Ухвала

від 16.09.2024 по справі 380/14791/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

16 вересня 2024 рокусправа № 380/14791/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом керівника Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Керівник Самбірської окружної прокуратури (адреса місцезнаходження: 81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Филипчака, 4А; ЄДРПОУ: 0291003125) в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (адреса місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8б; ЄДРПОУ: 44921644) звернувся до суду із позовною заявою до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області (адреса місцезнаходження: 81473, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Ралівка, вул. Івана Франка, 28; ЄДРПОУ: 04370254), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04370254, адреса: вул. І. Франка, 28, с. Ралівка, Самбірський район, Львівська область, 81473), що полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4624280900:12:000:0044 площею 1,2426 га та 4624283700:03:000:0177 площею 14,6488 га до самозалісених;

зобов`язати Ралівську сільську раду Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04370254, адреса: вул. І.Франка, 28, с. Ралівка, Самбірський район, Львівська область, 81473) розглянути на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4624280900:12:000:0044 площею 1,2426 га та 4624283700:03:000:0177 площею 14,6488 га до самозалісених.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 08.08.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Ралівська сільська рада не може погодити передачу запитуваних земельних ділянок, у зв`язку із необхідністю у додатковому виділенні із земель запасу комунальної власності земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та проектуванню на земельній ділянці розташованій за межами с. Кульчиці розміщення кладовища.

Представник прокуратури 09.08.2024 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що Ралівською сільською радою були отримані від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства подання (вих. номери: №02/1963-23 від 29.11.2023 року; № 02/60-24 від 12.01.2024 року та № 02/811- 24 від 14.05.2024 року) щодо віднесення земельних ділянок загальною площею, які знаходяться на території Ралівської сільської ради до самозалісених, а саме: земельних ділянок з кадастровим номером 4624280900:12:000:0044 площею близько 1,2 га, яка межує з лісовим масивом Самбірської техдільниці Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» біля кварталу 10 виділу 6 та кварталу 10 виділу 3 поблизу с. Звір, яка самозалісена деревами породи сосна звичайна зі складом насадження 10Сз, віком близько 20 років, залісеність якої становить близько 90% та з кадастровим номером 4624283700:03:000:0177 площею близько 14,6488 га з приблизною площею самозалісення 7,0 га, склад насаджень якої 4Бп 3Влч 2Ос 1Дзв, віком до 10 років, решту площі якої займають чагарники. Процедура віднесення земельної ділянки до самозалісеної регламентована ст. 571 Земельного кодексу України і передбачає, що віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Тобто, одним із основних етапів, процедури віднесення земельної ділянки до самозалісеної, є прийняття компетентним органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, що полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/811-24 від 14.05.2024 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4624280900:12:000:0044 (площею 1,2426 га) та 4624283700:03:000:0177 (площею 14,6488 га) до самозалісених земель.

Представник відповідача 05.09.2024 подала додаткові пояснення, у яких вказала, що Ралівською сільською радою на XXXI сесії VIII скликання було розглянуто Подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/1963-23 від 29.11.2023 та №02/60-24 від 12.01.2024, та прийнято Рішення №83 від 09.08.2024 про відмову у віднесенні земельних ділянок комунальної власності с/г призначення до самозалісених. Враховуючи наведене вище, Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області керуючись ст.238 КАС України просить закрити провадження у справі.

Розглянувши клопотання Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області про закриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Аналіз вищенаведеної норми права дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі на цій підставі допускається за наявності двох обов`язкових умов сукупності:

- суб`єкт владних повноважень у справі щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності виправив оскаржувані порушення;

- відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Предметом спору була протиправна на думку прокуратури бездіяльність Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, що полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4624280900:12:000:0044 площею 1,2426 га та 4624283700:03:000:0177 площею 14,6488 га до самозалісених.

Так, прокуратурою було зазначено, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області з поданнями №02/1963-23 від 29.11.2023 та №02/60-24 від 12.01.2024 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею, які знаходяться на території Ралівської сільської ради до самозалісених, а саме: земельних ділянок з кадастровим номером 4624280900:12:000:0044 площею близько 1,2 га, яка межує з лісовим масивом Самбірської техдільниці Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» біля кварталу 10 виділу 6 та кварталу 10 виділу 3 поблизу с. Звір, яка самозалісена деревами породи сосна звичайна зі складом насадження 10Сз, віком близько 20 років, залісеність якої становить близько 90% та з кадастровим номером 4624283700:03:000:0177 площею близько 14,6488 га з приблизною площею самозалісення 7,0 га, склад насаджень якої 4Бп 3Влч 2Ос 1Дзв, віком до 10 років, решту площі якої займають чагарники.

Також прокуратура вказує, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом №02/811-24 від 14.05.2024, повторно звернулося до Ралівської сільської ради з поданням щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 8,2 га, які знаходяться на території Ралівської сільської ради до самозалісених, а саме: земельних ділянок з кадастровим номером 4624280900:12:000:0044 площею близько 1,2 га, яка межує з лісовим масивом Самбірскьої техдільниці Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» біля кварталу 10 виділу 6 та кварталу 10 виділу 3 поблизу с. Звір, яка самозалісена деревами породи сосна звичайна зі складом насадження 10Сз, віком близько 20 років, залісеність якої становить близько 90% та з кадастровим номером 4624283700:03:000:0177 площею близько 14,6 га з приблизною площею самозалісеня 7,0 га, склад насаджень якої 4Бп 3Влч 2Ос 1Дзв, віком до 10 років, решту площі якої займають чагарники.

Прокуратура зазначила, що одним із основних етапів, процедури віднесення земельної ділянки до самозалісеної, є прийняття компетентним органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Водночас, судом встановлено, що Ралівською сільською радою було прийнято рішення від 09 серпня 2024 року №83, згідно з яким розглянувши подання Західного міжрегіонального управління лісового га мисливського господарства від 29.11.2023 №02/1963-23. від 12.01.2024 №02/60-24 та від 14.05.2024 №02/811-24. враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, планування територій, землекористування, будівництва та розвитку села, керуючись Законом України від 20.06.2022 №2321-ЇХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», ст.12. 57-1. 122 Земельною кодексу України. п.н.34. п.1. ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено відмовити у віднесенні земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів в межах території Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, до самозалісених. а саме:

1) земельну ділянку площею 1.2426 га з кадастровим номерами: 4624280900:12:000:0044;

2) земельну ділянку площею 14.6488 га з кадастровим номерами: 4624283700:03:000:0177 (орієнтовна площа самозалісення -7.0000 га).

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача, що полягала у не розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею з кадастровими номерами 4624280900:12:000:0044 площею 1,2426 га та 4624283700:03:000:0177 площею 14,6488 га до самозалісених, була усунута під час розгляду справи.

Заява відповідача про закриття провадження у справі надійшла до суду 05.09.2024, однак, станом на 16.09.2024 ні прокуратурою, ні позивачем не подано до суду пояснень або заперечень на заяву про закриття провадження у справі. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення з огляду на заявлений предмет та підстави позову.

При цьому суд враховує, що рішення за результатами розгляду подань Західного міжрегіонального управління лісового га мисливського господарства від 29.11.2023 №02/1963-23. від 12.01.2024 №02/60-24 та від 14.05.2024 №02/811-24 було прийнято відповідачем ще 09.08.2024, клопотання про закриття провадження подано відповідачем 05.09.2024, однак позивач не скористався правом на подання будь-яких пояснень чи зміни позовних вимог в даній справі з урахуванням прийнятого рішення.

Таким чином, з врахуванням передбаченого ст.262 КАС України строку розгляду справи, суд вважає за необхідне застосувати приписи п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України до спірних правовідносин, оскільки відповідачем усунуто допущені порушення, які стали підставою для звернення прокурора до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.

Отже, якщо позивачем є суб`єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України), не підлягають розподілу.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 серпня 2022 року у справі № 826/16473/15.

Таки чином, положення статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» щодо повернення сплаченої суми судового збору за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі в адміністративному судочинстві застосовуються лише за клопотанням сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року у справі №240/17530/23.

Таким чином, оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись статтями 142, 189, 238, 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

клопотання Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у справі № 380/14791/24 за позовом керівника Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною вимогою не допускається.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідних положень КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна