Постанова

від 25.07.2024 по справі 910/13481/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Справа№ 910/13481/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 25.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.11.2023 (повний текст складено та підписано 06.12.2023)

у справі №910/13481/22 (суддя Удалової О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп"

2) ОСОБА_1

про стягнення 4 875 458,66 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення 4 875 458,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору № 21/12/2021-С від 21.02.2021 про реструктуризацію заборгованості. За належне виконання вказаних зобов`язань, за твердженням позивача, поручився відповідач-2 згідно з договором поруки № 21/12/2021-С від 21.02.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" суму боргу в розмірі 3 949 581,05 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" 29 621,85 грн судового збору та 7 088,32 грн витрат на правничу допомогу

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" 29 621,85 грн судового збору та 7 088,32 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 в частині солідарного стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" суму боргу в розмірі 3 949 581,05 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом на підставі висновків, що не відповідають встановленим обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що договір поруки №21/12/2021-С від 21.12.2021 припинив свою дію 30.06.2022, тому позивач не має права на задоволення позову, оскільки із закінченням строку поруки припинилося матеріальне право кредитора вимагати у поручителя виконання ним обов`язку за договором поруки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу у справі №910/13481/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

25.01.2024 матеріали справи №10/13481/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13481/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024, справу №910/13481/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/13481/22 та призначено судове засідання на 19.03.2024.

18.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від апелянта надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке задоволено колегією суддів. Розгляд справи відкладено до 30.04.2024.

27.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.

Перед судовим засіданням 30.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

18.06.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/13481/22 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 18.06.2024 по 20.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 04.07.2024.

У судовому засіданні призначеному на 04.07.2024 колегією суддів оголошено перерву до 25.07.2024.

У судове засідання 25.07.2024 з`явились представники позивача та відповідача-2, які надали пояснення по справі. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду якою відповідач-1 повідомлявся про розгляд справи направлялась на адресу його місцезнаходження, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі №910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача-1.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем та відповідачем-2 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 21.12.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (боржник/ТОВ "Скайбуд Груп") укладено договір №21/12/2021-С реструктуризації заборгованості (далі - договір реструктуризації), за умовами якого боржник визнає свої зобов`язання перед кредитором, що виникли у зв`язку з несвоєчасним розрахунком за надані послуги, підтверджені актом звірки №АС-0001164 від 21.12.2021 у сумі 3 949 581,05 грн.

Згідно з п. 1.2 договору про реструктуризацію кредитор надає боржнику розстрочку по сплаті заборгованості за договором про надання послуг за умови проведення своєчасного та повного розрахунку боржника за поточними нарахуваннями.

Реструктуризація заборгованості, визначена п. 1.1 договору про реструктуризацію, надається за наступним графіком: 1 - кінцева дата платежу 31.01.2022 в сумі 949 581,05 грн; 2 - кінцева дата платежу 28.02.2022 в сумі 1 000 000,00 грн; 3 - кінцева дата платежу 31.03.2022 в сумі 1 000 000,00 грн; 4 - кінцева дата платежу 30.04.2022 в сумі 1 000 000,00 грн (п. 2.1 договору про реструктуризацію).

Відповідно до п. 5.1 договору про реструктуризацію, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Крім того, 21.12.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки № 21/12/2021-С (далі - договір поруки, оригінал якого долучено позивачем до матеріалів справи т. 1 а.с. 246), за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань ТОВ "Скайбуд Груп" (далі - боржник) за укладеним між боржником та кредитом договором про реструктуризацію № 21/12/2021-С від 21.12.2021, включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов`язань боржника: зобов`язання з реструктуризації заборгованості відповідно до графіку погашення.

Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021.

Відповідно до п. 1.4 договору поруки підписанням цього договору поручитель надає свою згоду відповідати перед кредитором за невиконання боржником зобов`язань, що виникли за договором.

Згідно з п. 1.5 договору поручитель зобов`язується не рідше ніж щомісячно протягом усього часу дії договору отримувати від боржника та кредитора інформацію щодо стану виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості № 21/12.2021-С від 21.12.2021 кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника та/або поручителя про виконання зобов`язань боржника за договором.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Поручитель зобов`язаний виконати всі зазначені в письмовій вимозі кредитора зобов`язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021 та/або перерахувати відповідні суми на рахунок кредитора в повному обсязі не пізніше 7 робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора (п. 2.2 договору поруки).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки в разі виконання зобов`язання перед кредитором поручитель набуває право зворотної вимоги до боржника в розмірі виконаного зобов`язання.

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відтисками печаток (за наявності) і діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов`язань сторін за цим договором - до їх припинення (п. 5.1 договору поруки).

Згідно з п. 5.2 договору поруки порука за цим договором припиняється у разі: припинення забезпечення нею зобов`язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021; інших підстав, визначених законодавством.

Відповідно до п. 6.2 договору поруки поручитель підписанням цього договору свідчить, що він ознайомлений з умовами договору реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021 (основне зобов`язання).

Як погоджено сторонами в п. 6.7 договору поруки, якщо інше прямо не зазначене в цьому договорі, усі заяви, повідомлення та інші документи та інші документи за цим договором вважаються такими, що отримані поручителем, якщо вони направлені йому кур`єрською поштою або рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення до такого цінного листа на адресу, вказану у цьому договорі. Сторони погодились вважати, що надіслані у такий спосіб документи вважаються отриманими поручителем:

- якщо їх вручено посадовій особі або уповноваженій особі поручителя під розписку - з дати такого вручення;

- якщо вони надіслані поштою з повідомленням про вручення на адресу поручителя - з дати, зазначеної у відповідному повідомленні про вручення.

У разі коли пошта або кур`єр з будь-яких причин не може вручити поручителю документи, в т.ч., але не обмежуючись, через відсутність за місцезнаходженням поручителя, його відмови прийняти документи, або з будь-яких інших причин, документи вважаються отриманими (врученими) поручителю в день, зазначений поштовою або кур`єрською службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У зв`язку з невиконанням відповідачами зобов`язань зі сплати позивачу коштів, погоджених договором про реструктуризацію № № 21/12/2021-С від 21.12.2021, за належне виконання яких поручився відповідач-2 на підставі договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3 949 581,05 грн суми боргу та пеню в розмірі 11 656,04 грн, а також стягнути з відповідача-2 неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в сумі 914 221,57 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 посилався на те, що не підписував договір поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021.

Ухвалою суду від 20.03.2023 у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; матеріали справи № 910/13481/22 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

27.07.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 14438/14439/23-32 від 18.07.2023.

Відповідно до висновку від 18.07.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 910/13481/22, в останньому встановлено, що від імені ОСОБА_1 у графах "_Поручитель" та графі " ОСОБА_1 " у договорі поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" - підписи виконані ОСОБА_1 .

Доказів зворотного, а саме непідписання безпосередньо відповідачем-2 договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021 під час розгляду даної справи учасниками справи не надано.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач-2 посилався на те, що вимоги до нього є необґрунтованими, оскільки строк дії договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021 закінчився 30.06.2022 та позивач не звертався до відповідача-2 до вказаної дати, а отже, порука є припиненою.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як визначено ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Як визначено ч.ч. 2, 3 вказаної норми, порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Відповідно до ч. 4 вказаної норми порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.02.2022 звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 з досудовою вимогою (претензією) від 11.02.2022, в якій вимагав від останніх сплатити заборгованість за договором про реструктуризацію № 21/12/2021-С від 21.12.2021.

Поштове відправлення за № 0101306364028, яким направлено вимогу (претензію) відповідачу-1 (ТОВ "Скайбуд Груп"), не отримано адресатом та повернуто позивачу з довідкою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

При цьому в наданому позивачем повідомленні про вручення поштового відправлення № 0101306354010, яким відповідачу-2 ( ОСОБА_1 ) направлено претензію, в графі "дата вручення відправлення" міститься дата 18.04.2022, проте в графі підпису працівника поштового відділення міститься текст "опущено в п/с" та підпис працівника відділення без зазначення прізвища та посади особи, якою проставлено підпис. При цьому, довідки пошти з зазначенням причин невручення такого відправлення до матеріалів справи не надано.

Таким чином, наведене не підтверджує факт отримання відповідачем-2 досудової вимоги (претензії) від 11.02.2022, оскільки поштове відправлення не містить ні підпису відповідача-2 про отримання такого рекомендованого повідомлення, ні, відповідно, довідки відділення поштового зв`язку із зазначенням причин неможливості вручення такого відправлення.

Тобто позивачем документально не підтверджено факт вручення/отримання поручителем (відповідачем-2) вимоги про оплату заборгованості, оскільки зазначення про залишення листа 18.04.2022 у поштовій скринці відповідача-2 не свідчить про його отримання останнім, у зв`язку з чим відповідач-2 не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов`язань із здійснення оплати заборгованості, за сплату якої останній поручився, оскільки такий обов`язок виникає у нього згідно з договором протягом 7 робочих днів з дня отримання/вручення йому вимоги про сплату, як погоджено умовами договору поруки.

Доказів на підтвердження факту отримання/вручення поручителем такої вимоги, а також довідки відділення поштового зв`язку із зазначенням причин та дати невручення вимоги, матеріали справи не містять, при цьому п. 6.7 договору поруки сторонами погоджено, з якої дати письмові повідомлення та звернення вважаються врученими поручителю.

Поряд з цим суд зазначає, що положеннями ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що пред`явлення даного позову до суду 01.12.2022 (дата здачі до відправлення відділенню зв`язку) саме по собі однозначно свідчить про пред`явлення позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

Щодо заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, стосовно задоволення позовних вимог з тих підстав, що порука припинена, у зв`язку з тим, що строк дії договору поруки закінчився 30.06.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Договором про реструктуризацію позивачем та відповідачем-1 погоджено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Умовами договору поруки позивачем та відповідачем-2 погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відтисками печаток (за наявності), діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов`язань сторін за цим договором - до їх припинення.

Пунктом 5.2 договору позивачем та відповідачем-2 погоджено, що порука за цим договором припиняється у разі: припинення забезпечення нею зобов`язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021; інших підстав, визначених законодавством.

При цьому поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань відповідачем-1 за укладеним між останнім та позивачем договором про реструктуризацію заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021, включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов`язань боржника (відповідача-1) зі сплати заборгованості відповідно до графіку погашення.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів сплати позивачу заборгованості в розмір 3 949 581,05 грн за договором реструктуризації заборгованості.

За вказаних обставин, враховуючи, що зобов`язання зі сплати такої заборгованості не були виконані відповідачем-1, за виконання такого зобов`язання (сплата заборгованості в погоджені терміни) поручився відповідач-2, а саме зобов`язання зі сплати заборгованості залишається невиконаним, судом не беруться до уваги доводи, що строк дії договору поруки припинився 30.06.2023, оскільки самим договором поруки передбачено, що його дія в частині виконання зобов`язань сторін за цим договором триває до їх припинення.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Таким чином, суд зазначає, що сторонами погоджено не строк дії договору, а його термін, враховуючи прив`язку до події, яка неминуче має настати, а саме: виконання зобов`язань зі сплати заборгованості в повному обсязі.

За таких обставин, місцевим господарським судом правильно відхилено доводи відповідача-2 щодо припинення матеріального права кредитора вимагати у поручителя виконання ним обов`язку за договором поруки у зв`язку із закінченням строку його дії 30.06.2022, оскільки самим договором поруки передбачено, що його дія в частині виконання зобов`язань сторін за цим договором триває до їх припинення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 (ТОВ "Скайбуд Груп") та відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) суми боргу в розмірі 3 949 581,05 грн підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов`язань, позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів пені в розмірі 11 656,04 грн, а також про стягнення з відповідача-2 неустойки в розмірі 914 221,57 грн.

Розглядаючи спір, місцевий суд у задоволенні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів пені в розмірі 11 656,04 грн, а також про стягнення з відповідача-2 неустойки в розмірі 914 221,57 грн відмовив та у цій частині апелянтом рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Решта доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 16.11.2023 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/13481/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порялку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.09.2024 після виходу з відпустки колегії суддів

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко