Постанова

від 16.09.2024 по справі 154/36/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 154/36/24 Провадження №33/802/598/24 Головуючий у 1 інстанції:Лутай А. М. Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

захисника ОСОБА_1 Лесика С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Лесика Сергія Ігоровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , працює ТОВ «Мустангтранс», до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09.08.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.12.2023 року о 16:27 годині по автодорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 5 км в порушенняп.2.9«а» Правилдорожнього рухуУкраїни, керував автомобілем марки «РЕНО КАНГО», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку, зі згоди водія у медичному закладі (а.с.48-50).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Лесик С.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак неправильності оцінки доказів, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2023 року неможливо встановити, чи вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 перевищував допустиму кількість - 0,2 проміле.

Крім того,згідно наданоговідеозапису,огляд настан сп`янінняпроводився задопомогою пристрою,схожого напристрій Драгер,при цьомуданих пристрою(серійнийномер,модель,тощо)не вказаноані упротоколі проадміністративнеправопорушення, ані у висновку. Також на відеозаписі взагалі не зафіксовано процес проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відсутня у матеріалах справи також роздруківка з даного приладу з визначенням кількості проміле алкоголю, що виявлені у ОСОБА_1 під час медогляду.

Тому,враховуючи вищенаведене,висновок щодорезультатів медичногоогляду зметою виявленнястану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції, є неналежним доказом, оскільки інформація, яка в ньому міститься, не дає можливості встановити, чи був в крові ОСОБА_1 вміст алкоголю вищим, ніж допустимі 02, проміле. Іншими доказами у справі також не встановлено кількість проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 (а.с.52-55).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 Лесика С.І., який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статтей 245, 252, 280КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

-- протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 418407від 14.12.2023року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);

-- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 14.12.2023 року лікарем КП «Володимирське ТМО» ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.5);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.6);

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2023 року (а.с.7);

-рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Опонько М.О. від 14.12.2023 року (а.с.8);

-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 367795 від 14.12.2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.9);

-відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора з патрульної машини (а.с.10);

-протоколом №6 виробничої наради працівників приймального відділення КП «Володимирське ТМО» від 07.06.2023 року, відповідно до якого лікар ОСОБА_2 пройшов інструктаж та навчання з приводу проведення медичних оглядів на стан алкогольного сп`яніння (а.с.32);

-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №37 від 14.12.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.33).

Згідно довідки, складеної старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у Волинській області Поповичем Р. від 19.12.2023 року, вбачається, що у відповідності до бази даних ІТС ІПНП громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КпАП України, отримував за місцем проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом НОМЕР_2 від 28.11.2020 року (категорія В1, В, С) (а.с.4).

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.

Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені захисником в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Лесика Сергія Ігоровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.