Рішення

від 16.09.2024 по справі 440/5441/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5441/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

03.05.2024 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ Плюс" (надалі - ТОВ "ЯВТ Плюс", Товариство) Ястребов В., діючи від імені та в інтересах вказаного Товариства, направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2024:

- №00047790701 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 800,00 грн;

- №00047820701 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 800,00 грн;

- №00047850701 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 800,00 грн;

- №00047870701 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 800,00 грн;

- №00047900701 про застосування штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн;

- №00047930701 про застосування штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн;

- №00047950701 про застосування штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн;

- №00047960701 про застосування штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви вказує на протиправність висновків документальної планової виїзної перевірки Товариства, зокрема в частині висновку про порушення законодавства з приводу реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, в який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу. Стверджує, що розбіжності по часу, з якого дозволено продаж алкогольної продукції, між часом в системі ІС "Податковий блок" та реальним офіційним Київським часом були наслідком перебоїв в електропостачанні (аварійні та планові відключення), що спричинило збої в роботі РРО або в роботі системи ІС "Податковий блок" (невірне відображення часу). Усі товари були продані без будь-яких порушень у часі. В той же час для встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби необхідно провести контрольну розрахункову операцію, під час якої зафіксувати таку реалізацію у заборонений час доби (зафіксувавши фактичний Київський час, отримавши розрахунковий документ (фіскальний чек). Наявні часті випадки коли час за РРО не співпадає з Київським часом, адже автоматично синхронізації всіх РРО з офіційним часом не відбувається. Вказані порушення можливо зафіксувати лише під час фактичної перевірки шляхом проведення контрольно-розрахункової операції та фіксації реального наявного часу здійснення такої реалізації. Також з огляду на факт не надання контролюючим органом додатку 5 до акту перевірки неможливо встановити ні найменування товару, який нібито був проданий у заборонений час доби, ні дату і час операції купівлі-продажу, ні номер фіскального чеку, ні номер РРО, ні суму операції, а також місце її проведення. Копії фіскальних чеків, які б свідчили про реалізацію алкогольних напоїв у заборонений час доби, відповідач не надає.

Протиправність висновків перевірки з приводу реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка представник позивача пов`язує з тим, що для встановлення обставин порушень при реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку саме для того, щоб обґрунтовано стверджувати про факти реалізації немаркованої продукції. Формування та ведення контролюючим органом податкового обліку інформації щодо здійснення господарської діяльності позивачем, яка надходить в електронному вигляді до відповідача з усіма необхідними реквізитами, та з незалежних від платника податку причин не відображається або невірно відображається, чи будь-яким способом була викривлена в аналітичній системі АІС "Податковий блок", не може бути підставою для підтвердження наявності факту порушення. В даному випадку належним, допустимим та достатнім доказом факту проведення реалізації підакцизного товару (алкогольного напою) із вказаними порушеннями має бути фіскальний чек (розрахунковий документ в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), отриманий від суб`єкта господарювання у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, тобто під час проведення контрольної розрахункової операції (з фіксацією реального офіційного часу), а також вилучена алкогольна продукція, що була реалізована з порушенням маркування акцизними марками. Оригіналів або копій документів, які б свідчили про ці порушення, відповідач не надає. Згідно з описовою частиною акту взагалі незрозуміло у чому саме контролюючий орган вбачає порушення позивачем вимог Положення №1251 та що є доказом фактів реалізації алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими. Тобто відповідний висновок ґрунтується лише на припущеннях відповідача, які не підтверджені жодними доказами.

11.06.2024 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що в ході проведеної документальної планової виїзної перевірки встановлено факти реалізації немаркованої алкогольної продукції, а також реалізації алкогольної продукції поза межами дозволеного часу у чотирьох магазинах, де здійснює господарську діяльність позивач. Таким чином ТОВ "ЯВТ Плюс" порушено ч. 10 ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а також п. 226.3, 226.7, 226.9 ст. 226 ПК України, абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (а.с. 123-126).

