Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/8025/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа №910/8025/24за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 13 182 289,15 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної служби здоров`я України про стягнення 13 182 289,15 грн боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Національною службою здоров`я України було сформовано електронний звіт про обсяг наданих медичних послуг за пролікований випадок/медичну послугу за грудень 2023 року на загальну суму 12324677,24 грн, з яких 5627121,60 грн - корегування за попередні звітні періоди поточного року, проте дані у зазначеному звіті про кількість пролікованих випадків за грудень 2023 року не відповідали фактичній їх кількості, відображеній в електронній системі здоров`я, що призвело до недоотримання від відповідача коштів на загальну суму 13 182 289,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2024.

Через систему "Електронний суд" 22.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати Національну службу здоров`я України оплатити послуги які не були передбачені умовами договору.

Через систему "Електронний суд" 26.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобі та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України; звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків встановлених законом; виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором, умовами якого також визначається строк виконання обов`язку здійснити оплату, а не виключно з фактом передачі послуг на підставі акту та його підписанням/не підписанням; чинне законодавство не передбачає підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору, тобто зобов`язання невиконане належним чином продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Так, представник позивача стверджує, що до звіту за грудень 2024 року не увійшли, а відтак не були оплачені відповідачем, проліковані випадки/медичні послуги на загальну суму 13 182 289,15 грн; відповідач не спростував факт надання позивачем у грудні 2023 року медичних послуг на суму 13 182 289,15 грн, які ним так і не було внесено до звіту.

Через систему "Електронний суд" 05.08.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано що оплата позивачу за надані медичні послуги у 2023 році Національною службою здоров`я України здійснена в межах загальної орієнтовної ціни договору. Позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався обов`язок Національної служби здоров`я України проводити оплату додатково пролікованих випадків по кожному пакету медичних послуг, які не були узгоджені умовами договору.

Протокольною ухвалою суду 07.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.09.2024.

У судовому засіданні 07.08.2024 представники сторін надали усні пояснення по справі, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог.

07.08.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 між Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Національною службою здоров`я України укладено договір №1217-Е123-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (далі - договір) в електронній формі.

У подальшому, між сторонами також були укладенні договори № 1217-Е123-Р000/01, № 1217-Е123-Р000/02, № 1217-Е123-Р000/03, № 1217- Е123-Р000/04 та № 1217-Е123-Р000/05 про внесення змін до Договору в електронній формі.

Згідно пунктів 55, 56 договору строк його дії встановлено сторонами до 31.12.2023.

Надавач зобов`язаний надавати пацієнтам медичні послуги протягом строку дії Договору. Фінансові зобов`язання за Договором залишаються чинними до моменту їх виконання сторонами.

За умовами пункту 8 договору надавач зобов`язувався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Згідно з пунктами 9, 65 договору медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього Договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення Договору, є невід`ємною частиною Договору. Також, сторони визнають та підтверджують, що інформація та документи, внесені до системи уповноваженими особами сторін, становлять невід`ємну частину Договору, є повними та достовірними на дату їх внесення до системи, правомірно отримані, використані або поширені сторонами, не порушують прав та законних інтересів пацієнтів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до пункту 30 договору оплата медичних послуг здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги.

Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства (пункт 22 договору).

Згідно пункту 23 договору включенню до звіту та оплаті підлягають медичні послуги з урахуванням таких умов: 1) медичні послуги, надані пацієнту за направленням, запис про яке є в системі, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення не вимагається; 2) медичні послуги, надані в обсязі не меншому, ніж передбачено у специфікації; 3) до системи включено необхідну медичну документацію в порядку, передбаченому законодавством та специфікацією.

Пунктом 25 Договору передбачено, що у разі виявлення невідповідностей між даними звіту про медичні послуги та інформацією, що міститься в системі, даними фінансової чи статистичної звітності, медичної документації замовник подає надавачу заперечення до звіту про медичні послуги протягом десяти календарних днів з дати його надходження. Надавач зобов`язаний розглянути заперечення та подати уточнений звіт про медичні послуги з усунутими невідповідностями протягом трьох робочих днів з дати їх надсилання замовником.

Відповідно до пункту 29 договору замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 Договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках Договору.

На підставі підпунктів 1 та 3 пункту 18 договору надавач має право вимагати від замовника належного, своєчасного та у повному обсязі виконання ним своїх зобов`язань згідно з цим Договором, вживати всіх заходів для реалізації свого права на оплату наданих ним послуг за Договором у повному обсязі.

Позивач протягом грудня 2023 року надав якісні медичні послуги пацієнтам відповідно до договору та встановлених законодавством вимог, про що була внесена відповідна інформація до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ).

22.01.2024 Національною службою здоров`я України було сформовано електронний звіт №0001981738S23L2A про обсяг наданих медичних послуг за пролікований випадок/медичну послугу за грудень 2023 року на загальну суму 12324677,24 грн, з яких 5627121,60 грн - корегування за попередні звітні періоди поточного року.

Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.01.2024 надіслало Національній службі здоров`я України лист вих. № 061/01-641/04, в якому просило скоригувати суму оплати у наступних звітах про медичні послуги на відповідну суму збільшення суми оплати за грудень 2023 року або запропонувати інший механізм компенсації позивачу вартості наданих медичних послуг.

Національна служба здоров`я України листом від 26.02.2024 вих.№ 5993/4-15-24 повідомила позивача, що оплата за надані медичні послуги за договором здійснена відповідно до пункту 29 договору у межах загальної орієнтовної ціни договору, а за кожним окремим пакетом медичних послуг - в межах їх запланованої вартості за договором.

Також, відповідач у зазначеному листі вказав на те, що за приписами ст. 631 Цивільного кодексу України після закінчення строку дії договору сторони не можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, в тому числі вносити зміни до умов договору.

Позивач не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, 19.04.2024 сформував самостійно звіт про обсяг наданих медичних послуг за спірний період на підставі наявної форми звіту за попередні періоди, шляхом внесення до нього даних з електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ).

Згідно звіту Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №1" від 19.04.2024 фактична кількість пролікованих випадків за пакетом медичних послуг "Колоноскопії" у грудні 2023 року становила 11 шт. Відповідачем було враховано у звіті №0001981738S23L2A лише 6 шт.

Таким чином, кількість пролікованих випадків не врахованих відповідачем по кожному пакету медичних послуг та сума коштів, які підлягають оплаті становлять:

385 пролікованих випадків на загальну суму 3 342 918,09 грн. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах";

27 пролікованих випадків на загальну суму 77 064,42 грн. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня";

710 пролікованих випадків на загальну суму 3 117 652,54 грн. за пакетом медичних послуг "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій";

138 пролікованих випадків на загальну суму 5 118 021,00 грн. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому мозковому інсульті";

38 пролікованих випадків на загальну суму 1 509 278,00 грн. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда";

12 пролікованих випадків на загальну суму 11 805,10 грн. за пакетом медичних послуг "Езофагогастродуоденоскопія";

5 пролікованих випадків на загальну суму 5 550,00 грн. за пакетом медичних послуг "Колоноскопія").

22.04.2024 Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №1" надіслало сформований ним звіт на адресу відповідача.

За доводами позивача від відповідача не надходили заперечення щодо виявлених невідповідностей між даними звіту про медичні послуги від 19.04.2024 та інформацією в електронній системі охорони здоров`я (ЕСОЗ), а тому враховуючи встановлену розбіжність у кількості пролікованих випадків за грудень 2023 рік у поданому відповідачем звіті, позивач недоотримав коштів на загальну суму 13 182 289,15 грн.

Вказане слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що відповідно до пункту 7 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році, Національна служба здоров`я України оплачує тільки надані медичні послуги згідно з тарифами та коригувальними коефіцієнтами (які застосовуються шляхом множення), визначеними в цьому Порядку, на підставі звітів про медичні послуги, які надані у звітному періоді та інформація про які внесена до електронної системи охорони здоров`я не пізніше п`ятого робочого дня після закінчення цього звітного періоду, що складаються в порядку, передбаченому Типовою формою договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженою Постановою №410, відповідно до укладеного договору в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний період за відповідним напрямом. Тобто оплата наданих медичних послуг проводиться в межах узгоджених сторонами вимог за договором.

Так, представник відповідача стверджує, що оплата за надані медичні послуги за договором здійснена у межах загальної орієнтовної ціни договору, а за кожним окремим пакетом медичних послуг - в межах їх запланованої вартості за договором.

Також представником відповідача наголошено, що згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 1217-Е123-Р000 обома сторонами (Іванько О.В. -директор КНП та Гусак Н.Б. - Голова НСЗУ) був погоджений звіт № 0001981738S23L2A за звітній період грудень 2023 року, дата складання якого - 22.01.20124, який був оплачений Національною службою здоров`я України; звіт за грудень (дата складання якого 19.04.2024) сформований після закінчення дії договору № 1217- Е123-Р000, а тому інформація зазначена в ньому є безпідставною, оскільки перевищує за умовами договору погоджену сторонами граничну суму оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 Закону України Основ законодавства України про охорону здоров`я фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

При цьому, в означеній статті унормовано, що договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров`я, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Відповідно до частини 6 статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» основними функціями Уповноваженого органу, серед іншого, є: виконання функцій замовника медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій (п. 3); укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію (п. 5).

Згідно з частини 5 статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» істотними умовами договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій є: перелік та обсяг надання пацієнтам медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; умови, порядок та строки оплати тарифу; фактична адреса надання медичних послуг; права та обов`язки сторін; строк дії договору; звітність надавачів медичних послуг; відповідальність сторін.

Тариф сплачується Уповноваженим органом за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до програми медичних гарантій безпосередньо надавачам медичних послуг (частина 5 статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»).

Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» підставою для оплати тарифу, що здійснюється Уповноваженим органом, є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров`я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи. Оплата за надані медичні послуги та лікарські засоби здійснюється в порядку черговості надходження таких звітів.

За умовами пункту 29 Договору замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору.

Так, 22.01.2024 відповідачем сформовано електронний звіт №0001981738S23L2A про обсяг наданих медичних послуг за пролікований випадок/медичну послугу за грудень 2023 року.

Проте, Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.01.2024 надіслало Національній службі здоров`я України лист вих. № 061/01-641/04, в якому просило скоригувати суму оплати у наступних звітах про медичні послуги на відповідну суму збільшення суми оплати за грудень 2023 року або запропонувати інший механізм компенсації позивачу вартості наданих медичних послуг.

Національна служба здоров`я України листом від 26.02.2024 вих.№ 5993/4-15-24 повідомила позивача, що оплата за надані медичні послуги за договором здійснена відповідно до пункту 29 договору у межах загальної орієнтовної ціни договору, а за кожним окремим пакетом медичних послуг - в межах їх запланованої вартості за договором.

Суд звертає увагу, що договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача, тобто основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, що не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, послуга розглядається як самостійний об`єкт цивільних прав, характерною особливістю якої, на відміну від результатів робіт, є споживання послуги замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем.

При цьому виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором, умовами якого також визначається строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату, а не виключно з фактом передачі послуг на підставі акту та його підписанням/непідписанням.

Як передбачено положеннями частини 8 статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» звіт про медичні послуги формується в електронній системі охорони здоров`я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи.

За умовами пункту 22 Договору також передбачено, що звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 23 Договору включенню до звіту та оплаті згідно з цим договором підлягають медичні послуги з урахуванням таких умов: 1) медичні послуги, надані пацієнту за направленням, запис про яке є в системі, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення не вимагається; 2) медичні послуги, надані в обсязі не меншому, ніж передбачено у специфікації; 3) до системи включено необхідну медичну документацію в порядку, передбаченому законодавством та специфікацією.

Таким чином, згідно положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та договору оплата медичних послуг здійснюється виключно на підставі даних електронної системи охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час реалізації спірних правовідносин) електронна система охорони здоров`я - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

У відповідності до статті 11 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Відповідно до пункту 3 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2018 №411 (зі змінами) (далі - Порядок №411), який визначає механізм функціонування електронної системи охорони здоров`я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", до складу електронної системи охорони здоров`я входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРІ).

Електронна медична інформаційна система - інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення) (п. 2 Порядку № 411).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 411 створення, внесення, перегляд інформації та документів у центральній базі даних, внесення змін та доповнень до них здійснюються користувачами відповідно до прав доступу, встановлених цим Порядком та нормативно-правовими актами, що регулюють порядок ведення відповідних реєстрів.

Згідно пункту 16 Порядку № 411 документообіг у електронній системі охорони здоров`я здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На всі електронні документи та інформацію, що вносяться до електронної системи охорони здоров`я, накладається кваліфікований електронний підпис автора відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Керівник суб`єкта господарювання у сфері охорони здоров`я та фізична особа - підприємець, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики мають право формувати та подавати НСЗУ електронні звіти через електронну систему охорони здоров`я (п.п.3 п. 42 Порядку № 411).

З матеріалів справи вбачається, що позивач як надавач медичних послуг використовує в своїй діяльності сертифіковану медичну інформаційну систему (МІС), до якої згідно методології НСЗУ лікарі позивача вносять записи.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи листа №0524/04 від 09.05.2024 ТОВ «Ілайф», яке є розробником програмного забезпечення медичної інформаційної системи (МІС), в медичній інформаційній системі, яку використовує позивач, реєстрація медичних записів до системи «електронної системи охорони здоров`я» відбувається автоматично відразу після накладення ЕЦП-КЕП лікаря.

Таким чином, інформація про всі фактично надані позивачем медичні послуги відображається в електронній системі охорони здоров`я шляхом внесення даних працівниками (лікарями) позивача у медичну інформаційну систему (МІС), яка встановлена у позивача, та яка автоматично надсилає відомості до електронної системи охорони здоров`я.

Отже, оплаті підлягають медичні послуги, внесені до електронної системи охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 5 Порядку №411 власником центральної бази даних, у тому числі майнових прав на програмне забезпечення центральної бази даних, є держава у особі Національної служби здоров`я України.

Володільцем відомостей Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я та Реєстру медичних висновків є МОЗ України, Розпорядником Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я та Реєстру медичних висновків є НСЗУ.

Розпорядником інших реєстрів та володільцем їх відомостей та іншої інформації у центральній базі даних є НСЗУ, якщо інше не визначено законодавством.

Таким чином, уповноваженою особою (органом), якому надано технічну можливість вносити дані до електронної системи охорони здоров`я, зокрема, формувати звіти про надані послуги за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій є відповідач - Національна служба здоров`я України.

Разом з цим, судом за матеріалами справи встановлено, що відповідач, не зважаючи на звернення позивача, не здійснив належного формування звіту у системі (ЕСОЗ) за грудень 2023 року, внаслідок чого позивач був змушений самостійно скласти звіт за спірний період шляхом внесення до нього даних з електронної системи охорони здоров`я та надіслати такий звіт на оплату відповідачу.

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За таких обставин, за висновком суду, дії відповідача щодо не формування належного звіту про надані медичні послуги за грудень 2023 року призвели до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків за договором щодо своєчасного подання звіту, тобто у даному випадку має місце прострочення кредитора, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги доводи відповідача про не врахування даних та здійснення оплати в порядку пункту 26 Договору звіту за грудень 2023 року як такого, що не був своєчасно направлений позивачем до Національної служби здоров`я України (до кінця 2023 року).

Неоплата відповідачем наданих позивачем медичних послуг призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

Отже, враховуючи, що виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором, умовами якого також визначається строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату, а не виключно з фактом передачі послуг на підставі акту та його підписанням/непідписанням.

Як випливає з наявних у справі доказів, у грудні 2023 року позивач фактично надав за Договором наступні послуги:

717 шт. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах", з них було оплачено відповідачем 332 шт.;

51 шт. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня", з них було оплачено відповідачем 24 шт.;

1153 шт. за пакетом медичних послуг "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій", з них було оплачено відповідачем 443 шт.;

166 шт. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому мозковому інсульті", з них було оплачено відповідачем 28 шт.;

61 шт. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда" з них було оплачено відповідачем 23 шт.;

14 шт. за пакетом медичних послуг "Езофагогастродуоденоскопія", з них було оплачено відповідачем 2 шт.;

11 шт. за пакетом медичних послуг "Колоноскопії", з них було оплачено відповідачем 6 шт.

Таким чином, кількість пролікованих випадків не врахованих відповідачем по кожному пакету медичних послуг та сума коштів, які підлягають оплаті становлять:

385 пролікованих випадків на загальну суму 3 342 918,09 грн. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах";

27 пролікованих випадків на загальну суму 77 064,42 грн. за пакетом медичних послуг "Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня";

710 пролікованих випадків на загальну суму 3 117 652,54 грн. за пакетом медичних послуг "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій";

138 пролікованих випадків на загальну суму 5 118 021,00 грн. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому мозковому інсульті";

38 пролікованих випадків на загальну суму 1 509 278,00 грн. за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда";

12 пролікованих випадків на загальну суму 11 805,10 грн. за пакетом медичних послуг "Езофагогастродуоденоскопія";

5 пролікованих випадків на загальну суму 5 550,00 грн. за пакетом медичних послуг "Колоноскопія").

Матеріали справи не містять заперечень Національної служби здоров`я України щодо обсягів фактично наданих медичних послуг у грудні 2023 року, інформація про які була внесена позивачем 19.04.2024 до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ).

Як випливає з наявних у справі доказів, сума заборгованості у відповідача перед позивачем виникла за надані останнім медичні послуги у грудні 2023 року, тобто, до закінчення строку дії договору.

Водночас, відповідач безпідставно не включив усі фактично надані позивачем медичні послуги до електронного звіту №0001981738S23L2A від 22.01.2024 про обсяг наданих медичних послуг за пролікований випадок/медичну послугу за грудень 2023 року, внаслідок чого позивач недоотримав кошти на загальну суму 13 182 289,15 грн.

Отже, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг в сумі 13 182 289,15 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору, у результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, доводи, наведені відповідачем у письмовому відзиві та запереченнях не спростовують факту надання послуг. Не здійснення відповідачем оплати наданих послуг за грудень 2023 року не спростовує права позивача на отримання плати за надані послуги.

Враховуючи що строк виконання зобов`язання з оплати послуг настав, доказів сплати вартості послуг за договором на суму 13 182 289,15 грн матеріали справи не містять та суду не надано, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 13 182 289,15 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Національної служби здоров`я України (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422) на користь Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №1" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 121, код ЄДРПОУ 01981738) суму боргу в розмірі 13 182 289 (тринадцять мільйонів сто вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 15 коп. та витрат по сплаті судового збору у сумі 197 734 (сто дев`яносто сім тисяч сімсот тридцять чотири) грн 34 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.09.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна