Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/4287/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа №910/4287/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Демидової А.М.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Інфотех"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024

у справі №910/4287/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Державного підприємства "Інфотех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Інженіринг"

про стягнення 330 887,68 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Інфотех" (далі - ДП "Інфотех") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Інженіринг" (далі - ТОВ "Компас Інженіринг") майнової шкоди у розмірі 330 887,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ДП "Інфотех" посилається на те, що позивачем, відповідно до акта приймання-передачі від 22.12.2022 №3242/3, сплачено на 330 887,68 грн більше, ніж визначено кошторисною частиною проектної документації, що призвело до заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду наявності заподіяння відповідачем шкоди (збитків) у заявленому розмірі, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Інфотех" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій невірно застосовував норми матеріального права, не застосував до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню та дійшов неправильних висновків щодо обставин, які вважав встановленими.

Так, скаржник зазначає, що у тексті позовної заяви чітко зазначено, що позивач просив суд стягнути з відповідача не збитки, у розумінні статті 22, частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а безпідставно набуті грошові кошти (надлишково сплачені кошти), відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Також, апелянт вказує, що внаслідок оплати за системи кондиціювання на суму, що перевищує кошторисну вартість проектної документації, позивач перерахував відповідачу зайві кошти в розмірі 330 887,68 грн, які підлягають поверненню як безпідставно набуті. Загальна сума сплачених коштів склала 3 434 668,48 грн, тоді як вартість за проектом становила - 3 103 780,80 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 апеляційну скаргу ДП "Інфотех" у справі №910/4287/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі №910/4287/24 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

29.07.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Інфотех" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4287/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань до 20.08.2024.

12.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4287/24.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. з 19.08.2024 до 13.09.2024 та Шапрана В.В. з 26.08.2024 до 13.09.2024 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 справу №910/4287/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ДП "Інфотех" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Андрієнко В.В.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, сторони повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/4287/24 розглядається за його відсутності.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.11.2022 між ТОВ "Компас Інженіринг" (виконавець) та ДП "Інфотех" (замовник) укладено договір про закупівлю №3242, за умовами якого виконавець зобов`язується здійснити модернізацію резервного центра обробки даних (РЦОД) в межах реалізації функціональної підсистеми "Єдиний реєстр зброї" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити предмет закупівлі.

Згідно з пунктом 3.1 договору, його ціна становить 39 712 549,77 грн без ПДВ, безпосередньо ПДВ складає 6 944 535,90 грн, а разом з ПДВ - 46 657 085,67 грн.

Відповідно до пункту 3.3 договору вартість обладнання/комплектуючих, програмної продукції, супутніх послуг, що є складовою предмета закупівлі, визначається у кошторисній частині проектної документації, що розробляється виконавцем в межах цього договору.

За умовами пункту 4.2 договору факт виконання зобов`язань виконавця за цим договором підтверджується відповідним актом приймання-передачі, що підписаний обома сторонами договору.

Додатком №1 до договору визначено Завдання на проектування та модернізацію резервного центра обробки даних в межах реалізації функціональної підсистеми "Єдиний реєстр зброї" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.

Додатком №2 до договору визначено Календарний план із найменування послуг, етапів, термінами їх виконання та результатами виконання етапу.

Специфікацією від 21.12.2022 до договору сторони визначили найменування етапів/складової етапів та їх вартість, зокрема:

- проектна документація на модернізацію РЦОД на суму 332 833,00 грн без ПДВ;

- система гарантованого та безперебійного електроживлення на суму 1 934 564,72 грн без ПДВ;

- система кондиціювання, вентиляції та газовидалення на суму 2 862 223,73 грн без ПДВ;

- апаратне забезпечення на суму 29 593 058,03 грн без ПДВ;

- програмне забезпечення на суму 4 989 870,29 грн без ПДВ.

Загальна вартість за вказаними етапами становить 39 712 549,77 грн без ПДВ, а з ПДВ - 46 657 085,67 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом ДП "Інфотех" стверджує, що позивачем, відповідно до акта приймання-передачі від 22.12.2022 №3242/3, сплачено на 330 887,68 грн більше, ніж визначено кошторисною частиною проектної документації, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача наведену вище суму грошових коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 906 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем передано, а позивачем прийнято та оплачено обладнання/роботи на загальну суму 41 267 815,78 грн, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 22.12.2022 №3242/3 та платіжним дорученням від 23.12.2022 №7465 з відповідним призначенням платежу.

У той же час, позивач зазначає, що відповідачем виконано, а позивачем прийнято та оплачено обладнання/роботи на загальну суму 46 657 085,67 грн з ПДВ.

Крім того, на підтвердження заподіяння відповідачем шкоди у розмірі 330 887,68 грн, позивач посилається на те, що в ході проведеного аудиту ДП "Інфотех" за період з 01.07.2021 до 31.03.2023, за результатами якого складено аудиторський звіт, виявлено та встановлено, що відповідно до Робочого проекту Том 3 Кошторисна документація №3242/30112022-К вартість системи кондиціювання, вентиляції та газовидалення становить 3 103 780,80 грн з ПДВ, в той час, коли згідно з актом приймання-передачі від 22.12.2022 №3242/3 вартість системи кондиціювання, вентиляції та газовидалення становить 3 434 668,48 грн з ПДВ, тобто позивачем зайво сплачено грошові кошти у розмірі 330 887,68 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів виконання відповідачем та прийняття позивачем обладнання/роботи та їх оплати, окрім акта приймання-передачі від 22.12.2022 №3242/3 та платіжного доручення від 23.12.2022 №7465, так само як і не містять доказів проведення зазначеного аудиту та складання аудиторського звіту, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити та встановити обсяг, вид та вартість фактично виконаних та прийнятих робіт/обладнання та перевірити факт наявності або відсутності розбіжностей між загальною вартістю вказаних робіт/обладнання.

Крім того, як вбачається з доданого до матеріалів справи листа відповідача щодо розрахунку кошторисних складових, останній зазначив, що розбіжності виникли внаслідок людської технічної помилки та вказав, що технічні описки не впливають, а ні на загальну суму акта, а ні на загальну вартість договору.

Також у вказаному листі зазначено, що загальний послуг, витратних матеріалів і використаного устаткування, що враховані при складанні актів приймання-передачі за договором, в повній мірі відповідає фактичним обсягам наданих послуг та використаного устаткування і матеріалів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду наявності заподіяння відповідачем шкоди (збитків) у заявленому розмірі, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки, на переконання колегії суддів, у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, з яких вбачається різниця між здійсненою оплатою та закупівлею.

Слід зазначити, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 та інші).

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

За приписами частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, що у свою чергу мінімізує необхідність повторного звернення із позовами до суду.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП "Інфотех" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати, які складаються зі сплачених ДП "Інфотех" сум судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інфотех" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/4287/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Інженіринг" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5, корпус Б; ідентифікаційний код 34713900) на користь Державного підприємства "Інфотех" (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 15 Б; ідентифікаційний код 34239034) 330 887 (триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 68 коп заборгованості та 4 963 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 32 коп судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Інженіринг" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5, корпус Б; ідентифікаційний код 34713900) на користь Державного підприємства "Інфотех" (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 15 Б; ідентифікаційний код 34239034) 5 955 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 98 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/4287/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 17.09.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

А.М. Демидова