Рішення

від 16.09.2024 по справі 580/7000/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року справа № 580/7000/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРПАШ» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

15.07.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРПАШ» (20822, Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Жаботин, вул.Гайдамацька, буд.40; код ЄДРПОУ 43931740) (далі відповідач), а саме з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через нього в сумі 19380,00грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання. Боржнику сформовано податкову вимогу від 10.05.2023, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена. Позовну заяву просив розглянути без його участі.

Ухвалою від 18.07.2024 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів. Також задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач не скористався правом подати суду відзив, про причини не повідомив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як юридична особа. Основний вид економічної діяльності « 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Перебуває на податковому обліку позивача.

Відповідно до довідки позивача станом на 05.06.2024 відповідач має 2 відкритих рахунки у банку в національній валюті.

Згідно з даними зворотнього боку облікових карток відповідач має непогашену недоїмку на загальну суму 19380,00грн з:

1) адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 6120,00грн, що виник на підставі:

акту про результати перевірки від 07.03.2023 №2799/02-32-04-06/43931740 та податкового повідомлення-рішення (далі ППР) від 30.03.2023 №0036390406 терміном сплати 13.04.2023 на суму 4080,00 грн;

акту про результати перевірки від 07.04.2023 №5651/02-32-04-06-07/43931740 та ППР від 28.04.2023 №0059300406 терміном сплати 23.05.2023 на суму 1020,00 грн;

акту про результати перевірки від 24.04.2023 №6977/02-32-04-06-07/43931740 та ППР від 12.05.2023 №0069690406 терміном сплати 16.06.2023 на суму 1020,00 грн;-

2) сплати акцизного податку на пальне в сумі 13260,00 грн, що виник на підставі наступних документів: акту про результати перевірки від 07.04.2023 №5717/02-32-09-03/43931740 та ППР від 02.05.2023 №6140/02-32-09-03/43931740 терміном сплати 23.05.2023 на суму 13260,00 грн.

10.05.2023 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0005585-1302-0232 на загальну суму 4420,00грн. Вказану вимогу відповідач отримав 12.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

З часу отримання позивачем вказаної податкової вимоги до часу звернення позивача зі вказаним вище позовом недоїмка не погашена. Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем вказаних вище ППР, актів та податкової вимоги або їх оплати. Факти їх надсилання відповідачу підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача. Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованих карток позивача в матеріалах справи. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

На підставі п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, зазначена податкова вимога та ППР вважаються врученими відповідачу та є його податковим боргом.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд також встановив, що недоїмка відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).

Згідно з п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця згідно з п.95.6 ст.95 ПК України перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 зі змінами та доповненнями (далі Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 95.4 ст. 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПК України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки чинною нормою ПК України, а саме підп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, тобто вказана норма не конкретизує чи відкриті ці рахунки у банках, чи будуть відкриті у майбутньому.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРПАШ» (20822, Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Жаботин, вул.Гайдамацька, буд.40; код ЄДРПОУ 43931740), та за рахунок його готівки заборгованість на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на загальну суму 19380,00грн (дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят гривень нуль копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 16.09.2024.