Рішення

від 17.09.2024 по справі 903/670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2024 року Справа № 903/670/24

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача -1: Нечай Ю.М. - ордер серія АС №1102603 від 03.09.2024

від відповідача-2: н/з

взяв участь прокурор: Присяжнюк І.Б. - службове посвідчення від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/670/24 за позовом Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Володимирської міської ради до Комунального підприємства "Полігон" Володимирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в розмірі 287297,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2024 представник Володимирської окружної прокуратури сформував в системі "Електронний суд" позов в інтересах держави в особі Володимирської міської ради до Комунального підприємства "Полігон" Володимирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД", в якому просить:

1.Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.02.2021 до Договору №63 від 22.02.2021;

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 08.04.2021 до Договору №63 від 22.02.2021;

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.08.2021 до Договору №63 від 22.02.2021;

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 13.10.2021 до Договору №63 від 22.02.2021;

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 28.10.2021 до Договору №63 від 22.02.2021;

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" на користь Володимирської міської ради кошти в сумі 287 297,10 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" на користь Волинської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 15559,57 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що додаткові угоди №№1-5 суперечать вимогам п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", а тому такі угоди підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою суду від 24.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Володимирській окружній прокуратурі не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази направлення відповідачам на юридичні адреси копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в поштовий конверт, касовий чек або розрахункова квитанція).

26.07.2024 в системі "Електронний суд" сформована заява про усунення недоліків, а саме долучено докази направлення відповідачам на юридичні адреси копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в поштовий конверт, касовий чек або розрахункова квитанція).

Ухвалою суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач-1 ухвалу суду від 30.07.2024 отримав 06.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600279884555.

Отже, строк для подачі відзиву до 21.08.2024.

Ухвала суду від 30.07.2024, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача-2 повернута з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ "НУРМАТ ЛТД": вул. Кооперативна, буд. 18 місто Житомир, Житомирська область, 10001, отже суд направив ухвалу від 30.07.2024 за місцем державної реєстрації останнього.

Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 911/3309/17).

Строк для подання відзиву для відповідача-2 - до 26.08.2024 включно.

Відзиви відповідачів на адресу суду не надходили.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Протокольною ухвалою від 03.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

Прокурор в судовому засіданні просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні позов визнав.

Представники позивача та відповідача- 2 в призначене судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представників позивача та відповідача-2 не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2021 оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті «Prozorro» оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2021-01-18-001276-c.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на вебсайті «Prozorro», учасниками торгів подано наступні пропозиції:

· ТОВ «ТД МТК» з остаточною пропозицією 2 129 400,00 гривень;

· ТОВ «СОЛВІНГ СІСТЕМС» з остаточною пропозицією 2 158 800,00 гривень.

За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону 03.02.2021 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» з пропозицією 2 129 400,00 гривень.

22.02.2021 між КП «Полігон» Володимирської міської ради та ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» укладено договір за № 63 на постачання бензину А-92 у кількості 10 000 літрів, дизельного палива у кількості 70 000 літрів та газу нафтового скрапленого у кількості 10 000 літрів на суму 2 129 400,00 гривень (в тому числі ПДВ 354900,00 гривень).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.2. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар: БЕНЗИН А-92, ДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО та ГАЗ НАФТОВИЙ СКРАПЛЕНИЙ (код ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти) далі - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно підпунктів 3.1.1. та 3.1.2. пункту 3.1 Договору - загальна сума цього Договору становить 2129400,00 гривень і складається з вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим Договором:

- за рахунок коштів місцевого бюджету 1 044 000, 00 гривень;

- за рахунок власних коштів Покупця 1 085 400, 00 гривень.

Сторонами погоджено ціну за одиницю товару, що становить 24 грн. 00 коп. за 1 л. бензину А-92, 25 грн. 02 коп. за 1 л. дизельного палива та 13 грн. 80 коп. за 1 л. газу нафтового скрапленого (додаток 1 до Договору).

Згідно п.3.2. Договору ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватися з дотриманням Сторонами норм, передбачених частино 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що оформлюються додатковою угодою. До зміни ціни за одиницю товару Постачальник зобов`язаний постачати Товари за ціною, яка зазначена у Договорі у чинній його редакції.

Відповідно до п. 10.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року.

Пунктами 11.5-11.6 Договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише за умови, якщо вони виконані в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.

Згідно пункту 11.9. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Ціни зазначені в цьому Договорі про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

-11.9.1. відповідно до п. 1 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

-11.9.2. відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

-11.9.3. відповідно до п.3 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- 11.9.4. відповідно до п.4 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

-11.9.5. відповідно до п.5 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - узгодженої ціни в бік зменшення (без зміни кількості та якості товарів);

-11.9.6. відповідно до п.6 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- 11.9.7. відповідно до п.7 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме - ціни на товари можуть бути змінено за взаємною згодою сторін згідно із законодавством відповідно до зміни індексу споживчих цін органами державної статистики, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів пропорційно до таких змін.

На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

У подальшому, між сторонами до вказаного договору укладено ряд додаткових угод, за якими змінено ціну товару у бік збільшення, зокрема:

- додатковою угодою від 26.02.2021 № 1 до Договору № 63 ціну на бензин А-92 збільшено до 26,40 грн./літр (на 10 %), на дизельне паливо - до 27,30 грн./літр (на 9,1127 %), на газ нафтовий скраплений - до 15,18 грн./літр (на 10%);

На підтвердження коливання ціни пального на ринку надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 23.02.2021 № ОИ-7272 в якому зазначено інформацію про середньо ринкову вартість бензину А-92, дизельного палива та газу автомобільного станом на 23.02.2021.

- додатковою угодою № 2 від 08.04.2021 до Договору № 63 ціну на бензин А-92 збільшено до 28,02 грн./літр (на 6,1363% від додаткової угоди № 1, на 16,75% від Договору), на дизельне паливо - до 28,50 грн./літр (на 4,3956% від додаткової угоди № 1, на 13,9% від Договору), на газ нафтовий скраплений до 16,08 грн./літр (на 5, 9288% від додаткової угоди №1, на 16,52% від Договору);

На підтвердження коливання ціни пального на ринку надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 29.03.2021 № ОИ-7444 в якому зазначено інформацію про середньо ринкову вартість бензину А-92, дизельного палива та газу автомобільного станом на 29.03.2021.

- додатковою угодою № 3 від 26.08.2021 до Договору № 63 ціну на газ скраплений нафтовий до 17,64 грн./літр (на 9,701% від додаткової угоди № 2, на 27,83% від Договору);

На підтвердження коливання ціни пального на ринку надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 16.08.2021 № ОИ-40 в якому зазначено інформацію про середньо ринкову вартість бензину А-92, дизельного палива та газу автомобільного станом з 26.05.2021 до 12.08.2021.

- додатковою угодою № 4 від 13.10.2021 до Договору № 63 ціну на бензин А-92 збільшено до 30,06 грн./літр (на 7,2805% від додаткової угоди № 2, на 25,25% від Договору), на дизельне паливо - до 28,92 грн./літр (на 1,4736% від додаткової угоди № 2, на 15,6% від Договору), на газ нафтовий скраплений до 18,06 грн./літр (на 2,3809% від додаткової угоди №3, на 31% від Договору);

На підтвердження коливання ціни пального на ринку надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 05.10.2021 № ОИ-291 в якому зазначено інформацію про середньо ринкову вартість бензину А-92, дизельного палива та газу автомобільного станом на 05.10.2021.

- додатковою угодою №5 від 28.10.2021 до Договору №63 ціну на бензин А-92 збільшено до 31,20 грн./літр (на 3,7924% від додаткової угоди №4, на 30 % від Договору), на дизельне паливо - до 31,08 грн./літр (на 7,4688 % від додаткової угоди №4, на 24,22% від Договору), на газ нафтовий скраплений до 18,54 грн./літр (на 2, 6578% від додаткової угоди №4, на 34,35% від Договору).

На підтвердження коливання ціни пального на ринку надано висновок про вартість Запорізької торгово-промислової палати від 18.10.2021 № ОИ-346 в якому зазначено інформацію про середньо ринкову вартість бензину А-92, дизельного палива та газу автомобільного станом з 27.08.2021 до 18.10.2021.

За даними «Мінфіну», де опубліковано середньозважені ціни на конкретну дату, (https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/) ціна на пальне по Україні станом на 22.02.2021 (дата укладення Договору) ціна на пальне, а саме на бензин А-92 становила 26,00 грн./літр, на дизельне паливо - 26,43 грн./літр, а на газ нафтовий скраплений - 15,31 грн. літр.

