Ухвала

від 16.09.2024 по справі 904/3998/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3998/24

Суддя Скриннікова Н.С. , розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МАКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45273968) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором поставки 384 720, 00 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МАКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45273968) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (підсистема «Електронний суд») з позовною заявою до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як до фізичної особи-підприємця про стягнення 384 720, 00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, оскільки позовна заява містить такі недоліки:

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.07.2024 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Відтак станом на день звернення із цим позовом ОСОБА_1 не має статус фізичної особи-підприємця.

Разом з тим, позов подано 10.09.2024 року до ОСОБА_1 , як до фізичної особи-підприємця, тобто після припинення ним підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу на те, що спір відносно стягнення заборгованості виник під час здійснення ОСОБА_1 . підприємницької діяльності, а тому спір має розглядатися господарським судом, але у позовній заяві має бути зазначено, що позовна заява подається до ОСОБА_1 без зазначення його статусу як фізичної особи-підприємця.

Так, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Звертаючись із цим позовом, позивач просить стягнути заборгованість за договором поставки від 04.06.2024 р. укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а тому спір належить до господарської юрисдикції.

Крім того, за даними позовної заяви ціна позову визначена у сумі 384 720, 00 грн. Разом з тим, зміст позовних вимог, викладених у резолютивній частині позову свідчить про те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором в розмірі 407 582, 46 грн, пені в сумі 20 497, 38 та 3% річних в сумі 2 365, 08 грн, а всього 430 444, 92 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 49 від 10.09.2024 року судовий збір заплачено в сумі 6 113, 74 грн.

З огляду на зазначену ціну позову в сумі 384 720, 00 грн. та позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 430 444, 92 грн., позивачем неправильно визначено та заплачено суму судового збору.

Суд встановив, що позивач має доплатити суму судового збору (із суми 430 444, 92 грн про стягнення якої ТОВ «ТРЕЙД МАКС ГРУП» просить) в розмірі 342, 94 грн.

Також в порушення вимог ст. 162 позивачем не додано до позовної заяви обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, не міститься такий розрахунок й у тексті позову.

Відтак позивачу потрібно надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості та ціна позову відрізняються, а тому цей недолік потрібно виправити шляхом подання до суду позовної заяви із визначеною у ній ціни позову та сум, про стягнення яких позивач просить суд.

Суд зазначає, що позивач має вказати конкретні позовні вимоги із зазначенням всіх сум, які належать до стягнення в разі задоволення позову, в тому числі й суму судового збору, оскільки позовна вимога про стягнення витрат по сплаті судового збору може бути вирішення судом лише за умови наявності такої позовної вимоги. Отже позивачу, окрім наведеного попереднього розрахунку судових витрат, необхідно зазначити у позовних вимогах яку саме суму судового збору необхідно стягнути на користь позивача, в разі задоволення позову. Відсутність позовної вимоги про стягнення судових витрат із одночасним зазначенням у позові попереднього розрахунку судових витрат не відповідає пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України.

Позовна заява містить посилання на статтю 180 ГПК України. Заразом вказаною нормою регулюються правила звернення до суду із зустрічним позовом. Відтак позивачу необхідно зазначити правову норму, якою врегульовано звернення до суду із позовною заявою. З огляду на визначене, позивачу на виконання вимог пункту 5 статті 162 ГПК України необхідно зазначити у позовній заяві правові підстави позову.

З урахуванням того, що позовна заява подана в електронній формі, то відповідно до частини 9 статті 42 ГПК України, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Відтак суд вказує, що позивач має усунути недоліки шляхом надсилання документів та доказів в електронній формі у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МАКС ГРУП» залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, а саме:

- подати позовну заяву до ОСОБА_1 без зазначення його статусу як фізичної особи-підприємця.

- подати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору в сумі 342, 94 грн;

- подати до суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;

- конкретизувати позовні вимоги щодо стягнення сум заборгованості, штрафних санкцій та суму судового збору;

- визначити ціну позову з урахуванням позовних вимог (позивач має вказати ціну позову, яка буде співпадати з позовними вимогами про стягнення заборгованості та штрафних санкцій);

- зазначити у позовній заяві правові підстави позову;

- направити відповідачу копію заяви про усунення недоліків і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України;

- надати суду документи, що підтверджують направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків і доданих до неї документів.

4.Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Скриннікова