Постанова

від 16.09.2024 по справі 240/24521/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24521/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

16 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземним капіталом "ІНДРАЯНІ ОВЕРСІЗ" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2023 року Підприємство з іноземним капіталом "ІНДРАЯНІ ОВЕРСІЗ"звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: від 14.02.2023 №UА101020/2023/000033/2, №UА101020/2023/000034/2, №UА101020/2023/000035/2, №UА101020/2023/000036/2, №UА101020/2023/000037/2, №UА101020/2023/000038/2, №UА101020/2023/000039/2, №UА101020/2023/000040/2; від 17.02.2023 №UА101000/2023/000040/1, №UА101020/2023/000042/2; від 28.02.2023 №UА101000/2023/000046/2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Підприємства з іноземним капіталом "ІНДРАЯНІ ОВЕРСІЗ" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12 194,82 грн. (дванадцять тисяч сто дев`яносто чотири гривні 82 копійки).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.03.2022 між Підприємством "ІНДРАЯНІ ОВЕРСІЗ" (Україна, покупець) та Компанією "PINARSAN GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI" (Туреччина, продавець) укладений контракт №1/РG-ТR, відповідно до умов якого останній зобов`язався продати, а покупець - купити товар (рис, крупи та інші товари за необхідністю); ціна товару узгоджується на кожний товар і кожну партію та вказується у додатках до контракту (т.1 а.с.37-39).

28.10.2022 сторонами був підписаний додаток №35 до контракту від 18.03.2022 №1/РG-ТR, в якому вони узгодили відвантаження індійського довгозерного білого рису, макс. 5% битих зерен, врожаю 2022 року, середня довжина зерен 6,00 6,2 мм, ширина - 1,8 мм, країна походження - Індія, виробник - SHAH NANJI NAGSI OVERSEAS PVT. LTD.

Загальна кількість товару, що поставляється за додатком від 28.10.2022 №35, складає 260 ± 10% метричних тон.

Ціна 1 тони товару становить 503 долара США на умовах поставки FCA Мерсин, Туреччина. Доставку товару в Україну оплачує покупець.

Відповідно, загальна вартість 260 тон товару становить 130 780,00 доларів США (т.1 а.с.40-41).

01.02.2023 сторонами був підписаний додаток №36 до контракту від 18.03.2022 №1/РG-ТR, в якому вони узгодили відвантаження тайського довгозерного білого рису, макс. 5% битих зерен, врожаю 2022 року, середня довжина зерен 6,7 мм, ширина 2,00 мм, країна походження - Таїланд.

Загальна кількість товару, що поставляється за додатком від 01.02.2023 №36, складає 88 ± 10% метричних тон.

Ціна 1 тони товару становить 565 доларів США на умовах поставки FCA Мерсин, Туреччина. Доставку товару в Україну оплачує покупець.

Відповідно, загальна вартість 88 тон товару становить 49 720,00 доларів США (т.1 а.с.108-109).

З метою митного оформлення поставленого товару на виконання умов вищевказаного контракту (згідно додатку від 01.02.2023 №36) уповноваженою особою позивача (митним брокером ФОП ОСОБА_1 ) подано до митного органу митні декларації №23UA101020004587U8, №23UA101020004589U6 від 10.02.2023.

Митна вартість товару декларантом у всіх випадках визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 565 доларів США за тонну товару.

Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з міста завантаження Мерсин, Туреччина, до митного кордону України у розмірі 3500,00 та 3800,00 доларів США.

Для підтвердження задекларованої митної вартості товару Митниці було надано пакет документів, зокрема: зовнішньоекономічний контракт 18.03.2022 №1/РG-ТR та додаток до нього від 01.02.2023 №36; рахунки - проформи; інвойси; транспортні (перевізні) документи CMR; довідки, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, декларації митної вартості до кожної ЕМД.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих для підтвердження його митної вартості, Митницею відповідно до частини 3 статті 53 МК України витребувано додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

У відповідь на повідомлення Підприємством було додатково надано висновок ДП "Держзовнішінформ" від 06.02.2023 №111/29, рахунки-фактури про надання транспортних послуг, копії транзитних декларацій країни-відправлення. Крім того, позивачем зазначено, що посередницьких договорів з третіми особами ним не укладалось, а відтак і виставлені ними рахунки у нього відсутні.

Втім, незважаючи на подання додаткових доказів, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101020/2023/000033/2 та №UА101020/2023/000034/2 від 14.02.2023, згідно з якими останню визначено за резервним методом в сумі 1,02 долари США за 1 кг, та складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Приймаючи вказані рішення, митний орган виходив з того, що за результатами порівняння заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор, та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну території України схожих товарів. При цьому, подані для митного оформлення документи містять розбіжності та не розкривають всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та відомостей щодо складових митної вартості товару, а саме: до митного оформлення не наданий платіжний документ про оплату товару; відповідно до відомостей автотранспортних накладних перевізниками товару є компанії «KOCAPINAR» «HASBAYRAK», проте в підтвердження витрат на транспортування надано довідки, складені лише компанією «PINARSAN GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI», яка не здійснювала перевезення; до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2023 №111/29 не додано документів, на підставі яких експертом встановлено вартість товару; митна декларація країни відправлення не містить цінової інформації про товар.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в і 2г з огляду на відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом (2ґ) та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митній вартості схожого товару за МД №UA500370/2022/4704 від 14.09.2022 (т.1 а.с.14-18).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до статті 55 МК України.

Також, з метою митного оформлення поставленого товару на виконання умов вищевказаного контракту (згідно додатку від 28.10.2022 №35) уповноваженою особою позивача (митним брокером ФОП ОСОБА_1 ) подано до митного органу митні декларації №23UA101020004602U3, №23UA101020004605U0, №23UA101020004607U9 від 10.02.2023; №23UA101020004939U2, №23UA101020004846U2, №23UA101020004848U0 від 13.02.2023; №23UA101020005561U8, №23UA101020005562U7 від 17.02.2023 та №23UA101020006877U2 від 27.02.2023.

Митна вартість товару декларантом у всіх випадках визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 503 долара США за тонну товару.

Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з міста завантаження Мерсин, Туреччина, до митного кордону України у розмірі 3500,00, 3800,00 доларів США.

Для підтвердження задекларованої митної вартості товару Митниці було надано пакет документів, зокрема: зовнішньоекономічний контракт 18.03.2022 №1/РG-ТR та додаток до нього від 28.10.2022 №35; рахунки - проформи; інвойси; транспортні (перевізні) документи CMR; довідки, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; декларації митної вартості до кожної ЕМД.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих для підтвердження його митної вартості, Митницею відповідно до частини 3 статті 53 МК України витребувано додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

У відповідь на повідомлення Підприємством було додатково надано висновок ДП "Держзовнішінформ" від 04.01.2023 №111/2, рахунки-фактури про надання транспортних послуг, копії транзитних декларацій країни-відправлення, лист перевізника щодо залучення інших перевізників, й митну декларацію ЕМД №23UА101020003930U7 від 06.02.2023, за якою здійснювалось оформлення аналогічного товару.

При цьому, як вказує позивач, жодних посередницьких договорів з третіми особами ним не укладалось, а відтак і виставлені ними рахунки у нього відсутні.

Втім, незважаючи на подання додаткових доказів, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101020/2023/000035/2, №UА101020/2023/000036/2, №UА101020/2023/000037/2, №UА101020/2023/000038/2, №UА101020/2023/000039/2, №UА101020/2023/000040/2 від 14.02.2023; №UА101000/2023/000040/1, №UА101020/2023/000042/2 від 17.02.2023; №UА101000/2023/000046/2 від 28.02.2023, згідно з якими останню визначено за резервним методом в сумі 1,02 долари США за 1 кг, та складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Приймаючи вказані рішення, митний орган виходив з того, що за результатами порівняння заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор, та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну території України схожих товарів. При цьому, подані для митного оформлення документи містять розбіжності та не розкривають всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та відомостей щодо складових митної вартості товару, а саме: 1) до митного оформлення не наданий платіжний документ про оплату товару; 2) відповідно до відомостей автотранспортних накладних перевізниками товару є компанії, «SYG LOJISTIK ITH.IHR.TIC.LTD.», «HAMARAT PET.UR.MAD.GIDA.TOP.TAS…TURKIE», «CEVRI TRANSPORT ULS…», «TAHSIN TRANS», «HASBAYRAK», «AS CARRIER», проте в підтвердження витрат на транспортування надано довідки, складені лише компанією «PINARSAN GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI», яка не здійснювала перевезення; 4) до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 04.01.2023 №111/2 не додано документів, на підставі яких експертом встановлено вартість товару; 5) митна декларація країни відправлення не містить цінової інформації про товар.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в і 2г з огляду на відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом (2ґ) та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митній вартості схожого товару за МД №UA500500/2022/34546 від 27.09.2022 (т.1 а.с.19-36).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до статті 55 МК України.

Також, Підприємством в порядку частини 8 статті 55 МК України подано до Митниці заяву від 05.05.2023 за №05/05-001, до якої додано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, проте відповідач листом №7.19-3/15/13/3474 від 11.05.2023 відмовив у визнанні останньої й залишив прийняті раніше рішення без змін. (т.1 а.с.126-143, 144-150).

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як визначено у частині 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом частин 1 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 та 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові її числового значення, правильність обрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття.

Під час розгляду справи судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та на вимогу відповідача - додаткові документи.

При цьому, подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час, відповідачем, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність останніх, не надано доказів на спростування визначеної Підприємством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Щодо тверджень відповідача про те, що до митних декларацій додано довідку про транспортні витрати, видану компанією «PINARSAN GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI», тоді як перевезення здійснювалось іншими компаніями, слід вказати таке.

Перевезення здійснювалось турецькою компанією «PINARSAN GIDA NS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI» (як виконавцем) згідно договору на транспортне обслуговування № 1/P-TR від 14.04.2022, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався доставляти автомобільним транспортом ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений договором строк і видати його уповноваженій особі вантажоодержувачу (т.1 а.с.132-136).

За наведеного слідує, що у позивача відсутні договори між виконавцем договору транспортного обслуговування та безпосередньо перевізниками, яких він наймав в межах договору від 14.04.2022 №1/P-TR як експедитор для виконання замовлення.

Відповідно до пункту 2.2 договору на транспортне обслуговування від 14.04.2022 №1/P-TR підтвердженням факту надання послуги є оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника.

Такі CMR із заповненням всіх необхідних реквізитів, як і довідки про вартість транспортних витрат та рахунки на оплату, Підприємством були надані митному органу при митному оформленні імпортованого товару (т.1 а.с.52-66).

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд виклав правову позицію, згідно з якою якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими належними доказами.

Відтак, дослідивши вищевказані документи, суд вважає, що позивач надав митному органові достатню кількість доказів, які підтверджували задекларовані витрати на транспортування. При цьому останні не містили розбіжностей та мали всі необхідні реквізити для ідентифікації поставленого товару.

Стосовно доводів Митниці про те, що до митного оформлення не наданий платіжний документ про оплату товару, необхідно враховувати, що господарські відносини між Підприємством (як покупцем) та Компанією "PINARSAN GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI", Туреччина (як продавцем) за контрактом від 18.03.2022 №1/РG-ТR носять довгостроковий характер, поставка товарів здійснюється партіями протягом тривалого й узгодженого періоду часу, а сторонами передбачена можливість 120-денної відстрочки оплати товару.

З приводу ж зауважень митного органу до наданих йому копій митної декларації країни відправлення слід вказати, що цей документ згідно з положеннями частини 3 статті 53 МК України є таким, що може бути витребуваний і поданий саме додатково, водночас Підприємством разом з митними деклараціями було надано Митниці всі документи, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України підтверджували заявлену ним митну вартість. До того ж, заповнення митної декларації країни відправлення здійснювалось не позивачем, а тому він не може нести відповідності за некоректне заповнення деяких її реквізитів.

Щодо того, що копії ВМД країни відправлення не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подані на мові, яка не є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування, то суд зазначає, що відповідач не позбавлений був права витребувати у позивача офіційний переклад ВМД, проте цього не зробив.

Аналогічно додатковим документом є й висновок ДП «Держзовнішінформ».

Разом з тим, слід відмітити, що Митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено підстав і мотивів для застосування саме резервного методу коригування, як і не доведено подібності товару і умов його поставки, який був предметом декларування в обраній ним для повіряння митній декларації.

Твердження суду про наявність у митного органу обов`язку обґрунтовувати застосування другорядного методу (поряд з обов`язком мотивувати причини незастосування основного методу) узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020.

Водночас, не можна залишити поза увагою й те, що в підтвердження правильності задекларованої митної вартості імпортованого товару Підприємством під час митного оформлення надавалась Митниці митна декларація ЕМД №23UА101020003930U7 від 06.02.2023 щодо іншої партії цього ж товару, поставленого за контрактом від 18.03.2022 №1/РG-ТR 2, які були прийняті митними органами (у тому числі й відповідачем) без зауважень (т.1 а.с.42).

Більше того, наявними в матеріалах справи ЕМД №23UА101020009111U0, №23UА101020009112U0, №23UА101020009124U2, №23UА101020009110U1 від 16.03.2023 підтверджується, що вже після винесення оскаржуваних рішень відповідач знову почав визнавати заявлену позивачем митну вартість та здійснювати митне оформлення ідентичного товару за ціною угоди (т.1 а.с.151-154).

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.