Постанова

від 17.09.2024 по справі 908/339/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/339/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024р. (суддя Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 16.04.2024р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 2А)

про стягнення 103 289,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, через підсистему Електронний суд ЄСІТС, звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про стягнення 103 289,26 грн. заборгованості за поставлений природний газ постачальником останньої надії, в тому числі: 68 336,02 грн. основного боргу, 8 275,21 грн. пені, 4 100,17 грн. 3 % річних та 22 577,86 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за типовим договором про постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 68336,02 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з оплати за поставлений природний газ позивач, керуючись приписами діючого законодавства та положеннями укладеного сторонами договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача 8275,21 грн. пені, 4100,17 грн. 3 % річних та 22577,86 грн. інфляційних втрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024р. у справі № 908/339/24 позов задоволено повністю - стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України 68 336 грн. 02 коп. заборгованості, 8275 грн. 21 коп. пені, 4100 грн. 17 коп. 3 % річних, 22577 грн. 86 коп. інфляційних втрат та 2 422 грн. 40 коп. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне некомерційне підприємство Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Одночасно, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що тільки в 2022 р. йому стало відомо про те, що у лікарні існує борг постачальнику «останньої надії».

Скаржник вважає, що ситуація стосовно наявності боргу склалася не з вини КНП, так як відсутні механізми для проведення процедури закупівлі та укладення договору стосовно правовідносин, які виникли в 2021 році і про які відповідач дізнався лише в травні 2022 року. Тому, на думку Скаржника, відсутні підстави для сплати окрім боргу, штрафних санкцій та інших фінансових нарахувань.

Скаржник зауважує на тому, що жодним чином неможливо укласти договір за 2021 рік в травні 2022 року, щоб не порушити Закон України «Про публічні закупівлі» і зареєструвати його в казні для оплати. В розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на переконання Скаржника, договір з постачальником «останньої надії» є нікчемним.

Скаржник також вважає, що наявність установи Відповідача в реєстрі споживачів ПОН портфеля з 01.11.2021р. - не є доказом початку постачання газу, а тільки реєстрація як бюджетної установи споживача ПОН.

Скаржник вказує на те, що 19.11.2021 р. ним був укладений договір з ТОВ Нафтогаз Трейдингом і за період з 19.11.2021 р. ним була сплачена сума за поставлений газ саме ТОВ Нафтогаз Трейдинг (акти, розрахунки, договір все в наявності). Таким чином, Скаржник зауважує на тому, що якщо і було споживання його установою природного газу у постачальника «останньої надії», то тільки з 15.11.2021р. по 18.11.2021 р. - 4 дні.

Скаржник звертає увагу на те, що до апеляційної скарги долучається відзив на позов, з додаткми до нього, вказуючи на те, що 01.03.2024 р. представником відповідача в системі «Електронний суд» був сформований відзив на позовну заяву позивача і відправлений через «Електронний суд». Як стало відомо Скаржнику з рішення суду, відзив відповідача до суду не надходив (з незрозумілих причин).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/339/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024 у справі № 908/339/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

24.05.2024р. матеріали справи №908/339/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024р. апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024 у справі № 908/339/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду: доказів реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України, доказів сплати судового збору, у розмірі 3 633,60 грн., доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2024р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024р. у справі № 908/339/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (позивач, Постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 917-р товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем, у період з 06.08.2022р. по 30.09.2022р. та з 02.10.2022р. по 04.11.2022р., автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 24.12.2019р. прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р., договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 р.VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501 (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 3.3 Договору, період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. Договору).

Згідно із п. 4.4 Договору, Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015р. у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 р. № 809, в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102, на період постачання з 1.10.2021р. по 30.11.2021р., встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр, з урахуванням податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи також надано довідку від 29.09.2022р. щодо ціни природного газу, що постачався ТОВ «ГК «Нафтогаз Укаїни» (Постачальником «останньої надії») для споживачів, що є бюджетним установами.

Протягом жовтня-листопада 2021р. розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. м., отже, у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб. м..

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу протягом листопада 2021р. природний газ в об`ємі 4,06762 куб.м., що підтверджується довідкою про об`єми поставленого ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» природного газу споживачу Комунальному некомерційному підприємству «Цент первинної медико-санітарної допомоги» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00015NG7М001, вартість якого складає 68 336,02 грн.

Позивачем направлено відповідачу рахунок на оплату (природний газ) №32794 за розрахунковий період 1-30 листопада 2021 р., на суму 68 336,02грн., з ПДВ.

Відповідачем вартість природного газу та послуги транспортування природного газу за листопад 2021р. не сплачено.

Не виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати природного газу та послуг його транспортування у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, звертаючись до Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області з позовом, про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу, за листопад 2021 р., у розмірі 68 336,02 грн., з ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" посилалося на те, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем, з 01.11.2021р. автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що протягом листопада 2021 р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 4,06762 куб.м, на загальну суму 68 336,02 грн., в той час, як відповідачем, за такий газ не було здійснено оплату вартості спожитого газу, в розмірі 68 336,02 грн., на яку нараховані суми, передбачені ст. 625 ЦК України та пеня.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017р. №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. №809 та від 09.12.2020 р. № 1236".

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальне некомерційне підприємство «Цент первинної медико-санітарної допомоги» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Пунктом 3 р. ІІІ Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з п.1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Разом з цим, відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р.№ 2493 (далі - Кодекс ГТС), Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

З огляду на вищезазначене, доводи відповідача про неукладання договору з позивачем, є безпідставними.

Відповідно до п.п. 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника останньої надії; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно п. 3 розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 цього розділу, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

У відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника останньої надії, яким є позивач, та віднесення газу, спожитого відповідачем протягом листопада 2021р., до портфеля постачальника останньої надії підтверджується: листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-22-10477 від 29.09.2022р. та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом (принтскрин з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2501.

Відповідно до п. 2.1 типового договору "останньої надії", постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодекс ГТС, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021р. ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Постановою КМУ № 1102, на період постачання з 01.10.2021р. по 30.11.2021р., встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр, з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом листопада 2021р., розрахована за формулою, ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб.м, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб.м..

З 01.12.2021р. ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою Позивача.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу протягом листопада 2021р. ( з 01.11.2021р. по 21.11.2021р.) природний газ в об`ємі 4,06762 тис.куб.м., що підтверджується довідкою про об`єми поставленого ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України природного газу споживачу Комунальному некомерційному підприємству «Цент первинної медико-санітарної допомоги» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00015BWLN006, вартість якого складає 68 336,02 грн..

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не спростовано, що позивачем, як постачальником «останньої надії», на підставі належних та допустимих доказів доведено факт постачання відповідачу природного газу протягом листопада 2021р., в об`ємі 4,06762 тис.куб.м, загальною вартістю 68 336,02 грн.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

На виконання п.4.3 договору, Позивачем направлено на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку Акт № 19958 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та рахунок на оплату (природний газ) №32794, за розрахунковий період листопад 2021 р., на суму 68 336,02 грн., з ПДВ.

Відповідно до п. 4.4 договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження оплати 68 336,02грн. заборгованості за поставлений та спожитий відповідачем природний газ. Також скаржником не надано доказів того, що у спірний період постачання природного газу здійснювалося йому будь-яким постачальником, не надано актів приймання-передачі природного газу від інших постачальників, або доказів включення відповідача до реєстру споживачів іншої організації у спірний період. Натомість в матеріалах справи наявні докази включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» і споживання переданого товару.

Отже, в порушення умов договору, відповідач у встановлений договором строк виставлені рахунки не оплатив, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ, у розмірі 68 336,02 грн..

Враховуючи, що відповідач виставлений рахунок не оплатив, тобто не виконав прийняте на себе зобов`язання, колегія суддів вважає, що наявні підстави в силу приписів Цивільного кодексу України для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 68 336,02грн., поставлення якого відповідачу є доведеним з боку позивача.

Згідно ч.1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.5 Типового договору, постачання природного газу постачальником "останньої надії", у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період,за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив строки оплати за Типовим договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення на користь позивача пені, у розмірі 8 275,21грн., за загальний період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р., 3% річних, за період прострочки, за загальний період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р., у сумі 4 100,17 грн. та інфляційні втрати, за період січень 2022р. - грудень 2023р., розмірі 22 577,86 грн..

Щодо доданого Скаржником до апеляційної скарги відзиву на позов, колегія суддів зазначає, що доводи про своєчасне відправлення відзиву на позов, через систему «Електронний суд», підтверджуються, проте неврахування судом першої інстанції доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, не призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, судом апеляційної інстанції надано оцінку таким доводам під час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, оскільки зміст апеляційної скарги, дублює заперечення на позов.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2024р. у справі №908/339/24 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Комунальне некомерційне підприємство Цент первинної медико-санітарної допомоги Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін