Рішення

від 16.09.2024 по справі 120/3078/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 вересня 2024 р. Справа № 120/3078/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж" (вул. Григорія Сковороди, 10, офіс 49, м. Вінниця, 21050)

до: Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2023 №22180/0903.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу №2182-П від 30.10.2023 відповідачем проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 02.11.2023 №23333/10-36-09-00-10/42435174. Так, в ході перевірки встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним на АЗС без наявності відповідної ліцензії. На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №22180/0903 від 28.11.2023 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 250 000 грн. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.03.2024 року за вх. №17418/24 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.03.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.04.2024 за вх.№21663/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Разом із відзивом відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

16.04.2024 за вх.№22590/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.04.2024 року за вх.№22857/24 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.04.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/16657/23.

Ухвалою суду від 03.07.2024 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.09.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» зареєстровано у ЄДР, код 42435174, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Григорія Сковороди, буд. 10, офіс 49. Видами діяльності товариства є, серед іншого, роздрібна торгівля пальним.

Головним управління ДПС у Київській області позивачеві було видано ліцензію №10130314201900529 на право роздрібної торгівлі пальним з терміном дії з 10.09.2019 до 10.09.2024 за адресою місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км 18+080 (ліворуч).

Водночас згідно розпорядження відповідача від 31.10.2023 №885-р вищевказану ліцензію анульовано.

На підставі наказу від 30.10.2023 № 2182-п відповідачем проведено фактичну перевірку господарського об?єкту (АЗС), що розташований за адресою: автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км. 18+080 (ліворуч), м. Чабани, Київська область, через який позивач провадить свою господарську діяльність.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 02.11.2023 №23333/10-36-09-00-10/42435174.

Так, перевіркою встановлено, що згідно фіскального чеку від 01.11.2023 №262487 позивачем здійснено продаж дизельного пального марки Д. Євро (код УКТЗЕД 271094300) у кількості 32,75 л, загальною вартістю 1 852 гривні, що, в свою чергу, свідчить про порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснено роздрібну торгівлю пальним на АЗС без наявності відповідної ліцензії.

На підставі актe перевірки від 02.11.2023 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 22180/0903 від 28.11.2023 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 250 000 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати і вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

П. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України 481/95-BP від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-BP) з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 21 ст. 15 Закон №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії

За приписами ст. 1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до абзацу 52 Закону №481/95-BP ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); несплати чергового платежу за ліцензію; встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів); встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях; отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії; встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії; встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії; порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії; відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-BP встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-BP до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

П. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем позивачеві було видано ліцензію №10130314201900529 на право роздрібної торгівлі пальним з терміном дії з 10.09.2019 до 10.09.2024 за адресою місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км 18+080 (ліворуч).

Водночас згідно розпорядження відповідача від 31.10.2023 №885-р вищевказану ліцензію анульовано.

На підставі наказу від 30.10.2023 №2182-п відповідачем проведено фактичну перевірку господарського об?єкту (АЗС), що розташований за адресою: автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км. 18+050 (ліворуч), м. Чабани, Київська область, через який позивач провадить свою господарську діяльність.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 02.11.2023 №23333/10-36-09-00-10/42435174.

Так, перевіркою встановлено, що згідно фіскального чеку від 01.11.2023 №262487 позивачем здійснено продаж дизельного пального марки Д. Євро (код УКТЗЕД 271094300) у кількості 32,75 л, загальною вартістю 1 852 гривні, що, в свою чергу, свідчить про порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснено роздрібну торгівлю пальним на АЗС без наявності відповідної ліцензії.

На підставі акта перевірки від 02.11.2023 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №22180/0903 від 28.11.2023 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 250 000 грн.

Однак суд наголошує, що позивач, не погоджуючись з розпорядженням відповідача від 31.10.2023 №885-р, оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, визнано протиправним та скасовано розпорядження №885-р від 31.10.2023 про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 10130314201900529 з терміном дії з 10.09.2019 до 10.09.2024, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» за адресою місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км 18+080 (ліворуч); зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області видалити запис про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 10130314201900529 з терміном дії з 10.09.2019 до 10.09.2024, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» за адресою місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км 18+080 (ліворуч).

Приписами ч. 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на наведену норму права, суд не встановлює обставин, пов`язаних із правомірністю анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Разом з тим, оскільки рішенням суду у наведеній вище справі відновлено порушене право позивача шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача 885-р від 31.10.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 10130314201900529 з терміном дії з 10.09.2019 до 10.09.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» за адресою місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, км 18+080 (ліворуч), яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, то правові підстави для стягнення з позивача штрафу за відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відсутні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №22180/0903 від 28.11.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вказує, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 750 грн.

Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 3 750 грн

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28.11.2023 №22180/0903.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" судовий збір у сумі 3 750 грн

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Твариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" (вул. Григорія Сковороди, 10, офіс 49, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 42435174)

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.09.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна