Рішення

від 17.09.2024 по справі 904/6791/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/6791/23За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Перепелицина Віталія Івановича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 170 743,46грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Перепелицина Віталія Івановича 170 743,46грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, у період з 14.10.2022 до 31.12.2022, а також судовий збір у розмірі 2 684,00грн.

Позивач зазначає, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати. Відтак відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що як добросовісний набувач майна мав наміри оформити право користування земельною ділянкою. Однак, воєнний стан в Україні вплинув на всі сфери життя, в тому числі і на регулювання земельних відносин. Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі в період з 14.10.2022 по 31.12.2022 в Україні також не вважається правопорушенням. Оскільки договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 досі не укладено, то підстав нараховувати та сплачувати орендну плату не було, а іншого порядку плати за землю законодавство не передбачає. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Відповідач стверджує, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували вимоги належним чином.

У відповіді на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Криворізькою міською радою не приймалось рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у користування відповідачу. А відтак, відповідач не є власником, орендарем або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки та не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку чи орендної плати.

Позивач зазначає, що належність обраного ним способу захисту порушеного права підтверджує Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, який у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №905/1680/20 також дійшла висновку, що у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також позивач зазначає, що плата за фактичне користування землею належить до доходу місцевого бюджету та майна відповідної територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави (83 Глава "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, позивач у даному спорі висуває вимоги від законного власника майна (грошових коштів - плати за землю) і це доводить правомочність позивача у даній справі. Посилання на норми Податкового кодексу України є неминучими, оскільки обумовлені специфікою об`єкту правовідносин (земельної ділянки). У цьому акті законодавства розкрито саму суть та правову природу поняття "плата за землю", а тому у поєднанні з приписами Земельного кодексу України вони підлягають застосуванню у рамках даної справи.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 справу №904/6791/23 передано на розгляд судді Бондарєва Е.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року №304 у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., відповідно до пункту п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-6403/23 справи 904/6791/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 справу №904/6791/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято справу №904/6791/23 до свого провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

12 вересня 2024 року від позивача до господарського суду надійшла заява про виправлення технічної помилки в позовній заяві, в якій просить вважати правильну суму до стягнення 170 743,46грн, замість 170 743,46,38грн.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65138118 від 14.10.2022, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 48145583 про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, площа 1,3260га (а.с.15-16).

Державна реєстрація відбулася на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 1437, виданий 14.10.2022.

З наведеного вбачається, що з 14.10.2022 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна побутовий корпус прядильного виробництва літ. А1, А2, А3, А4, загальною площею 6679,7кв.м., розташоване на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 539246712110).

З цього часу відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, площа 1,3260га, але плату у відповідному розмірі не сплачує, на обліку як платник орендної плати та/або земельного податку не перебуває, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.12.2023 вих. №48175/5/04-36-24-17-13 (а.с. 17).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000842632023 від 09.05.2023 земельна ділянка загальною площею 1,3260га з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, розташована за адресою: АДРЕСА_1 віднесена до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу (а.с.11-12).

Фізична особа-підприємець Перепелицин Віталій Іванович в період з 14.10.2022 по 31.12.2022 право користування земельною ділянкою не оформив, плату за фактичне землекористування не сплачував.

У листопаді 2023 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70458790 від 29.11.2023, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №52737182 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісні рішення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, площа 1,3260га.

Державна реєстрація відбулася на підставі: рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного капіталу (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо, серія та номер: 1, виданий 06.11.2023, ОСОБА_1 ; Акта приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 23.11.2023, Перепелициним В.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісні рішення", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 536005012110.

Позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Перепелицина Віталія Івановича грошові кошти в сумі 170 743,46грн, як безпідставно отримані кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 14.10.2022 по 31.12.2022.

Отже, предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з з 14.10.2022 по 31.12.2022 в розмірі 170 743,46грн.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, до предмету доказування у справах про стягнення заборгованості за кондикційними (бездоговірними) зобов`язаннями відноситься встановлення обставин:

фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;

площу земельної ділянки;

суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки);

період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України (в редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Зважаючи на те, що земельна ділянка площею 1,3260га з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062 сформована, у спірному періоді за договором не передавалась в орендне користування, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна побутовий корпус прядильного виробництва, яке належало на праві власності Фізичній особі-підприємцю Перепелицину Віталію Івановичу, вбачається набуття останнім прав та обов`язків землекористувача, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.

Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України і частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Водночас у статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв`язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 14.10.2022 по 31.12.2022.

У свою чергу, відповідач спростовуючих доказів, які б підтвердили користування земельною ділянкою на підставі правовстановлюючих документів у спірний період не надав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведене узгоджується з правовим висновком, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, Фізична особа-підприємець Перепелицин Віталій Іванович, як фактичний користувач земельної ділянки загальною площею 1,3260га з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у спірний період (з 14.10.2022 по 31.12.2022) без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 12.12.2023 вих. №48175/5/04-36-24-17-13 фізична особа ОСОБА_1 в переліку орендарів земельний ділянок відсутній, податкову декларацію по орендній платі за земельну ділянку не надавав та не сплачував (а.с. 17).

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало законної сили 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" ім. Ю.М. Білоконя" (а.с. 21).

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, в тому числі ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 22-27).

Згідно Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.05.2023 № НВ-0000842632023, земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: вул. Фабрична, буд. 3-А у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:04:381:0062 за цільовим призначенням віднесена до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (додаток №2 до рішення міської ради від 26.05.2021 №506, а.с. 26).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 18.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062, становить 26 465 263,20грн (а.с. 19).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

У зв`язку з користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Фабрична, буд. 3-А у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:04:381:0062, загальною площею 1,3260га, без правовстановлюючих документів позивачем здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у сумі 170 743,46грн за період з 14.10.2022 по 31.12.2022.

Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено, що розмір безпідставно збережених коштів становить 170 743,64грн:

26 465 263,20грн * 3% = 793 957,90грн (за рік), де

26 465 263,20грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

3 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;

793 957,90грн : 12 місяців (кількість місяців у році) = 66 163,16грн - місячна орендна плата;

66 163,16грн : 31 день * 18 днів = 38 417,32грн;

66 163,16грн * 2 місяця = 132 326,32грн.

Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у сумі 170 743,46грн.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2684,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 170 743,46грн, отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2684,00грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3950,94грн, що підтверджується платіжною інструкцією №218 від 22.12.2023. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 55, 43).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 266,94грн (3950,94грн 2684,00грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Клопотання позивача про повернення з державного бюджету судового збору у зв`язку з наведеними вище обставинами наявне в матеріалах справи (а.с. 59).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2684,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Перепелицина Віталія Івановича про стягнення 170 743,46грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Перепелицина Віталія Івановича (ідентифікаційний НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388; пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0062 за період з 14.10.2022 по 31.12.2024 у сумі 170 743,46грн (сто сімдесят тисяч сімсот сорок три гривні 46коп.), а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Криворізькій міській раді (ідентифікаційний код 33874388; пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) з Державного бюджету України сплачений, згідно платіжної інструкції №218 від 22.12.2023, судовий збір у сумі 1 266,94грн (одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 94коп.), видати ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 17.09.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва