Постанова

від 23.07.2024 по справі 910/15308/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 910/15308/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А. Л.

за участю представників сторін:

від позивача:Залізняк І.І., адвокат;

від відповідача: Батовська Т.І., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (повний текст складено 06.12.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 (повний текст складено 18.12.2023)

у справі № 910/15308/23 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 2 169 360,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог і заперечень.

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" (далі - ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - АТ НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення 2 169 360,54 грн, з яких: 1 608 000,00 грн основного боргу, 82734,90 грн 3% річних та 478625,64 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти за Банківською гарантією №16-72224 від 29.12.2016, наданою відповідно до Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вказавши, що прострочення виконання зобов`язання за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 відбулось з вини саме позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/15308/23 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" суму основного боргу у розмірі 1 608 000,00 грн, 3% річних у розмірі 82 734,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 478 625,64 грн та судовий збір у розмірі 32 540,41 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному розмірі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем як в межах справи №916/4111/21, так і в межах даної справи доведено належними та допустимими доказами відсутність вини у простроченні виконання робіт за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, що унеможливлює застосування такого виду відповідальності як стягнення по банківській гарантії (відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, суд першої інстанції встановив, що Банківською гарантією було забезпечено саме невиконання позивачем зобов`язань за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, а не прострочення його виконання (неналежне виконання), тому з огляду на підтвердження матеріалами справи виконання позивачем робіт у повному обсязі 24.12.2021 (підписано останній акт приймання-передачі) відповідач був зобов`язаний повернути суму гарантії у розмірі 1 608 000,00 грн у строк до 05.01.2022, доказів чого станом на дату розгляду справи ним не надано. Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 608 000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк повернення гарантійного платежу у відповідності до пункту 11.7 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 та частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" є таким, що настав, а отже позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, за висновком суду першої інстанції, підставні та обгрунтовані. Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, суд першої інстанції встановив правильність їх нарахування та визнав такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарським судом міста Києва 13.12.2023 у справі №910/15308/23 прийнято додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Зазначеним додатковим рішенням судом першої інстанції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовлено.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, приймаючи до уваги ступінь складності справи, а також зважаючи на заперечення відповідача, які визнані обгрунтованими в частині посилання на те, що позовні вимоги у даній справі грунтувалися на обставинах, встановлених в іншій справі №916/4111/21 і значна частина змісту позовної заяви містила інформацію з матеріалів цієї справи, керуючись принципами справедливості та пропорційності, приписами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 вказаної статті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідні витрати мають бути зменшені та на відповідача у даній справі підлягає покладенню лише частина витрат, які поніс позивач на оплату правничої допомоги, а саме у розмірі 30 000,00грн, що є співмірним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням та додатковим рішенням, АТ НЕК "Укренерго" 26.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/15308/23 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/15308/23 повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу відмовити в повному обсязі; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що суд першої інстанції неповно розглянув у судовому процесі всі обставини справи, не надав обставинам справи правової оцінки в їх сукупності, через що неправильно застосував норми матерального права, зокрема статі 509, 526, 530, 560, 565, 610, 614 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог та покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не врахував, що:

- роботи за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 на загальну суму 990 203,08 грн виконані з простроченням і до укладення Договору підряду №01-200222-21 від 14.05.2021, а отже їх виконання залежало від волі позивача та не залежало від Договору, укладеного 14.05.2021;

-встановлена у справі №916/4111/21 відсутність вини позивача у порушенні строків виконання робіт стосується робіт виконаних 30.11.2021 та 24.12.2021 на загальну суму 350 103,92 грн після закупівлі необхідного обладнання та робіт за Договором підряду №01-200222-21 від 14.05.2021, без яких немає всього обсягу робіт за спірним Договором, просточення яких і є підставою для застосування до підрядника штрафних санкцій у відповідності до пункту 7.3 цього Договору;

- зі змісту Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 та Гарантії №16-72224 у сукупності вбачається, що гарантією забезпечено строком до 15.03.2021 будь-яке порушення з боку позивача його зобов`язань, пов`язаних з виконанням робіт за Договором, а не виконання робіт в цілому поза межами строку дії Договору та самої Гарантії;

- позивачем не підтверджено факт отримання ним послуг на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 справу № 910/15308/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідачу) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15308/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою АТ НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/15308/23 до надходження до суду матеріалів справи.

29.01.2024 матеріали справи № 910/15308/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 910/15308/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у даній справі; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.04.2024 о 14 год 45 хв, запропоновано сторонам вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк.

Однак, у зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 01.04.2024 по 07.04.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 08.04.2024 по 12.04.2024 суддя Тищенко О.В. проходила підготовку для підтримання кваліфікації у НШСУ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 розгляд апеляційної скарги АТ НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/15308/23 призначено на 22.04.2024 о 14 год 35 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у даній справі задоволено заяву представника АТ НЕК "Укренерго" адвоката Батовської Т.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеконференції, постановлено проводити судове засідання, що призначене на 22.04.2024 о 14 год 35 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник АТ НЕК "Укренерго" - адвокат Батовська Т.І. Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу № 910/15308/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/15308/23, розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 11.06.2024 о 15 год 00 хв за участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника відповідача адвоката Батовської Т.І.

У судовому засіданні 11.06.2024 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву у справі №910/15308/23 до 16 год 30 хв 23.07.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

Позиція інших учасників справи.

19.02.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

За твердженням позивача, суд першої інстанції ухвалив у даній справі рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права при всебічному дослідженні всіх обставин справи, а доводи апеляційної скарги АТ НЕК "Укренерго" не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та неправильній оцінці фактичних спірних правовідносин.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що суд першої інстанції обгрунтовано взяв до уваги:

- обставини, встановлені Господарським судом Одеської області у справі №916/4111/21 і рішення в якій набуло законної сили, про відсутність вини позивача в порушенні строків виконання робіт за Договором підряду № 20-4/0045-17 від 19.01.2017, так як їх виконання в повному обсязі потребувало проведення додаткових робіт та закупівлю додаткового обладнання, які не були передбачені цим Договором;

- положення пункту 11.1 Договору підряду № 20-4/0045-17 від 19.01.2017, яким передбачено, що гарантією забезпечується саме виконання зобов`язань за цим Договором, а не прострочення їх виконання.

Явка представників сторін.

У судове засідання 23.07.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржувані рішення суду першої інстанції від 29.11.2023 та додаткове рішення від 12.12.2023 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю та здійснити новий розподіл судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення та додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Представником позивача заявлено про намір подати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 19.01.2017 між ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" (виконавець) та АТ НЕК "Укренерго" (замовник) було укладено Договір підряду №20-4/0045-17 (далі - Договір підряду№20-4/0045-17 від 19.01.2017), відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у пункті 1.2, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 підрядник зобов`язується на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів й обладнання та обладнання замовника виконати роботи "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція ВРП-330 кВ з встановлення АТ №1-330 кВ, ЛТ №1-35 кВ, ДК-31 35 кВ на ПС 330 кВ "Дніпро-Донбас" (нові інвентарні номери) (45317000-2 інші електромонтажні роботи)" згідно проекту, розробленого ТОВ "Південна енергетична компанія" м. Одеса та скоригованого ТОВ ПДІ "Енергоінжпроект", під технічним керівництвом шеф-інженера заводу-виробника обладнання (автотрансформатору. Трансформаторів, трансформаторів струму, елегазових вимикачів).

Згідно з пунктом 3.1 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 ціна цього договору становить 32 160 000,00 грн.

У пункті 5.1 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 сторонами було погоджено, що строк (виконання) робіт встановлюється не пізніше 25.12.2017.

Пунктом 7.3 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 встановлено, що в разі порушення з вини підрядника кінцевого строку завершення виконання робіт, який передбачений пунктом 5.1 цього Договору, підрядник сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за цим Договором, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцать днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від загальноїї вартості робіт за цим Договором.

Відповідно до узгоджених сторонами в пункті 11.1. умов Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 підрядник надає (не пізніше дати укладення цього Договору) замовнику Гарантію (банківську безумовну, безвідкличну) або грошові кошти в заставу, як забезпечення ним своїх зобов`язань, пов`язаних з виконанням робіт "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція ВРП-330 кВ з встановлення АТ №1-330 кВ, ЛТ №1-35 кВ, ДК-31 35 кВ на ПС 330 кВ "Дніпро-Донбас" (нові інвентарні номери) (45317000-2 інші електромонтажні роботи)".

За змістом пункту 11.3 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 Гарантія/застава грошових коштів надається в національній валюті України. Розмір Гарантії/застави грошових коштів становить 5 відсотків ціни Договору, що складає 1 608 000,00 грн.

Гарантія виплачується банком, який виступає гарантом, замовнику на його письмову вимогу в разі порушення підрядником своїх зобов`язань. У вимозі до гаранта замовник повинен вказати у чому полягає поорушення підрядником свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, без додання будь-яких підтверджуючих документів (пункт 11.4 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017).

Згідно з пунктом 11.7 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 після закінчення виконання підрядником зобов`язань за Договором та підписання останнього акту виконаних будівельних робіт, замовник протягом 5 банківських днів повертає забезпечення виконання договору підряднику:

-у вигляді Гарантії - поштою, а в разі письмової вимоги підрядника отримати банківську гарантію особисто, при пред`явленні довіреності на представництво інтересів підрядника;

-у вигляді застави грошових коштів - на поточний рахунок підрядника, з якого були перераховані кошти.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 30.01.2028, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Договір є чинним на весь час дії гарантії, зазначеної в п. 2.1 цього Договору, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 10.1 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017).

В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, якими вносились зміни та доповнення до вказаного Договору, зокрема, щодо строків виконання робіт та строку його дії.

Так, відповідно до Додаткової угоди №2 від 29.12.2017 строк виконання робіт встановлено до 25.12.2018, а строк дії Договору - до 01.03.2019; відповідно до Додаткової угоди №4 від 26.12.2018 строк виконання робіт - до 31.12.2019, строк дії Договору - до 31.12.2019; відповідно до Додаткової угоди №6 від 28.12.2019 строк виконання робіт - до 01.11.2020, строк дії Договору - до 30.11.2020; відповідно до Додаткової угоди №7 від 20.11.2020 строк виконання робіт - не пізніше 28.02.2021, строк дії Договору - до 15.03.2021.

На виконання умов Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 Акціонерним банком "Південний" видано Гарантію виконання зоов`язань №16-72224, за якою безвідклично зобов`язався виплатити на користь АТ НЕК "Укренерго" (бенефіціар) будь-яку суму, що не перевищує 1 608 000,00 грн, протягом 10 робочих днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" (принципал) не виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт відповідно до Договору. Така вимога бенефіціара має містити сутність невиконаного принципалом зобов`язання. Термін дії гарантії - по 15.03.2021 (з урахуванням змін №№ 1, 2, 3, 4).

Як вбачається з матеріалів даної справи та не заперечується відповідачем, позивач у повному обсязі виконав роботи, обумовлені Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, однак допустив прострочення з виконання робіт, так як частина робіт була виконана позивачем у період з 30.04.2021 по 24.12.2021, що підтверджується відповідними підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт та визнається позивачем у позові.

У зв`язку з простроченням виконання позивачем робіт за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, АТ НЕК "Укренерго" звернулось до банку з вимогою сплатити по Банківській гарантії суму у розмірі 1 608 000,00 грн, яка була списана з рахунку позивача 25.03.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №14823 від 25.03.2021.

Крім того, у січні 2022 року АТ НЕК "Укренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" штрафних санкцій у розмірі 4 023 290,57 грн (справа №916/4111/21).

Позовні вимоги у справі №916/4111/21 обгрунтовані тим, що ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" в порушення умов Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 свої зобов`язання на суму 990 203,08 грн виконало з простроченням на 62 календарні дні (з 27.02.2021 по 29.04.2021 включно), а на суму 512 748,07 грн станом на дату подачі позовної заяви не виконало взагалі. Отже, у зв`язку із неналежним виконанням підрядних робіт відповідно до Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017 підрядник, за твердженням замовника, зобов`язаний сплатити йому штрафні санкції в сумі 4 023 290,57 грн, з яких сума пені становить 3 123 513,13 грн, а сума штрафу складає 899 777,44 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2022 у справі №916/4111/21 відмовлено у задоволенні позову АТ НЕК "Укренерго".

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2022 у справі №916/4111/21 залишене без змін.

Зокрема, судом першої інстанції у справі №916/4111/21 було встановлено, що "процедура закупівлі додаткових робіт UA-2021-03-30-005478, без яких не можливо виконати умови Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017, відбулась 26.04.2021, тобто після спливу терміну виконання робіт за Договором №20-4/0045-17 від 19.01.2017, а саме після 28.02.2021.

Рішенням № 1 від 26.04.2021р. ТОВ "ЧЕСМ" було визнано переможцем по тендерної закупівлі UA-2021-03-30-005478-с по проведенню робіт, без яких закінчення виконання господарських зобов`язань (передача за Актом) за Договором №20-4/0045-17 від 19.01.2017 р. не можливо, оскільки саме цією закупівлею передбачено: Проведення будівельних робіт (котлован, опори УСО, виготовлення опірної конструкції під шафи АТ-1,ЛТ; Придбання устаткування шафів зовнішньої установки у вигляді: шафи живлення обдува для АТ-1 (ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200 (коло РПН 1АТ), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1, ЛТ; Монтаж ящиків та шафів для обдуву та керування (моніторингу) AT -1, Л Т (шафів зовнішньої установки).

Підрядник, листом № 01/507 від 06.05.2021р. повідомляв про це Замовника, та лише 14.05.2021р. був укладений Договір №01- 200222-21 за результатами проведення процедури закупівлі робіт UA -2021-03-30-005478-с по об`єкту.

Підрядник неодноразове звертався до Замовника, а саме останній раз листом №01/583/1 від 01.06.2021р. та № 01/690-1 від 30.06.2021р. просив зупинити виконання умов Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017 р. починаючи с 28.02.2021р., але Замовник направив лист № 01/19800 від 17.05.2021 про те, що згідно до п.10.1. Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017 р. "Цей Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором".

Як встановлено судом, роботи та обладнання, які перешкоджали завершенню робіт за Договором №20- 4/0045-17 від 19.01.2017 р. були виконані Підрядником виконуючи умови Договору № 01-200222-21 від 14.05.2021р. та підтверджуються актами приймання будівельних робіт за листопад 2021 від 30.11.2021 та за грудень 2021 року від 24.12.2021 року.

…відповідачем до суду надано висновок експерта Одеського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (надалі за текстом ОНДІСУ) №22-3136 від 09.11.2022 судової електротехнічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

- Встановити наявність або відсутність в проектної документації за Договором №20- 4/0045-17 від 19.01.2017 позиції "будівельні роботи (встановлення фундаментів, металоконструкцій тощо) шафів зовнішньої установки, а саме шафів живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200(кола РПН 1 АТ), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1, ЛТ";

- Встановити наявність або відсутність в проектно-кошторисної документації за Договором № 20- 4/0045-17 від 19.01.2017 позиції "закупівля шафів зовнішньої установки (шафів живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200(кола РПН 1 АТ), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1, ЛТ)";

- Встановити наявність або відсутність в проектно-кошторисної документації за Договором №20- 4/0045-17 від 19.01.2017 р. позиції "монтаж шафів зовнішньої установки (шафів живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200(кола РПН 1 AT), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1, ЛТ)";

- Чи було можливим виконання робіт на об`єкті будівництва у повному обсязі відповідно до умов укладеного Договору № 20- 4/0045-17 від 19.01.2017 з додатками з дотриманням при цьому вимог графічної частини затвердженої проектної документації після коригування проекту?

- Визначити можливість введення в експлуатацію об`єкту "Реконструкція ВРП 330 кВ з заміною AT №1 - 330 кВ, ЛТ №1 - 35 кВ, ДК-34 35 кВ на ПС 330 кВ "Дніпро- Донбас" Коригування" без шафів зовнішньої установки (шафів живлення обдуву для АТ- 1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200(кола РПН 1 AT), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1, ЛТ);

- Чи можливо завершити виконання робіт за Договором № 20- 4/0045-17 від 19.01.2017р. без виконання робіт визначених Договором №01-200222-21 від 14.05.2021р.

Експертизою досліджено та підтверджено, що робочим проектом об`єкту "Реконструкція ВРП 330 кВ з заміною AT №1 - 330 кВ, ЛТ №1 - 35 кВ, ДК-34 35 кВ на ПС 330 кВ "Дніпро-Донбас" Запорізьких МЕМ. Коригування" (8) передбачено встановлення шафи живлення обдуву для АТ-1 типу ЯР-250, шафи затискачів (ШЗ) типу ШЗВ-200 та шафи живлення пристрою регулювання під навантаженням (РПН) АТ-1 і ЛТ DQ7. Шафа ЯР-250 забезпечує живлення шаф автоматичного охолодження трансформаторів (ШАОТ), які призначені для автоматичного та ручного управління двигунами вентиляторів та електронасосами систем охолодження трансформаторів. Шафа затискачів ШЗВ-200 призначена для організації електричних з`єднань вторинних ланцюгів відкритих розподільчих пристроїв. Шафа DQ7 забезпечує живлення пристроїв РПН АТ-1.

Таким чином, запустити та ввести в експлуатацію автотрансформатор 330 кВ (AT №1 - 330 кВ) та лінійного трансформатора 35 кВ (ЛТ №1 - 35 кВ) без зазначених вище шкафів не можливо, оскільки, як підтверджено експертним висновком №22-3136 від 09.11.2022р., через шафу живлення обдуву ЯР-250 здійснюється живлення шафи автоматичного охолодження трансформатора (ШАОТ), через шафу живлення РПН DQ7 забезпечується живлення пристроїв РПН автотрансформатора АТ-1 та лінійного трансформатора ЛТ-1, через шафу затискачів ШЗВ-200 забезпечується підключення ланцюгів живлення і управління систем обдуву, контролю стану автотрансформатора АТ-1 та лінійного трансформаторів ЛТ-1 і управління приводом РПН.

Експерт ОНДІСУ дослідив та підтвердив в своєму висновку №22-3136 від 09.11.2022р., що в проектно-кошторисній документації за Договором № 20- 4/0045-17 від 19.01.2017р., в редакції додаткової угоди №7 від 20.11.2020, позиції щодо будівельних робіт встановлення фундаментів, металоконструкцій тощо), закупівлі та монтажу шафи живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200 (кола РПН 1 АТ), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1 та ЛТ - відсутні.

Позиції щодо будівельних робіт встановлення фундаментів, металоконструкцій тощо), закупівлі та монтажу шафи живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200 (кола РПН 1 АТ), шафи живлення РПН (0()7) АТ-1 та ЛТ були передбачені проектно-кошторисною документацією за договором № 01-200222-21 від 14.05.2021р.

Отже вина підрядника в тому, що були виявлені додаткові роботи (обладнання), які не були передбачені основним Договором, те що ці додаткові роботи (обладнання) не могли бути відповідно до чинного законодавства закуплені за цією закупівлею та можливість включення закупівлю шафів зовнішнього устаткування в першочергові роботи - відсутня.

Таким чином, суд доходить до висновку, що експертним висновком №22-3136 від 09.11.2022р. підтверджується, що завершити виконання робіт за договором № 20- 4/0045-17 від 19.01.2017 р. (в частині пусконалагоджувальних робіт на ШАОТ АТ-1 і ЛТ) дотримуючись при цьому вимог графічної частини затвердженої проектної документації після коригування проекту (наявність шаф: живлення обдуву для АТ-1 ЯР-250, затискачів ШЗВ-200 кола РНП АТ-1, живлення РПН (DQ7) АТ-1 та ЛТ) без виконання робіт, визначених договором № 01-200222-21 від 14.05.2021р. (придбання та монтаж шаф: живлення обдуву для АТ-1 ЯР- 250, затискачів ШЗВ-200 кола РНП АТ-1, живлення РПН (DQ7) АТ-1 та ЛТ) та введення в експлуатацію об`єкту: "Реконструкція ВРП 330 кВ з заміною АТ №1 - 330 кВ, ЛТ №1 - 35 кВ, ДК-34 35 кВ на ПС 330 кВ "Дніпро-Донбас" Коригування" без шаф зовнішньої установки, а саме: шафи живлення обдуву для АТ-1 ЯР-250, шафи затискачів ШЗВ-200 кола РНП АТ-1, шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1 та ЛТ, не уявляється можливим".

У постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 у справі №916/4111/21, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції від 18.05.2023, судова колегія встановила, що "відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, протягом тривалого часу між сторонами за Договором від 19.01.2017 вчинялись дії щодо: доопрацювання проектної документації; її приведення в стан, який би дозволив виконати роботи та досягти саме потрібної технічної цілі Договору від 19.01.2017 - запуску та введення в експлуатацію автотрансформатора 330 кВ (AT №1-330 кВІ та лінійного трансформатора 35 кВ (ЛТ №1 - 35 кВ); подальшого передання проектної документації на проходження експертного дослідження у спеціалізованій державній експертній організації; проведення процедури закупівлі додаткових робіт, у зв`язку зі зміною істотних умов Договору від 19.01.2017; укладення Договору на виконання проекту за результатом проведення відповідних торгів.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що саме Замовником було надано Підряднику проектно-кошторисну документацію, яка не відповідала кінцевій цілі Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017, що було встановлено відповідачем, а в подальшому останнім здійснено відповідні дії щодо усунення об`єктивних перешкод у реалізації договірних зобов`язань.

При цьому, роботи, які не вимагали існування нової проектної документації, Підрядник виконав, у встановлений Договором від 19.01.2017 строк."

ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж", вважаючи, що АТ НЕК "Укренерго" неправомірно пред`явило вимогу гаранту та безпідставно отримало суму Гарантії, неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення банківської гарантії, оскільки позивачем повністю виконані зобов`язання за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 (останній акт приймання виконаних робіт підписано 24.12.2021).

З огляду на неповернення відповідачем у відповідності до положень пункту 11.7 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 та частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" безпідставно утримуваної суми банківської гарантії, позивач звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 608 000,00 грн, а також нараховані 3% річних у розмірі 82 734,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 478 625,64 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції Договір, на підставі якого виник спір між сторонами у данй справі, є договором підряду, укладеним у процедурі закупівлі, а отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а згідно зі статтею 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

За приписами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як правильно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 роботи виконані у повному обсязі, проте частину з обумовлених Договором робіт позивач виконав з простроченням, у період з 30.04.2021 по 24.12.2021, що підтверджується відповідними підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт та визнається позивачем.

Дослідженням наявних в матеріалах справи, що розглядається, доказів, а також зважаючи на встановлені у судових рішеннях у справі № 916/4111/21 обставини, які є преюдиційними для даної справи у відповідності до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правомірно встановив, що причиною несвоєчасного виконання робіт у повному обсязі, тобто не у строк передбачений Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 - не пізніше 28.02.2021, стало виявлення того факту, що виконати їх без проведення додаткових робіт та закупівлі додаткового обладнання не можливо.

Процедура публічної закупівлі додаткових робіт UA-2021-03-30-005478, без яких не можливо було позивачу виконати умови Договору №20-4/0045-17 від 19.01.2017, відбулась 26.04.2021, тобто після спливу терміну виконання робіт за Договором №20-4/0045-17 від 19.01.2017, а саме після 28.02.2021.

Договір №01-200222-21 про виконання додаткових робіт на підставі проведеної закупівлі було укладено сторонами 14.05.2021.

Лише виконання позивачем додаткових робіт за Договором №01-200222-21 уможливило завершити виконання робіт за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року №1 від 30.11.2021 та за грудень 2021 року № 2 та № 3 від 24.12.2021 та не заперечується сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем належними та допустимими доказами відсутність вини у простроченні виконання робіт у повному обсязі за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, що, у свою чергу, виключає настання відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, оскільки прострочення виконання позивачем робіт за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 в повному обсязі відбулось не з вини позивача, підстави для стягнення з нього грошових коштів за банківською гарантією були відсутні.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що станом на момент пред`явлення відповідачем до банку-гаранта вимоги (11.03.2021) про сплату коштів за Гарантією №16-72224 від 29.12.2016 (зі змінами) в проектно-кошторисній документації за Договором № 20-4/0045-17 від 19.01.2017, в редакції Додаткової угоди №7 від 20.11.2020, позиції щодо будівельних робіт встановлення фундаментів, металоконструкцій тощо), закупівлі та монтажу шафи живлення обдуву для АТ-1(ЯР-250), шафи затискачів ШЗВ-200(кола РПН 1 АТ), шафи живлення РПН (DQ7) АТ-1 та ЛТ були відсутні, що виключало завершення позивачем всіх робіт за цим Договором у погоджений строк (до 28.02.2021), незважаючи на виконання чи невиконання підрядником інших робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє як необгрунтовані та безпідставні доводи відповідача про те, що відсутність вини позивача у порушенні строків виконання робіт стосується лише тих робіт, які виконані ним у листопаді та грудні 2021 року на загальну суму 350 103,92грн після закупівлі необхідного обладнання та робіт за Договором підряду №01-200222-21 від 14.05.2021 і не стосується робіт вартістю 990 203,08 грн, які виконані позивачем із простроченням впродовж квітня 2021 року і до укладення вказаного іншого Договору підряду.

Як убачається зі змісту пункту 11.7 Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017 сторонами узгоджено, що після закінчення виконання підрядником зобов`язань за договором та підписання останнього акту виконаних будівельних робіт замовник протягом 5-ти банківських днів повертає забезпечення виконання договору підряднику у вигляді гарантії - поштою, а в разі письмової вимоги підрядника отримати банківську гарантію особисто, при пред`явленні довіреності на представництво інтересів підрядника.

Статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Статтею 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом норм частини 1 статті 560 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України та підпункту 9 пункту 3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 639, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром, оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення, сплатити кошти за принципала в разі невиконання ним свого зобов`язання в повному обсязі.

За змістом положень частини 1 статті 1, частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 14 Господарського кодексу України спеціальні норми Господарського кодексу, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу, які містять відповідне загальне регулювання.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальними нормами, які підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, є саме положення статті 200 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1 та 4 якої гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, що перевірено судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи, за умовами укладеного між сторонами Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, в забезпечення виконання робіт за Договором позивач був зобов`язаний надати Гарантію (банківську безумовну, безвідкличну), яка становить 5 % ціни Договору, що складає 1 608 000, 00 грн. Вказане зобов`язання було виконано позивачем, це підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорювалось ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

Гарантія № 16-72224 від 29.12.2016 (зі змінами 1, 2, 3, 4) надана з метою забезпечення виконання зобов`язань позивача за Договором , з огляду на її зміст, забезпечує саме виконання принципалом Договору підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, а не прострочення їх виконання, і суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на чіткі узгоджені умови банківської гарантії, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи і була досліджена судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, і що правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідач скористався банківською гарантією, виданою в забезпечення виконання зобов`язань за Договором підряду №20-4/0045-17 від 19.01.2017, та отримав від банку - гаранта 1 608 000, 00 грн, сплачених за рахунок коштів позивача. Відповідна вимога була виставлена відповідачем 11.03.2021.

При цьому, згідно з Договором підряду та статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" на відповідача покладено обов`язок повернути дану суму забезпечення виконання не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження виконання договірних зобов`язань.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, що перевірено судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи, у повному обсязі обов`язок позивача за Договором підряду № 20-4/0045-17 від 19.01.2027 був виконаний 24.12.2021, що підтверджено підписаним між сторонами останнім актом виконання робіт за грудень 2021 року, отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний повернути суму забезпечення виконання у розмірі 1 608 000, 00 грн у строк до 05.01.2022.

Належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1 680 000, 00 грн відповідачем не надано ні суду першої інстанції станом на момент розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції станом на момент апеляційного перегляду.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором підряду № 20-4/0045-17 від 19.01.2027 в сумі 1 608 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а отже, строк повернення гарантійного платежу, у відповідності до приписів статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" є таким, що настав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 608 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про те, що через порушення норм статей 73, 74, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми банківської гарантії є хибними, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскільки неналежне виконання умов договору не є тотожним невиконанню договору, а банківською гарантією за Договором підряду № 20-4/0045-17 від 19.01.2027 було забезпечено саме невиконання зобов`язань за цим Договором.

Щодо вимог про стягнення 478 625,64 грн інфляційних втрат за період з січня 2022 року по серпень 2023 року та 82 734,90 грн 3 % річних за період з 05.01.2022 до 22.09.2023 суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по поверненню гарантійного платежу, суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку сум, строків та ставок нарахувань, погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції в частині стягнення 82 734,90 грн 3 % річних та 478 625,64 грн інфляційних втрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, стягненню з відповідача підлягають 1 608 000, 00 грн основної заборгованості, 82 734,90 грн 3 % річних та 478 625,64 грн інфляційних втрат, які обгрунтовано задоволені судом першої інстанції, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є також додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заява ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" про стягнення з АТ НЕК "Укренерго" витрат на правову допомогу, визнано обґрунтованою до відшкодування позивачу вартість витрат останнього на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, яку стягнуто з відповідача.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, судові витрати позивача у даній справі на професійну правничу допомогу складали 330 270,14 грн.

ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" подано до суду першої інстанції заява про відшкодування з АТ НЕК "Укренерго" судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

АТ НЕК "Укренерго" заперечив суму витрат на правничу допомогу, вважаючи її недоведеною, надмірною та неспівмірною.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, підтверджуючи понесені витрати на професійну правничу допомогу, позивачем надано такі докази у копіях:

- Договір про надання правової допомоги №3344 від 12.09.2023, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Арцінгер";

- Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №3344 від 12.09.2023;

- рахунок-фактура №3344/03-1 від 22.09.2023 на суму 163 356,48 грн;

- рахунок-фактура №3344/03-2 від 04.12.2023 на суму 166 913,66 грн з додатками;

- банківська виписка щодо оплати ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" витрат на правову (правничу) допомогу на користь АО "Арцінгер" в сумі 163 356,48 грн;

- платіжна інструкція №25489 від 05.12.2023 про оплату послуг згідно рахунку №3344/03-2 від 04.12.2023 на суму 166 913,66 грн.

Як убачається зі змісту Договору про надання правової допомоги №3344, укладеного 12.09.2023 між адвокатським об`єднанням "Арцінгер" (об`єднання) та ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" (клієнт) (далі - Договір), об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, умовами співробітництва, погодженими у переписці сторін та додатковими умовами до нього.

Розмір винагороди об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковими угодами, що підписуються сторонами (пункт 4.1 Договору).

12.09.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що об`єднання надає наступні послуги: підготовка та подання від імені та в інтересах клієнта позову про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" отриманої банківської гаранти (безпідставно утримуваних грошових коштів в сумі 1 608 000,00 грн) та стягнення 3% річних, інфляційних втрат та будь-яких інших позивних вимог, що включає наступний обсяг Правової допомоги: - аналіз отриманих від Замовника документів, - розроблення стратегії захисту прав Замовника, - збір доказів, необхідних для подання позову; - складення та подання позовної заяви з додатками до суду. Представництво замовника в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи за позовом Замовника до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів, що включає наступний обсяг Правової допомоги: - складення, подання до суду та направлення учасникам справи (за потреби) заяв по суті спору, заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів разом з додатками, обговорення проектів відповідних документів із Замовником; - аналіз заяв по суті справи, інших процесуальних документів, поданих відповідачем, іншими учасниками справи; - участь в судових засіданнях.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №1 від 12.09.2023 сторони погодили, що погодинні ставки працівників об`єднання становлять суми у гривні еквівалентні відповідним погодинним ставкам у євро, що вказані нижче, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення відповідного рахунку: 200 євро/год. (у гривневому еквіваленті) - для всіх юристів, незалежно від їх градації (далі - "погодинна ставка").

Згідно з п. 3 Додаткової угоди №1 від 12.09.2023 гонорари за правову допомогу, надану об`єднанням, розраховуються шляхом множення погодинної ставки працівників об`єднання, залучених до надання правової допомоги замовнику, на кількість годин, фактично витрачених відповідними юристами об`єднання для надання відповідної правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди №1 від 12.09.2023 за правову допомогу, передбачену п.п. 1.1. п. 1 цієї Додаткової угоди, замовник сплачує об`єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 6000-7000 євро у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.

