Ухвала

від 17.09.2024 по справі 303/1104/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/1104/24 1-в/303/197/24

У Х В А Л А

про звільнення від виконання покарання

16 вересня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Мукачівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, ОСОБА_3 про звільнення від виконання покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Мукачівського району, с. Кучава, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, засудженого 21 лютого 2024 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 1 (один) рік,

за участю: прокурора ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_6

представника органу з питань пробації Бенца Т

У С Т А Н О В И В:

Провідний інспектор Мукачівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, ОСОБА_3 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з поданням про звільнення від виконання покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 21 лютого 2024 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 1 (один) ріку

В поданні ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.

В судовому засіданні представник уповноваженого органу пробації подання підтримала та просила його задоволити.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні, після роз`яснення його прав, просив подання задоволити та звільнити його від призначеного покарання.

Прокурор не заперечив щодо задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання, оскільки 09.08.2024 набули чинність зміни до Закону щодо підвищення порогу кримінальної відповідальності за крадіжку, згідно яких викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(закон №3886-ІХ).

Згідно вказаного Закону внесено зміни доКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом викладення статті 51 КУпАП в новій редакції, якою визначено відповідальність за дрібну крадіжку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2024 рік від 757 до 3028 гривень), що свідчить про збільшення порогу кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, визначеної положенням статті 185 КК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

У процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Вирок набрав законної сили 25.03.2024 року.

Згідно вирокуо ОСОБА_4 викрав майно 01.01.2024 на суму 460,92 гривень, 06.01.2024 на суму 488,48 гривень, 08.01.2024 на суму 488,48 гривень, 08.01.2024 на 59,88 гривень, 09.01.2024 на суму 470,51 гривень, тобто суми менші ніж 3028,00 гривень, а тому ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись: ст.537, 539, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Мукачівського району, с. Кучава, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, звільнити від призначеного покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року в справі № 303/1104/24 у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі 7 (семи) днів з часу її проголошення через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Наталія МОРОЗОВА