Рішення

від 10.09.2024 по справі 194/424/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/424/24

Номер провадження № 2/194/324/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Сафонової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження позовну заяву представника позивача адвоката Ілющенко Анни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Ілющенко А.А. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк», третя особа: Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 має рахунок ( НОМЕР_1 ) згідно укладеного договору SAMDNWFC00082016603 з АТ КБ «Приватбанк».На зазначенийрахунок щомісяцяпозивачу надходитьпенсія завіком. 05 червня 2023 року невстановлена особа без відома та погодження позивача відкрила на ім`я позивача ОСОБА_1 рахунок № карти НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та перевела з рахунку карти «універсальна» АТ КБ «Приватбанк» позивачки на рахунок «Конкорд» кредитні кошти АТ КБ «Приватбанк» двома платежами: 25000,00 грн. і комісія 878,75 грн. та 10000,00 грн. і комісія 351,50 грн. Загальна сума з комісією 36230,25 грн. Також, 1300,00 грн. переведено зловмисниками 05 червня 2023 року до Благодійного центру (р/р НОМЕР_3 , код 44803597) керівник ОСОБА_2 . Про зазначені обставини позивачка ОСОБА_1 повідомила орган досудового розслідування відділення поліції №1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12023041400000223. Позивачка зверталася також до АТ КБ «Приватбанк» усно з повідомленням про те що сталося, та наданням копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, але АТ КБ «Приватбанк» все одно почав списувати комісію за користування кредитом якого вона не брала. Так, за кредит, який позивачка не брала та яким не користувалася, яким скористалися зловмисники, АТ КБ «Приватбанк» стягнув з ОСОБА_1 відсотки за користуванням кредитом на загальну суму 8476,05 грн. Крім того, АТ КБ «Приватбанк» сплачено позивачці страховку через шахрайські дії у розмірі 17615,12 грн. Вважає, що фактично банком визнано, те що позивачка постраждала внаслідок шахрайських дій, а не внаслідок власних недбалих дій. Позивачка ОСОБА_1 стала жертвою зловмисників, через що банк списує з її розрахункового рахунку грошові кошти за кредитом, якого вона не брала та яким вона не скористалася. 24 січня 2024 року представником позивача направлено на адресу відповідача адвокатський запит про надання належним чином завірених документів на підставі яких ОСОБА_1 сплачено АТ КБ «Приватбанк» страховку у розмірі 17615,12 грн., а саме угоду №SAMDNFF000095172457 від 01 липня 2013 року, якої у позивача немає. 06 лютого 2024 року на електронну адресу представника позивача надійшла відповідь про неможливість розповсюдження банківської таємниці. 25 січня 2024 року представником позивача направлено на адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору. Відповіді не надійшло. 07 лютого 2024 року позивачем надіслано заяву про досудове врегулювання спору із проханням надіслати належним чином завірених документів на підставі яких їй сплачено АТ КБ «Приватбанк» страховку у розмірі 17615,12 грн., а саме угоду №SAMDNFF000095172457 від 01 липня 2013 року, відповіді не отримано на день подання позовної заяви. Просить визнати дії Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» протиправними щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів за відсутністю кредитних зобов`язань; скасувати відсотки, неустойку, комісії та інші штрафні санкції, нараховані відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно стягнуті кошти у розмірі 8476,05 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник третьої особи АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що банком було проведено перевірку щодо наявності відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 та встановлено відсутність укладених угод та відсутність відкритих рахунків на ім`я позивача.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що як зазначено у позовній заяві позивачка визнає, що є клієнткою АТ КБ «ПриватБанк» та має платіжні картки банка зі встановленим кредитним лімітом на розмір якого позивачка погодилась, тобто вже позивачка передбачала можливість того, що саме вона буде користуватися кредитними коштами, а тому й погоджувалася з умовами кредитування в ПриватБанку та сплатою процентів за їх користування. Так, 13 січня 2023 р. ОСОБА_1 підписана Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої клієнтка погодилася з істотними умовами кредитування (з процентною ставкою за користування кредитним лімітом пункт 1.3 цієї Заяви - 42,0 % - для карт Універсальна та 40,8 % - для карт Універсальна Gold) та отримала кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_5 зі встановленим кредитним лімітом 38000,00 грн. 05 червня 2023 року невстановлена особа без відома та погодження позивачки відкрила на її ім`я рахунок/картку НОМЕР_2 в Акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та здійснила переказ коштів з рахунку карти «Універсальна» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивачки на рахунок банку «Конкорд» кредитні кошти двома платежами: 25 000 грн. 00 коп. (комісія 878,75 грн.) та 10 000 грн. 00 коп. (комісія 351,50 грн.). Загальна сума використаних кредитних коштів з комісією 36 230 грн. 25 коп. Позивачка звернулася до поліції та за цим фактом порушено кримінальну справу, а до ПриватБанку звернулася усно в чаті свого акаунта Приват24 з

повідомленням щодо вищевказаних подій вже після здійснення переказів 05.06.2023 р. о 10:40 год.

Службою Безпеки ПриватБанка проведено службове розслідування (засвідчена копія якого додається). Згідно цього розслідування встановлені дійсні обставини цієї справи. Так, «16.06.2023 р. до Управління безпеки по Дніпровському МрУ надійшло звернення клієнтки ОСОБА_1 щодо факту шахрайства. Відповідно до наданих даних, 05.06.2023 р., перебуваючи під впливом шахраїв, з картки НОМЕР_5 клієнткою ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , були здійснені перекази грошових коштів на загальну суму 36 230,25 грн. Під час опитування співробітниками Управління Безпеки по ДМрУ у телефонному режимі ( НОМЕР_6 ) клієнтка ОСОБА_1 пояснила, що 05.06.2023 р. на її фінансовий номер телефону надійшов дзвінок. Чоловік представився співробітником Приватбанку і повідомив ОСОБА_1 , що з її банківської картки шахраї спробували зняти кошти на суму 1 300 грн. Для збереження коштів чоловік запропонував переказати їх на іншу тимчасову картку, на що ОСОБА_1 погодилася. У подальшому, ОСОБА_1 особисто через додаток Приват24 здійснила перекази грошових коштів за реквізитами, які надав чоловік. При цьому їй надходили повідомлення, якими вона підтверджувала операції. За фактом шахрайства вона звернулася до Банку, а також з заявою до поліції. Телефонував чоловік з номеру телефону НОМЕР_7 . Аналізом руху коштів по картковим рахункам клієнтки ОСОБА_1 встановлено, що 05.06.2023 р. з карткового рахунку НОМЕР_5 через Приват24 о 00:23:48 та о 00:27:55 здійснено перекази сумами 25 878,75 грн. та 10 351,50 грн. відповідно. Переглядом даних по вищевказаним операціям встановлено, що клієнтом ОСОБА_1 кошти були переказані на картку НОМЕР_2 , емітовану АТ „ПУМБ, у зв`язку з чим відслідкувати подальший рух коштів є неможливим. Переглядом матеріалів фотофіксації встановлено, що у період 2022-2023 років операції по картці 4030210210890357 АТ „ПУМБ в банкоматах мережі Приватбанку не проводились. Враховуючи вищезазначене, картку НОМЕР_2 , яку використали зловмисники для проведення шахрайських операцій, внесено до списку скомпрометованих карт чужих банків. У ході перевірки було подано заявку вибірка Web (SIMMON, Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи, реф. заявки 230622RQ584282). Відповідно до наданих даних, у період здійснення шахрайських операцій, входи в акаунт клієнта ОСОБА_1 з нетипових пристроїв, не зафіксовані. Висновок: жодна стороння особа не здійснювала вхід до акаунта Приват24 ОСОБА_1 , окрім неї самої, тобто ВСІ вищевказані перекази були здійснені нею самою за вказівками та реквізитами наданих третьої особи. Отримані дані свідчать про те, що у період 2022 2023 років номер телефону НОМЕР_8 не поповнювався клієнтами банку. Перевіркою номеру телефону НОМЕР_7 встановлено, що він не належить жодному з клієнтів банку, а також не значиться у списку обмежень телефонних номерів, у зв`язку з чим його внесено до списку обмежень Банку. Враховуючи отримані під час перевірки дані встановлено, що клієнтка ОСОБА_1 , перебуваючи під впливом шахраїв, особисто здійснила операції з переказу грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_5 на загальну суму 36 230,25 грн. Згідно п. 1.19 інструкції, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р., а також п. 3.5.17. "Умов та правил надання банківських послуг", Банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення,

оформленого клієнтом. Банку збитки не завдано.» Суду та сторонам по справі надано аудіофайл розмови ОСОБА_1 з оператором ПриватБанка на гарячій лінії 3700 від 02.08.2023 р., у якій Позивачка на 01 хвилині 39 секунді цієї розмови визнає факт того, що нею самою було здійснено обидва перекази грошових коштів на загальну суму 36 230,25 грн. Таким чином, Службою Безпеки встановлено, що сама клієнтка погодилася на здійснення оскаржуваних переказів коштів та через власну недбалість позивачка стала жертвою досить розповсюдженої схеми шахрайства з застосуванням третіми особами так званого «соціального інжинірингу». Позивачка на випадок подібних шахрайських дій була застрахована в страховій компанії «АРКС», але не ПриватБанком, бо Банк не є страховою компанією, а є лише страховим агентом вказаної страхової компанії, про що свідчить страховий поліс «Захист від шахрайства» від 13.01.2023 р. (засвідчена копія додається). Отже, висновок представника Позивачки у позовній заяві про те, що виплата «ПриватБанком» 28.06.2023 р. страхового відшкодування в сумі 17 615 грн. 12 коп. на користь Позивачки свідчить про «фактичне визнання банком того факту, що позивачка постраждала внаслідок шахрайських дій, а не внаслідок власних недбалих дій» є безпідставним та помилковим.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача надала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Так,в судовомузасіданні встановлено,що між сторонами виникли правовідносини щодо відкриття, ведення та обслуговування карткового рахунку, його функціонування та кредитування рахунку, до якого видавалась зокрема кредитна картка № НОМЕР_5 .Так, 13 січня 2023 р. ОСОБА_1 підписана Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої клієнтка погодилася з істотними умовами кредитування (з процентною ставкою за користування кредитним лімітом пункт 1.3 цієї Заяви - 42,0 % - для карт Універсальна та 40,8 % - для карт Універсальна Gold) та отримала кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_5 зі встановленим кредитним лімітом 38000,00 грн., що підтверджується заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та довідкою про зміну умов кредитування, довідкою про надання кредитних карток. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

05 червня 2023 року було відкрито рахунок/картку № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», на якій було здійснено переказ коштів з рахунку карти «Універсальна» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_5 , якій належить ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» двома платежами: 25 000 грн. 00 коп. (комісія 878,75 грн.) та 10 000 грн. 00 коп. (комісія 351,50 грн.),про щосвідчать випискипо рахункам,які належать ОСОБА_1 .Вказані обставинисторонами незаперечуються.

З витягукримінального провадження№12022041400000223внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань06червня 2023року о17-54год.,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.190КК України,вбачається,що 05червня 2023року близько 00-30 год. невстановлена особа, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами з карток «Приватбанк» в розмірі 35000 грн., що належать ОСОБА_1 . Обставини встановлюються.

Як вбачається з листа АТ КБ «Приватбанк» від 06 лютого 2024 року на адресу адвоката Ілющенко А.А., - відмовлено у наданні інформації.

Службою Безпеки ПриватБанка проведено службове розслідування. Так, «16.06.2023 р. до Управління безпеки по Дніпровському МрУ надійшло звернення клієнтки ОСОБА_1 щодо факту шахрайства. Відповідно до наданих даних, 05.06.2023 р., перебуваючи під впливом шахраїв, з картки НОМЕР_5 клієнткою ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , були здійснені перекази грошових коштів на загальну суму 36 230,25 грн. Під час опитування співробітниками Управління Безпеки по ДМрУ у телефонному режимі ( НОМЕР_6 ) клієнтка ОСОБА_1 пояснила, що 05.06.2023 р. на її фінансовий номер телефону надійшов дзвінок. Чоловік представився співробітником Приватбанку і повідомив ОСОБА_1 , що з її банківської картки шахраї спробували зняти кошти на суму 1 300 грн. Для збереження коштів чоловік запропонував переказати їх на іншу тимчасову картку, на що ОСОБА_1 погодилася. У подальшому, ОСОБА_1 особисто через додаток Приват24 здійснила перекази грошових коштів за реквізитами, які надав чоловік. При цьому їй надходили повідомлення, якими вона підтверджувала операції. За фактом шахрайства вона звернулася до Банку, а також з заявою до поліції. Телефонував чоловік з номеру телефону НОМЕР_7 . Аналізом руху коштів по картковим рахункам клієнтки ОСОБА_1 встановлено, що 05.06.2023 р. з карткового рахунку НОМЕР_5 через Приват24 о 00:23:48 та о 00:27:55 здійснено перекази сумами 25 878,75 грн. та 10 351,50 грн. відповідно. Переглядом даних по вищевказаним операціям встановлено, що клієнтом ОСОБА_1 кошти були переказані на картку НОМЕР_2 , емітовану АТ „ПУМБ, у зв`язку з чим відслідкувати подальший рух коштів є неможливим. Переглядом матеріалів фотофіксації встановлено, що у період 2022-2023 років операції по картці 4030210210890357 АТ „ПУМБ в банкоматах мережі Приватбанку не проводились. Враховуючи вищезазначене, картку НОМЕР_2 , яку використали зловмисники для проведення шахрайських операцій, внесено до списку скомпрометованих карт чужих банків. У ході перевірки було подано заявку вибірка Web (SIMMON, Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи, реф. заявки 230622RQ584282). Відповідно до наданих даних, у період здійснення шахрайських операцій, входи в акаунт клієнта ОСОБА_1 з нетипових пристроїв, не зафіксовані. Перевіркою номеру телефону НОМЕР_7 встановлено, що він не належить жодному з клієнтів банку, а також не значиться у списку обмежень телефонних номерів, у зв`язку з чим його внесено до списку обмежень Банку. Враховуючи отримані під час перевірки дані встановлено, що клієнтка ОСОБА_1 , перебуваючи під впливом шахраїв, особисто здійснила операції з переказу грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_5 на загальну суму 36 230,25 грн. Згідно п. 1.19 інструкції, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р., а також п. 3.5.17. "Умов та правил надання банківських послуг", Банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Банку збитки не завдано.»

