Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/14892/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/14892/22 (910/6259/24)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В межах справи № 910/14892/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (ідентифікаційний код 40888017)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Гуревич М.Г. - представник

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/14892/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023.

22.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до розгляду в межах справи № 910/14892/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, постановлено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 22.07.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2024 розгляд справи відкладено на 04.09.2024.

У судовому засіданні 04.09.2024 представник позивача надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №143 за Договором про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту №152951/0005XSGF від 11.06.2013, укладеним між ОСОБА_1 (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк", правонаступником якого відповідно до Договору відступлення прав вимоги №147 від 22.03.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (далі - відповідач), про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 49 788, 87 грн.

20.02.2019 постановою приватного виконавця міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису №143 від 24.01.2019, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Позивач звернувся до суду з заявою щодо визнання виконавчого напису №143 від 24.01.2019, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню, оскільки вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства.

Відповідно ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно із пп. 1.1 п.1 г. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Стаття 89 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічне положення також передбачене пунктом 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпунктом 1.2. п.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно із пп.3.2 п.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами надаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В матеріалах справи міститься копія виконавчого напису №143 від 24.01.2019, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, в якому зазначено, що відповідний напис вчинений внаслідок виникнення заборгованості у позивача за Договором про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту №152951/0005XSGF від 11.06.2013.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису не перевірено безспірність вимог відповідача до позивача.

Так, позивач вказує, що не отримував документів, які б підтверджували наявність боргу, а також будь-якого розрахунку щодо наявного боргу, а тому був позбавлений можливості оскаржити грошові вимоги відповідача. Відтак, наведене в сукупності свідчить, що заборгованість боржника перед стягувачем не є безспірною.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо наявності заборгованості, а також відсутності будь-яких суперечностей у документах, що підтверджували б таку заборгованість.

Так, на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу повинні бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус при вчиненні нотаріальної дії, а саме, виконавчого напису, після надання стягувачем (відповідачем) документів, що свідчать про наявність заборгованості у боржника (позивача), повинен впевнитися у безспірності боргу зі сторони боржника, а також перевірити момент виникнення права вимоги у кредитора.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачем надавалися нотаріусу документи, які підтверджували б безспірність вимог за Договором про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту №152951/0005XSGF від 11.06.2013.

Крім цього, судом встановлено, що виконавчий напис вчинений на підставі ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" доповнено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", а саме: "п. 2 Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № К/800/6492/17 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" визнано незаконною та нечинною в частині доповнення вказаного переліку розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 викладено наступну правову позицію: "Оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" визнано незаконною та нечинною у частині "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса".

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Таким чином, нотаріус, як на правову підставу вчинення виконавчого напису посилається на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, який на момент вчинення напису (24.01.2019) вже втратив чинність, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № К/800/6492/17.

Враховуючи викладене, нотаріус, станом на 24.01.2019, мав право вчиняти виконавчий напис відносно нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172).

Однак виконавчий напис №143 від 24.01.2019 вчинено на підставі Договору про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту №152951/0005XSGF від 11.06.2013, який не підлягає нотаріальному посвідченню, а тому не може відноситися до переліку документів, на підставі яких нотаріус може вчиняти виконавчий напис.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про те, що приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем не було дотримано вимог чинного законодавства при винесенні виконавчого напису №143 від 24.01.2019, а саме, не здійснено перевірку безспірності вимог відповідача до позивача.

Окрім цього, виконавчий напис №143 від 24.01.2019 вчинено на підставі Договору про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту №152951/0005XSGF від 11.06.2013, який не підлягав нотаріальну посвідченню, а тому не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач в силу приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №143 від 24.01.2019, виданий приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" в розмірі 49 788, 87 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4; ідентифікаційний код 40888017) в дохід Державного бюджету України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2024.

Суддя П.П. Чеберяк