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 24.06.2024, позивач повторив доводи, що приведені у позовній заяві (а.с. 200-205).

Правом на подачу заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі із призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України та відповідно до ухвали від 14.05.2-24 розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "ЯВТ Плюс" (код ЄДРПОУ 39586943) зареєстроване як юридична особа 16.01.2015, номер запису 1 585 102 0000 009168 (а.с. 101-105). Зареєстрованими видами економічної діяльності Товариства значаться: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 102).

У період з 22.11.2023 по 05.12.2023 працівниками ГУДПС відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82, п.п. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік та на підставі наказу ГУДПС від 06.11.2023 №2767-П було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ЯВТ Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.01.2015 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

19.12.2023 за наслідками проведеної перевірки складено акт №13008/16-31-07-01-02/39586943 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЯВТ Плюс" податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (а.с. 43-79).

Висновками вказаного акту зафіксовано факти порушення ТОВ "ЯВТ Плюс", зокрема:

- вимог ч. 10 ст. 153 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме - факти реалізації алкогольних напоїв у заборонений час;

- вимог п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме - факти реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

За змістом акту перевірки вказані факти порушень мали місце у наступних магазинах, де здійснює господарську діяльність позивач:

1) магазин "Продукти" за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 3;

2) магазин "Оптовичок" за адресою: м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 16Д;

3) магазин "Оптовичок" за адресою: м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, 69;

4) магазин "Оптовичок" за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Руденківка, вул. Пархоменка, 14.

На підставі вказаних вище висновків акту від 19.12.2023 №13008/16-31-07-01-02/39586943 ГУДПС 12.04.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00047790701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 6 800,00 грн (а.с. 17-19);

- №00047820701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 6 800,00 грн (а.с. 20-22);

- №00047850701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 6 800,00 грн (а.с. 23-25);

- №00047870701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 6 800,00 грн (а.с. 26-28);

- №00047900701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 29-31);

- №00047930701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 32-34);

- №00047950701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 35-37);

- №00047960701, яким до ТОВ "ЯВТ Плюс" за порушення п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 38-40).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю висновків податкової перевірки та прийнятими на підставі таких висновків податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Згідно з п.п. 191.1.16 ст. 191 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У даній справі порядок та підстави проведення документальної планової перевірки позивачем не оскаржуються, а тому судом не перевіряються.

Надаючи оцінку обставинам встановлених перевіркою порушень ТОВ "ЯВТ Плюс" вимог п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка), які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 №00047900701, №00047930701, №00047950701 та №00047960701, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (надалі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За визначенням, приведеним у п.п. 14.1.107 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п.п. 14.1.109 ст. 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п. 226.2 ст. 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з п. 226.3 ст. 226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 222.1.2 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

На виконання вказаної норми права Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2010 №1251, якою затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (надалі - Положення №1251).

Відповідно до абзаців 2 - 12 пункту 5 Положення №1251 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у рожево-бузковій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - бірюзово-помаранчевій, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - блакитно-жовтій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - зелено-жовтій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - рожевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (сигарили) - помаранчево-блакитній, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняного виробництва - фіолетово-синій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - салатово-синій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зелено-жовтій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (сигарили) - зелено-червоній, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - блакитно-зеленій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортного виробництва - зелено-жовтій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва - блакитно-помаранчевій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, імпортного виробництва - салатово-зеленій кольоровій гамі.

На марки акцизного податку наноситься голографічний захисний елемент шириною 5 міліметрів, який містить спектральну мітку.

Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова УКРАЇНА, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром) - ТВ ЗФ, тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТВ БФ, тютюн вітчизняний (сигарили) - ТВ СГ, тютюн імпортний (сигарети з фільтром) - ТІ ЗФ, тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТІ БФ, тютюн імпортний (сигарили) - ТІ СГ, тютюн вітчизняний (інші вироби) - ТВ ІНШІ, тютюн імпортний (інші вироби) - ТІ ІНШІ, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні - ТВЕН В, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні - ТВЕН І, рідина імпортна - РІ, рідина вітчизняна - РВ;

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Згідно із абзацами 1 - 3 пункту 20 Положення №1251, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно з абзацами 4-8 пункту 20 Положення №1251, вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Пунктами 21 - 22 Положення №1251 визначено, що для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Відповідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України та пункту 24 Положення №1251, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

При цьому, пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13 (надалі - Положення №13), встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Згідно з п. 228.9 ст. 228 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Таким чином, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

При цьому немаркованими вважаються, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абз. 7 п. 5 Положення №1251, або за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (надалі - Порядок №790).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватися вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, ст. 226 ПК України та п. 20 Положення №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як зазначено в акті перевірки від 19.12.2023 №13008/16-31-07-01-02/39586943, при проведенні перевірки даних щодо відображення у фіскальних чеках інформації про зазначення номерів та серій марок акцизного податку ТОВ "ЯВТ Плюс" (код 39586943) встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що марковані з відхиленням від вимог Положення №1251 за адресами провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями. А саме, згідно з електронними копіями розрахункових документів, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копій фіскальних чеків, встановлено реалізацію алкогольних напоїв, які марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, що є доказом реалізації алкогольних напоїв, які вважаються не маркованими згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України.

Так, у магазині "Продукти" за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Перемоги, 3, реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 5 241,00 грн з порушенням вимог пунктів 226.3, 226.7, 226.9 статті 226 ПК України та абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР; в магазині "Оптовичок" за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проспект Лесі Українки, 16Б - на загальну суму 1641,00 грн; в магазині "Оптовичок" за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Героїв Маріуполя, 69 - на загальну суму 972,00 грн; в магазині "Оптовичок" за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Руденківка, вул. Пархоменка, 14 - на загальну суму 1323,10 грн.

Детальна інформація щодо фіскальних чеків з даними алкогольних напоїв, які марковані з відхиленням від вимог Положення №1251 та відповідно вважаються не маркованими згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України, наведена у додатках № 1 - 4 до акту перевірки, що є витягом з баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Дані чеків - Товари".

З цього приводу суд зазначає, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження факту порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

При цьому зазначення у фіскальному чекові даних марки акцизного податку на алкогольні напої, чи відсутність такої інформації в розрахунковому документі жодним чином не може підтверджувати чи спростовувати факт реалізації не маркованої алкогольної продукції відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України. Для фактичного встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку, щоб реально стверджувати про факт реалізації не маркованої алкогольної продукції відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України.

Така інформація вноситься до розрахункового документу продавцем (особою, що проводить розрахункові операції) шляхом зчитування в автоматичному режимі інформації з такої марки під час сканування, або вручну, якщо на акцизній марці є загинання чи інші незначні перешкоди і сканер не може її розпізнати.

Слід відмітити, що описова частина досліджуваного судом акту перевірки не відображає висновків, з якими контролюючий орган пов`язує факти порушення позивачем вимог Положення №1251 та які є доказом фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими.

Єдиним свідченням в акті перевірки при описі іншого порушення, а саме - порушення позивачем вимог статей 2, 3, 8 Закону №265/95-ВР, є твердження про те, що у фіскальних чеках відображена помітка "АМ старого зразка", що встановлено згідно з електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС.

Однак, на переконання суду, це твердження за жодних обставин не може ототожнюватися з фактом того, що алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, визначеним у п. 226.9 ст. 226 ПК України та у п. 20 Положення №1251.

Не зазначення, невірне зазначення, у тому числі відображення акцизної марки старого зразка, дубляж марки акцизного податку на алкогольні напої в розрахунковому документі може свідчити лише про порушення Закону №265/95-ВР, і то лише після 01.01.2022, та за наявності технічних можливостей РРО та його доопрацювання.

На переконання суду для фактичного встановлення порушення реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку, щоб обґрунтовано стверджувати про факт реалізації не маркованої алкогольної продукції.

Формування та ведення контролюючим органом податкового обліку інформації щодо здійснення господарської діяльності позивачем, яка надходить в електронному вигляді до відповідача з усіма необхідними реквізитами, та з незалежних від платника податку причин не відображається або невірно відображається, чи будь-яким способом була викривлена в аналітичній системі АІС "Податковий блок", не може бути підставою для підтвердження наявності факту порушення.

В даному випадку належним, допустимим та достатнім доказом факту проведення реалізації підакцизного товару (алкогольного напою) із указаними порушеннями має бути фіскальний чек (розрахунковий документ у розумінні Закону №265/95-ВР), отриманий від суб`єкта господарювання у спосіб передбачений Податковим кодексом України, тобто під час проведення контрольної розрахункової операції (з фіксацією реального офіційного часу), а також вилучена алкогольна продукція, що була реалізована з порушеннями маркування акцизними марками.

Зафіксоване ж в акті перевірки порушення встановлено лише на підставі наявної інформації в системі ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій".

Оригіналів або копій документів, які б свідчили про допущення зазначеного вище порушення відповідач до акту документальної перевірки не додає.

Суд зазначає, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №520/4564/23.

Тобто, Х-звіти та копії фіскальних чеків із бази ІС СОРД, які зазначені в додатках до акту перевірки у розумінні статті 73 КАС України не є належним доказом відображення господарських операцій, на підставі яких можливо встановити наявність/відсутність порушень позивачем положень Закону №481/95-ВР, визначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Всупереч наведеному належних доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, відповідач суду не надав.

Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України може бути підставою для висновку контролюючого органу під час проведення перевірок, а відтак не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними 02.04.2020 у постанові Касаційного адміністративного суду №К/9901/25783/19, податкова інформація не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Доказів несплати акцизного податку виробником(ами) алкогольних напоїв, що реалізовувалися позивачем у магазинах, суду не надано.

Отже, відсутні підстави і для застосування до позивача відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, встановленої абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.

За з`ясованих обставин суд доходить висновку щодо протиправності висновків податкової перевірки про вчинення порушень вимог пунктів 226.3, 226.7, 226.9 статті 226 ПК України та абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР (реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка), за які до платника застосовані штрафні санкції за порушення, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 12.04.2024 №00047900701, №00047930701, №00047950701 та №00047960701, які ґрунтуються на таких протиправних висновках перевірки підлягають скасуванню, а позов - задоволенню у відповідній частині вимог.

З приводу наявності у діях Товариства порушень вимог ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 №00047790701, №00047820701, №00047850701, №00047870701 (реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, в який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу), суд зазначає наступне.

Частиною 10 статті 153 Закону №481/95-ВР передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

За приписами статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону №389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

За приписами п. 43 ч. 2 ст. 15 Закону №389-VIII, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Рішенням №11 Ради оборони Полтавської області від 01.04.2022 "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", прийнятим Полтавською обласною військовою адміністрацією, дозволено торгівлю алкогольними напоями і речовинами на спиртовій основі (продаж алкоголю військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів не здійснювати) на території Полтавської області з 12:00 години до 18:00 години починаючи з 02.04.2022. Дія рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.

Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації №247 від 31.08.2022 "Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 29.08.2022 № 23" та Рішенням №23 Ради оборони Полтавської області від 29.08.2022 "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", прийнятим головою Ради оборони Полтавської області начальником Полтавської військової адміністрації, відповідно до пункту 2.2 вказаного рішення запроваджено заборону на продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування на території Полтавської області, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме - з 12:00 до 18:00 починаючи з 01.09.2022. Дія рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.

Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації №437 від 14.12.2022 "Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 13 грудня 2022 року №32" та Рішенням №32 Ради оборони Полтавської області від 13.12.2022 "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", прийнятим головою Ради оборони Полтавської області начальником Полтавської військової адміністрації, відповідно пункту 6: "Заборонити продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування на території Полтавської області, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме з 10:00 до 21:00 починаючи з 15.12.2022, з урахуванням заборони суб`єктам господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері реалізації алкогольних напоїв на продаж таких напоїв військовослужбовцям Збройних Сил України та працівникам правоохоронних органів. Дія рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території Полтавської області, незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства".

Згідно з актом перевірки, за результатами вибіркової перевірки даних чеків реєстраторів розрахункових операцій згідно з базами даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Данні чеків - Товари" ТОВ "ЯВТ Плюс" встановлено факти реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу за адресами провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме:

- Магазин "Продукти", Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Перемоги, 3;

- Магазин "Оптовичок", Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проспект Лесі Українки, 16Б;

- Магазин "Оптовичок", Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Героїв Маріуполя, 69;

- Магазин "Оптовичок", Полтавська область, Полтавський район, с. Руденківка, вул. Пархоменка, 14.

Суд зазначає, що вищевказані обставини встановлені за податковою інформацією, яка є у розпорядженні контролюючого органу.

Відповідно до приписів пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25).

В акті перевірки зазначено, що інформація стосовно порушень встановлених обмежень з продажу алкогольних (слабоалкогольних) напоїв згідно з додатком №5 до акту перевірки.

Разом з тим, серед додатків до акту перевірки судом не виявлено додатку №5 до нього.

До матеріалів справи відповідачем також не надано жодного доказу (Х-звітів та копій фіскальних чеків із бази ІС СОРД), які б належним чином підтверджували факти реалізації в магазинах позивача алкогольних напоїв у заборонений час доби.

Отже, обставини вчинення позивачем протиправних дій шляхом продажу алкогольних напоїв у заборонений час доби, інкриміновані позивачу відповідачем в акті перевірки, не підтверджені будь-якими документами первинного бухгалтерського обліку.

У свою чергу позивач у позовній заяві зазначає, що розбіжності по часу, з якого дозволено продаж алкогольної продукції між часом у системі ІС "Податковий блок" та реальним офіційним Київським часом були наслідком перебоїв в електропостачанні (аварійні та планові відключення) та відповідними збоями в роботі РРО або в роботі системи ІС "Податковий блок" (не відображення часу), тоді як усі товари були продані без будь-яких порушень у часі.

У зв`язку з цим суд зазначає, що для належного встановлення фактів порушення реалізації алкогольних напоїв у заборонений законом час доби необхідно було провести контрольну розрахункову операцію, під час якої зафіксувати такий факт реалізації у заборонений час доби (зафіксувати фактичний офіційний Київський час), отримавши розрахунковий документ (фіскальний чек).

Відповідно, порушення реалізації алкогольних напоїв у заборонений час доби можливо зафіксувати лише під час проведення фактичної перевірки шляхом проведення контрольно-розрахункової операції та фіксації реального часу здійснення такої реалізації.

У контексті аналізованого порушення суд відмічає, що прийняття подібних рішень контролюючим органом має здійснюватися пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 06.02.2001(заява № 41205/98) по справі "Tammer v. Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи… Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми".

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі Khristov v. Ukraine (заява №24465/04) наголошував на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення у справі Brumarescu v. Romania).

Враховуючи незначну похибку, яка може мати місце і внаслідок не співпадіння між часом у системі ІС "Податковий блок" та реальним офіційним Київським часом, суд зазначає про недостатність таких обставин для твердження про факт реалізації у заборонений час алкогольних напоїв та, як наслідок, притягнення позивача до відповідальності за абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 №00047790701, №00047820701, №00047850701, №00047870701 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог ч. 10 ст. 153 Закону №481/95-ВР, діяв не у спосіб, передбачений законом, що є підставою для визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування у зв`язку з цим.

Відтак, позов ТОВ "ЯВТ Плюс" слід задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ГУДПС на користь позивача судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовом, у розмірі 24 224,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ Плюс" у справі №440/5441/24 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.04.2024 №00047790701, №00047820701, №00047850701, №00047870701, №00047900701, №00047930701, №00047950701 та №00047960701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВТ Плюс" (код ЄДРПОУ 39586943; пров. Гвардійський (вул. Національної Гвардії), 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39623).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Є.Б. Супрун