Ухвала

від 02.02.2024 по справі 369/1592/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1592/24

Провадження №2/369/3935/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що від спільного шлюбу у сторін є дві дитини донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені адреси не відносяться за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст. ст.26,28-30 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Вказана справа не відноситься до справ із виключною підсудністю, підстав, які б згідно ст.27, ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність за Києво-Святошинським районним судом Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

При цьому, ст. 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено право на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Так, судом враховано, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання на території України та вказує місце проживання відповідачки ОСОБА_2 : Киргизстан, Чуйська область, Аламудунський район, с. Лебедіновка, тому Києво-Святошинський районний суд не має законних підстав визначити підсудність саме за собою та розглянути справу по суті, з метою дотримання прав позивача вважає за необхідне в даному випадку застосувати саме норми ст. 29 ЦПК України та надіслати вказану справу до Верховного Суду для визначення її підсудності судам України.

У зв`язку з чим, проаналізувавши вимоги ст. 27, 28, 29 ЦПК України, суд вважає за необхідне передати цивільну справу до Верховного Суду, для визначення підсудності.

Керуючись ст. ст. 29, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Передати до Верховного Суду(вул.ПилипаОрлика,8,м.Київ,01043) для визначення підсудності цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Андрій ВОЛЧКО