Постанова

від 16.09.2024 по справі 918/473/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 вересня 2024 року Справа № 918/473/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2024

(постановлену у м. Рівному)

у справі № 918/473/24 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж"

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача - Стойчев Р.В.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" про стягнення 992 228 грн 43 коп. пені, 385 000 грн штрафу та 530 918 грн 16 коп. збитків.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 24.07.2024 у справі №918/473/24 позов залишив без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач (його представник) в судове засідання 24.07.2024, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та за відсутності жодних доказів про неможливість участі у судовому засіданні останнім.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп", у якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2024 у справі № 918/473/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24.07.2024 дійшов помилкового висновку про втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Суд першої інстанції враховуючи ненадходження від позивача будь -яких заяв про розгляд справи за його відсутності та за відсутності жодних доказів про неможливість участі у судовому засіданні останнім, дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Позивач не погоджується з такими висновками суду оскільки, його представник не мав можливості прибути до суду для розгляду даної справи через зайнятість в іншій справі, в якій він приймав участь, а саме у Київському апеляційному суді в справі 760/23769/21, розгляд якої відбувався на 11:00 год.

Представник позивача не зміг належним чином повідомити Господарський суд Рівненської області про неможливість прийняти участь в справі через тривалу відсутність електроенергії.

В той же час, суд першої інстанції під час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду мав врахувати, що 03.07.2024 через Електронний кабінет представник позивача подав до суду першої інстанції в цій справі клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу. В цій заяві представник позивача просив суд першої інстанції розглянути справу 918/473/24 без участі представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Однак, суд першої інстанції належної оцінки цим обставинам не надав, взагалі не врахував вказану заяву про розгляд справи без участі позивача, зазначивши, що такої заяви від позивача не надходило.

Суд першої інстанції не вирішив питання можливості розгляду справи без участі позивача, враховуючи подане 03.07.2024 представником позивача клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами, та без врахування такого клопотання, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За наведеного, скаржник не погоджується із ухвалою суду першої інстанції, вважає, що вона підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції матеріалам справи, а також через порушення норм процесуального права.

Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 16.09.2024 Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права. З огляду на вказане, просить оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

В судове засідання 16.09.2024 представник відповідача не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштова кореспонденція (т. 2, а. с. 90-93), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" про стягнення 992 228 грн 43 коп. пені, 385 000 грн штрафу та 530 918 грн 16 коп. збитків (т. 1, а. с. 1-6).

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 13.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.06.2024 о 10:30 год. (т. 1, а. с. 237-239).

05.06.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання 05.06.2024 без участі представника позивача. Також представник просив закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті та повідомити представника позивача про наступну дату розгляду справи. Вказував, що позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі просить їх задовольнити (т. 1, а. с. 258)

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 05.06.2024 відклав підготовче засідання на 03.07.2024 о 12:00 год. (т. 1, а. с. 261-262).

03.07.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача, в якій заявник просив розглянути справу 918/473/24 без участі представника позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити повністю (т. 2, а. с. 18-19).

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 03.07.2024 відклав підготовче засідання на 09.07.2024 о 14:30 год. (т. 2, а. с. 25-26).

За результатом судового засідання 09.07.2024, в якому брав участь представник позивача, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 09.07.2024 закрив підготовче провадження у справі № 918/473/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024 о 11:00 год. (т. 2, а. с. 35-36).

Як вказано вище, у зв`язку із неявкою представника позивача в судове засідання 24.07.2024, який про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 24.07.2024 у справі №918/473/24 позов залишив без розгляду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Щодо застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України Верховний Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Зазначені висновки були також підтримані в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 також зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Колегія суддів також зауважує, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду постанова від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 звернув увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій справі, залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим та завчасно обізнаним про дату, час і місце судових засідань, не подав доказів про неможливість участі у судовому засіданні суду 24.07.2024

В той же час, як встановлено судом апеляційної інстанції вище, 05.06.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання 05.06.2024 без участі представника позивача. Також представник просив закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті та повідомити представника позивача про наступну дату розгляду справи. Вказував, що позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі просить їх задовольнити.

В подальшому, 03.07.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача, в якій заявник просив розглянути справу 918/473/24 без участі представника позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити повністю.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 03.07.2024 відклав підготовче засідання на 09.07.2024 о 14:30 год.

Між тим, представник позивача взяв участь в судовому засіданні суду першої інстанції 09.07.2024 і за результатом судового засідання 09.07.2024, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 09.07.2024 закрив підготовче провадження у справі № 918/473/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024 о 11:00 год.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності спростовуються матеріалами справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що позивач (його представник) після 03.07.2024 відмовлявся від попередньо поданої заяви про розгляд саме справи без участі представника позивача чи відкликав її.

На переконання суду апеляційної інстанції, явка представника позивача в судове засідання 09.07.2024 не має наслідком автоматичної відмови від попередньо поданої заяви про розгляд саме справи без участі представника.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 також зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Вище вказано, що в матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника останнього, однак суд першої інстанції не надав оцінку можливості розгляду справи та вирішенню спору за відсутності представника позивача, а лише, помилково, вказав про відсутність такої заяви і не надав оцінку можливості вирішення спору за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до норм ст. 280 ГПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про, зокрема, залишення позову без розгляду , справа передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2024 у справі № 918/473/24 слід скасувати, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" задовольнити та передати справу на розгляд Господарському суду Рівненської області.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ Інтегратор Груп" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2024 у справі № 918/473/24 скасувати.

3. Справу № 918/473/24 передати на розгляд Господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "17" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.