Ухвала

від 16.09.2024 по справі 240/2019/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/2019/24

16 вересня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» та Головного управління ДПС у Житомирській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» до Головного управління ДПС у Житомирській області про изнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває зазначена вище адміністративна справа.

02 та 03 вересня до суду надійшли клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» та Головного управління ДПС у Житомирській області про здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ознайомившись із вказаними клопотаннями про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 195 КАС України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

У клопотаннях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання (ч.8 ст. 195 КАС України).

Отже, прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони, якщо відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

При цьому, зважаючи на те, що такий спосіб участі має винятковий характер, повинні, насамперед, існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також обставини щодо необхідності особисто надати пояснення в обґрунтування апеляційної скарги.

Суд зауважує, що за загальними правилами КАС України, в разі наявності обставин передбачених ст. 195 КАС України, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції повинно бути обґрунтоване та підтверджено належними доказами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що право учасника справи на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції реалізовується шляхом подання до суду не пізніш як за п`ять днів до дня проведення такого засідання відповідного клопотання, яке за наявності обґрунтованих підстав може бути задоволене судом.

Досліджуючи зміст клопотання позивача та відповідача, судом встановлено, що мотивами неможливості забезпечення належних умов для прибуття представників в судове засідання є значна віддаленість до м. Вінниця з м. Житомира, а також те, що прибуття до м. Вінниці потребує витрачання значних коштів.

Проте, зазначені доводи не є об`єктивними обставинами, які перешкоджають прибути для участі у судовому засіданні для апеляційного розгляду справи.

Також, мотивами неможливості забезпечення належних умов для відрядження представника відповідача в судове засідання є введення воєнного стану, що не є (на думку представника відповідача) безпечним для прибуття в судове засідання в м. Вінницю.

Згідно ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Колегія суддів зауважує, що введення воєнного стану не перешкоджає учасникам провадження прибути до суду, а покладає лише заходи дотримання безпеки.

При цьому, представником відповідача суду не надано чіткої аргументації неможливості прибуття в судове засідання саме з вказаних підстав.

До того ж колегія суддів зазначає, що на території Вінницької області не відбуваються активні бойові дії, пов`язані з військовою агресією російської федерації, що також свідчить про безпідставність доводів заявника в цій частині.

Як вбачається зі змісту клопотань сторін будь яких мотивованих обґрунтувань неможливості прибуття в судове засідання як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» так і Головного управління ДПС у Житомирській області, не наведено та не надано жодного належного доказу, на підтвердження обставин, що перешкоджають представникам прибути в судове засідання для участі у розгляді справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» та Головного управління ДПС у Житомирській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити представникам сторін право на їх безпосередню участь у судовому засіданні (у разі наявності такої можливості) або на заявлення клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження з урахуванням всіх поданих сторонами документів.

Керуючись ст.ст. 195, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКО» та Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи в режимі відеоконференції відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.