Рішення

від 16.09.2024 по справі 380/10182/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10182/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (далі позивач ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230013950U5 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 12.02.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100092/2 та відмовлено у митному оформлені товару. Вважає оскаржене рішення протиправним та просить таке скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено розбіжності: - частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни; - відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «Еколан Інгредієнти» є фірма-продавець Larchfield Ltd. Відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів; - згідно з наданою до митного контролю CMR б/н від 07.02.2024 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється FOP RADYSIUK OLEKSANDR, разом з тим до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 07.02.2024 б/н, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється Менд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 07.02.2024 б/н відсутній розмір транспортних перевезень за усім маршрутом, не подано документи для підтвердження витрат на транспортування; - не надано митному органу передбаченого п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) сертифікату якості, яким підтверджується якість товарів, що постачається за цим контрактом; - митному органу не надано передбаченої п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 заявки, у якій сторонами обумовлюється обсяг послуг та їх вартість; - митному органу не надано передбачених п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 заявок, які містять істотні умови перевезення, на підставі яких надаються послуги з транспортно-експедиційного обслуговування. Встановлені Львівською митницею невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом, зумовили скерування декларанту вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Проте декларантом не надано достатніх документів, які змогли б підтвердити числове значення заявленої митної вартості товару. У зв`язку з відсутністю належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом та неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2 г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, застосовано метод 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 31.05.2024 (вх. №41758) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 10.06.2024 (вх. № 43563) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ34763972.

Між ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (Покупець) та Larchfield Limited (Продавець) укладено Контракт №23 від 03.10.2022, відповідно до якого Продавець зобов`язується постачати, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах цього Контракту товари в асортименті та кількостях, зазначених в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни на товари встановлені у доларах США (USD) та ЄВРО (EUR) та включають вартість упаковки, маркування та піддонів та вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 3.1. контракту відвантаження товару здійснюватиметься у строки, обумовлені сторонами та зазначені в Інвойсах, які ж невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до Інвойсу №43956 від 10.12.2023 Продавець зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар на загальну суму USD 10 096,19

На виконання умов контракту ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» здійснив оплату товару на суму USD 10 096,19 за товар по інвойсу №43956 від 10.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №328 від 26.03.2024

Також оплата підтверджується довідкою АТ ПІРЕУС БАНК МКБ №2715 від 29.03.2024 та витягом з виписки по особовим рахункам за 27.03.2024.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №24UA209230013950U5, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту на загальну вартість 10 096,19 доларів США.

Позивач разом з митною декларацією №24UA209230013950U5 надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи: Пакувальний лист (Packing list), Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice), Коносамент (Bill of lading), Автотранспортна накладна (Road consignment note) Декларація про походження товару (Declaration of Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, Документ, що підтверджує вартість перевезення Документ, що підтверджує вартість страхування, Документ, що підтверджує вартість страхування Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, Доповнення до зовнішньоекономічного договору, (контракту) Договір про надання послуг митного брокера Договір (контракт) про перевезення, Договір (контракт) про перевезення, Договір (контракт) про перевезення, Додаткова угода №3 107/21-T Інші некласифіковані документи.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2024 №UA209230/2024/000460.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірному рішенні №UA209000/2024/100092/2 від 12.02.2024, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі такого:

- Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, засновником фірми ТзОВ «Еколан Інгредієнти» являється фірма-продавець Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів;

З даного приводу суд зазначає, що Законом України від 10.04.2008 №250Л/І «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ). Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених частиною 18 статті 58 Митного кодексу України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Отже, з аналізу норм Митного кодексу та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Окрім цього, відповідно до вимог частин 12 - 14 статті 58 Митного кодексу, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Оскільки відповідачем не було надано будь-якого письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Зазначений вище висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема постановами Верховного Суду у справі №826/2314/16 від 26.08.2018, у справі №826/27058/15 від 04.04.2018.

- Згідно з наданою до митного контролю CMR б/н від 07.02.2024 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється FOP RADYSIUK OLEKSANDR, а до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 07.02.2024 б/н, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється Менд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Суд вважає такий висновок митного органу помилковим, оскільки між ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та ТзОВ «М енд М Міліцер і Мюнх Україна ГмбХ» був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування №12-3 від 31.08.2021, що підтверджується наданими під час митного оформлення документами.

ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» договору з FOP RADYSIUK OLEKSANDR не укладало і, відповідно, платежів не здійснювало.

Послуги ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» надавало саме ТзОВ «М енд М Міліцер і Мюнх Україна ГмбХ» по Договору відповідно до наданих заявок.

Крім того, укладення Експедитором договорів з третіми особами з метою виконання умов договорів перевезення з Позивачем цілком відповідає змісту такого договору, а оскільки безпосереднє транспортування вантажу позивача здійснював FOP RADYSIUK OLEKSANDR, тому у транспортних документах і були зазначені реквізити цієї особи.

Надання послуг саме Експедитором підтверджується також і Актом, платіжною інструкцією та витягом з банківської виписки, які надавалися Відповідачу в порядку ч.8 ст.55 Митного кодексу листом №136 від 10.04.2024.

- За результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 07.02.2024 б/н відсутній розмір транспортних перевезень за усім маршрутом, також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня.

Суд зазначає про безпідставність такого доводу, з огляду на те, що довідка датована 07.02.2024, коли вантаж ще був у дорозі, а послуги надані не в повному обсязі. Натомість в Акті виконаних робіт від 13.02.2024, який надавався відповідачу листом №136 від 10.04.2024 міститься вже повний перелік усіх послуг, які виконав Експедитор, у тому числі, і перевезення на території України.

- Відповідно до вимог п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) визначено, що якість товарів, що постачається за цим контрактом повинна бути підтверджена сертифікатом якості, проте даний документ не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

- Відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 визначено, що обсяг послуг, їх вартість обумовлюється сторонами угоди у додатках до договору або у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- Відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 визначено, що послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі Заявок, що містить істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

З приводу вказаних доводів судом встановлено, що позивач листом від 10.04.2024 вих. №136 надав на вимогу митного органу додаткові документи, в тому числі і вказані:

- передбачені п. 4.1. контракту від 03.10.2023 № 23 сертифікати якості від 06.12.2023 компанії SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP;

- передбачену п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 заявку №5/139 Shandong від 31.01.2024;

- передбачену п. 1.2. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 заявку №19/139 Shandong від 05.12.2023.

Таким чином, доводи митного органу про відсутність і ненадання декларантом передбачених контрактом і договорами документів не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, вказані митним органом в рішенні про коригування митної вартості розбіжності, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Також описані відповідачем розбіжності жодним чином не свідчать про неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Вказані відповідачем розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про долучення ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу та наявність у відповідача достатніх підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомостей щодо ціни товару.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу не було підстав для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, за резервним методом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2 не відповідає критеріям до такого роду рішень, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України та нормам Митного кодексу, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 560 грн 54 к., сплаченого за платіжним дорученням 480 від 01.05.2024.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 34763972) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 12.02.2024 №UA209000/2024/100092/2.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 34763972) 3 560 (три тисячі п`ятсот шістдесят) грн 54 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома