Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/5714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024Справа № 910/5714/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Йес Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт"

про стягнення 44 139,71 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Йес Трейд" (далі - ТОВ "Йес Трейд", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт" (далі - ТОВ "Чанта Маунт", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 44 139,71 грн. за договором поставки, укладеним в спрощений спосіб (згідно з видатковою накладною № 1 від 04.01.2022).

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у порушення укладеного сторонами договору поставки ТОВ "Чанта Маунт" належним чином не розрахувалось за поставлений йому товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ "Йес Трейд" просить стягнути з ТОВ "Чанта Маунт" заборгованість в сумі 44 139,71 грн, з якої: основний борг в сумі 41 040,00 грн, інфляційні втрати в сумі 1 744,63 грн та 3% річних у сумі 1 355,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, в якому, не заперечуючи факту прострочення зобов`язання, зазначив, що він не мав можливості розрахуватися з позивачем за поставлений товар у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме - введенням на території України воєнного стану, внаслідок чого ним було призупинено власне виробництво замороженої хлібобулочної продукції та наявністю великої дебіторської заборгованості зі сторони торгівельних мереж та інших покупців (контрагентів).

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ "Йес Трейд" (постачальник) та ТОВ "Чанта Маунт" (покупець) була досягнута усна домовленість, за якою позивач зобов`язався поставити відповідачу товар у кількості 180 шт. на загальну вартість 41 040 грн. з ПДВ, а позивач зобов`язався його прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Так, судом встановлено, що 04.01.2022 позивач поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 41 040 грн. з ПДВ., що підтверджується наявною у справі копією видаткової накладної № 1 від 04.01.2022, підписаною покупцем (ТОВ "Чанта Маунт") без зауважень.

Крім того позивачем була зареєстрована податкова накладна № 2 від 04.01.2022 на суму 41 040,00 грн, з яких ПДВ - 6 840,00 грн, що підтверджується квитанцією № 1 від 01.02.2022.

Проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оплату за накладною № 1 від 04.01.2022 не здійснив. Отже у відповідача виникла заборгованість зі сплати вартості поставленого товару на суму 41 040,00 грн

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про належну оплату поставленого товару суду не надав, доводів позивача не спростував та визнав факт невиконання своїх зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Йес Трейд» про стягнення основної заборгованості в сумі 41 040,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов`язання сталося через форс-мажорні обставини, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Так, відповідач вказував, що прострочення зобов`язання відбулось не з його вини, а у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внаслідок чого 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 N 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час. Вказані обставини є форс-мажорними (обставинами непереборної сили), що підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, а тому відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання за договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ «Йес Трейд» договору поставки товару. Також в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу повідомлення про неможливість виконання умов договору поставки у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором поставки, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (оплати поставленого товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Чанта Маунт" зобов`язань за договором поставки.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ТОВ "Чанта Маунт" від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару, а тому суд такі доводи відповідача відхиляє.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1 744,63 грн. та 3 % річних у сумі 1 355,08 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимога про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є правомірною.

Провівши власний розрахунок 3 % та інфляційних втрат за заявлений період з 04.03.2023 по 09.04.2024, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1 958,55 грн та 3 % в сумі 1 358,46 грн, тобто у більшій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не було враховано кількість прострочених днів, яка складає 403, а не 402, як ним визначено. Водночас, враховуючи, що розмір матеріальних втрат, заявлений позивачем до стягнення, є меншим, ніж встановлено судом, та керуючись положеннями ч. 2 ст. 237 ГПК України, за змістом яких позов розглядається в межах, заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в сумі 1 744,63 грн та 3 % річних у сумі 1 355,08 грн, як просив позивач

Отже позов ТОВ «Йес Трейд» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Йес Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт" про стягнення 44 139,71 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, офіс 65, ідентифікаційний код 42265961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Йес Трейд» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 10, ідентифікаційний код 44502818) основний борг у сумі 41 040 (сорок одна тисяча сорок) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 63 коп., 3 % річних у сумі 1 355 (одна тисяча триста п`ятдесят п`ять) грн. 08 коп. та судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 16 вересня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.