Рішення

від 17.09.2024 по справі 195/1540/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1540/24

2/195/415/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.09.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Омеко М.В.,за участю секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка, без фіксуваннясудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу відповіднодо положеньч.2ст.247ЦПК України,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирівської сільської територіальної громади про визнання правочину дійсним, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Мирівської сільської територіальної громади про визнання правочину дійсним.

В обґрунтуванняпозовупредставникпозивача посилаєтьсянате,що29лютого 2000року,між ОСОБА_2 та Марганецькою Об`єднаною Державною Податковою Інспекцією був укладений договір купівлі продажу нерухомості, а саме: житлового будинку з відповідними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , яка належала продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.04.1997 року №617.

Укладений договір зареєстрований на Українській товарній біржі (код ЄДРПОУ 24514270) 29 лютого 2000 року за №86753 та зареєстрованого в Томаківському БТІ 10 березня 2000 року за № 2-96 (згідно Інформаційної довідки КП «Нікопольське районне БТІ» ДОР» від 18.07.2024р. №214).

Житловий будинок було придбано за 1160 (одну тисячу сто шістдесят) гривень, грошові кошти у розмірі 1160 гривень Продавець отримав від Покупця до підписання вказаного договору .

Правочин обома сторонами повністю виконаний: Продавцем були звільнені всі приміщення, передані ключі, та фактично було передано у власність предмет договору - житловий будинку з відповідними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 . Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.

У вказаному будинку, з моменту покупки, була зареєстрована та мешкала гр. ОСОБА_2 зі своєю сім`єю. Покупець, почала володіти та використовувати будинок постійного проживання починаючи з моменту купівлі, фактично з березня 2000 року, до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , регулярно оплачую комунальні платежі, здійснюючи поточні ремонти та утримую будинок та присадибну ділянку в належному.

Після смерті власниці будинку, гр. ОСОБА_2 , Позивач яка є її онукою звернулася до Приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В. з проханням про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинку з відповідними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 .

Листом №100/02-17 від 14.08.2024 Приватний нотаріус відмовив у вчиненні відповідної дії заначивши наступне : «..Вказаний житловий будинок набутий спадкодавцем на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості вчиненого на «Українській товарній біржі» 29 лютого 2000 року за реєстраційним №86753. Відповідно до вимог статті 227 ЦК України (редакція 1963 року) договір купівлі- продажу вищевказаного житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу)…Недійсність договору є перешкодою для вчинення нотаріальної дії».

Позивач зазначає, що на час укладення договору, її бабуся, не знала, що правочин, в відповідності до ст. 47 ЦК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Покупець не мала відповідної освіти тому погано орієнтувалася у нормах діючого законодавства, та і всім процесом підготовки до продажу займалися представники Об`єднаної Державної Податкової Інспекції.

Учасники справи будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засіданян не зявились, причини своєї неявки суду не повідомили, що в свою чергу не перешкоджає розгляду справи.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судомвстановлено,що відповідно до договору від 29.02.2000 року між ОСОБА_2 та Марганецькою Об`єднаною Державною Податковою Інспекцією (Продавець) був укладений договір купівлі продажу нерухомості, а саме: житлового будинку з відповідними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , яка належала продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.04.1997 року №617.Укладений договір зареєстрований на Українській товарній біржі (код ЄДРПОУ 24514270) 29 лютого 2000 року за №86753 та зареєстрованого в Томаківському БТІ 10 березня 2000 року за № 2-96 (згідно Інформаційної довідки КП «Нікопольське районне БТІ» ДОР» від 18.07.2024р. №214). Житловий будинок було придбано за 1160 (одну тисячу сто шістдесят) гривень, грошові кошти у розмірі 1160 гривень Продавець отримав від Покупця до підписання вказаного договору (п.3 договору).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Листом №100/02-17 від 14.08.2024 Приватний нотаріус відмовив у вчиненні відповідної дії заначивши наступне : «..Вказаний житловий будинок набутий спадкодавцем на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості вчиненого на «Українській товарній біржі» 29 лютого 2000 року за реєстраційним №86753.

Відповідно до статей 208, 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зі змісту ст.182 ЦК України випливає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується належними доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(п.13) зазначив, що у зв`язку із недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину, договір може бути визнано дійсним із підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 ЦК України ( від 18.07.1963 р) - цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

В відповідності до ст. 41 ЦК України( від 18.07.1963 р) «Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.»

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі- продажу будинку і надвірних господарських споруд, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.

У відповідності до діючого на даний час законодавства а саме ст. 204 ЦК України ( 2003р) «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.»

Згідно зположеннями ст.219ЦК України,У разінедодержання вимогизакону пронотаріальне посвідченняодностороннього правочинутакий правочинє нікчемним.Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.»

Згідно зі ст. 392 ЦК України ( 2003р) «Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, та той що сторонами при укладені спірного правочину були дотримані усі суттєві умови, характерні для договорів купівлі-продажу нерухомості: в письмовій формі досягнута згода про об`єкт нерухомості, його технічний стан, купівельну ціну та термін його передачі гр. ОСОБА_2 , послідуючу реєстрацію за місцем розташування об`єкта нерухомості.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.15, 204, 208, 218, 220, 321, 392, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 175- 177 ЦПК України,-, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мирівської сільської територіальної громади про визнання правочину дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним правочин, реальним та виконаним договір купівлі-продажу нерухості від 29лютого 2000року,який укладеноміж гр. ОСОБА_2 таМарганецькою Об`єднаноюДержавною ПодатковоюІнспекцією, що зареєстрований на Українській товарній біржі (код ЄДРПОУ 24514270) 29 лютого 2000 року за №86753, щодо продажу житлового будинку з відповідними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 )проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

-відповідач:код ЄДРПОУ04338032)адреса 53540, вул. Правобережна, буд.49, Нікопольський район, Дніпропетровська обл.; ел.пошта: info@myrivska.otg.dp.gov.ua

Суддя: М. В. Омеко