Тобто, на момент укладення Договору (22.02.2021) ТОВ «ТД МТК» було відомо про економічну невигідність укладення договору на умовах поданої ним тендерної пропозиції.

За час дії Договору ціни на бензин А-92 збільшено на 30 % від первинної ціни (за 1 л. з 24,00 грн. підвищено до 31,20 грн., тобто на 7,20 грн.), за 1 л. дизельного палива збільшено на 24,22 % від первинної ціни (з 25,02 грн. до 31,08 грн., тобто на 6,06 грн.) та за 1 л. газу нафтового скрапленого збільшено на 34,35% від первинної ціни (з 13,80 грн. до 18,54 грн., тобто на 5,04 грн.).

Відповідно до даних, розміщених на сайті (https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel) ціни на пальне під час оголошення відкритих торгів, укладення договору та додаткових угод становили:

- січень 2021 року А-92 - від 24,16 грн./літр до 24.91 грн./літр;

- січень 2021 року дизельне паливо - від 24,57 грн./літр до 25,34 грн./літр;

- січень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 12,34 грн./літр до 13,07 грн./літр;

- лютий 2021 року А-92 - від 25,43 грн./літр до 27,21 грн./літр;

- лютий 2021 року дизельне паливо - від 25,86 грн./літр до 27,63 грн./літр;

- лютий 2021 року газ нафтовий скраплений - від 13,19 грн./літр до 15,37 грн./ літр;

- березень 2021 року А-92 - від 27,24 грн./літр до 28,03 грн./літр;

-березень 2021 року дизельне паливо - від 27,65 грн./літр до 28,27 грн./літр;

- березень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 15,38 грн./літр до 15,79 грн./літр;

- квітень 2021 року А-92 - від 27,71 грн./літр до 28,04 грн./літр;

-квітень 2021 року дизельне паливо - від 28,18 грн./літр до 28,27 грн./літр;

- квітень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 15,75 грн./літр до 15,81 грн./ літр;

- травень 2021 року А-92 - від 27,91 грн./літр до 28,36 грн./літр;

-травень 2021 року дизельне паливо - від 27,33 грн./літр до 28,36 грн./літр;

- травень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 15,71 грн./літр до 15,77 грн./ літр;

- червень 2021 року А-92 - від 28,17 грн./літр до 28,75 грн./літр;

-червень 2021 року дизельне паливо - від 27,34 грн./літр до 28,21 грн./літр;

- червень 2021 року газ нафтовий скраплений від 15,36 грн./літр до 15,71 грн./ літр;

- липень 2021 року А-92 - від 28,76 грн./літр до 29,29 грн./літр;

-липень 2021 року дизельне паливо - від 28,22 грн./літр до 28,49 грн./літр.;

- липень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 15,36 грн./літр до 16,86 грн./літр;

- серпень 2021 року А-92 - від 28,92 грн./літр до 29,33 грн./літр;

-серпень 2021 року дизельне паливо - від 27,91 грн./літр до 28,47 грн./літр.;

- серпень 2021 року газ нафтовий скраплений від 16,88 грн./літр до 17,48 грн./літр;

- вересень 2021 року А-92 - від 28,85 грн./літр до 29,33 грн./літр;

-вересень 2021 року дизельне паливо - від 27,90 грн./літр до 28,54 грн./літр.;

- вересень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 17,47 грн./літр до 17,80 грн./літр;

- жовтень 2021 року А-92 - від 29,07 грн./літр до 30,83 грн./літр;

-жовтень 2021 року дизельне паливо - від 28,55 грн./літр до 30,63 грн./літр.;

- жовтень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 17,82 грн./літр до 18,45 грн./літр;

- листопад 2021 року А-92 - від 30,62 грн./літр до 30,88 грн./літр;

-листопад 2021 року дизельне паливо - від 30,33 грн./літр до 30,66 грн./літр.;

- листопад 2021 року газ нафтовий скраплений - від 18,45 грн./літр до 19,06 грн./літр;

- грудень 2021 року А-92 - від 29,43 грн./літр до 30,61 грн./літр;

-грудень 2021 року дизельне паливо - від 29,39 грн./літр до 30,31 грн./літр;

- грудень 2021 року газ нафтовий скраплений - від 19,03 грн./літр до 19,08 грн./літр.

Як слідує з аналізу та порівняння середніх споживчих цін на товари (послуги) по Волинській області у 2021 році ціни на бензин А-92, дизельне паливо та газ скраплений для автомобілів становили:

-січень 2021 року бензин А-92 - 23,93 грн./літр, дизельне паливо - 23,71 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 12,05 грн./літр;

-лютий 2021 року бензин А-92 - 25,57 грн./літр, дизельне паливо - 25,41 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 14,08 грн./літр (додатковою угодою №1 від 26.02.2021 ціну на дизельне паливо піднято до 27,30 грн./літр, бензин А-92 - 26,40 грн./літр, газ нафтовий скраплений до 15,18 грн./літр);

-березень 2021 року бензин А-92 - 26,92 грн./літр, дизельне паливо - 26,77 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 15,06 грн./літр;

-квітень 2021 року бензин А-92 - 27,39 грн./літр, дизельне паливо - 27,34 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 15,49 грн./літр (додатковою угодою №2 від 08.04.2021 ціну на дизельне паливо піднято до 28,50 грн./літр, бензин А-92 - до 28,02 грн./літр, газ нафтовий скраплений - до 16,08 грн./літр);

-травень 2021 року бензин А-92 - 27,83 грн./літр, дизельне паливо - 27,30 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 15,49 грн./літр;

-червень 2021 року бензин А-92 - 28,08 грн./літр, дизельне паливо - 27,25 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 15,24 грн./літр;

-липень 2021 року бензин А-92 - 28,75 грн./літр, дизельне паливо - 27,77 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 15,34 грн./літр;

-серпень 2021 року бензин А-92 - 28,88 грн./літр, дизельне паливо - 27,68 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 16,98 грн./літр (додатковою угодою №3 від 26.08.2021 ціну на газ нафтовий скраплений піднято до 17,64 грн./літр);

-вересень 2021 року бензин А-92 - 28,66 грн./літр, дизельне паливо - 27,67 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 17,26 грн./літр;

-жовтень 2021 року бензин А-92 - 29,39 грн./літр, дизельне паливо - 28,93 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 17,81 грн./літр (додатковою угодою №4 від 13.10.2021 ціну на бензин А-92 піднято до 30,06 грн./літр, газ нафтовий скраплений до 18,06 грн./літр, додатковою угодою №5 від 28.10.2021 ціну на дизельне паливо піднято до 31,08 грн./літр, бензин А-92 - до 31,20 грн./літр, газ нафтовий скраплений до 18,54 грн./літр);

-листопад 2021 року бензин А-92 - 30,26 грн./літр, дизельне паливо - 30,12 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 18,38 грн./літр;

-грудень 2021 року бензин А-92 - 29,25 грн./літр, дизельне паливо - 29,24 грн./літр, газ скраплений для автомобілів - 18,63 грн./літр.

З врахуванням викладеного, в даних випадках констатовано ціни на паливо на певні дати, а саме 23.02.2021, 29.03.2021, з 26.05.2021 до 12.08.2021, 05.10.2021, з 27.08.2021 до 18.10.2021 без відображення будь-якого коливання.

Отже, експертні висновки торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни на паливо, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньої ринкової вартості пального на окрему дату та не доводить її коливання.

Таким чином, додаткові угоди № 1 від 26.02.2021, № 2 від 08.04.2021, №3 від 26.08.2021, № 4 від 13.10.2021 та №5 від 28.10.2021 до Договору № 63 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Крім того, посилання на зазначені вище Експертні висновки, як докази коливання ціни на ринку, є юридично неспроможними, оскільки останні не містять інформацію про коливання ціни Товару на ринку з дати укладення Договору та кожної з додаткових угод до Договору.

Між тим, документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Разом з тим, Додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5 є такими, що укладені з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки, кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично є незаконною, так як без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій буде фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у порівнянні із основним договором.

Згідно з п. 5.38 постанови Верховного суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

У п. 5.60 зазначеної вище постанови зазначено, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У всіх перерахованих випадках підставою для укладення та підписання додаткових угод, відповідач надав замовнику експертні висновки Запорізької торгово-промислової палати на відповідні дати.

Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, в будь-якому разі внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку та за умови обґрунтування та документального підтвердження.

