Постанова

від 12.09.2024 по справі 640/16233/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16233/22 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Експорт» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП Експорт» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 07.09.2022 № 00209000704 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 751 782,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 07.09.2022 № 00208980704 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 000 781,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 250 195,25 грн, прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Експорт» у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки службових осіб про нереальність господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕКСПОРТ» не є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки у позивача наявна вся первинна документація, за якою чітко відслідковується реальність господарських операцій та рух активів. Крім того, висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки у порушення вимог чинного законодавства не підтверджуються необхідними і достатніми доказами для спростування факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Висновки про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами, про неправомірне формування податкового кредиту ПДВ та завищення собівартості реалізованих товарів є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними належними, достатніми та допустимими доказами, які на переконання позивача відсутні у податкового органу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідачем не було надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення. Наголошує, що порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки, що на переконання податкового органу є достатнім для підтвердження порушень податкового законодавства з боку позивача. Вказав, що фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складанні первинних документів. Апелянт звернув увагу на неможливість встановлення походження поставленого товару-соняшнику врожаю 2021 року, так як у контрагентів позивача відсутні технічні можливості для вирощування сільськогосподарських культур (відсутні земельні ділянки, сільського господарська техніка) та відсутній факт реального одержання (купівлі) товару-соняшнику врожаю 2021 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві. Директором товариства є Недовіс Олександр Вікторович .

В період з 09.02.2022 по 23.02.2022 та з 13.07.2022 по 18.07.2022 (наказ № 2230-п «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки) Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві згідно із пп. 69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», пп. 78.1.8 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2022 № 748-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕКСПОРТ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.07.2022 № 17380/26-15-07-04-02/44597559, в якому контролюючий орган дійшов висновку про порушення з ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» приписів 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» завищено суму податкового кредиту за грудень 2021 року у розмірі 1 752 563 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) у розмірі 1 752 563 грн та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 1 000 781 грн і завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 751 782 грн.

Не погоджуючись із зробленими ГУ ДПС в м. Києві висновками, 18.08.2022 ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» у порядку, встановленому п. 86.7 Податкового кодексу України, подано заперечення на Акт від 25.07.2022 № 17380/26-15-07-04-02/44597559.

07.09.2022 ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту від 07.02.2017 № 31/15-32-14-02/39076260, прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 00209000704 від 07.09.2022 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 751 782,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 00208980704 від 07.09.2022 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 000 781,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 250 195,25 грн.

В основу вказаних вище висновків службовими особами податкового органу було покладено не підтвердження товариством первинними документами реальності здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Агро Дениро», ТОВ «Сезон Арго», ТОВ «Дельта Грейн».

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, прийнятими з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки діяв необґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Крім того, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення (п. 150.1 статті 150 ПК України).

Від`ємне значення як результат розрахунку об`єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, формування валових витрат обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 цього ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період, за якими прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, між позивачем, як покупцем та ТОВ «АГРО ДЕНИРО», ТОВ «ДЕЛЬТА ГРЕЙН», ТОВ «СЕЗОН АГРО» укладено 16 договорів купівлі-продажу, предметом яких було придбання позивачем насіння соняшника.

В свою чергу в ході аналізу наявних в матеріалах справи первинних документів наданих позивачем та які надавались службовим особами податкового органу у момент проведення перевірки, прослідковується реальність вчинених господарських операцій, рух активів та зміна майнового становища ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» та ТОВ «АГРО ДЕНИРО», ТОВ «ДЕЛЬТА ГРЕЙН», ТОВ «СЕЗОН АГРО» як невід`ємних ознак правомірного формування позивачем податкового кредиту, що підтверджується первинними документами, які відповідають приписам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також товарно-транспортними накладними, які за формою та змістом відповідають формі, затвердженій Наказом Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 № 413 «Про затвердження Змін до правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджено нову форму ТТН (Додаток 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Якість товару (насіння соняшника) підтверджуються картками аналізу зерна, складеними у порядку, передбаченому Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 № 661.

Крім того, зазначений товар (зерно соняшника) доставлявся переважно транспортними засобами, найнятими згідно Договору транспортного перевезення № 30/09/21-1 віл 30.09.2021 з ТОВ «ЕКСПОТРЕНД».

Щодо подальшого використання в господарській діяльності позивачем придбаного товару, товариством були надані належні документи які підтверджують, що із придбаної у ТОВ «АГРО ДЕНИРО», ТОВ «ДЕЛЬТА ГРЕЙН», ТОВ «СЕЗОН АГРО» сировини (насіння соняшника) в ході господарської діяльності позивача, на виробничих потужностях ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», на підставі договору про виконання робіт з виготовлення готової продукції № 01/10/2021-ТП від 10.10.2021, Специфікацій, Актів приймання-передачі сировини, Актів приймання-передачі готової продукції виготовлено товар який реалізовано за зовнішньоекономічним контрактом про експорт, а саме: № SFM 1410 від 14.10.2021, - шрот соняшниковий гранульований та № SFО 1510 від 15.10.2021- олія соняшникова.

Фактичне виконання зазначених зовнішньоекономічних контрактів та вивезення товару підтверджується податковими накладними та вантажно-митними деклараціями, відміткою у вантажно-митній декларації МД-2, оформленої на експорт товару, наступного змісту: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.12.2021».

З матеріал справи встановлено, що придбаний у ТОВ «Агро Дениро» товар зберігався на елеваторах ТОВ «ПРОМЕТЕЙ ДЖАН» (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8 та Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Промислова, буд.1, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, б.114 код ЄДРПОУ 43111054), ТОВ «ПРОМЕТЕЙ РАД» (місцезнаходження: Миколаївська обл., с. Казанка, вул. Залізнична, 40, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. К.Маркса, 57, Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 40416516), ТОВ «ГРВ СТОК» (місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Благовіщенське, вул. Промислова,22 Одеська обл., Саратський р-н, с. Кулевча, вул. Болгарська, 166, Одеська обл., м. Арциз, вул. Європейська, 44 код ЄДРПОУ 43654631), ТОВ «ПРОМЕТЕЙ ТРАСТ» (місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Шевченкове, вул. Жовтнева, 27, м. Миколаїв, вул. Дніпровська, буд. 1/2, Миколаївський р-н, Баштанський р-н, с. Лоцкине, вул. Степаненка, буд. 68А, код ЄДРПОУ 40387784), ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС» (місцезнаходження: Хмельницька обл., Шепетицький р-н, с. Чотирбоки, вул. Привокзальна, 1, Миколаївська обл., Снігурівський р-н, м. Снігурівка, вул. Центральна, 14, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, м. Помічня, вул. Гагаріна, 54, Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, с. Залізничне, вул.Світнкова, 5, код ЄДРПОУ 4015738), TOB «ГРВ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Більманка, вул. Гагаріна, 6, код ЄДРПОУ 43654647).

Крім того, як під час перевірки, так і до заперечення так і суду позивачем долучалися документи, а саме договори, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, видаткові накладні, складські квитанції, картки аналізу зерна, тристоронні акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції, рахунки на оплату тощо, складені ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» та перевізниками, які не є пов`язаними особами з ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ», та спроможні підтвердити реальний рух активів між елеваторами, на яких зберігалося придбане у ТОВ «АГРО ДЕНИРО», ТОВ «ДЕЛЬТА ГРЕЙН», ТОВ «СЕЗОН АГРО» насіння соняшнику, та ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ».

Висновок ГУ ДПС в м. Києві про відсутність реального характеру господарських операцій з вищезазначеними елеваторами спростовуються наступними документи, а саме: Складською квитанцією на зерно № 660 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 155 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 2678 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 478 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 584 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №130 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 956 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №123 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 584 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №130 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складська квитанція на зерно № 346 від 08.10.2021, картка аналізу зерна № 1 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.2021, Складською квитанцією на зерно № 241 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 241 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 44 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 1 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 33 від 11.10.2021, картка аналізу зерна № 8 від 11.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 11.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 1464 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №104 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 106 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №75 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 149 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №138 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 307 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 26 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 2612 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна №65 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 277 від 11.10.2021, карткою аналізу зерна № 64 від 08.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 630 від 11.10.2021, карткою аналізу зерна №630 від 11.10.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 11.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 729 від 08.10.2021, карткою аналізу зерна № 61 від 08.10.2021, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 08.10.2021, Складською квитанцією на зерно № 46 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 13 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 74 від 06.12.2021, карткою аналізу зерна № 74 від 06.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 06.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 44 від 06.12.2021, карткою аналізу зерна № 12 від 06.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 06.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 75 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 75 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 342 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна №335 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 66 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 66 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 473 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна № 35 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому - передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 528 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна №528 від 21.12.2021, тристороннім акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 126 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна №126 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 133 від 21.12.2021, карткою аналізу зерна №109 від 21.12.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 21.12.2021, Складською квитанцією на зерно № 40 від 19.11.2021, карткою аналізу зерна № 10 від 19.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 19.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 42 від 29.11.2021, карткою аналізу зерна № 11 від 29.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 29.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 71 від 29.11.2021, карткою аналізу зерна № 71 від 29.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 29.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 65 від 22.11.2021, карткою аналізу зерна № 65 від 22.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 22.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 57 від 09.11.2021, карткою аналізу зерна № 57 від 09.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 09.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 38 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 9 від 09.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 114 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна №144 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 346 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 30 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 1500 від 05.11.2021, карткою аналізу зерна №133 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому - передачі сільськогосподарської продукції від 05.11.2021, Складською квитанцією на зерно № 119 від 04.11.2021, карткою аналізу зерна № 05 від 04.11.2021, тристороннім актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 04.11.2021.

Крім того, висновок ГУ ДПС в м. Києві про відсутність матеріально-технічних потужностей для виконання господарських операцій, відсутність реального одержання сировини для виробництва олії соняшникової та шроту соняшникового спростовується наданими під час проведення перевірки та суду документами, які містяться в матеріалах справи.

Постачання насіння соняшнику на користь ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» від ТОВ «АГРО ДЕНИРО» (код ЄДРПОУ 43571427) підтверджується наступними документами: договором поставки №08/10/6 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 19 від 08.10.2021, видатковою накладною № 19 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/7 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору08/10/7 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 10 від 08.10.2021, видатковою накладною № 10 від 08.10.2021.; договором поставки № 08/10/8 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/8 від 08.10.2021, рахунок на оплату № 7 від 08.10.2021, видаткова накладна № 7 від 08.10.2021, договір поставки № 08/10/9 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/9 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 9 від 08.10.2021, видатковою накладною № 9 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/10 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/10 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 11 від 08.10.2021, видатковою накладною № 11 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/11 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/11 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 8 від 08.10.2021, видатковою накладною № 8 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/12 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/12 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 5 від 08.10.2021, видатковою накладною № 5 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/13 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/13 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 6 від 08.10.2021, видатковою накладною № 6 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/14 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/14 від 08.10.2021. рахунком на оплату № 17 від 08.10.2021, видатковою накладною № 17 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/16 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/16 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 13 від 08.10.2021, видатковою накладною № 13 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/18 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/18 від 08.10.2021, рахунок на оплату № 20 від 08.10.2021, видатковою накладною № 20 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/19 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/19 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 14 від 08.10.2021, видатковою накладною № 14 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/20 від 08.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 08/10/20 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 18 від 08.10.2021, видатковою накладна № 18 від 08.10.2021, договором поставки № 08/10/21 від 08.10.2021, Специфікацією №1 до Договору 08/10/21 від 08.10.2021, рахунком на оплату № 12 від 08.10.2021. видатковою накладна № 12 від 08.10.2021, договором поставки № 11/10/1 від 11.10.2021, Специфікацією №1 до Договору 11/10/1 від 11.10.2021, рахунком на оплату № 16 від 11.10.2021, видатковою накладною № 16 від 11.10.2021, договором поставки № 11/10/4 від 11.10.2021, Специфікацією № 1 до Договору 11/10/4 від 11.10.2021. рахунком на оплату № 15 від 11.10.2021, видатковою накладною № 15 від 11.10.2021.

Оплата за поставку товару підтверджується платіжним дорученням № 1 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 2 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 3 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 4 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 5 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 6 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 7 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 8 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 9 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 10 від 12.10.2021, платіжним дорученням № 11 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 13 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 14 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 15 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 16 від 13.10.2021, платіжним дорученням № 21 від 19.10.2021, платіжним дорученням № 22 від 19.10.2021.

Постачання насіння соняшнику на користь ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» від ТОВ «ДЕЛЬТА ГРЕИН» (код ЄДРПОУ 44570157), підтверджується наступними документами: договором поставки №21/12/2 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/2 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 11 від 21.12.2021, видатковою накладною № 9 від 06.12.2021, договором поставки №21/12/3 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/3 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 15 від 21.12.2021, видатковою накладною № 13 від 21.12.2021, договором поставки №21/12/4 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/4 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 14 від 21.12.2021, видатковою накладною № 12 від 21.12.2021, договором поставки №21/12/5 від 21.12.2021. Специфікацією № 1 до Договору 21/12/5 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 13 від 21.12.2021p, видатковою накладною № 11 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/6 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/6 від 21.12.2021, рахунок на оплату № 16 від 21.12.2021, видатковою накладною № 14 від 21.12.2021, договором поставки №06/12/2 від 06.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 06/12/2 від 06.12.2021, рахунком на оплату № 6 від 06.12.2021, видатковою накладною № 5 від 06.12.2021, Специфікацією № 2 до Договору 06/12/2 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 10 від 21.12.2021, видатковою накладною № 8 від 21.12.2021, договором поставки № 06/12/3 від 06.12.2021. Специфікацією №2 до Договору 06/12/3 від 06.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 06/12/3 від 06.12.2021, рахунком на оплату № 5 від 06.12.2021, видатковою накладною № 4 від 06.12.2021, Специфікацією № 2 до Договору 06/12/3 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 9 від 21.12.2021, видатковою накладною № 7 від 21.12.2021, договором поставки № 21/12/1 від 21.12.2021, Специфікацією № 1 до Договору 21/12/1 від 21.12.2021, рахунком на оплату № 12 від 21.12.2021, видатковою накладною № 10 від 21.12.2021,

Оплата за поставку товару підтверджується платіжним дорученням № 87 від 08.12.2021, платіжним дорученням № 88 від 08.12.2021, платіжним дорученням № 20 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 24 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 25 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 23 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 2 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 27 від 22.12.2021, платіжним дорученням № 26 від 22.12.2021 платіжним дорученням № 22 від 22.12.2021.

Постачання насіння соняшнику на користь ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» від ТОВ «СЕЗОН АГРО» (код ЄДРПОУ 44599121), підтверджується наступними документами: договором поставки №04/11/6 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/6 від.4.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000102 від 04.11.2021, видатковою накладною № ТРА00000100 від 04.11.2021, договором поставки № 04/11/7 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/7 від 04.14.2021, рахунком на оплату № ТРА00000103 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000101 від 04.11.2021, договір поставки № 09/11/2 від 09.11.2021. Специфікацією № 1 до Договору 09/11/2 від 09.14.2021, Специфікацією № 2 до Договору 09/11/2 від 09.14.2021, Специфікацією № 3 до Договору 09/11/2 від 29.14.2021, рахунком на оплату № ТРА00000108 від 09.11.2021, видатковою накладною ТРА00000105 від 09.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000121 від 29.11.2021, видатковою накладною ТРА00000120 від 29.11.2021, договором поставки № 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 2 від 19.11.2021 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, Специфікацією № 3 від 29.11.2021 до Договору 04/11/3 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000101 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000099 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000122 від 29.11.2021, видатковою накладною ТРА00000121 від 29.11.2021, договором поставки № 04/11/4 від 04.11.2021, Специфікацією № 1 до Договору 04/11/4 від 04.11.2021, рахунком на оплату № ТРА00000100 від 04.11.2021, видатковою накладною ТРА00000097 від 04.11.2021.

Оплата за поставку товару підтверджується: платіжним дорученням № 45 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 46 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 47 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 48 від 09.11.2021, платіжним дорученням № 49 від 08.11.2021, платіжним дорученням № 5 від 11.11.2021, платіжним дорученням № 58 від 23.11.2021, платіжним дорученням № 59 від 23.11.2021, платіжним дорученням № 74 від 01.11.2021, платіжним дорученням № 75 від 01.11.2021.

Таким чином, TOB «ТОП ЕКСПОРТ» під час проведення перевірки надало належні та допустимі докази наявності матеріально-технічних потужностей для вирощування, зберігання та постачання насіння соняшнику за господарськими операціями між контрагентами та ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» у жовтні-грудні 2021, а аргумент ГУ ДПС в м. Києві про відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарських операцій між ТОВ «ТОП ЕКСПОРТ» та контрагентів не є такими, що відповідають дійсності.

При цьому, з аналізу Акту перевірки податкового органу можна чітко встановити, що первинні документи, позивачем були надані контролюючому органу під час проведення документальної планової виїзної перевірки та пояснення до переліку наданих документів, внаслідок чого такі документи повинні бути враховані податковим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення, але надані позивачем документи не були враховані, що свідчить про ігнорування податковим органом принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання податкового органу, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб`єктів господарювання.

При цьому відповідно до Акту перевірки позивача, контролюючим органом не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів позивача, не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів, наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у позивача матеріальних ресурсів відповідачем не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а, від 11 червня 2018 року у справі № 826/4565/14, від 18 травня 2018 року у справі № П/811/1508/16, від 03 квітня 2018 р. у справі № 2а-7462/10/2170, від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи контролюючого органу про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, враховуючи те, що контролюючим органом не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього посилання, зокрема і акт про неможливість проведення звірки, про який зазначено в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13-а.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року у справі № 804/853/14.

Окрім цього, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 811/217/17.

Відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 березня 2019 року у справі № 810/302/15.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентами не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються контрагентами, при цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов`язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб`єкта господарювання додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.

При цьому, будь-яких зустрічних звірок контрагентів позивача проведено не було, доказів порушення податкового законодавства з їхнього боку не надано.

Вищевикладені пояснення позивача у поєднанні з наданими первинними документами підтверджують реальність господарських операцій по відносинам із контрагентами та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи викладене, висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення від`ємного значення є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

При цьому, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що право на відшкодування сум ПДВ в межах даної справи виникло у позивача у зв`язку із проведенням експортних операцій товарів, тобто після перетину митного кордону. Тому питання походження сільськогосподарської продукції, експортованої позивачем, не є вирішальним при відшкодуванні ПДВ від вартості експортованої продукції, оскільки факт експорту та вартість продукції підтверджується відповідними митними документами, які не були взяті до уваги податковим органом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.09.2022 № 00209000704 та № 00208980704 прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова