Рішення

від 09.09.2024 по справі 727/6968/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6968/24

Провадження № 2/727/1480/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

за участю: секретар судового засідання Вакарчук Т.Р. розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ: 02901536; адреса місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Конституційна, 11), Чернівецької міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (58001, м.Чернівці, вул. Г.Майдану, 7, код ЄДРПОУ: 36068147) про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову. Позивач ОСОБА_1 звернувся доШевченківського районногосуду м.Чернівціз позовомдо ПершоїЧернівецької державноїнотаріальної контори,Чернівецької міськоїради вособі Відділудержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно прозняття арештуз нерухомогомайна.В обгрунтуванняпозову вказуєна те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померйого батько ОСОБА_2 (копіясвідоцтва просмерть батька,мого свідоцтвапро народженнядодаються). Зазначає,що вінє єдинимспадкоємцем,який прийнявспадщину,а самежитловий будиноку АДРЕСА_2 .Посилається нате,що підчас оформленнясвоїх спадковихправ намайно післясмерті батькайому сталовідомо,що нажитловий будинокбатька у АДРЕСА_2 накладено арештПершою Чернівецькоюдержавною нотаріальноюконторою напідставі рішенняб/нвід 19.01.1989р.Сторожинецького районногонародного судуЧернівецької областіпід часрозгляду цивільноїсправи №2-115/1991року щодоподілу майнаподружжя батьказ матірюу 90-хроках,який досіне знято.Зазначає,що у1988році йогомати ОСОБА_3 звернулась доСторожинецького районногонародного судуЧернівецької областіпро поділнедобудованого будинкуу АДРЕСА_2 ,а йогобатько ОСОБА_2 звернувся доматері іззустрічним позовомпро поділмайна подружжя.Посилається нате,що підчас розглядувказаної справиСторожинецьким районнимнародним судомЧернівецької області19.01.1989р.було накладеноарешт наспірний недобудованийжитловий будинок,запис проякий внесенодо єдиногореєстру заборонПершою Чернівецькоюдержавною нотаріальноюконторою у2008році напідставі архівнихданих.Вказує нате,що напідставі рішенняЛенінського районногонародного судум.Чернівцівід 23.05.1991року йогобатько ставвласником недобудованогожитлового будинку,який вінздав вексплуатацію у2007році ізареєстрував своєправо власностіу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно12.10.2007році.Посилається нате,що згідност.155ЦПК УРСРбуло передбачено,що заходизабезпечення позовудіють донабрання рішеннязаконної сили,проте судможе одночасноіз постановленнямрішення абопісля цьогопостановити ухвалупро скасуваннязабезпечення позову.Однак вказуєна те,що яквбачається зрішення Ленінськогорайонного народногосуду м.Чернівці від29.05.1991року,арешт небуло знято. Позивач зазначає про те, що 29.05.2024 року він звернувся до Першої Чернівецької державною нотаріальної контори із письмовою заявою про зняття арешту з майна, однак станом на час звернення до суду відповідач не зняв арешт і усно пояснив йому, що він має звертатися до суду із даним позовом. Вказує на те, що зазначене обтяження перешкоджає йому в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті його батька.

Просить зняти арешт з житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , накладений на підставі рішення Сторожинецького районного народного суду Чернівецької області від 19.01.1989 року, запис про арешт внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна 25.03.2008 р. (реєстраційний номер обтяження 6857805) Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою (архівний запис) (архівний номep: 7364CHERNOVTSY2. Архівна дата 21.03.1998 р., дата виникнення 19.01.1989 р., № реєстра 50-21, внутр. № 4901153624EF48255228, коментар 2-1.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено в підготовче судове засідання.

19.07.2024 року в.о. завідувача Першої Чернівецької державної нотаріальної контори Сапига К.І. скерував до суду доводи на позовну заяву. Посилається на те, що державними нотаріальними конторами вносилися відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна про накладення та зняття заборон та арештів нерухомого майна, на виконання ухвал та рішень судів, постанов слідчих органів, а також постанов органів Державної виконавчої служби до 01 січня 2013 року. Вказує на те, що з 01 січня 2013 року було внесено зміни до Закону України «Про нотаріат», внаслідок чого державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси позбавлені права накладати і припиняти арешти та заборони відчуження нерухомого майна Зазначає, що реєстратором накладення та зняття заборон та арештів з 01 січня 2013 року є орган державної реєстрації прав, у випадку цивільної справи №727/6869/24 - Чернівецька міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради. Вважає, що Перша чернівецька державна нотаріальна контора Чернівецької області не може бути стороною по справі, тобто відповідачем, в справі №2-115 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ спільного набутого майна, оскільки сторонами судового розгляду були ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , у вирішенні їхнього спору Перша чернівецька державна нотаріальна контора участі не приймала, а була тільки згідно ст. 54 Закону УРСР «Про державний нотаріат» виконавцем рішення Народного суду Сторожинецького району Чернівецької області від 19.01.1989 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31.07.2024 року було задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Чернівецьку міську раду в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

26 серпня 2024 року представником Чернівецької міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Сілічевою А. до суду було направлено відзив на позов. Представник відповідача вважає, що Чернівецька міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є неналежним відповідачем по справі, а позивач не обмежений у своєму праві звернутися до державного реєстратора, що визначено ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просить суд прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Позивач ОСОБА_1 , та в його інтересах представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, однак до суду скерували заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Позов підтримали повністю та просили його задовольнити.

Відповідачі, представник Першої Чернівецької державної нотаріальної контори, представник Чернівецької міської ради, в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи; відповідно, просили розгляд справи проводити за відсутності представників та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Досліджені судом докази та застосовані норми права.

Судом належними та допустимими доказами по справі, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мій батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 26.01.2018 року та свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3 від 16.07.2014 року, що видано повторно (а.с.6-7).

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, а саме житловий будинок у АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із спадкового реєстру та довідкою нотаріуса від 15.05.2024 року (а.с.8 та 8 на звороті).

На житловий будинок ОСОБА_2 , що у АДРЕСА_2 , 25.03.2008 р. було накладено арешт Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження 6857805) на підставі рішення б/н від 19.01.1989 р. Сторожинецького районного народного суду Чернівецької області під час розгляду цивільної справи №2-115/1991 р. щодо поділу майна подружжя батька з матірю позивача у 90-х роках, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (а.с.9-10).

Ленінський районний народний суд м.Чернівці 23.05.1991 р. прийняв рішення про поділ майна подружжя наступним чином: виділив у власність ОСОБА_2 незавершений будівництвом будинок у АДРЕСА_2 , з надвірними будівлями, а ОСОБА_3 виділив рухоме майно із компенсацією їй від ОСОБА_2 різниці у вартості частки в сумі 4500 руб., що вбачається з рішення Ленінського районного народного суду м. Чернівці від 23.05.1991р. (а.с.11-14).

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_2 став власником недобудованого житлового будинку, який він здав в експлуатацію у 2007 році і зареєстрував своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2007р., що підтверджується даними інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішенням Чернівецького міськвиконкому від 25.09.2007 р. №742/18 (а.с.15).

На даний час вказана справа зберігається в архіві Шевченківського районного суду м. Чернівці, однак копія рішення суду про накладення арешту не збереглась ні в архіві суду, ні нотаріальному архіві, що підтверджується відповідями Шевченківського районного суду м.Чернівці та нотаріального архіву (а.с.16-17).

29.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із письмовою заявою про зняття арешту з майна, однак станом на час звернення до суду арешт не знято (а.с.18).

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті317та ч. 1 статті319 ЦК Українивстановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2статті 386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК Українивстановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ізстаттею 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вбачається з вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У силу вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У силу вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У судовому засіданні встановлено та не спростовано іншими учасниками справи, що позивач є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_2 , якому на праві власності належить житловий будинок у АДРЕСА_2 .

Встановлено, що на житловий будинок померлого ОСОБА_2 , що у АДРЕСА_2 , 25.03.2008 р. накладено арешт Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження 6857805) на підставі рішення б/н від 19.01.1989 р. Сторожинецького районного народного суду Чернівецької області під час розгляду цивільної справи №2-115/1991 р. щодо поділу майна подружжя батька з матірю позивача у 90-х роках (реєстраційний номер обтяження 6857805) Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою (архівний запис) (архівний номep: 7364CHERNOVTSY2. Архівна дата 21.03.1998 р., дата виникнення 19.01.1989 р., № реєстра 50-21, внутр. № 4901153624EF48255228, коментар 2-1.

Таким чином, права позивача порушені, оскільки останній не може оформити спадкових прав після смерті свого батька ОСОБА_2 , зокрема отримати свідоцтво про право на спадщину на належний померлому житловий будинок, у зв`язку з наявністю вищевказаного арешту.

Разом з тим, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено.

Судом встановлено, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на вказаний будинок було відкрито на підставі рішення Ленінського районного народного суду м.Чернівці від 23.05.1991 р. про поділ майна подружжя, а саме батьків відповідача. У власність батька позивача, ОСОБА_2 було виділено незавершений будівництвом будинок у АДРЕСА_2 , з надвірними будівлями.

Відтак, існування на даний час обтяження у виді накладення арешту на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 порушує спадкові права позивача як спадкоємця щодо оформлення свої спадкових прав.

Встановлено, що позивач звертався до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про зняття арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, однак йому було відмовлено у знятті такого обтяження та рекомендовано звернутися до суду.

Аналізуючи вищенаведене, зокрема те, що позивач звертався із заявою про зняття цього арешту, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно ОСОБА_2 та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту, свідчить про наявність невиправданого втручання у право ОСОБА_1 на оформлення спадкових прав після смерті свого батька та відповідно на мирне володіння нерухомим майном.

ОСОБА_1 позбавлений іншого способу захисту своїх права, аніж зняття арешту із належного ОСОБА_2 вищенаведеного майна.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються назаконіі підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 259,

263, 265, 273, 280-282ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , накладеного Першою Чернівецькою держаною нотаріальною конторою на підставі рішення Сторожинецького районного народного суду Чернівецької області від 19.01.1989 року (архівний номep: 7364CHERNOVTSY2. архівна дата 21.03.1998 р., дата виникнення 19.01.1989 р., № реєстра 50-21, внутр. № 4901153624EF48255228, коментар 2-1).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.09.2024 року.

Суддя Слободян Г.М.