Рішення

від 17.09.2024 по справі 904/633/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/633/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР", с. Жданівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором позики

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 700 000,00 грн., 3% річних у розмірі 24 159,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 40 735,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору позики № 13-2021/ДЗ від 07.12.2021 в частині повного та своєчасного повернення позики.

Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 25).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" (далі Позивач, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" (далі Відповідач, Позичальник) укладено Договір позики № 13-2021/ДЗ (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 Договору (далі позика), а Позичальник зобов`язується повернути позику у визначений Договором строк.

За умовами п. 2.1 Договору розмір позики становить 700 000,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Позикодавець передає позику Позичальникові після підписання сторонами Договору. Сума позики, яка вказана у п. 2.1, повинна бути передана у строк не пізніше ніж 13.12.2021. Позикодавець має право передавати позику частинами.

За умовами п. 3.2 Договору позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно з п. 3.3 Договору позика вважається переданою Позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 4.1 Договору позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

За умовами п. 4.2 Договору Позичальник зобов`язується повернути позику у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у сумі, яка вказана у п. 2.1 Договору, на поточний рахунок у строк не пізніше ніж 06.12.2022.

Відповідно до п. 4.3 Договору позика вважається повернутою Позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на його поточний рахунок.

Згідно з п. 4.4 Договору строк, визначений у п. 4.2 Договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

За умовами п. 5.1 Договору у випадку неповернення суми позики у строк, передбачений у п. 4.2 Договору, Позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 6.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики Позичальникові.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 Договору, та закінчується 06.12.2024.

За умовами п. 6.4 Договору якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним законодавством України, зміни у Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.

Згідно з п. 6.5 Договору зміни до Договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, Договорі або у чинному законодавстві України.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності).

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 700 000,00 грн. (позику), що підтверджується платіжною інструкцією № 1539 від 07.12.2021.

Однак Відповідач не повернув Позивачу позику у встановлений Договором строк, що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 4.2 Договору, Відповідач повинен був повернути Позивачу позику у розмірі 700 000,00 грн. у строк не пізніше ніж 06.12.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не повернув Позивачу позику у встановлений Договором строк.

При цьому, матеріали справи не містять доказів продовження строку, визначеного у п. 4.2 Договору, за домовленістю сторін, як передбачено п. 4.4 Договору.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 700 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, за умовами п. 5.1 Договору у випадку неповернення суми позики у строк, передбачений у п. 4.2 Договору, Позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми простроченої заборгованості.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 07.12.2022 по 30.01.2024 у розмірі 24 159,67 грн. та інфляційні втрати за період з 07.12.2022 по 30.01.2024 (з грудня 2022 року по грудень 2023 року) у розмірі 40 735,73 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 24 159,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 40 735,73 грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 700 000,00 грн., 3% річних у розмірі 24 159,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 40 735,73 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" (49024, м. Дніпро, вул. Яхненківська, 41, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31828889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" (51142, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Жданівка, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30912210) основний борг у розмірі 700 000,00 грн., 3% річних у розмірі 24 159,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 40 735,73 грн., судовий збір у розмірі 11 473,43 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

17.09.2024