Рішення

від 13.09.2024 по справі 638/4939/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4939/24

Провадження № 2/638/3507/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Суслової К.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа -1: Слов`янський відділ ДВС у Краматиорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тертя особа-2: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепло мережа» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суд м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа -1: Слов`янський відділ ДВС у Краматиорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тертя особа-2: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепло мережа», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» здійснювати для ОСОБА_1 видаткові операції за поточним рахунком № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 відкритим на її ім`я у АТ КБ «Приватбанк»;

- стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 10 000,00грн.

В обґрунтування позову вказує, що має відкритий у АТ КБ «Приватбанк» рахунок. У липні 2023 року дізналася, що не може знімати кошти з вказаного рахунку, у зв`язку з чим звернулась до банку, де їй усно повідомили, що позивач не може користуватись своїм рахунком, оскільки кошти наявні на ньому арештовані. Пояснили, що у Слов`янському відділі ДВС у Краматорському районі Донецької області перебуває виконавче провадження № 68650498 відкрите на підставі виконавчого листа № 2/243/3329/2019 від 04.08.2020 року виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» заборгованість у розмірі 25061 грн. 39 коп.

17.02.2022 року Старшим державним виконавцем Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Гогеберідзе Е.С. по виконавчому провадженню № 68650498 винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти, що знаходяться на будь-яких банківських рахунках відкритих на ім`я позивача. Зокрема, накладено арешт на кошти на рахунку у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , внаслідок чого кошти на вказаному рахунку заблоковано.

Дізнавшись про вказані обставини, 24.07.2023 року позивач направила на адресу АТ КБ «Приватбанк» заяву про надання можливості здійснювати видаткові операції з поточного рахунку у якій посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», просила надати можливість здійснювати видаткові операції (знімати кошти) з відкритого у АТ КБ «Приватбанк» поточного рахунку 5168757393116613 на суму, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

23.08.2023 року з АТ КБ «Приватбанк» позивач отримала відповідь №20.1.0.0.0/7- 230724/56600 згідно якої рекомендовано звернутися до органу виконавчої служби, який наклав арешт на мої кошти із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

07.09.2023 року врахувавши вищевказані рекомендації з АТ КБ «Приватбанк» позивач направила заяву до Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області у якій так саме просила надати можливість здійснювати видаткові операції (знімати кошти) з відкритого у АТ КБ «Приватбанк» поточного рахунку 5168757393116613 на суму, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

У відповідь на вказану заяву з Слов`янського ВДВС було направлено лист від 20.09.2023 року №23672 у якому повідомлялося, що 04.12.2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим у державного виконавця відсутня можливість винести постанову про визначення поточного рахунку боржника у банку для здійснення видаткових операцій за виконавчим провадженням № 68650498.

16.11.2023 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення, згідно якого визначено ОСОБА_1 для здійснення видаткових операцій поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

19.12.2023 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області набрало законної сили.

26.01.2024 року позивач звернулась до відділення «Приватбанку», де мала намір нарочно вручити заяву про надання мені можливості здійснювати видаткові операції з рахунку, копію листа Слов`янського ВДВС від 20.09.2023 року №23672 та належним чином оформлену копію рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області. Однак, у вказаному відділенні банку приймати зазначені документи відмовлялися.

21.02.2024 року з центрального офісу «Приватбанку» позивачу надійшла відповідь №20.1.0.0.0/7-240126/15928 від 09.02.2024 року, згідно якої позивачу рекомендовано звернутися до органу виконавчої служби, що наклав арешт на грошові кошти із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

Також вказує, що внаслідок порушення її прав, позивачу заподіяно значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, а також у душевних стражданнях у зв`язку із незаконним позбавленням належного позивачу майна - коштів (на даний момент на рахунку позивача знаходиться близько 20000 грн. і на сьогоднішній день для позивача ця сума коштів є істотною).

Зокрема, через незаконне позбавлення права знімати належні позивачу кошти з банківського рахунку, остання не може купувати собі продукти харчування, одяг, взуття, ліки та інші речі необхідні для функціонування людини. До того ж у березні 2022 року в будинок, де знаходиться моя квартира влучив снаряд чи ракета, внаслідок чого квартиру затопило і вона потребує ремонту. Деякі меблі, предмети домашнього вжитку пошкоджені чи знищені.

Однак, позивач не може дозволити собі ні зробити ремонт ні замінити знищені речі, що викликає у останньої глибокі моральні страждання, які носять тривалий характер.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

19.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що у разі незгоди ОСОБА_1 з рішенням (постановою) державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, вона мала звернутися зі скаргою до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Також вказав, що судове рішення про визначення ОСОБА_1 для здійснення видаткових операцій поточного рахунку, відкритого на її ім`я в АТ КБ «ПриватБанк», без зняття арешту з коштів розміщених на цьому рахунку, не є підставою для здійснення видаткових операції за поточним рахунком, який зокрема у рішенні не зазначений, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

Зазначає, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання громадянином заробітної плати, за його бажанням, готівкою через касу або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

Також банк зазначив, що в позовній заяві відсутні підтвердження факту спричинення Позивачеві моральних чи фізичних страждань, за яких обставинах чи якими діями (бездіяння) вони спричинені, відсутні факти, які підтверджують це, а також докази погіршення стану здоров`я та підтвердження морального страждання Позивача, з чого при цьому він виходить при визначенні саме такого розміру моральної шкоди, з яких міркувань Позивач виходить, а також інші обставини, якір мають значення для вирішення спору.

22.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідно до положень п.10-2 Розділу XIII ЗУ «Про виконавче провадження» з арештованого рахунку можна щомісяця знімати суму коштів до двох мінімальних заробітних плат, а сума коштів яка перевищує даний ліміт залишається арештованою. Таким чином твердження представника відповідача про те, що за умови арешту рахунку з нього неможливо здійснювати видаткові операції спростовується.

Також вказала, що відповідно до положень п.10-2 Розділу XIII ЗУ «Про виконавче провадження» з арештованого рахунку можна щомісяця знімати суму коштів до двох мінімальних заробітних плат, а сума коштів яка перевищує даний ліміт залишається арештованою. Таким чином твердження представника відповідача про те, що за умови арешту рахунку з нього неможливо здійснювати видаткові операції спростовується.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 за заявою позивача вирішено повернутись до розгляду справи в підготовчому провадженні.

28.08.2024 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких остання провила зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, здійснювати для ОСОБА_1 видаткові операції за поточним рахунком № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 відкритим на її ім`я у АТ КБ «Приватбанк» на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного календарного року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області встановлено, що на виконанні державного виконавця Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №686550498 з виконання виконавчого листа №2/243/3329/2019, виданого 04.08.2020 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВО «Слов`янськтепломережа» боргу в розмірі 25 061,39 грн.

17 лютого 2022 року державним виконавцем Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

На заяву позивача про визначення їй поточного рахунку для здійснення видаткових операцій до Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, їй була надана письмова відповідь за №23672 від 20.09.2023 та повідомлено, що 04.12.2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», тому у державного виконавця технічно відсутня можливість винести постанову про визначення поточного рахунку боржника у банку для здійснення видаткових операцій за виконавчим провадженням №68650498.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2023 визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , для здійснення видаткових операцій поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на її ім`я в АТ КБ «ПриватБанк».

Листом б/н від 26.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до відділення «Приватбанк» №134 листом, в якому просила виконати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2023 та визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.

Листом б/н від 26.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з аналогічною вимогою.

Листом №20.1.0.0.0/7-240126/15928 від 09.02.2024 АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на звернення позивача рекомендувало останній звернутись до органу ДВС, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Відповідно до п.10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановленихЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Згідно положеньст.321Цивільного кодексуУкраїни правовласності єнепорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.129-1Конституції Українисудове рішенняє обов`язковимдо виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відмова банку виконати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2023 та визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій не ґрунтується на законі, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що банком надано рекомендацію звернутись до приватного виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій без врахування фактичних обставин справи, оскільки позивачкою у заяві, адресованій банку зазначалось про звернення до відділу ДВС із заявою про надання можливості здійснювати видаткові операції та зазначалось про відповідь відділу ДВС, відповідно до якої у державного виконавця відсутня можливість винести вказану постанову з огляду на повернення виконавчого документу стягувачу.

З приводу відшкодування моральної шкоди суд вказує наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з аналізуст. 1167 ЦК України, зобов`язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності: моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювана шкоди; причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вини заподіювана шкоди.

Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Однак позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено завдання моральної шкоди з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір належить компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа -1: Слов`янський відділ ДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тертя особа-2: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепло мережа» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, здійснювати для ОСОБА_1 видаткові операції за поточним рахунком № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 відкритим на її ім`я у АТ КБ «Приватбанк» на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного календарного року.

В іншій частині - відмовити.

Судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 16.09.2024.

Суддя: Р.О. Агапов