Закон України «Про торгово-промислову палату» не містить положень щодо наявності повноважень у торгово-промислової палати на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни на товар на ринку. Натомість вказаним Законом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

З вказаного слідує, що надані постачальником Експертні висновки не встановлюють наявності факту коливання ціни на паливно-мастильні матеріали у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер (постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).

Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Так, переглядаючи справу №903/383/22, Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 16.02.2023) зазначив про необґрунтованість доводів скаржника, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії, оскільки згідно з вказаною нормою не застосовуються в частині строків зміни ціни, а не в частині обмежень більш ніж на 10 відсотків збільшення ціни за одиницю товару.

Окрім цього, Верховний Суд, розглянувши іншу справу №927/491/19 (постанова від 18.06.2021) відхилив аргументи скаржника про застосування принципу свободи договору (ст.ст. 3, 627 ЦК України), який передбачає право сторін визначати зміст договору на власний розсуд та за згодою сторін вносити будь-які зміни до договору, вказавши, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.

Також Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №927/56/23 зазначив про те, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону.

Отже, підписавши Договір № 63 Відповідач засвідчив, що має можливість та погоджується виконати домовленість, викладену в пунктах 1.1., 6.3., 6.4. Договору № 63, тобто добровільно взяв на себе зобов`язання поставити Споживачу 70000 літрів бензину А-92, 10000 літрів дизельного палива та 10000 літрів газу нафтового скрапленого на загальну суму 2129400,00 грн.

Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діям і зловживанням. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна».

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 Цивільного кодексу України, «ціна» є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10% у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж короткого періоду після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується.

Як наслідок, завдається пряма шкода державі, оскільки за поставлені продукти фінансування здійснюється виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції.

У відповідності до ст.180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю», внесення змін має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні всіх додаткових угод, стороною договору належним чином не обґрунтовано та об`єктивно не відповідає фактичному коливанню ціни на ринку (про що зазначалося вище), у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п.2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому істотні умови договору змінено безпідставно.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

За приписами ст. ст. 669, 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. Усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними особами сторін.

Підписання додаткових угод про безпідставне збільшення ціни товару та зменшення обсягів поставки призводить до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво.

Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» порядку внесення змін до договору, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 по справі № 927/491/19.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

При укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та об`єктивно не підтверджено коливання ціни товару на ринку кожного разу, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п.7 ч. 5 ст. 41 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови договору.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 915/346/18 та від 23.01.2020 року у справі №907/788/18, від 21.03.2019 року у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 року у справі № 913/308/18, від 12.02.2020 року № 913/166/19, від 13.10.2020 року № 912/1580/18, від 05.11.2020 року № 912/421/19, від 02.12.2020 року № 913/368/19.

Окрім цього, суд враховує правові висновки щодо застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які викладено у п.п. 88-90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зокрема:

88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі 927/491/19 вказав, що сторонам договору про закупівлю слід передбачати в тексті договору формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»), які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару та хто має видати такі підтвердні документи.

Відповідно до умов Договору № 63 від 22.02.2021 Сторонами вказані вимоги не передбачено, натомість щоразу при укладенні додаткових угод, незважаючи на рівень коливання ціни на ринку збільшували ціну за товар, що не відповідає принципу максимальної економії бюджетних коштів та є порушенням вимог п. 4 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідності до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Вказаний висновок також випливає з аналізу п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», так як наведена норма обмежує одноразове збільшення ціни 10 відсотками.

Аналогічна правова позиція з питання регулювання подібних правовідносин викладена у постановах Верховного суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 07.09.2022 №927/1058/21.

В аналогічних ситуаціях Верховний Суд констатував, що така поведінка сторін призводить до повного нівелювання результатів проведеної закупівлі. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Ця позиція Верховного Суду також констатована у постанові №903/383/22 від 16.02.2023.

Крім того, законодавець у вказаній вище нормі (п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі») встановив не лише відсоткове обмеження зміни ціни товару (до 10%), але й вимогу про пропорційне збільшення його вартості. Учасники правовідносин повинні діяти чесно і добросовісно, а таке правило насамперед спрямовано на запобігання ситуаціям, коли навіть при незначному зростанні цін на ринку продавець (постачальник) матиме право ініціювати перед замовником питання з приводу підвищення вартості товару на максимально можливий відсоток.

Аналізуючи питання нікчемності договору з`ясовано, що статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, судом встановлено, що з огляду на недотримання вимог ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи відсутність підстав для внесення змін до договору та укладання додаткових угод №1, 2, 3, 4, 5 до Договору №63, вказані угоди є недійсними.

Оскільки, вищевказані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то розрахунок за товар (природний газ) повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі № 63 від 22.02.2021, а саме 24,00 гривень за 1 літр бензину А-92, 25,02 гривень за 1 літр дизельного палива та 13,80 гривень за літр газу нафтового скрапленого (згідно Специфікації, додаток №1 до Договору).

Як слідує з матеріалів справи, за умовами виконання договору № 63 від 22.02.2021 факт отримання та оплати бензину А-92, дизельного палива та газу нафтового скрапленого КП «Полігон» Володимирської міської ради підтверджується наступними видатковими накладними: № 243 від 24.02.2021; №244 від 24.02.2021; №397 від 05.03.2021; №511 від 12.03.2021; №626 від 18.03.2021; №689 від 22.03.2021; №812 від 25.03.2021; № 929 від 30.03.2021; №1056 від 02.04.2021; №1171 від 08.04.2021; №1281 від 12.04.2021; №1358 від 15.04.2021; №1472 від 20.04.2021; №1462 від 20.04.2021; №1618 від 27.04.2021; №1705 від 29.04.2021; №1878 від 11.05.2021; №2065 від 17.05.2021; №2047 від 17.05.2021; №2123 від 18.05.2021; №2345 від 27.05.2021; №2346 від 27.05.2021; №2223 від 21.05.2021; №2546 від 04.06.2021; №2644 від 08.06.2021; №2743 від 11.06.2021; №2867 від 17.06.2021; №2969 від 23.06.2021; №2968 від 23.06.2021; №3315 від 08.07.2021; №3157 від 02.07.2021; №3434 від 14.07.2021; №3538 від 20.07.2021; №3669 від 26.07.2021; №3790 від 30.07.2021; №3791 від 30.07.2021; №4121 від 11.08.2021; №4201 від 17.08.2021; №4268 від 18.08.2021; №4493 від 28.08.2021; №4536 від 31.08.2021; №4956 від 14.09.2021; №4953 від 14.09.2021; №5077 від 17.09.2021; №5224 від 23.09.2021; №5303 від 27.09.2021; №5304 від 27.09.2021; №5687 від 11.10.2021; №5933 від 21.10.2021; №6109 від 29.10.2021; №6111 від 29.10.2021; №6414 від 10.11.2021; №6579 від 16.11.2021; №6750 від 25.11.2021; №7054 від 07.12.2021; №7053 від 07.12.2021; №7341 від17.12.2021 в кількості: бензин А-92 - 8 660, 48 літрів; дизельне паливо - 60717, 123 літрів; газ нафтовий скраплений - 8 341, 229 літрів.

За постачання вказаного товару замовником сплачено 2129400,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення від 26.02.2021 №1788 на суму 6 900,00 гривень; платіжне доручення від 10.03.2021 №1 на суму 25 662,00 гривень; платіжне доручення від 02.03.2021 №27 на суму 81 060,00 гривень; платіжне доручення від 12.03.2021 №1806 на суму 11 154, 00 гривень; платіжне доручення від 18.03.2021 №1826 на суму 15 384, 00 гривень; платіжне доручення від 22.03.2021 №1843 на суму 16 380, 00 гривень; -платіжне доручення від 25.03.2021 №1864 на суму 22056, 00 гривень; платіжне доручення від 01.04.2021 №44 на суму 81 540, 00 гривень; платіжне доручення від 02.04.2021 №1882 на суму 4 824, 00 гривень; -платіжне доручення від 09.04.2021 №1897 на суму 17100, 00 гривень; платіжне доручення від 13.04.2021 №1901 на суму 19830, 00 гривень; платіжне доручення від 16.04.2021 №1914 на суму 20 316, 00 гривень; платіжне доручення від 22.04.2021 №1921 на суму 5 460, 00 гривень; -платіжне доручення від 22.04.2021 №1923 на суму 43 116, 00 гривень; платіжне доручення від 28.04.2021 №1938 на суму 30278,40 гривень; платіжне доручення від 05.05.2021 №64 на суму 93 690, 00 гривень; платіжне доручення від 12.05.2021 №1973 на суму 17838,00 гривень; платіжне доручення від 21.05.2021 №1999 на суму 2730, 00 гривень; платіжне доручення від 21.05.2021 №1998 на суму 13650, 00 гривень; платіжне доручення від 27.05.2021 №2013 на суму 33 960, 00 гривень; -платіжне доручення від 31.05.2021 №2029 на суму 4824, 00 гривень; платіжне доручення від 01.06.2021 №84 на суму 96420,00 гривень; платіжне доручення від 08.06.2021 №2040 на суму 42 750, 00 гривень; платіжне доручення від 16.06.2021 №2013 на суму 4824, 00 гривень; платіжне доручення від 30.07.2021 №2116 на суму 4824, 00 гривень; платіжне доручення від 29.07.2021 №2107 на суму 36906,00 гривень; платіжне доручення від 20.07.2021 №2073 на суму 36 906,00 гривень; платіжне доручення від 01.07.2021 №113 на суму 96 420, 00 гривень; платіжне доручення від 02.07.2021 №2027 на суму 8 190, 00 гривень; платіжне доручення від 02.07.2021 №2026 на суму 4 824, 00 гривень; платіжне доручення від 02.08.2021 №137 на суму 96 660, 00 гривень; платіжне доручення від 16.08.2021 №2138 на суму 10 000, 00 гривень; платіжне доручення від 31.08.2021 №2178 на суму 20 000, 00 гривень; -платіжне доручення від 02.09.2021 №165 на суму 2 850, 00 гривень; -платіжне доручення від 02.09.2021 №164 на суму 93 810, 00 гривень; платіжне доручення від 08.09.2021 №2199 на суму 20 000,00 гривень; -платіжне доручення від 10.09.2021 №2212 на суму 6 000,00 гривень; платіжне доручення від 13.09.2021 №2216 на суму 5 000, 00 гривень; платіжне доручення від 14.09.2021 №2217 на суму 10 000,00 гривень; платіжне доручення від 15.09.2021 №2219 на суму 10 000, 00 гривень; -платіжне доручення від 16.09.2021 №2224 на суму 5 000, 00 гривень; платіжне доручення від 17.09.2021 №2227 на суму 7 056, 00 гривень; платіжне доручення від 20.09.2021 №2230 на суму 5 000, 00 гривень; платіжне доручення від 21.09.2021 №2230 на суму 36 906, 00 гривень; платіжне доручення від 22.09.2021 №2239 на суму 5 000, 00 гривень; платіжне доручення від 29.09.2021 №2255 на суму 10 000,00 гривень; платіжне доручення від 30.09.2021 №2259 на суму 5 000, 00 гривень; платіжне доручення від 04.10.2021 №187 на суму 93 906, 00 гривень; платіжне доручення від 04.10.2021 №2266 на суму 3 528,00 гривень; платіжне доручення від 06.10.2021 №2271 на суму 6 000, 00 гривень; платіжне доручення від 07.10.2021 №2273 на суму 20 000,00 гривень; платіжне доручення від 08.10.2021 №2283 на суму 13 000, 00 гривень; платіжне доручення від 12.10.2021 №2288 на суму 6 000, 00 гривень; платіжне доручення від 13.10.2021 №2290 на суму 10 000, 00 гривень; -платіжне доручення від 19.10.2021 №2296 на суму 10 000, 00 гривень; платіжне доручення від 20.10.2021 №2312 на суму 40 000,00 гривень; платіжне доручення від 21.10.2021 №2323 на суму 110 000, 00 гривень; платіжне доручення від 28.10.2021 №2331 на суму 80 000,00 гривень; платіжне доручення від 01.11.2021 №2345 на суму 5 562,00 гривень; платіжне доручення від 01.11.2021 №218 на суму 105 732,00 гривень; платіжне доручення від 05.11.2021 №2351 на суму 7 522,80 гривень; платіжне доручення від 18.11.2021 №2376 на суму 10 000,00 гривень; платіжне доручення від 22.11.2021 №2389 на суму 10 000,00 гривень; платіжне доручення від 17.12.2021 №2449 на суму 125 000,00 гривень; платіжне доручення від 17.12.2021 №2450 на суму 8 841,00 гривень; платіжне доручення від 06.12.2021 №2419 на суму 8 000,00 гривень; платіжне доручення від 26.01.2022 №2530 на суму 100 701,00 гривень; виписка з банківського рахунку про сплату коштів в сумі 93300,00 гривень від 03.12.2021; виписка з банківського рахунку про сплату коштів в сумі 82692,00 гривень від 15.12.2021.

До моменту укладання додаткової угоди №1 від 26.02.2021 поставлено згідно умов Договору №63 від 22.02.2021: Бензину А-92 - 250 літрів х 24,00 гривень = 6 000,00 гривень; Дизельного палива - 3000 літрів х 25,02 гривень = 75 060, 00 гривень; Газу нафтового скрапленого - 500 літрів х 13,80 гривень = 6900, 00 гривень.

Разом з тим, між комунальним підприємством «Полігон» Володимирської міської ради та ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» склались позадоговірні відносини, оскільки за умовами основного договору комунальним підприємством для власних потреб додатково, після виконання усіх істотних умов договору та постачання товару, додатково було придбано:

- бензину А-92 - 949, 52 літрів;

- дизельного палива - 1322, 877 літрів;

- газу нафтового скрапленого - 48,771 літрів,

та здійснено додаткову оплату на суму 68483, 20 гривень за власні кошти підприємства.

Враховуючи характер вказаних позадоговірних відносин сума власних коштів підприємства 68483, 20 гривень та поставлений на цю суму товар не враховуються при визначення суми надмірно сплачених коштів, які підлягають до стягнення.

Так, додаткові угоди №№ 1,2,3,4,5 укладені в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а за результатами їх виконання відповідач отримав 287297,10 гривень, сплачених КП «Полігон» Володимирської міської ради за товар, який був поставлений за завищеними цінами.

Таким чином, через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання бензину А-92, дизельного палива та газу нафтового скрапленого КП «Полігон» Володимирської міської ради у ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ» виникає обов`язок з повернення 287 297,10 гривень, сплачених за товар, який був поставлений за завищеною ціною, а тому отримані кошти підлягають поверненню.

Договір укладено між КП «Полігон» Володимирської міської ради та ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ», яке розташоване за адресою: вул. Глобинська, 2, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43621716.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Продавець змінив назву юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД», а також місцезнаходження юридичної особи: вулиця Кооперативна, будинок 18, місто Житомир, Житомирська область, 10001.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Верховним Судом у його постанові від 10.06.2021 по справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 по справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

У зв`язку із цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а порушення у цій сфері є неприпустимими в умовах сьогодення.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору купівлі-продажу бензину А-92, дизельного палива та газу нафтового скрапленого порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод КП «Полігон» Володимирської міської ради фактично отримано менше товару у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Враховуючи статус комунального підприємства та його повноваження відповідно до Статуту, то саме Володимирська міська рада є головним розпорядником коштів та з її рахунків було виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому кошти у розмірі 287297,10 гривень підлягають поверненню на користь саме цього суб`єкта.

Володимирська міська рада та КП «Полігон» Володимирської міської ради не зверталися до суду про стягнення вказаної суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім цього, саме зазначеним органом допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Володимирська окружна прокуратура Волинської області повідомила листом від 09.07.2024 №50-1629 вих-24 Володимирську міську раду про пред`явлення позову про визнання недійсними додаткових угод та стягнення з ТзОВ «НУРМАТ ЛТД» 287 297,10 гривень.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що позов пред`явлено за наявності належним чином обґрунтованих підстав, визначених у ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, позовні вимоги є вмотивованими та підтвердженими належними доказами, а позовні вимоги окружної прокуратури підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди до укладеного між Комунальним підприємством "Полігон" Володимирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" договору про закупівлю товару №63 від 22.02.2021, а саме:

- додаткову угоду № 1 від 26.02.2021;

- додаткову угоду № 2 від 08.04.2021;

- додаткову угоду № 3 від 26.08.2021;

- додаткову угоду № 4 від 13.10.2021;

- додаткову угоду № 5 від 28.10.2021;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" (вул.Кооперативна,18, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Володимирської міської ради (вул.Данила Галицького,5, м.Володимир, 44701, код ЄДРПОУ 35387610) кошти в розмірі 287297,10 грн (двісті вісімдесят сім тисяч двісті дев`яносто сім гривень 10 коп).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" (вул.Кооперативна,18, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 15559,57 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 57 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений 17.09.2024.

Суддя І. О. Гарбар