Суду надано аудіофайл розмови ОСОБА_1 з оператором ПриватБанка на гарячій лінії 3700 від 02.08.2023 р., у якій Позивачка на 01 хвилині 39 секунді цієї розмови визнає факт того, що нею самою було здійснено обидва перекази грошових коштів на загальну суму 36 230,25 грн.

Позивачка ОСОБА_1 на випадок подібних шахрайських дій була застрахована в страховій компанії «АРКС», про що свідчить страховий поліс «Захист від шахрайства» від 13.01.2023 р.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1073 ЦК Українивизначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цьогоЗаконувважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 14.12статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705(далі - Положення № 705, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно із статтею 23.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором.

Відповідно до статей 32.1, 32.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення № 705).

Позивач стверджує, що вказані операції проведені без її відома невідомими особами, у зв`язку з чим вона звернулася із заявою до правоохоронних органів про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення - шахрайства відносно неї, а саме заволодіння шляхом обману невідомою особою грошовими коштами приблизно 35 000 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка фактично вказує на те, що неправомірне зняття коштів, пов`язане з діями банку.

Разом з тим, судом таких обставин у справі не встановлено. Судом встановлено, що 05 червня 2023 року було відкрито рахунок/картку № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та позивачка ОСОБА_1 особисто здійснила переказ коштів з рахунку карти «Універсальна» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_5 на рахунок банку «Конкорд» двома платежами: 25 000 грн. 00 коп. (комісія 878,75 грн.) та 10 000 грн. 00 коп. (комісія 351,50 грн.). Загальна сума використаних кредитних коштів з комісією 36 230 грн. 25 коп.,про щосвідчать випискипо рахункам,які належать ОСОБА_1 та дослідженийу судовомузасіданні аудіофайл наданийстороною відповідача,а такожслужбове розслідування.Судом враховується,що сторонапозивача ненадавала своїхзаперечень навідзив сторонивідповідача щодозазначених обставин.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3ст. 12 цього Кодексукожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та другастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2020 року (справа № 560/898/16-ц) висловлено висновок, що обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Позивач стверджує, що зняття кредитних коштів з її карткового рахунку відбулось без її згоди, чим завдано їй матеріальних збитків.

Разом з тим, будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що транзакції грошових коштів з рахунку позивача були здійснені не нею, матеріали справи не містять.

Так, заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.

Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив би, що грошові кошти з рахунку позивача були використані не позивачем, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без її згоди заволоділа таким чином коштами і розпорядилася ними, не надано, про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань, закінчення досудового розслідування, та результат не повідомлено суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання дій противоправними щодо стягнення коштів за відсутності кредитних зобов`язань, про скасування відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій, нарахованих Банком за оскаржуваними операціями та стягнення з відповідача безпідставно списаних коштів в розмірі 8476 грн. 05 коп.

Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст.ст.19,76,77,81,131,141,247,256 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволеніпозову представникапозивача адвокатаІлющенко АнниАнатоліївни вінтересах ОСОБА_1 до Акціонерноготовариства Комерційнийбанк «Приватбанк»,третя особа:Акціонерне товариство«Акціонерний комерційнийбанк «Конкорд»,про визнаннядій протиправними тазобовязання вчинитипевні дії,-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2024 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін