 мішки, вага брутто 3,879.00 кг, вага нетто 3,815.30 кг, сума 10376,80 доларів США.

Позивачем здійснено передплату за товар у розмірі 10376,80 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 12.01.2023 №1 та у розмірі 63952,36 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 12.01.2023 №2. Загальна сума передплати склала 74329,16 доларів США.

08 лютого 2023 року позивачем через брокера ФОП ОСОБА_1 до Київської митниці було подано митну декларацію №23UA100360501151U6, у графі 31 якої позивачем були зазначені такі товари:

- №1 - «Кава зелена, не смажена, з кофеїном в зернах 100% у мішках; сорт Arabica Brasil Santos NY2. screen 17/18 Genuine Cerrado Blaser Ducle/Арабіка Бразилія Сантос НІ2, скрін 17/18 Дженуін Серрадо Блайзер Дульче-100 мішків х 59кг. Вага нетто 5900кг. Країна виробництва: BR. Виробник: немає даних; Торговельна марка: немає даних». Вартість товару, визначена позивачем за першим методом, складає 24573,50 доларів США;

- №2 - «Кава зелена, не смажена, з кофеїном в зернах 100% у мішках; сорт Arabica Colombia Supremo, screen 17/18 European preparation/Арабіка Колумбія Супрема, скрін 17/18, Європейська підготовка 50 мішків. Вага нетто 3489 кг. Країна виробництва: CO. Виробник: немає даних; Торговельна марка: немає даних». Вартість товару, визначена позивачем за першим методом, складає 18997,60 доларів США;

- №3 - «Кава зелена, не смажена, з кофеїном в зернах 100% у мішках; сорт Arabica Ethiopia Limu, grade 2/Арабіка Ефіопія Ліму, грейд 2 36 мішків. Вага нетто 2162 кг. Країна виробництва: ET. Виробник: немає даних; Торговельна марка: немає даних». Вартість товару, визначена позивачем за першим методом, складає 10539,75 доларів США;

- №4 - «Кава зелена, не смажена, з кофеїном в зернах 100% у мішках: сорт Rabusta Uganda, screen 18/Робуста Уганда, скрін 18 63 мішка. Вага нетто 3756,3 кг; Rabusta Uganda, screen 18/Робуста Уганда, скрін 18 64 мішка. Вага нетто 3815 кг; Країна виробництва: UG. Виробник: немає даних; Торговельна марка: немає даних». Вартість товару, визначена позивачем за першим методом, складає 20218,31 доларів США.

Загальна вартість товару за митною декларацією складає 74329,16 доларів США, за курсом 36,5686 грн за 1 долар США. Зазначено, що поставка товару відбувалася на умовах FCA DE Hamburg.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- пакувальний лист №085306 від 03.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №509496 від 03.01.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №509511 від 03.01.2023;

- автотранспортна накладна №085306001 від 03.02.2023;

- супровідний документ Т1 №23DE485168940908М6 від 03.02.2023;

- фітосанітарний сертифікат №НН_НН/4897171/2023 від 01.02.2023;

- сертифікат походження товару №1103 від 24.01.2022;

- сертифікат походження товару №2Bro019343521 від 21.11.2022;

- сертифікат походження товару №4225220057 від 18.07.2022;

- сертифікат походження товару№ІСС-102-9 від 02.10.2022;

- сертифікат походження товару №15052 20137108 від 04.07.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару бн від 08.02.2023;

- контракт №305992 від 03.01.2023;

- доповнення до контракту специфікація №1 від 03.01.2023;

- доповнення до контракту специфікація №2 від 03.01.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №30012023 від 30.01.2023.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації №23UA100360501151U6 від 08.02.2023 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин другої і третьої статті 53 та пункту 1 частини п`ятої статті 54 МК України, витребував від позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Позивачем було подано відповідачу заяву про розгляд запиту ВМО №3 митного посту «Київ-Східний» Київської митниці про надання документів (без номера та без дати), в якій надано пояснення щодо складових митної вартості товару, який декларується в митній декларації №23UA100360501151U6 від 08.02.2023. Додатково надано копію додатку до договору №305992 від 03.01.2023; копію договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг №31/01/02 від 31.01.2023; копію листа Blaser Nrading AG.

Рішенням Київської митниці від 21.02.2023 №UA100360/2023/000002/2 про коригування митної вартості товарів відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації №23UA100360501151U6 від 08.02.2023 скоригував до рівня: 29291,14 доларів США за товар №1/1; 24004,32 доларів США за товар №2/1; 12670,18 доларів США за товар №3/1; 33103,99 доларів США за товар №4/1.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей про ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2023 №305992, укладеного з Blaser Trading AG. Відправником товару згідно CMR від 22.02.2023 №089162001 є інша компанія Vollers Hamburg GmbH.

Згідно пункту 4.2 контракту умовами поставки є FCA Hamburg (Німеччина) відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2020. Водночас, до ціни товару не включені витрати на навантаження, так як відвантаження товару відбулося не з площ продавця (з Німеччини).

В означеному рішенні вказано, що декларантом до митної вартості додані витрати на транспортування у сумі 80000 грн, для підтвердження яких надано довідку від 08.02.2023 б/н від експедитора ФОП ОСОБА_2 . Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 03.02.2023 №085306001, безпосереднім перевізником товару є компанія Adition LTD, що свідчить про залучення третіх осіб. Підприємство, яке надано документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір, не надано. Також не надано транспортний договір від 31.01.2023 №31/01/01, реквізити якого наведено у довідці від 08.02.2023 та надання якого передбачено статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність». Враховуючи ненадання документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості.

Також відповідач у спірному рішенні вказав, що у довідці від 08.02.2023 зазначено, що витрати на завантаження та страхування вантажу не здійснювались, хоча при умовах поставки FCA коли товар відвантажуєтсья не з площ продавця, продавець не несе зобов`язання по завантаженню товару у транспортний засіб, а отже витрати на навантаження покладаються на покупця. Проте, таку складову не додано до ціни товару при визначенні митної вартості та відсутні її числові значення.

Відповідач також зазначив, що пунктами 4.2 специфікацій визначено, що страхування здійснюється за рахунок купуючого, проте позивачем не додано витрати на страхування та не надано документів, які підтверджують вартість страхування.

Також вказано, що пакувальний лист видано компанією Vollers Hamburg GmbH, а тому невідомо, чи включена вартість пакування до ціни товару, оскільки контрактом не передбачено включення витрат на пакування до ціни товару. Також, умовами відвантаження у даному пакувальному листі зазначено FCA перезважування товару. Вартість перезважування не додана до ціни товарів.

Відповідач зауважив, що надані позивачем документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість товарів. У зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості товарів, відповідачем застосовано резервний метод.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100360/2023/000053.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих рішень та карток відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, коду товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурної вартості товарів; митної вартості товарів та методу її визначення; суми митних платежів; способу забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Частиною першою статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою, п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з тим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція викладена в численних постановах Верховного Суду, зокрема: від 30 липня 2024 року у справі № 420/32440/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 380/6459/20, від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17, від 14 березня 2024 року у справі № 823/1696/17, від 13 березня 2024 року у справі № 460/10992/21 та інших.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Однією з підстав прийняття відповідачем спірних рішень про коригування митної вартості товарів вказано, зокрема, що поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2023 №305992, укладеного з Blaser Trading AG. Відправником товару згідно CMR від 22.02.2023 №089162001 є інша компанія Vollers Hamburg GmbH.

Водночас, згідно наявних в матеріалах справи роз`яснень до договору №305992 від 23.02.2023, наданих компанією Blaser Trading AG, на усний запит позивача повідомлено, що компанія Vollers Hamburg GmbH за чинними договорами з Blaser Trading AG діє від імені компанії Blaser Trading AG та надає послуги з отримання, зберігання та відвантаження товару цієї компанії. Означені роз`яснення подані позивачем разом з митною декларацією від 02.03.2023 №23UA100160232291U5.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, товар було придбано позивачем у компанії Blaser Trading AG, усі розрахунки було здійснено саме з компанією Blaser Trading AG, з якою укладено контракт від 03.01.2023 №305992 та яка вказана вантажовідправником в межах спірних відносин.

При цьому, на позивача не покладено обов`язку з`ясування характеру відносин між компанією Blaser Trading AG, яка є постачальником придбаної позивачем кави, та компанією Vollers Hamburg GmbH, яка, згідно роз`яснень компанії Blaser Trading AG, надає послуги з отримання, зберігання та відвантаження товару цієї компанії.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що означена обставина вплинула на складові митної вартості товарів, задекларованих позивачем у митних деклараціях 23UA100160232291U5 від 02.03.2023 та №23UA100360501151U6 від 08.02.2023.

Судом також відхиляються доводи відповідача щодо невключення позивачем витрат на навантаження, з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом, додатком до договору №305992 від 03.01.2023 визначено, що всі послуги, пов`язані з перезавантаженням, завантаженням в автотранспорт покупця, включені у вартість товару. Пакування, яке використовується для транспортування товару, включено продавцем у вартість товару.

Відповідно до положень Incoterms 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Суд відхиляє доводи відповідача, зазначені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, про відсутність у поданих документах інформації про включення витрат продавця на навантаження з огляду на підтвердження матеріалами справи, що товар постачався на умовах поставки FCA м. Гамбург, Німеччина (Incoterms 2020), відповідно до яких продавець передав позивачу товар, щодо якого витрати на навантаження вже були включені до його ціни на умовах їх поставки FCA м. Гамбург, Німеччина (Incoterms 2020).

Щодо невідповідності надавача транспортно-експедиційних послуг, зазначеного у довідках про транспортно-експедиційні послуги, тим, якими фактично здійснювались перевезення, а також щодо понаднормового простою вантажу на території іноземної держави, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Логолайн-Україна» (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги від 21.02.2023 №21-02/2023, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень. Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з виконавцем.

Підпунктом 1.2.3 означеного договору виконавцю надано право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника.

Вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання.

Позивачем подано ТОВ «Логолайн-Україна» заявку №1 від 22.02.2023, яка є невід`ємною частиною договору від 21.02.2023 №21-02/2023, в якій зазначено про доручення ТОВ «Логолайн-Україна» організувати та виконати перевезення на таких умовах: Гамбург (Німеччина) с. Чубинське, Україна кава в мішках, 325 мішків, 19318 кг. Загрузка 24.02.2023 Німеччина, Vollers Hamburg GmbH; митне оформлення на місці завантаження; митний перехід Ягодин; розвантаження с. Чубинське, Україна. Вартість перевезення визначена 111230 грн (760000 грн до кордону, 35230,00 до розвантаження). Транспортно-е по території України 1000 грн.

Умови простою автомобіля: нормативний простій: 24 години (завантаження, митне оформлення) + 48 годин (митне оформлення, розвантаження). Понаднормовий простій: гривневий еквівалент 100 Євро/доба на території іноземних держав.

У свою чергу, між ТОВ «Логолайн-Україна» (експедитор) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) укладено договір на надання транспортних послуг від 21.02.2023 №21/02-2023, яким визначено порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках на автомобільні перевезення вантажів транспортними засобами перевізника. Перевезення виконуються відповідно до умов даного договору, Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів (КДПГ), підписаної в Женеві 19 травня 1956 року та Протоколу до КДПВ 1978 року, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ЕСТР), Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR), Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються, а також положеннями законодавчих і нормативних актів України та міжурядових угод. На кожне окреме перевезення оформляється заявка, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до замовлення №00002 від 22.02.2023, яке є додатком до договору №21/02-2023 від 21.02.2023 ТОВ «Логолайн-Україна» доручає ПП ОСОБА_3 організувати і виконати автоперевезення на таких умовах: Гамбург (Німеччина) с. Чубинське, Україна кави в мішках, 325 мішків, 19318 кг. Загрузка 24.02.2023 Німеччина, Vollers Hamburg GmbH; митне оформлення на місці; митний перехід Ягодин; розвантаження с. Чубинське, Україна. Вартість перевезення визначена 111230 грн (760000 грн до кордону, 35230,00 до розвантаження.

Умови простою автомобіля: нормативний простій: 24 години (завантаження, митне оформлення) + 48 годин (митне оформлення, розвантаження). Понаднормовий простій: 2000 грн/доба на території іноземних держав; 1000 грн/доба в Україні.

Довідкою про транспортні витрати від 28.02.2023 №072, виданою ТОВ «Логолайн-Україна» підтверджується, що вартість транспортування вантажу згідно договору №21-02/2023 на транспортно-експедиційні послуги від 21.02.2023 по маршруту м. Гамбург (Німеччина) с. Чубинське, Київська обл. (Україна) становить 112320 грн, з яких від м. Гамбург (Німеччина) до кордону України (м/п Ягодин) 76000 грн, від кордону України м/п Ягодин до місця розвантаження с. Чубинське 35230 грн. Транспортно-експедиційні послуги по території України 1000 грн.

Крім того, між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №21/01/2023 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2023, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях та територією України.

Відповідно до договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг №31/01 до договору №31/01/2023 від 31.01.2023 ТОВ «Спешіалті Солюшн Україна» та ФОП ОСОБА_2 уклали даний договір-заявку про наступне: експедитор надає замовнику послуги з організації перевезення вантажу згідно наступних умов: маршрут м. Гамбург (Німеччина) м. Київ (Україна), дата завантаження, назва вантажу насіння в мішках, вага 0-20тн, адреса завантаження: Rossweg, 20, індекс 20457 Hamburg Germany; адреса замитнення на місці завантаження; місце розмитнення м. Київ, місце розвантаження Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Залізнична, 31А. Додаткові умови: CMR, на замитнення та розмитнення по 48 год. Вартість перевезення становить 123597,00 грн (з них 3987 грн на експедиційні послуги по території України).

Позивачу виставлено рахунок на оплату №21 від 22.02.2023 на суму 147597 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Гамбург (Німеччина) мп Ягодин склала 80000 грн.

Актом надання послуг від 22.02.2023 №21 підтверджено надання ФОП ОСОБА_2 позивачу міжнародних транспортних послуг на загальну суму 147597 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Гамбург (Німеччина) мп Ягодин склала 80000 грн.

Оплата за поставлені послуги здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2023 №15 на суму 147597 грн.

Довідкою від 08.02.2023 про транспортно-експедиційні витрати, виданою ФОП ОСОБА_2 , підтверджується, що згідно договору-заявки №31/01/01 від 31.01.2023 по CMR №085306001. Транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Гамбург мп Ягодин складають 80000 грн, мп Ягодин с. Чубинське 39610 грн, транспортні послуги та 3987 експедиційні. Витрати на завантаження та страхування не сплачувались.

За приписами пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

Суд зазначає, що законодавець у частині десятій статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товарів необхідно додавати витрати, понесені на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортні витрати позивача за заявкою №1 від 22.02.2023, яка є невід`ємною частиною договору від 21.02.2023 №21-02/2023 склали 76000 грн до кордону України, що також підтверджується довідкою про транспортні витрати від 28.02.2023 №072. Означені транспортні витрати були включені до митної вартості товару при поданні митної декларації №23UA100160232291U5 від 02.03.2023.

Додатково позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату №73 від 09.03.2023, виставлений ТОВ «Логолайн-Україна» на загальну суму 123933,00 грн за надання транспортних послуг, до яких входять транспортні послуги до кордону України у розмірі 76000 грн за договором №21-02/2023 від 21.02.2023, акт надання послуг №88 від 09.03.2023 та платіжну інструкцію №17 від 09.03.2023 про сплату 123933 грн.

Транспортні витрати позивача за договором-заявкою від 31.01.2023 №31/01 склали 80000 грн до кордону України, що також підтверджується довідкою про транспортні витрати від 08.02.2023.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що «...якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів...».

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення та до суду довідки ТОВ «Логолайн-Україна» та ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати. Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача щодо зазначення в автотранспортній накладній CMR від 03.02.2023 №085306001 безпосереднім перевізником товару компанії Adition LTD, оскільки умови укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2 договору №31/01/2023 від 31.01.2023 не містять заборон щодо залучення третіх осіб для здійснення перевезень.

Доводи відповідача щодо стосовно того, що позивачем не додано витрати на страхування та не надано документів, які підтверджують вартість страхування, відхиляються судом, оскільки матеріалами справи підтверджено нездійснення страхування товару, про що зазначено у довідках про транспортно-експедиційні послуги від 08.02.2023 та від 28.02.2023 №072.

Згідно пункту 5 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 , яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2024 року у справі №815/135/18.

За твердженнями позивача страхування товару не здійснювалось. Відповідачем протилежне не доведено.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності документів щодо страхування вантажу, оскільки в означених вище довідках про транспортні витрати зазначено, що вантаж не страхувався, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у позивача обов`язку подавати документи щодо страхування в силу положень пункту 3 статті 53 МК України.

Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача щодо невключення позивачем понаднормового простою вантажу на території іноземної держави, що, в свою чергу, безпосередньо впливає на складові митної вартості понесених витрат на доставку оцінюваної партії вантажу як таких, що не підтверджені документально.

Доводи відповідача щодо невключення до ціни товарів вартості пакування та перезважування з огляду на те, що означені послуги включені до вартості товарів, про що зазначено в додатку до договору №305992 від 03.01.2023.

Враховуючи означене, у суду наявні підстави вважати, що позивачем під час митного оформлення було надано відповідача передбачені чинним законодавством документи для підтвердження відомостей про вартість перевезення товарів.

Варто зазначити, що митне законодавство надало митному органу право на витребування додаткових документів за умови наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен указати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір: у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.03.2023 №25; у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2023 №42; у розмірі 3506,22 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2023 №42. Загальна сума сплаченого судового збору складає 8874,22 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 №UA100160/2023/000001/2, від 21.02.2023 №UA100360/2023/000002/2.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2023 №UA100160/2023/000058 та від 21.02.2023 №UA100360/2023/000053.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешіалті Солюшн Україна» (ідентифікаційний код 44771879, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Толстого Льва, 13) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судовий збір у розмірі 8874,22 грн (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн 22 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.