Ухвала

від 17.09.2024 по справі 904/3645/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3645/24

за позовом Приватного підприємства "Дружба - Нафтопродукт", с. Нагірянка, Тернопільська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альянс Ойл", м. Дніпро

про забезпечення позову

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ

16.08.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Дружба-Нафтопродукт в особі представника позивача Кожевнікової Олени Валеріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Альянс Ойл про стягнення заборгованості у розмірі 1 545 801,10 грн., яка складається з: 1 443 807,22 грн. суми попередньої оплати, 72041,93 грн. інфляційного збільшення, 29 951,95 грн. 3% річних, та витрати на судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів від 02.10.2023 №0210/23-1 в частині порушення виконання зобов`язань.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, 22.08.2024 Приватне підприємство Дружба-Нафтопродукт усунулo недоліки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.09.2024.

13.09.2024 від Приватного підприємства Дружба-Нафтопродукт надійшла заява про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що з листопада 2023 року відповідач не поставляє товар згідно укладеного договору та оплачених позивачем рахунків ( попередня оплата) та не повертає попередню оплату на суму 1 465 560,00 грн.

Позивач вважає, що з метою забезпечення можливості виконання судового рішення, що може бути ухвалене за його позовом, слід накласти арешт та належні відповідачеві грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми позовних вимог.

Про наявність ризиків невиконання відповідачем судового рішення, на думку позивача, свідчить інформація від Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області №2/к-72Аз від 22.12.2023 проте, що відносно ТОВ ТД Альянс Ойл здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження за ст. 272 КК України, що свідчить про можливі матеріальні стягнення із відповідача потерпілими особами.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку, суд враховує таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти відповідача, що належать або підлягають передачі або сплаті цьому товариству і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним з визначених законом способів забезпечення позову.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Відтак, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

З огляду на те, що у цій справі позивач звернувся до суду з майновою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 545 801, 10 грн., судове рішення при задоволенні якої вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За твердженням позивача, існує необхідність забезпечення охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Відтак, у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.

Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти.

Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїми грошовими коштами само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

Тому, суд уважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову, з урахуванням поведінки сторін у справі, що розглядається, узгоджуються з критеріями співмірності, розумності, обґрунтованості та адекватності.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт" про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі № 904/3645/24 шляхом накладення арешту на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Альянс Ойл (вул. Братів П`ятигорських, 2А, приміщ. 133, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49044; ідентифікаційний код - 42504640) в межах ціни позову у розмірі 1 545 801, 10 грн, до набрання рішенням по справі законної сили.

Стягувач: Приватне підприємство Дружба-Нафтопродукт (вул. Шевченка, 65, с-ще Нагірянка, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48543; ідентифікаційний код: 34042478).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Альянс Ойл (вул. Братів П`ятигорських, 2А, приміщ. 133, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49044; ідентифікаційний код - 42504640).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.09.2024.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 18.09.2027 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.С. Золотарьова