Ухвала

від 14.09.2024 по справі 754/12894/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/2541/24

Справа № 754/12894/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2024 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

підозрюваного: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні № 12024100030002375 від 13.09.2024 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 02.08.2024 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком терміном 1 рік.

ВСТАНОВИВ:

Суть та зміст питання, що вирішується слідчим суддею

1. 14 вересня 2024 року на розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання. За змістом клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

2.Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 отримали клопотання 14.09.2024 року під розписку.

Позиції сторін кримінального провадження.

3.У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частиною першої статті 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.

4.У судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та просив обрати запобіжий захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрюваний хворіє на ВІЛ та не матиме можливості проходити лікування.

5.Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, підтвердив обставини, які зазначені захисником, зокрема щодо обґрунтованості підозри та відсутності ризиків.

Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

6.Згідно з частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

7.Відповідно до частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

8.Отже, слідчий суддя, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний перевірити наявність в особи процесуального статусу підозрюваного; обґрунтованість пред`явленої підозри; наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити одну з дій, передбачених статтею 177 КПК України і на яку посилається прокурор; недостатність більш м`яких запобіжних заходів, для попередження однієї з дій, передбачених статті 177 КПК України - та врахувати, обставини, перелік яких міститься в статті 178 КПК України.

9.У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100030002375 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

10.Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином.

11.14.09.2024 о 09:03 ОСОБА_4 під розписку вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

12.Отже, орган досудового розслідування підозрює у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

13.За змістом підозри:

1) 13.09.2024 року приблизно о 15 годині 45 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Leroy Merlin» (ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35679295)), що розташований за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 3В, побачив на прилавках товар, після чого, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 07.08.2024 № 469/22 строком на 90 діб.;

2) реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, взяв з полиць товари, які належать ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35679295), а саме: 12048302 ЛАЗЕРНИЙ ДАЛЕКОМІР, 50 M DEXTER, у кількості 2 шт., вартістю 1540 гривень 83 копійки за одиницю товару, загальною вартістю 3081 гривня 66 копійок, 12313686 ЛАЗЕРНА РУЛЕТКА DEXTER 30М БЕЗ АКУМУЛЯТ у кількості 2 шт., вартістю 1274 гривні 17 копійок за одиницю товару, загальною вартістю 2548 гривень 34 копійки, а всього товару на загальну суму 5630 гривень 00 копійок, які поклав до рюкзака чорного кольору, який мав при собі та направився до виходу із магазину;

3) продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , утримуючи вищевказані товари при собі, не розрахувавшись за них, пройшов повз касову зону та направився до виходу з магазину, тим самим намагався повторно таємно в умовах воєнного стану викрасти вказані товари, що належать ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35679295), тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений працівниками охорони вказаного магазину за лінією розрахункових кас.

14.Обґрунтованість такої підозри слідчий підтверджує фактичними даними, які містяться у долучених до клопотання документах, а саме:

1) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_7 від 13.09.2024;

2) протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 13.09.2024;

3) показами представника потерпілого ОСОБА_7 від 13.09.2024;

4) протоколом огляду відеозапису від 13.09.2024;

5) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.09.2024;

6) показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

7) речовими доказами, які визнанні постановою від 13.09.2024;

8) іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінка суду щодо обґрунтованості підозри

15.Відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

16.Чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", тому слідчий суддя керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murrаy v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

17.Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5 Конвенції. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи "обґрунтованість" підозри, суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5 Конвенції.

18.Отже прокурор повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні переконати суд, що особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

19.На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

20.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, завданням суду є перевірити, чи існувало достатньо об`єктивних елементів, які могли б змусити об`єктивного спостерігача обґрунтовано повірити, що заявник міг вчинити злочин, у якому його звинувачували.

21.Сдічий суддя дослідив у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, дійшов висновку, що вони переконливо свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Зокрема, такими доказами є:

1) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_7 від 13.09.2024;

2) протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 13.09.2024;

3) показами представника потерпілого ОСОБА_7 від 13.09.2024;

4) протоколом огляду відеозапису від 13.09.2024;

5) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.09.2024;

6) показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

7) речовими доказами, які визнанні постановою від 13.09.2024;

8) іншими матеріалами кримінального провадження.

22.Отже, за висновком слідчого судді ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

23.Слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту та підозрюваного на тому, що на цій стадії процесу вирішується лише питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину, а не питання винуватості.

Оцінка суду щодо наявності ризиків

24.Згідно з частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

25.Суд встановив наявність обґрунтованої підозри, тому надалі перевіряє наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

26.Як видно з клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

1)підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та, надалі, від суду;

2)підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків;

3) підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

27.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій.

28.З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

29.В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування керується вимогами статті 183 КПК України про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та відносно підозрюваного 22 лютого 2024 року Печерським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про привід, обвинуваченого (підозрюваного) - ОСОБА_4 .

30. Суд дійшов висновку, що ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України прокурором доведено.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків

Прокурором у судовому засіданні ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків не доведено.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення

31.Прокурор посилається на те, що підозрюваний 1) будучи засудженим повторно вчинив кримінальне правопорушення майнового характеру; 2) відсутність міцних соціальних зв`язків; 3) відсутність джерел доходу.

32.Оскільки підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, будучи засудженим 02.08.2024 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком терміном 1 рік, суд дійшов висновку, що що ризик передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України прокурором доведено.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів

33.Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

34.Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

35.Згідно зі статтею 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

36.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

37.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

38.Слідча суддя вважає доведений органом досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, а також наявність двох із трьох процесуальних ризиків, зазначених в клопотанні слідчого.

39. Слідчий суддя доходить висновку про відсудність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки підозрюваний вчинив злочин, будучи судимим за аналогічний, доведений ризик щодо переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.

Щодо визначення розміру застави

40. Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

41. Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

42. Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення його майновий стан, суд вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

43. Застава яку просить прокурор у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на думку суду є завідомо непомірною для підозрюваного.

Керуючись статтями 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Строк тримання під вартою рахувати з 13 вересня 2024 року.

Строк дії ухвали - до 11 листопада 2024 року включно.

Визначити заставу у сумі 60 560 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м.Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Києва, рахунок UA 128201720355259002001012089 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 листопада 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 16 вересня 2024 року о 17-00.

Слідчий суддя ОСОБА_13