Справа № 592/1675/15-ц
Провадження № 4-с/592/18/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Катрич О.М., секретаря Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми матеріали за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колос Вікторії Сергіївни, заінтересована особа: Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку мотивує тим, що на виконанні у Ковпаківському відділі ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 47317047 стосовно виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду міста Суми № 592/1675/15-ц від 07.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході проведення виконавчих дій постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015 року ВП 47314047 було накладено арешт на все його майно та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна в межах суми боргу.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит зазначено, що станом на 01.06.2024р. заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Згідно перевірки даних АСВП на виконанні у відділі інші виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 не перебувають.
11.07.24р. була надіслана заява скаржника до Ковпаківського відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015 року ВП № 47317047 або вчинення будь-яких інших дій за для звільнення майна скаржника з-під арешту, накладеного постановою від 26.10.2015 року ВП № 47317047 та у випадку неможливості скасувати арешт нерухомого майна повністю, позивач просив звільнити з-під арешту земельні ділянки в садівницькому товаристві «Цукровик» з кадастровим номером 5910136600:11:001:0102, 5910136600:11:001:0040, 5910136600:1:00160254, залишивши арешт решти нерухомого майна. В заяві було зазначено, що позивач є директором ТОВ «ЗАВОД ЕЛЕКТРОКОНТАКТ», код ЄДРПОУ 43734664, що у випадку наявності заборгованості по аліментам стягнення може бути звернене на заробітну плату. Крім цього, за позивачем зареєстровано достатньо нерухомого майна і звернувши стягнення тільки на житловий будинок буде достатньо для забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття.
22.07.2024р. № 11/112377 була надіслана відповідь Ковпаківського відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де зазначено ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені правові підстави для зняття державним виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Підставами для зняття арештів у виконавчих провадженнях про стягнення періодичних платежів є можливість забезпечення виконання рішення по аліментам в інший спосіб.
На підставі викладеного скаржник вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду, в зв`язку з неотриманням вмотивованої відповіді та невжиттям жодних дій виконавцем щодо зняття арешту з майна позивача.
Просить суд: 1)Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колос Вікторії Сергіївни, щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 2)Зобов`язати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Перемоги, будинок 6, м. Суми, код ЄДРПОУ 34932948), зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладений 26.10.2015 року постановою про арешт майна в межах ВП №47317047.
Від представника ДВС ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення, в яких вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки на виконані у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 47317047 з примусового виконання виконавчого листа № 592/1675/15-ц від 07.04.2015.
22.04.2015, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови направлено сторонам для відома та виконання на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження.
26.10.2015 у зв`язку із наявною заборгованістю по сплаті аліментів та з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів, державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника, про що винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні записи до Державних реєстрів обтяжень прав на нерухоме та рухоме майно.
Того ж дня, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», через наявну заборгованість зі сплати аліментів, державним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на кошти на рахунках боржника та 14.02.2018 винесено постанови про встановлення тимчасових обмежень щодо боржника.
Згідно Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за боржником зареєстроване обтяження № 11914009 за постановою про арешт майна боржника№ 47317047 від 26.10.2015, виданої Білопільським ВДВС у Сумській області та накладено арешт на все нерухоме майно боржника.Державний виконавець діє у межах та у спосіб визначений виконавчим документом.Рішення суду є обов`язковим для виконання.
Відразу після погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів в березні 2024 року та надходження коштів на депозитний рахунок Відділу та враховуючи відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем 13.03.2024 року винесено постанови про зняття арешту з коштів боржника та про скасування тимчасових обмежень
Враховуючи вищесказане, вважає, що старшим державним виконавцем Колос В.С. вживалися заходи примусового виконання, що виражені в активних діях та поведінці державного виконавця, що спростовує твердження Скаржника щодо такої поведінки державного виконавця як його бездіяльності, при цьому не доводячи в чому саме порушено її права та не даючи оцінки своїм посиланням у Скарзі щодо бездіяльності, так як старшим державним виконавцем здійснена активна поведінка, що виражена у конкретних формах поведінки, діях та заходах.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», чітко передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Підставами для зняття арештів у виконавчих провадження про стягнення періодичних платежів є можливість забезпечення виконання рішення по аліментам в інший спосіб.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», та враховуючи періодичний характер стягнення, а також спеціальний порядок виконання для даної категорії справ, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та як засіб такого забезпечення, а отже звернення стягнення на дохід боржника від заробітної плати не є підставою для зняття арешту із майна належного боржнику на праві власності. А отже, виходячи із положень даної статті правових підстав для зняття арешту з майна боржника не вбачається можливим. (а.с. 26-28)
Про час і місце розгляду скарги представник скаржника був повідомлений належним чином, як і інші сторони виконавчого провадження, а також державний виконавець, тому суд розглянув дану скаргу у відповідності до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України.
Перевіривши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Ковпаківському відділі ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 47317047 стосовно виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду міста Суми № 592/1675/15-ц від 07.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно листа від 27.06.2024 року № 11/98349, станом на 01.06.2024р. заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 відсутня. Згідно перевірки даних АСВП на виконанні у відділі інші виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 не перебувають.(а.с.8)
26.10.2015 р.у зв`язку із наявною заборгованістю по сплаті аліментів та з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів, державним виконавцем Іванченко І.О. накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника, про що винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні записи до Державних реєстрів обтяжень прав на нерухоме та рухоме майно. (а.с.9-14)
11.07.2024 р. була надіслана заява скаржника до Ковпаківського відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015 року ВП № 47317047 або вчинення будь-яких інших дій за для звільнення майна скаржника з-під арешту, накладеного постановою від 26.10.2015 року ВП № 47317047 та у випадку неможливості скасувати арешт нерухомого майна повністю, позивач просив звільнити з-під арешту земельні ділянки в садівницькому товаристві «Цукровик» з кадастровим номером 5910136600:11:001:0102, 5910136600:11:001:0040, 5910136600:1:00160254, залишивши арешт решти нерухомого майна. (а.с.6)
22.07.2024р. № 11/112377 була надіслана відповідь Ковпаківського відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де зазначено ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені правові підстави для зняття державним виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Підставами для зняття арештів у виконавчих провадженнях про стягнення періодичних платежів є можливість забезпечення виконання рішення по аліментам в інший спосіб. (а.с. 15)
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та Інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень тау спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» піддягають примусовому виконанню.
Враховуючи те, що у боржника була заборгованість зі сплати аліментів, у зв`язку з чим державним виконавцем на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника) була винесена постанова про накладення арешту на все майно боржника, що йому належить із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 лише в межах суми боргу. Дана постанова ніким не була оскаржена. (а.с.9)
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 59 цього Закону передбачено випадки Зняття арешту з майна, зокрема:
1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, підставою для зняття арешту з майна боржника згідно п.7 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» є одночасне настання двох юридичних фактів - погашення заборгованості та можливість забезпечення виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Так, як убачається із постанови від 26.10.2015 року про накладення арешту на все майно боржника, що йому належить із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 лише в межах суми боргу. Станом на 01.06.2024 року заборгованість відсутня.
Водночас, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня інформація про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , наявності грошових коштів, достатніх для виконання рішення суду про сплату аліментів. Вказане свідчить про неможливість зробити висновок про наявність щомісячного стабільного доходу та, відповідно, можливості забезпечення виконання рішення в інший спосіб ніж звернення стягнення на майно боржника.
При цьому, слід звернути увагу на те, що довгий проміжок часу (2019-2024) у боржника була наявна заборгованість зі сплати аліментів, що дає підстави вважати про можливість виникнення заборгованості в майбутньому.
Суд зазначає, що сам по собі факт погашення заборгованості з аліментів боржником не є ще відповідно до положень ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» підставою для зняття арешту з майна виконавцем.
Отже, законом передбачена умова, відсутність якої унеможливлює зняття арешту з майна боржника, а саме можливість забезпечення виконання рішення в інший спосіб.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У той же час, суду не було надано доказів щодо того, що виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Посилання про те, що боржник потребує лікування і для цього має намір продати земельні ділянки у садівницькому товаристві «Цукровик» також не підтверджені ніякими доказами, щоб суд міг зробити висновок про можливість часткового зняття арешту із земельних ділянок .
За таких обставин, не зняття державним виконавцем арешту з рухомого майна боржника Германа з метою забезпечення належного виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини не свідчить про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 квітня 2023 року в справі № 607/3711/15-ц, провадження № 61-688св23
Подібні висновки щодо застосування положень статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 336/61690/17 (провадження № 61-29992св18), від 22 квітня 2021 року у справі № 742/819/20 (провадження № 61-565св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 577/4889/19 (провадження № 61-5670св20), від 20 грудня 2021 року у справі № 646/7134/19 (провадження № 61-8727св20).
У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі№ 490/6309/16 (провадження № 61-473св21), зроблено правовий висновок про те, що за змістом пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» таке забезпечення виконання рішення, яким передбачено стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів, має бути реальним, а не декларативним.
За таких обставин, оскільки боржником не надано суду жодних доказів того, що виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, яке підлягатиме примусовому виконанню ще 7 років, може бути забезпечено в будь-якій інший спосіб, суд доходить до висновку, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження", правомірно відмовляючи боржнику у виконавчому провадженні у знятті арешту з майна боржника, відсутні також і підстави, для зобов`язання державного виконавця вчиняти дії спрямовані на скасування арешту на майно боржника.
Відповідно до ч.3 ст.451ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, доводи сторони скаржника не знайшли свого підтвердження, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог скарги у повному обсязі.
Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 258-260, 354, 447-453 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду-якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду.
Суддя О.М. Катрич
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121648056 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Катрич О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні