Постанова

від 16.09.2024 по справі 240/4697/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4697/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

16 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнум Газ Груп" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнум Газ Груп" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA101020/2023/000138/2 від 06.12.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнум Газ Груп" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Сігнум Газ Груп» зареєстроване 21.10.2015, здійснює основну діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41) та додаткові, серед яких оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71), роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), установлення та монтаж машин і устаткування (КВЕД 33.20), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29) (а.с.16-17).

Між ТОВ «Сігнум Газ Груп» та компанією «Line En Muhendislik Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi» (Туреччина) 02.11.2023 укладено договір №02112023/LPGTANKER (а.с. 18-23) за умовами якого предметом договору є один напівпричіп газовоз (НS Code 871631000) новий 2023 року виробництва, який продавець зобов`язується відвантажити, а покупець - купити на умовах DАР Житомир - Україна згідно з Інкотермс-2020 на загальну суму 40 000 дол. США.

02.11.2023 сторони договору оформили інвойс №UKR-02112023 про оплату товару згідно опису: напівпричіп газовоз 2023 року випуску з роздавальною версією (НS Code 871631000), номер шасі - NR9BEY112РА273010, вартість 40 000 дол. США.

05.12.2023 до відділу митного оформлення «Житомир» митного поста «Житомир- центральний» з метою імпорту товару «напівпричіп - цистерна газовоз, з роздавальною версією - 1 шт Марка - BEY (С12A), модель-BEY 1,номер шасі- НОМЕР_1 , призначений для перевезення палива по дорогам загального використання, нова, не бувша у використанні, маса в разі максимального завантаження - 34000 кг, вантажопідйомність - 22 000 кг. Календарний рік виготовлення-2023 р, модельний рік виготовлення -2023 р. Не подвійного використання, не для військового використання. Виробник: Веу Меtаl. Торгівельна марка: Веу Меtаl. Країна вир-ва: TR.», що ввозився на адресу ТОВ «Сігнум Газ Груп», подано декларантом ОСОБА_1 митну декларацію №23UA101020047091U0 (а.с. 46).

Декларантом визначено митну вартість автомобіля за основним методом за ціною товару у розмірі 40 000 дол. США (графа 42,43 ЕМД) та декларант подав комплект документів для визначення митної вартості товарів за першим методом, що підтверджують договірну вартість товару та вартість всіх транспортних витрат до кордону України. При цьому, на думку позивача, первинний пакет документів містив вичерпну достовірну та точну інформацію для правильного визначення та перевірки митної вартості.

Для підтвердження митної вартості декларантом було подано такі документи:

- інвойс № UKR-02112023 від 02.11.2023

- автотранспортна накладна CMR б/н від 23.11.2023;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 11801 від 05.12.2023;

- платіжна інструкція №25 від 22.11.2023;

- зовнішньоекономічний договір № 02112023/LPGTANKER від 02.11.2023;

- додаток до зовнішньоекономічного договору №1 від 05.12.2023;

- лист про помилку від 05.12.2023.

При прийнятті митної декларації Автоматизованою системою митного оформлення (АСМО) «Інспектор» згенеровано митну формальність за кодом 103-1: Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»; за кодом 119-6: Перевірка наявності діючих санкцій щодо осіб, зазначених у митній декларації та/або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення «По особі можливо введено санкції Ради національної безпеки і оборони України. Необхідно:

- встановити відповідність особи, відносно якої спрацювала АСУР, даним про особу, відносно якої застосовані санкції, а також відповідність виду дій цієї особи застосованим санкціям (поглиблене опрацювання наданих до митного контролю та митного оформлення документів, за потреби - отримання додаткових документів)».

За результатами вказаної перевірки відповідачем встановлено, що заявлена митна вартість товару № 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (МД №23UA100230022307U0 від 27.10.2023), а саме:

- у графі 44 під кодом документу 0380 зазначено номер рахунку фактури UKR- 02112023 від 02.11.2023, а в декларації країни відправлення зазначено номер № VGIB 2023000000003 від 22.11.2023;

- в графі 31 не зазначено ємність резервуара 45 m3;

- в поданій до митного оформлення специфікації не зазначено дату документа;

- вага, яка вказана 12000 кг в специфікації зазначена 11500 кг.

Додатково надана копія митної декларації країни відправлення подана у неналежній якості (зображення нечітке, розмите), що унеможливлює здійснення перевірки відомостей, що в ній зазначені. Товари задекларовано на умовах поставки DAP Житомир. В CMR зазначена фірма перевізника ТОВ «Сігма Газ Групп», яка являється українською фірмою (контракт на перевезення між відправником та перевізником відсутній). Ці складові митної вартості, передбачені частиною десятою ст. 58 МК України, повинні підтверджуватись документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Рахунок на оплату транспортних витрат від 29.11.2023 № 1592 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, реквізити автотранспортної накладної. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару. Товарно-супровідні документи не містять відомостей про вартість послуг вищевказаної особи та чи входять вони до ціни продажу товару. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України є складовою митної вартості.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Встановлено також, що документи, подані для митного оформлення не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України Житомирською митницею декларанту запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано:

- фото товару від 05.12.2023;

- експортна декларація №IB202300000003-2023/1253 від 23.11.2023;

- скриншот переписки з продавцем від 06.11.2023;

- е-фактура від 22.11.2023;

- лист б/н від 05.12.2023;

- лист №1 від 06.12.2023;

- лист №3 від 06.12.2023.

На підставі додатково наданих документів митним органом встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування та страхування. Відповідач вважає, що таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки DAP витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2, 3 статті 53 та частини 5 статті 54 МК України митним органом декларанту запропоновано надати до митного органу додаткові документи. Декларантом додатково надана декларація країни відправлення не від виробника товарів, а від компанії продавця Line En Muhendislik Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi в якому зазначено інший номер інвойсу, а той який подавався до митного оформлення, що зазначений в 44 графі під кодом 0380. Відповідач зазначає, що два інвойси з різними реєстраційними даними викликають сумніви щодо їх правдивих даних. Відповідно до ст. 53 МК України рахунок фактура ( інвойс) є основним документом. У наданому інвойсі від 02.11.2021 №UKR-02112023 не зазначено, які складові включено до ціни товару. В контракті від 02.11.2023 № 02112023/LPGTANKER також не зазначено які саме складові включає в себе ціна товару. Від надання інших додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 0612.2023 №б/н.

Пояснює, що з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару та інформувалося про розбіжності у документах та направлялась ЕМД МД № 23UA100230022307U0 від 27.10.2023. Проте, під час консультації декларантом додаткових документів не надано.

Тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за за МД від 27.10.2023 №23UA100230022307U0 - Напівпричеп - цистерна VOGEL TRAILER45m3, новий, призначений для перевезення зріджених газів:- марка - BETSIMA MUHENDISLIK,- тип - LPG Semitrailer,- дизайн - EN 12493 + 2010/35/EU- номер шасі -NR9BEY112PA273009 ,- загальна довжина резервуара - 10682мм (Dish end to Dish ehd) - діаметр резервуару - 2400мм- календарний рік виготовлення - 2023.Виробник: BETSIMA MUHENDISLIK SAN. ve TIC. LTD. STI. Країна виробництва: Туреччина із розрахунку 53506,75 дол. США за одиницю товару з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

06.12.2023 Житомирською митницею Державної митної служби України було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA101020/2023/000138/2 (а.с.49-50) яким митну вартість товару визначено за (резервним) методом митної з вартості, здійснено коригування вартості та прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2023/001687 (а.с. 47-48) на підставі цінової інформації товару, яка зазначена у ЕМД від 27 10.2023 №23UA100230022307U0 .

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 06.12.2023 №UA101020/2023/000138/2 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів у повному обсязі, чим порушено вимоги ст.ст. 266, 289, 293 МК України і ст. 57 Податкового кодексу України.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №23UА101020047301U0 від 06.12.2023 (а.с. 51-52) із застосуванням гарантій у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Позивач вважає рішення відповідача UA101020/2023/000138/2 від 06.12.2023 незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим подав даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 МК України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 МК України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Як пояснює представник позивача щодо доводів митного органу в обґрунтування резервного методу визначення митної вартості товарів, що у графі 44 під кодом документу 0380 зазначено номер рахунку фактури UKR-02112023 від 02.11.2023, а в декларації країни відправлення зазначено номер № VGIB 2023000000003 від 22.11.2023 - таке твердження відповідача не відповідає дійсності та свідчить про те, що митницею не проведено повне та належне дослідження документів, що подавались декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Зазначає, що декларантом, серед інших документів для підтвердження митної вартості, подано попередній інвойс або рахунок фактура UKR-02112023 від 02.11.2023, що виставлений продавцем покупцеві згідно п. 3.3. договору №02112023/LPGTANKER від 02.11.2023. Формування попереднього і основного інвойсів є важливою частиною експортного процесу і вимагає ретельного планування та узгодження сторонами договору. Після отримання попереднього інвойсу UKR-02112023 від 02.11.2023 позивач підтвердив наведені у документі умови, що зумовило необхідність формування основного інвойсу. На основі погодженої сторонами інформації, створено основний інвойс №GIB 2023000000003 від 22.11.2023, який містить остаточні умови угоди. Основний інвойс № GIB 2023000000003 від 22.11.2023 надіслано позивачу разом з усією необхідною документацією для здійснення митного оформлення.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, які підтверджуються матеріалами справи рахунок фактура №UKR-02112023 від 02.11.2023 та фактура № GIB 2023000000003 від 22.11.2023 (а.с.28) не можуть слугувати однією з підстав для митного органу в обґрунтування резервного методу визначення митної вартості товарів, адже назва, ціна та умови поставки товару в цих документах ідентичні.

У оскаржуваному рішенні також міститься висновок відповідача про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки DAP витрат, пов`язаних з транспортуванням товару до названого місця призначення.

Позивач пояснює, що згідно з базисом DAP (Delivered At Place - gоставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DАР вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

В додатку 1 від 02.11.2023 до договору №02112023/LPGTANKER від 02.11.2023 у розділі «ціна» містяться відомості про умови поставки товару DAP - Житомир,Україна та інформацію про те, що сума у розмірі 40 000 дол. США включає доставку, без митних оформлень (а.с.24).

Суд вважає, що вказане підтверджує доводи позивача що ним митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару, крім того згідно з даними платіжної інструкції № 25 від 22.11.2023 ТОВ «Сігнум Газ Груп» здійснило на користь компанії «Line En Muhendislik Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi» (Туреччина) платіж у розмірі 40 000 доларів США (а.с. 30). У графі 70 «призначення платежу» платіжної інструкції №25 від 22.11.2023 вказано, що передоплата здійснена за напівпричіп згідно договору №02112023/LPGTANKER від 02.11.2023.

Отже, оскільки позивачем подано повний перелік документів, визначений в ч. 2 ст. 53 МК України, що не містять жодних неврегульованих розбіжностей/не пояснених фактів/ недостовірних даних, відповідач міг безперешкодно самостійно визначити/ перевірити митну вартість за основним методом, без порівняння чи витребування інших документів.

Відповідачем не наведено належних у рішенні та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Проаналізувавши документи в матеріалах справи, суд дійшов висновку що аргументи відповідача не відповідають обставинам справи.

Суд підтримує доводи позивача, що митним органом безпідставно відмовлено ТОВ "Сігнум Газ Груп" у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки встановлені розбіжності стосувалися документів, що не містять числових значень для обчислення митної вартості.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 МК України.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.