Ухвала

від 13.09.2024 по справі 742/5233/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/1509/24

Єдиний унікальний № 742/5233/24

У Х В А Л А

іменем України

13 вересня 2024 року м. Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого слідчого відділу Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024272210000051 від 07.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчим СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 подано до суду клопотання, погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024272210000051 від 07.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Своє клопотаннямотивує тим,що упровадженні Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області знаходяться матеріали кримінального провадження №42024272210000051 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки в межах об`єкту природо-заповідного фонду.

07.08.2024 Прилуцькою окружною прокуратурою відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024272210000051 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2024 в ході виїзду спільної міжвідомчої робочої групи по виявленню фактів самовільного захоплення земельних ділянок державної та комунальної власності, безгосподарського використання земельних ділянок встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Заїздський». В ході виїзду встановлено, що за межами населеного пункту с. Заїзд Сухополов`янської ОТГ на земельній ділянці з кадастровим номером 7424183100:10:000:0131 знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Заїздський», площею 566,1399 га. Виїздом на місце встановлено факт самовільного зайняття частини вказаної земельної ділянки, шляхом розорювання та посіву сільськогосподарської культури зовні схожої на сою. При цьому, земельна ділянка об`єкту природо-заповідного фонду є державною власністю та у користування нікому не передавалась.

Виходячи із норм законодавства, земельна ділянка об`єкту ПЗФ на території Заїздського старостинського округу Сухополов`янської ОТГ, на якій здійснено розорювання верхнього шару грунту та посіву сільськогосподарської культури зовні схожої на сою, є особливо цінними землями державної власності, на якій заборонена будь яка діяльність, що шкодить режиму природного використання П3Ф.

Крім цього, 07.08.2024, в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 7424183100:10:000:0131, яка належить до земель природно-заповідного фонду та перебуває у державній власності, проведено огляд місця події в ході якого виявлено ростучу сільськогосподарську культуру, зовні схожу на сою. Спеціалістом інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , використовуючи GPS - приймач «Ні Target RТК» встановлено зовнішні межі земельної ділянки з ростучою сільськогосподарською культурою, зовні схожою на сою. За результатами проведення огляду інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , складено план зовнішніх меж земельної ділянки, яка засаджена соєю та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 7424183100:10:000:0131, відповідно до якого, площа самовільно зайнятої земельної ділянки, на якій виявлено сільськогосподарську культуру, зовні схожу на сою, становить 2,2793 га.. 08.08.2024 року постановою слідчого виявлений під час огляду посів сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою, площею 2,2793 га, визнаний речовим доказам у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги, що для встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, з метою охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з метою забезпечення речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та зважаючи на можливість знищення вказаного майна, знищення слідової інформації, видалення або спотворення наявної інформації про злочин та пов`язаних з його вчиненням осіб, а також до унеможливлення подальшого призначення та проведення ряду необхідних експертиз слідчим і подано клопотання про накладення арешту на майно з позбавленням права на відчуження розпорядження та користування, а саме на посів сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою, площею 2,2793 га, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером №7424183100:10:000:0131, що розташовується за межами АДРЕСА_1 та перебуває у державній власності.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання про накладення арешту на майно та просили його задовольнити.

Заслухавши слідчого, прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 7та 16 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

Відповідно до частини другоїстатті 131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже, за правиламистатті 132 КПК України, його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушеннятакого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручанняуправа і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурорзвертається з клопотанням.

Положеннями абзацу 1 ч.1ст.170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 ч.1ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речовихдоказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодоюридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільнийпозов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК України,речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальнопротиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальнопротиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого бокувимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчим суддеювстановлено,що упровадженні Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області знаходяться матеріали кримінального провадження №42024272210000051 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки в межах об`єкту природо-заповідного фонду.

07.08.2024 Прилуцькою окружною прокуратурою відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024272210000051 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2024 в ході виїзду спільної міжвідомчої робочої групи по виявленню фактів самовільного захоплення земельних ділянок державної та комунальної власності, безгосподарського використання земельних ділянок встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Заїздський». В ході виїзду встановлено, що за межами населеного пункту с. Заїзд Сухополов`янської ОТГ на земельній ділянці з кадастровим номером 7424183100:10:000:0131 знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Заїздський», площею 566,1399 га. Виїздом на місце встановлено факт самовільного зайняття частини вказаної земельної ділянки, шляхом розорювання та посіву сільськогосподарської культури зовні схожої на сою. При цьому, земельна ділянка об`єкту природо-заповідного фонду є державною власністю та у користування нікому не передавалась.

Крім цього, відповідно допротоколу оглядумісця подіївід 07.08.2024слідчим Прилуцького РВП,за участюпрокурора Прилуцькоїокружної прокуратури,спеціалістів,було встановлено,що в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 7424183100:10:000:0131, яка належить до земель природно-заповідного фонду та перебуває у державній власності, виявлено ростучу сільськогосподарську культуру, зовні схожу на сою. Спеціалістом інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , використовуючи GPS - приймач «Ні Target RТК» встановлено зовнішні межі земельної ділянки з ростучою сільськогосподарською культурою, зовні схожою на сою. За результатами проведення огляду інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , складено план зовнішніх меж земельної ділянки, яка засаджена соєю та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 7424183100:10:000:0131, відповідно до якого, площа самовільно зайнятої земельної ділянки, на якій виявлено сільськогосподарську культуру, зовні схожу на сою, становить 2,2793 га.(а.с.11-14).

08.08.2024 року постановою слідчого виявлений під час огляду посів сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою, площею 2,2793 га, на земельній ділянці з кадастровим номером: 7424183100:10:000:0131, визнаний речовим доказам у даному кримінальному провадженні(а.с.18).

У судовому засіданні встановлено, що у даному кримінальному провадженні з 07.08.2024 і по дату розгляду клопотання не повідомлено про підозру жодній особі; цивільний позов заявлений не був, а санкцією ч. 2ст. 197-1 КК Українине передбачено конфіскація або спеціальна конфіскація, також зміст поданого клопотання не містить будь-якого об`єктивного обґрунтування наявності ризиків, визначених ч.1ст.170 КПК України, у тому числі і з огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 07.08.2024, а питання про арешт майна з метою збереження речових доказів порушено лише 11.09.2024, при цьому інформації про вчинення будь-якою особою у вказаний період часу будь-яких дій по відношенню до вказаного майна, пов`язаних з його приховуванням, втратою, пошкодженням чи псуванням матеріали клопотання не містять.

Крім цього слідчим не доведено, яким чином посів сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою на земельній ділянці з кадастровим номером 7424183100:10:000:0131 можуть мати значення як речові докази у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, при тому, що даний злочин відноситься до злочинів з матеріальним складом, та як доведенню у кримінальному провадженні підлягає самовільне зайняття земельної ділянки охоронної зони в межах об`єкту природо-заповідного фонду.

Між тим, ні відомості ЄРДР, ні інші додані до клопотання матеріали не містять даних щодо завданої шкоди. Не встановленояка шкодаспричинена державіі чиспричинена вонавзагалі.В клопотанніне зазначено,яка шкодата вякому розміріспричинена державі,та доказамине доведено,яка кількістьта вартістьвирощеного урожаюна зазначенійземельній ділянціта чиспівмірна вартістьвирощеного урожаюспричиненій шкоді.

Також слідчим не доведено, яким чином та ким має здійснюватися збір такого врожаю та як і ким буде забезпечено його збереження, а також чи не призведе такий спосіб арешту майна до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємства(якщо буде встановлено про правомірне використання даної земельної ділянки) або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Слід звернути увагу, наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою, не є обов`язком слідчого судді автоматично накласти арешт.

Фіксування факту зайняття земельної ділянки, про що зазначено у відповідному клопотанні, може мати місце шляхом проведення слідчих, процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1ст.170 цього Кодексу.

Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки подане до суду клопотання не конкретизоване щодо підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна та спосіб його виконання з урахування специфіки с/г культури, та досудовим слідством не доведено правову підставу для арешту майна; не визначено фактичного розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для інших осіб; наявність ризиків перешкоджанню кримінальному провадженню, окрім цього не доведено необхідності накладення арешту на посів сільськогосподарської культури, зовні схожої на сою, площею 2,2793 га, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7424183100:10:000:0131, та не наведено ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України, також те, що на теперішній час підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.1971КК Українині кому не пред`явлена; цивільний позов не заявлений; санкція ч.2 ст. 1971КК Україниконфіскацію майна не передбачає; а тому слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024272210000051 від 07.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України відмовити в повному обсязі.

Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6