Сторони домовились, що замовник сплачує об`єднанню передоплату в розмірі 50% від сум гонорару, визначених у пунктах 4-6 цієї Додаткової угоди до початку відповідної стадії надання професійної правничої допомоги на підставі виставлених об`єднанням рахунків. Зазначена сума передоплати не підлягає поверненню. Оплата решти суми гонорару відповідно до пунктів 4-6 цієї Додаткової угоди здійснюється замовником протягом десяти днів із моменту завершення відповідної стадії судового розгляду, визначеної у пунктах 4-6 цієї Додаткової угоди, що підтверджується відповідним рішенням суду (рішенням, ухвалою, постановою) (пункт 7 Додаткової угоди №1 від 12.09.2023).

Об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру №3344/03-1 від 22.09.2023 на суму передоплати у розмірі 163356,48 грн, які були сплачені позивачем 25.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №24642 від 25.09.2023.

Також, об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру №3344/03-2 від 04.12.2023 на суму 166913,66 грн, які були оплачені позивачем 05.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №25489 від 05.12.2023.

Зі звіту погодинної роботи юристів, який складено об`єднанням, вбачається, що об`єднанням були надані такі послуги:

1) Радник Дядюк Є.М. - редагування проекту позову - 4 години, опрацювання відзиву та підготовка відповіді на відзив - 0,67 години, підготовка/редагування письмових пояснень (приєднання меморіального ордеру) - 0,33 години - разом 5 годин роботи - 1000,00 Євро;

2) юрист Залізняк І.І. - вивчення матеріалів отриманих від клієнта, аналіз актуальної судової практики, формування запиту на отримання додаткових документів - 6 годин, підготовка позовної заяви - 8 годин, редагування позовної заяви з урахуванням отриманих від клієнта додаткових документів - 1 година, підготовка пакету документів, направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, подання позовної заяви до суду - 4,5 години, підготовка відповіді на відзив - 4,25 години, - участь у судовому засіданні - 1,5 години, - підготовка письмових пояснень у справі та клопотання про долучення доказів - меморіального ордеру - 1,25 години, участь у судовому засіданні - 1 година, участь у судовому засіданні - 1,5 години - разом 29 годин роботи - 5800,00 Євро,

3) помічник юриста Суходольський Б.Б. -формування пакету документів для відправки копії відповідачу та подачі оригіналу до суду, подача відповіді на відзив через канцелярію суду - 2 години, перевірка статусу справи протягом тижня, моніторинг призначених нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР - 0,50 години, - формування пакету документів для відправки копії відповідачу та подання оригіналу до суду. Відправка відповідачу та подання пояснень через канцелярію суду - 2 години, - перевірка статусу справи протягом тижня (10.11.2023), моніторинг призначених нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР - 0,50 години, - перевірка статусу справи протягом тижня (17.11.2023), моніторинг призначених нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР - 0,50 години, - перевірка статусу справи протягом тижня (24.11.2023), моніторинг призначених нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР - 0,50 години - 6 годин - 1200,00 Євро.

Разом - 8000,00 Євро.

Крім того, транспортні витрати - 181,00 грн, поштові витрати 05.10.2023 - 55,01 грн та 30.11.2023 - 55,01 грн.

Таким чином, як вказував позивач, ним були понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 330270,14 грн, які позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, дослідивши та оцінивши заяву ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що суд першої інстанції при вирішенні цього питання врахував: 1) ступінь складності справи; 2) характер та обсяг наданих адвокатом послуг та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору; 4) ціну заявленого позову; 5) зміст поданих відповідачем заперечень щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених ОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 330 270,14 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою адвоката у суді першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції, взявши до уваги заперечення відповідача, дійшов правильного висновку про те, що обґрунтованою у даній справі є вартість витрат на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, частково задовольнив вимоги позивача щодо відшкодування цих витрат та розподілив їх у відповідності до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи, поклавши їх у зазначеному розмірі на АТ НЕК "Укренерго".

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог в повному обсязі та розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/15308/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/15308/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15308/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою судді Тарасенко К.В. з 05.08.2024 по 16.08.202, з 19.08.2024 по 23.08.2024, з 26.08.2024 по 30.08.2024, з 02.09.2024 по 06.09.2024, з 09.09.2024 по 13.09.2024 та відпусткою судді Кравчука Г.А. з 08.08.2024 по 10.08.2024, з 15.08.2024 по 17.08.2024, з 02.09.2024 по 25.09.2024 повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко