Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/3365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/3365/24за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проблем терапії»

про стягнення 2 511 593,44 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проблем терапії» про стягнення 2 069 445,47 грн основного боргу, 380 064,60 грн пені, 62 083,37 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом дії договору оренди нерухомого майна №ЦОЗ/ТН-1017 відповідач порушив його умови в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість за період з листопада 2022 року по листопад 2023 року у розмірі 2069445,47 грн. Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача 2069445,47 грн., пеню 380064,60 грн та штраф 62083,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.04.2024.

Протокольною ухвалою суду 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.

Протокольною ухвалою суду 28.05.2024 відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.

Протокольною ухвалою суду 17.07.2024 відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

Протокольною ухвалою суду 07.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.09.2024.

У судовому засіданні 04.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду був належним чином повідомлений; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Також представник відповідача не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника позивача як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 04.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.01.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проблем терапії» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ЦОЗ/ТН-1017, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 403,6 кв.м., а саме: нежитлове приміщення другого поверху шестиповерхової будівлі дитячого стаціонару (літ. А1) Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1, розташоване в м. Києві, яке знаходиться за адресою: вул. Михайла Коцюбинського, 8-А, на другому поверсі шестиповерхового будинку.

Згідно пункту 1.3 договору оренди, майно передається орендарю для його використання за цільовим призначенням - для розміщення закладу, який досліджує проблеми терапії.

Пунктом 11.1 договору оренди визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 14.01.2025, та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» передало приміщення в орендне користування відповідачу на підставі акту приймання-передачі від 19.01.2022.

Пунктом 13.1 договору оренди визначено, що передбачені цим договором права і обов`язки орендодавця, у тому числі проведення розрахунків, виконуються відокремленим підрозділом орендодавця - філією «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно підпункту 6.2.3 пункту 6.2 договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до пункту 3.3 договору оренди, орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.

Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

За період з листопада 2022 року по 15 листопада 2023 року у відповідача за договором оренди від 19.01.2022 №ЦОЗ/ТН-1017 виникла заборгованість у розмірі 2 069 445,47 грн:

- акт про надання послуг та рахунок від 30.11.2022 №238 орендна плата за листопад 2022 року з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2022 року становить 216 804,83 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.12.2022 №258 орендна плата за грудень 2022 року з урахуванням індексу інфляції за листопад 2022 року становить 218 322,46 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.03.2023 №37 орендна плата за березень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за лютий 2023 року становить 222 487,06 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 30.04.2023 №67 орендна плата за квітень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за березень 2023 року становить 228 484,66 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.05.2023 №92 орендна плата за травень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за квітень 2023 року становить 226 057,85 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 30.06.2023 №116 орендна плата за червень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за травень 2023 року становить 227 863,61 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.07.2023 №139 орендна плата за липень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за червень 2023 року становить 230 363,34 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.08.2023 №164 орендна плата за серпень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за липень 2023 року становить 225 806,86 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 30.09.2023 №187 орендна плата за вересень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за серпень 2023 року становить 220 817,17 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.10.2023 №213 орендна плата за жовтень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за вересень 2023 року становить 226 237,63 грн;

- акт про надання послуг та рахунок від 31.10.2023 №213 орендна плата за жовтень 2023 року з урахуванням індексу інфляції за вересень 2023 року становить 226 237,63 грн.

Вказані акти були підписані ТОВ «Інститут проблем терапії» без заперечень.

За період з листопада 2022 року по листопад 2023 року орендар частково сплатив орендну плату, на загальну суму 173 800 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2 069 445,47 грн, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

АТ «Українська залізниця» на адресу ТОВ «Інститут проблем терапії» направляло претензії вих. №1033 від 12.10.2023 та вих. №05/81 від 25.01.2024 про погашення заборгованості по орендній платі, проте претензії в добровільному порядку в строки визначені чинним законодавством України не виконано, заперечень на нараховані суми на адресу орендодавця не надходило.

Судом встановлено, що за наявними в матеріалах справи доказами заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди складає 2069445,47 грн.

Доказів сплати відповідачем заборгованості чи відсутності підстав для її сплати відповідачем до матеріалів справи не надано, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Інститут проблем терапії» заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 19.01.2022 №ЦОЗ/ТН-1017 в загальному розмірі 2 069 445,47 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 380 064,60 грн пені та 62 083,37 грн штрафу, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.

У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

У випадку необхідності звернення до суду та/або виконання рішення суду щодо стягнення з орендаря орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, на орендаря також покладаються будь-які інші додаткові витрати орендодавця.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 380 064,60 грн та штраф у сумі 62 083,37 грн, у зв`язку з порушенням умов договору оренди нерухомого майна від 19.01.2022 №ЦОЗ/ТН-1017 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Перевіривши правомірність нарахування штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проблем терапії» (код ЄДРПОУ 34763553, 03055, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 8А) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01054, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 8-А, код ЄДРПОУ 40081352/608) суму основного боргу в розмірі 2 069 445 (два мільйони шістдесят дев`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 47 коп., пеню у сумі 380 064 (триста вісімдесят тисяч шістдесят чотири) грн. 60 коп., штраф у сумі 62 083 (шістдесят дві тисячі вісімдесят три) грн 37 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 37 673 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 90 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.09.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна